Ухвала

від 20.06.2024 по справі 592/43/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/43/24

Провадження № 1-кп/592/294/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисниці: адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

представника потерпілого: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12020200440002350, відомості за якими 06.08.2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувальному акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200440002350 від 06.08.2020 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лебедин, українець, громадянин України, одружений, з вищою освітою, на обліку у лікаря психіатра/нарколога не перебуває, військовослужбовець, учасник бойових дій (посвідчення № 548047 від 30.06.2023 року) , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1 та ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному занятті земельної ділянки та у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ст. 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЗК України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержані у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення виконавчого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Ст. ст. 125, 126 ЗК України передбачають, що право власності на користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації такого права відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень . Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки. Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Ст. 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок. Досудовим розслідуванням було встановлено, що 14.04.2017 року ОСОБА_5 уклав з приватним підприємством ЕНЕРГО-РЕСУРС , в особі директора ОСОБА_7 , договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 25,7 м ? , АЗС АДРЕСА_2 . Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за р. № 858. Відповідно до п. 1.8 вказаного договору, згідно довідці № б/н від 14.04.2017 року, виданої приватним підприємством ЕНЕРГО-РЕСУРС , об`єкт знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:22:040:0007, площа 0,2500 га. Зміст ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України нотаріусом було роз`яснено. При укладенні вказаного договору право власності на земельну ділянку не передавалося, про що було зазначено у договорі та було роз`яснено ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_5 набув у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , замощення, бортів, а також комунікацій, обладнання та устаткування, розташованого на земельній ділянці площею 0,2500 га. Право власності було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 102284259101. При укладенні договору купівлі-продажу до ОСОБА_5 право власності на земельну не передавалося, про що зазначено у договорі та роз`яснено останньому. В подальшому було встановлено, що сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:22:040:0007 була віднесена до архівних, у зв`язку з помилковим введенням та було сформовано нову земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:22:026:0002. Земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, розташована на території м. Суми, була сформована, зареєстрована в Держаному земельному кадастрі, не надана в оренду або користування, інформація про зареєстроване право у Державному земельному кадастрі відсутнє. Відповідно до ст. 83 ЗК України: 1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. 2. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальній власність із земель державної власності відповідно до закону. Таким чином, відповідно до вимог ст. 83 ЗК України, власником земельної ділянки з кадастровим номером: 5910136600:026:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , являється Сумська міська територіальна громада. У невстановлений в ході досудового розслідування час, з метою оформлення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910136600:026:0002, будучи обізнаним з процедурою отримання в оренду земель комунальної власності, ОСОБА_5 08.11.2017 року звернувся до Сумської міської ради із відповідною заявою на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за цільовим призначенням (03.10. для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) , орієнтовною площею 0,2500 га. 23.05.2018 року Рішенням Сумської міської ради VII скликання № 3503-МР ОСОБА_5 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га, на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У невстановлений в ході досудового розслідування час та день у ОСОБА_8 виник умисел, направлений на самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельні ділянці з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га. З цією метою, будучи обізнаним про те, що право на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином не оформлено, достовірно знаючи про відсутність документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, маючи умисел, направлений на самочинне будівництво на самовільно зайнятій вказаній вище земельній ділянці, умисно, протиправно, достовірно знаючи про те, що процедура надання в оренду земельної ділянки лише розпочата та усвідомлюючи те, що вказана процедура, що охоплює собою ряд дій тривалого часу та припускаючи, що може отримати відмову у отриманні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що в свою чергу може призвести до його збитків, 22.08.2018 року ОСОБА_5 звернувся до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради з повідомленням № СМ 061182340194 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) . Відповідно до повідомлення були наведені наступні відомості: - об`єкт будівництва: капітальний ремонт нежитлового приміщення та навісу; - місце розташування: АДРЕСА_3 ; - проектна документація: ПП Суми Южана ; - загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації: 269,60 м ? ; - загальний будівельний об`єм 1347,50 м ? . Реалізуючи зазначений злочинний умисел, ОСОБА_5 у серпні 2018 року, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування встановлено не було, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 116, ст. ст. 125, 126 ЗК України, ч. 1 ст. 376 ЦК України, ч. 5 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, а також відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, надав вказівку невстановленим в ході досудового розслідування особам на будівництво нежитлового приміщення (об`єкт будівництва відповідно до повідомлення про початок будівельних робіт: капітальний ремонт нежитлового приміщення та навісу загальною площею відповідно до проектної документації: 269,6 м ? на площі 0,2000 га самовільно зайнятої частини земельної ділянки з кадастровим номером 5010136600:026:0002, власником якої є являється Сумська міська територіальна громада) , тобто самочинного будівництва будівлі (нежитлового приміщення) , при цьому достовірно знаючи про те, що він має у власності, згідно з договором купівлі-продажу нежитлове приміщення, загальною площею 25,7 м ? , усвідомлюючи те, що вказана земельна ділянка у встановленому законом порядку йому у власність, користування або оренду не передавалась, тобто за відсутності правовстановлюючих документів щодо цієї частини земельної ділянки та те, що вона перебуває у комунальній власності Сумської місцевої територіальної громади, тим самим, вчинивши всі дії на досягнення злочинного умислу, спрямованого на самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці. За результатами проведеного самочинного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, 28.09.2018 року ОСОБА_5 , як замовник, отримав технічний паспорт на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого загальна площа, нежитлового приміщення А-1 становить 269,6 м ? . Окрім цього, відповідно до технічного паспорту, наявні новостворені об`єкти, а саме: навіс Н-1 площею 33,6 м ? , навіс Н-2 площею 97,25 м ? , навіс Н-3 площею 32,1 м ? , замощення площею 1350,00 м ? , борти периметром 132 м, огорожа та ворота периметром 193 м. У подальшому, будучи обізнаним про те, що право на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином не оформлено, маючи умисел на самочинне будівництво на самовільно зайнятій вказаній земельній ділянці, вчинивши дії щодо її відокремлення для подальшого незаконного використання, що виразились в установленні огорожі та воріт по периметру вищевказаної земельної ділянки, умисно, протиправно, достовірно знаючи про те, що процедура надання в оренду земельної ділянки не завершена, а документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою йому не видався, 18.10.2018 року ОСОБА_5 звернувся до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради з декларацією, яку було зареєстровано за № СМ 141182911557 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) , відповідно до декларації були наведені наступні відомості: - об`єкт будівництва: капітальний ремонт нежитлового приміщення та навісу; - місце розташування: АДРЕСА_3 ; - проектна документація: ПП Суми Южана ; - площа забудови 269,60 м ? ; - загальний будівельний об`єм 1347,50 м ? . У подальшому, маючи умисел на самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 5910136600:026:0002, достовірно знаючи про те, що ним не було отримано відповідного рішення уповноваженого органу про право на користування земельною ділянкою, а лише було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, 0,25 га, 21.11.2018 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до державного реєстратора КП Центр реєстрації майнових прав Лебединської районної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з метою набуття законності своїм протиправним діям, що були направлені на самовільне будівництво на самовільно зайнятій території, а саме: внесення відомостей до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, змінивши площу об`єкта нежитлового приміщення площею 25,7 м ? на площу 269,6 м ? . Надалі, 21.11.2018 року державним реєстратором ОСОБА_9 КП Центр реєстрації майнових прав Лебединської районної ради Сумської області було внесено відомості до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, за заявою ОСОБА_5 в частині зміни загальної площі об`єкта, а саме: з площі нежитлового приміщення площею 25,7 м ? на площу 269,6 м ? , власником якого залишається ОСОБА_5 . Не зупиняючись на вчиненому, маючи умисел на самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 5910136600:026:0002, достовірно знаючи про те, що ним не було отримано відповідного рішення уповноваженого органу про право на користування земельною ділянкою, а лише було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, 04.12.2018 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до державного реєстратора КП Центр реєстрації майнових прав Лебединської районної ради Сумської області про внесення змін до запису Державного реєстру прав на нерухоме майно про зміну загальної площі об`єкта, а саме: з площі нежитлового приміщення площею 269,6 м ? на площу 293,85 м ? , власником якого залишається ОСОБА_5 . 04.12.2018 року державним реєстратором КП Центр реєстрації майнових прав Лебединської районної ради Сумської області ОСОБА_9 було внесено відомості до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, за заявою ОСОБА_8 , в частині зміни загальної площі об`єкта, а саме з площі нежитлового приміщення площею з 269,60 м ? на 293,85 м ? , власником якого залишається ОСОБА_5 . Внаслідок вказаних дій, загальну площу об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було змінено з 25,7 м ? до 269,60 м ? , надалі до 293,85 м ? та відомості про об`єкт (нежитлове приміщення літ. А-1) площею 293,85 м ? було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 102284259101. При цьому площа об`єкту 269,60 м ? за адресою: АДРЕСА_2 , ула внесена до відомостей Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № СМ061182340194 та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта № СМ141182911557. Відповідно до висновку експертів № 2086/4087/4088 від 30.11.2022 року об`єктом зазначеного будівництва являється Капітальний ремонт нежитлового приміщення та навісу , що не відповідає терміну Капітальний ремонт , наведеному у ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво : Капітальний ремонт сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Ст. 376 ЦК України визначає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Так, об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:22:026:0002, є самочинним будівництвом, оскільки збудований з порушенням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014. Таким чином, маючи злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво та самовільне зайняття земельної ділянки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву самовільно без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, за відсутності відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, ОСОБА_5 здійснив самовільне будівництво споруди, а саме: нежитлового приміщення площею 293,85 м ? на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, що знаходиться у комунальній власності Сумської міської територіальної громади, що розташована за адресою: м. Суми, проїзд Гайовий, б/н. Відповідно до висновку експертів № 2086/4087/4088 від 30.11.2022 року шкода, завдана внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки становить 130355 грн. 28 коп. . Таким чином, у результаті умисних та протиправних дій, які виразилися у самовільному, без будь-якого рішення уповноваженого органу, будівництві нежитлового приміщення площею 293,85 м ? , на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, яка знаходиться у комунальній власності Сумської міської територіальної громади за адресою: м. Суми, проїзд Гайовий, б/н, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці. Крім цього, ст. 14 Конституції встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно із цим визначається і суспільна небезпечність посягань на землю. Досудовим розслідуванням було встановлено, що, маючи злочинний умисел на самовільне будівництво на земельній ділянці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву самовільно без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, ОСОБА_5 здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, яка знаходиться у комунальній власності Сумської міської територіальної громади за адресою: м. Суми, проїзд Гайовий, б/н, що підтверджується проведеним оглядом від 10.06.2020 року № 18 головними спеціалістами відділу врегулювання земельних відносин та спорів управління земельних відносин департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради яким було встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, яка знаходиться у комунальній власності Сумської міської територіальної громади за адресою: м. Суми, проїзд Гайовий, б/н, огороджені металевим забором по всій її площині, що являє собою, згідно до ч. 1 ст. 197-1 КК України, самовільне зайняття земельної ділянки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, у серпні 2018 року, більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилося за можливе, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи техніку та робочу силу, ОСОБА_5 здійснив огородження на всій площі земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га. У подальшому, 28.09.2018 року, за результатами проведеного самочинного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, ОСОБА_5 отримав технічний паспорт на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , замовником якого був він, відповідно до якого загальна площа нежитлового приміщення А-1 становить 269,6 м ? . Окрім цього, відповідно до технічного паспорту наявні новостворені об`єкти, а саме: навіс Н-1 площею 33,6 м ? , навіс Н-2 площею 97,25 м ? , навіс Н-3 площею 32,1 м ? , замощення 1350,00 м ? , борти периметром 132 м, огорожа та ворота периметром 193 м. Усвідомлюючи те, що вказана земельна ділянка у встановленому законом порядку йому у власність, користування або оренду не передавалась, тобто за відсутності правовстановлюючих документів щодо цієї земельної ділянки та те, що вона перебуває у комунальній власності Сумської місцевої територіальної громади, тим самим, вчинивши всі дії на досягнення злочинного умислу, спрямованого на самовільне зайняття земельної ділянки. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 законному володільцю Сумській міській територіальній громаді було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 130355 грн. 28 коп. , що є значною шкодою. Таким чином, у результаті умисних протиправних дій, які виразилися у самовільному, без будь-якого рішення уповноваженого органу та без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, їх державної реєстрації, здійснивши самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:026:0002 площею 0,2000 га, яка знаходиться у комунальній власності Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 , чим завдано шкоду, що становить 130355 грн. 28 коп. , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким було завдано значної шкоди її законному власнику (а. п. 1-9) .

02.05.2024 року прокурор Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про накладення арешту на майно, в якому вона просила: 1. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: на нежитлове приміщення літ. А-1 площею 293,85 м ? , яке було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_5 , із забороною здійснення відносно нього органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особами, які виконують функції державного реєстратора будь-яких реєстраційних дій, а також із забороною здійснення ОСОБА_5 чи іншими особами використання та розпорядження нерухомим майном. 2. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:22:026:0002 площею 0,2000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є Сумська міська територіальна громада, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з її виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією права користування чи права власності (вхідний № 18356 від 02.05.2024 року) (а. п. 110-120) .

05.06.2024 року обвинувачений ОСОБА_5 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження, в якому він зазначив про те, що в Ковпаківському районному суді м. Суми знаходиться кримінальна справа № 592/43/24 за обвинувальним актом від 29.12.2023 року у кримінальному провадженні № 12020200440002350 від 06.08.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. За змістом ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність) , за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. За злочини, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України, встановлена максимальну відповідальність у вигляді штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, що свідчить про те, що вказані злочини відносяться до нетяжких, тому строк давності до них застосовується у три роки. Згідно обвинувальному акту від 29.12.2023 року, дата подання ним до Управління Державного архітектурного-будівельного контролю декларації (повідомлення) про початок будівельних робіт № СМ061182340199, а саме: 22.08.2018 року визначається стороною обвинувачення як день вчинення злочину, з якого починається відлік строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності, який сплив 22.08.2021 року. З вищезазначеного вбачається, що у зв`язку з закінченням строків, встановлених ч. 1 ст. 49 КК України, наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України та закриття кримінального провадження № 12020200440002350 від 06.08.2020 року. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 49, 197-1 КК України, він просив звільнити його ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12020200440002350 від 06.08.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження № 12020200440002350 від 06.08.2020 року у справі № 592/43/24 (вхідний № 22815/24 від 05.06.2024 року) (а. п. 142) .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав своє клопотання, просив його задовольнити у повному обсязі, звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закрити кримінальне провадження № 12020200440002350 від 06.08.2020 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно просив відмовити.

В судовому засіданні захисниця обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 клопотання свого підзахисного підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі, звільнити її підзахисного від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закрити кримінальне провадження № 12020200440002350 від 06.08.2020 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно просила відмовити.

В судовому засіданні прокурор Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання обвинуваченого частково, а саме: за ч. 3 ст. 197-1 КК України, в іншій частині просила відмовити. На задоволенні свого клопотання наполягала.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 повністю підтримав думку прокурора.

Вислухавши клопотання та думку обвинуваченого, думку захисниці обвинуваченого, думку прокурора, думку представника потерпілого, дослідивши долучені до кримінального провадження документи та копії документів, суд дійшов наступного висновку.

Суд першої інстанції районний у місті суд, який має право постановити ухвалу про закриття кримінального провадження.

Кожен має право, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього в найкоротший строк було закрите.

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.

Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, яке карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років.

Ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, - яке карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Із змісту п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності № 12 від 23.12.2005 року вбачається, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до КПК України таке звільнення є обов`язковим ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) .

Враховуючи те, що з дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального проступку та нетяжкого злочину та до дня набрання вироком законної сили минуло більш як два роки та як три роки, відповідно, оскільки до закінчення зазначених в п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 49 КК України строків він не вчинив новий нетяжкий, тяжкий або особливо тяжкий злочин, беручи до уваги те, що звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом, зважаючи на те, що за наявності передбачених ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, враховуючи те, що ст. 49 КК України передбачає імперативне та безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності, відтак суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

При цьому слід зазначити про те, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

При постановлені даної ухвали судом були враховані правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 665/2387/14-к, провадження № 51-240км18, із змісту якої вбачається, що для правильного обчислення строків давності необхідно визначити момент початку строку і його закінчення. Таким початком строку є вчинення особою злочину, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74266309, http://reyestr.court.gov.ua/Review/74262204) .

При постановленні даної ухвали суд врахував правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19, згідно якій звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком, а не правом суду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836398) .

При постановленні даної ухвали суд врахував правову позицію, висловлену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20, згідно якій звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89977787) .

При постановленні даної ухвали суд врахував правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі № 373/3768/13-к, провадження № 51-6336км20, згідно якій відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. З системного аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання. Відповідно до положень ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, зокрема, три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років та особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся) . Згідно з ч. 5 ст. 74 КК на підставах, передбачених ст. 49 КК України, особа також може бути звільнена судом від покарання (http://reyestr.court.gov.ua/Review/97517621) .

При постановленні даної ухвали суд врахував правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 17.02.2022 року у справі № 752/23954/18, провадження № 51-4344км21, згідно якій за умови, що обвинувачений наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, однак не визнає вину за пред`явленим обвинуваченням, не звільняє суд від обов`язку невідкладно розглянути таке клопотання та задовольнити його за наявності для цього підстав, та позбавляє можливості досліджувати докази у справі, враховуючи, що розгляд такого клопотання для суду є першочерговим (http://reyestr.court.gov.ua/Review/103466896) .

Що стосується клопотання прокурора Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, то суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже, оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, відтак, з урахуванням імперативних вимог, передбачених ч. 4 ст. 174 КПК України, суд позбавлений будь-якої можливості задовольнити клопотання прокурора Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Що стосується цивільного позову представника потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, то суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, відтак, з урахуванням вимог, передбачених ч. 7 ст. 128 КПК України, суд вважає за доцільне цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, залишити без розгляду, що не позбавляє його право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 284-286, 288, 375, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 49, 367 КК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Клопотання прокурора Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно залишити без задоволення.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, залишити без розгляду на підставі ч. 7 ст. 128 КПК України.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через суд, який ухвалив судове рішення, Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Головуючий: ОСОБА_1