справа № 488/2450/24
провадження № 1-кп/488/283/24
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2024 року місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаря:ОСОБА_2 прокурора:ОСОБА_3 обвинуваченого:ОСОБА_4 потерпілого:ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаєва, громадянин України, українець, освіта повна середня, неодружений, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-25.06.2012 року Корабельним районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 121, частиною 1 статті 309, частиною 1 статті 70 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців, звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 3 місяці 24 дні;
-18.07.2017 року Корабельним районним судом міста Миколаєва за частиною 1 статті 185, статтею 71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 4 місяці, звільнений 25.02.2016 року умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 3 місяці 24 днів судимість погашена на підставі статті 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України
ВСТАНОВИВ
16.04.2024 року, в період з 13:50 години по 15:00 годину, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрав шкіряний гаманець чорного кольору, марки «Balisa», вартістю 297,33 гривень, належний потерпілому ОСОБА_5 , в якому знаходились грошові кошти на загальну суму 360,00 гривень та банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», яка прив`язана до банківського рахунку (IBAN) НОМЕР_2 , власником якої є потерпілий, після чого скрився з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 657,33 гривень. В подальшому у обвинуваченого виник умисел на викрадення банківської картки, належної потерпілому, яка в силу вимог статті 1 Закону України «Про інформацію», пункту 1.27, пункту 31.1, статті 1, пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні», частини 4 статті 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та примітки до статті 358 КК України, є офіційним документом, з метою подальшого викрадення з банківського рахунку останнього грошових коштів.
16.04.2024 року в період з 13:50 години по 15:00 годину, обвинувачений, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , маючи у своєму розпорядженні викрадений у ОСОБА_5 . гаманець, таємно викрав з нього банківську картку № НОМЕР_1 , належну останньому, емітовану АТ КБ «Приватбанк». Усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання її у власних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, привласнив вказану банківську картку для виплат, яка відповідає визначенню поняття «офіційний документ», оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, що підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи, а саме емітована АТ КБ «Приватбанк» з дотриманням визначеної законом форми і містить передбачені законом реквізити. Позбавивши таким чином потерпілого можливості використовувати зазначену картку за призначенням та в подальшому до моменту викриття неправомірної діяльності обвинувачений не вчинив жодних дій щодо повернення вказаної банківської картки власнику, правоохоронним органам чи АТ КБ «Приватбанк», місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом із викраденим офіційним документом.
Окрім того, 16.04.2024 року в період з 15:29 години по 15:47 годину, обвинувачений, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, за допомогою банківського терміналу для оплати покупок, шляхом використання раніше викраденої ним банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», відкритої на ім`я потерпілого, таємно, в умовах воєнного стану, повторно заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами у сумі 443,30 гривень, належними останньому, за які обвинувачений здійснив покупки продовольчих товарів у магазині «Усадьба» за адресою: АДРЕСА_3 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, термін якого неодноразово продовжувався, останній раз до 11.08.2024 року.
Допитаний в ході судового засідання обвинувачений свою провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив встановлені судом обставини та заявив, що дійсно 16.04.2024 року у вказаний проміжок часу викрав у ОСОБА_5 гаманець, в якому знаходились грошові кошти та банківську картку АТ КБ «Приватбанк», після чого пішов до продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та здійснив покупки продовольчих товарів як за готівкові кошти, так і розрахувавшись карткою.
У відповідності до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. При цьому допит обвинуваченого відповідно до частини 4 статті 349 КПК України здійснюється обов`язково.
В ході допиту обвинуваченого суд з`ясував, що той правильно розуміє зміст обставин вчинення ним кримінального правопорушення, встановлених судом, не заперечує їх та переконався у добровільності такої позиції обвинуваченого. Окрім того, учасникам провадження роз`яснено, що у відповідності до частини 2 статті 394 КПК України рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Потерпілий суду повідомив, що встановлені судом обставини відповідають дійсності, на даний час шкода, спричинена йому злочином, відшкодована у повному обсязі поверненням гаманця та сплатою йому грошей обвинуваченим, претензій до обвинуваченого він не має, просив не позбавляти його волі.
Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх шляхом аналізу досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає доказаною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Дії обвинуваченого:
-за епізодом від 16.04.2024 року в період з 13:50 по 15:00 годину, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України;
-за епізодом від 16.04.2024 року в період з 13:50 по 15:00 годину, тобто викрадення офіційного документа з корисливих мотивів, суд кваліфікує за частиною 1 статті 357 КК України;
-за епізодом від 16.04.2024 року в період з 15:29 по 15:47 годину тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній, раніше судимий, але судимість не пов`язана із вчиненням корисливих кримінальних правопорушень, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків (частина 1 статті 357 КК України) та тяжких злочинів (частина 4 статті 185 КК України), сукупність усіх обставин, що характеризують дані кримінальні правопорушення, які є умисними, корисливими, особистість обвинуваченого, про що детально вказано вище.
Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину.
Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування шкоди, спричиненої його діями потерпілому.
Таким чином, суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі та позбавлення волі на строки, що будуть достатніми не тільки для покарання, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Остаточне покарання обвинуваченому на підставі частини 1 статті 70 КПК України суд визначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Окрім того, суд відповідно до частини 1 статті 75 КК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та встановлені обставини справи, доходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, у зв`язку з чим приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України обов`язки.
На підставі статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави судові витрати на проведення експертиз в сумі 3.029, 12 гривень (три тисячі двадцять дев`ять гривень 12 копійок).
Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 370, 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України та призначити йому покарання:
-за частиною 4 статті 185 КК України - позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;
-за частиною 1 статті 357 КК України - обмеження волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності до частини 1 статті 70 КПК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме гаманець шкіряний чорного кольору марки «Balisa», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , 1974 року народження, банківську карту банку АТ КБ «Privat Bank» № НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «moto g 20» бірюзового кольору у силіконовому чохлі прозорого кольору з сім-картками операторів «Lifecell» НОМЕР_3 та «Vodafone» НОМЕР_4 , які були передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити за належністю останньому.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (на рахунок UA428999980313020115000014481, Миколаїв.ГУК/Корабел.р-н/24060300 , код отримувача (ЄДРПОУ): НОМЕР_5 , код класифікації доходів 24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу: « ОСОБА_4 за проведення судових експертиз, Корабельний районний суд міста Миколаєва, код 02892468») судові витрати в розмірі 3.029, 12 гривень (три тисячі двадцять дев`ять гривень 12 копійок).
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Корабельний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119893471 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Корабельний районний суд м. Миколаєва
Коротков Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні