Рішення

від 23.04.2024 по справі 523/19059/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/19059/23

Провадження №2/523/1522/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"23" квітня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря - Дмітрієвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу №523/1950/23, за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Кредит-Комфорт», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна, про зняття обтяжень з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до кредитної спілки «Кредит-комфорт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна про зняття обтяжень з майна.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 20 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Раціонал Кредит»(наразі «Кредит-Комфорт») було укладено кредитний договір №048/07/10.

Згідно умов договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 45 000(сорок п`ять тисяч) грн., а позичальник зобов`язався повернути дані грошові кошти та сплатити відсотки у розмірі 36% річних.

В забезпечення вказаного договору було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною за реєстровим №968, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного договору, до державного реєстру іпотек було внесено запис №9748008 (реєстраційний номер обтяження), до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №9747868.

Заборгованість за вищезгаданим кредитним договором було погашено у повному обсязі, останній платіж було внесено15.04.2014 року, що підтверджується відповідними квитанціями.

Вважаючи, що кредит повністю погашено, ОСОБА_2 не звернувся до кредитора із заявою про припинення обтяжень та отримання довідки про відсутність заборгованості. Також, ОСОБА_2 вважав, що відповідач доброчесно припинить обтяження самостійно, а тому не переймався долею обтяжень свого майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

15.03.2023 року його донька ОСОБА_1 , звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Зі сплином 6-місячного строку ОСОБА_1 знову звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадщини, однак нотаріусом їй було повідомлено, що наразі оформити право на спадщину неможливо, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є непогашені записи про іпотеку нерухомого майно, що входить до складу спадщини.

12.09.2023 року представником позивача адвокатом Переходовим М.В. на адресу відповідача поштою було направлено заяву про припинення обтяжень. Однак, відповідач не прийняв листа, не вчинив дій щодо зняття обтяжень з майна, а саме заборони відчуження та іпотеки.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 26 жовтня 2023 року було задоволено клопотання позивача та витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна належним чином завірену копію договору іпотеки від.20.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною за реєстровим № 968, відповідно до якого предметом іпотеки ж квартира АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 05 грудня 2023 року було витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Поліщук Галини Петрівни, належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою від 14 березня 2024 року було закрите підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, заявою просив розглянути справу у його відсутність, задовольнивши позов.

У судове засідання 23 квітня 2024 року відповідач не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, про що останній надав письмову заяву, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив, що 20 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Раціонал Кредит»(наразі «Кредит-Комфорт») було укладено кредитний договір №048/07/10.

Згідно умов договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн., а позичальник зобов`язався повернути дані грошові кошти та сплатити відсотки у розмірі 36% річних.

В забезпечення вказаного договору було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною за реєстровим №968, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного договору, до державного реєстру іпотек було внесено запис № 9748008 (реєстраційний номер обтяження), до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 9747868.

16 травня 2011 року рішенням загальних зборів КС «Раціонал Кредит», оформленим протоколом № 12 КС «Раціонал Кредит» змінила назву на «Кредит-комфорт». Було вирішено також затвердити статут у новій редакції.

14.07.2011 року було зареєстровано статут КС «Кредит-комфорт» у новій редакції Згідно п. 1.4 статуту місцезнаходження КС «Кредит-комфорт» визначено за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборгованість за вищезгаданим кредитним договором № 048/07/10 було погашено боржником ОСОБА_3 у повному обсязі, останній платіж було внесено 15.04.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

15.03.2023 року його донька позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Наразі, у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди у оформленні спадщини, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є непогашені записи про іпотеку нерухомого майно, що входить до складу спадщини, яка укладалась в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 048/07/10.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до норм статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов`язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов`язаний негайно повернути його заставодавцю.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 04.06.2009 щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою установи банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд виходить із того, що оскільки зобов`язання за основним кредитним договором №048/07/10 були припинені через повне їх виконання, то і забезпечувальний договір також припинився. Доказів іншого відповідач суду не надав.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 09.04.2019 року у справі №910/3359/18, вказавши, що відповідно до частини 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Разом з тим, згідно з частинам 1, 3 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Особливості окремих видів застав, в тому числі іпотеки, можуть визначатися іншими законами, а саме Законом України "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (абзац 3); іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (абзац 7); майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника за основним зобов`язанням на підставі договору, закону або рішення суду (абзац 8); боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання (абзац 10).

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 року у справі №910/6968/17 вимога про зняття заборони відчуження нерухомого майна є похідною вимогою від припинення іпотеки.

Також, у постанові від 04.12.2019 року у справі №501/3245/15-ц Верховний Суд зауважив, що припинення іпотеки є підставою для здійснення реєстрації про її припинення, зняття заборони та виключення з державного реєстру іпотек.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору на підставі ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 4-13,76-89,258-273,280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до кредитної спілки «Кредит-Комфорт», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни про зняття обтяжень з майна задовольнити.

Припинити іпотеку, згідно договору іпотеки від 20.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко Світланою Володимирівною за реєстровим №968, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , та припинити обтяження зазначеної квартири, зареєстроване в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером обтяження 9748008 від 20.04.2010 року.

Зняти заборону відчуження з нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_3 та припинити обтяження на цю квартиру, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9747868 від 20.04.2010 року.

Стягнути з Кредитної спілки «Кредит-комфорт» (ЄДРПОУ 26345570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 16 травня 2024 року, у зв`язку із тривалою та періодичною відсутністю в суді світла.

Суддя К.О. Далеко