Постанова

від 18.06.2024 по справі 909/899/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа №909/899/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" за №150 від 12.04.2024,

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2024, суддя Кобецька С.М., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 25.03.2024,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт", м. Івано-Франківськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

29.09.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" (надалі ТОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" (надалі ТОВ "Ріал Істейт") про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.10.2020 по 31.05.2023 в розмірі 70 480,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд не виконує свої обов`язки по оплаті житлових послуг, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість, яка є предметом позову.

Правовою підставою позову зазначає ст.ст. 360, 382, 509, 526, 527, 530, 614, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 7, 11, 12, Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», ст.ст. 1, 5, 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2024 відмовлено в задоволенні позову.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг відповідачу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме нежитлових приміщень загальною площею 872,1 кв. м, які розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 7.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідач у встановленому законом порядку не відмовився від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідачем надано не було.

Обгрунтовуючи факт надання послуг за договором, апелянт посилається на акти приймання-передачі наданих послуг від 22.05.2023, 17.10.2022, 20.02.2023, 04.05.2023, 25.04.2023, 16.03.2023, 11.04.2023, 15.05.2023, 15.05.2023.

Також посилається на те, що договір про надання послуг з управління будинком, що укладений на виконання рішення зборів співвласників, є обов`язковим для виконання всіма співвласниками, в тому числі і відповідачем.

Узагальнені заперечення відповідача

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що договір на управління будинком між позивачем та відповідачем не укладався та не підписувався.

Вказує на те, що відповідачу не було відомо ні про проведення загальних зборів співвласників будинку, ні про укладення уповноваженою особою договору про управління будинком з ТОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт".

Також, відповідач зазначає, що обов`язок доводити надання послуг лежить на управителю, а обсяг фактично наданої послуги та понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений первинною документацією. На переконання відповідача, визначення вартості послуг в договорі не є безумовною підставою для її стягнення без будь-яких первинних документів, що підтверджують надання послуг за умови заперечення факту надання послуг.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" за №150 від 12.04.2024 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2024 в справі №909/899/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи № 909/899/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

01.04.2017 було проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку по вул. Івасюка, 7 в м. Івано-Франківськ, на яких згідно з протоколом загальних зборів управителем будинку було обрано ТОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" та передано йому функції з управління будинком згідно договору.

Також, 01.04.2017 співвласники багатоквартирного будинку по вул. Івасюка, 7 в м. Івано-Франківськ в особі уповноваженої особи ОСОБА_1 (згідно протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку) та ТОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" уклали договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (надалі - договір про надання послуг з управління будинком) та додаток № 1 до договору, яким визначили структуру тарифу та вартість надання послуг

Таким чином, рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформленого протоколом від 01.04.2017, обрано позивача управителем, а уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку - Маліщука Д.В.

За змістом умов договору про надання послуг з управління будинком від 01.04.2017 управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, та об`єктами благоустрою, що розташовані на прибудинковій території (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника. Управитель може бути виконавцем та/чи виробником житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 договору сторони погодилися, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця 1, 92 гривень за один квадратний метр площі приміщення. Сторони погодили, що управитель є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд, і прибудинкових територій.

Відповідно до пункту 6 договору управитель надає замовнику житлово-комунальні послуги за тарифами, що визначені в Додатку № 1 до цього договору.

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2) витрати на утримання будинку, згідно з Додатком № 1 до цього договору; 3) інші витрати, передбачені рішенням співвласників; 4) витрати на реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку включаються до витрат на управління будинком додатково на підставі рішення співвласників будинку, в порядку, визначеному законом та оплачуються замовником додатково за фактом надання або авансовим платежем, за домовленістю з управителем (пункт 7 договору).

Згідно з пунктом 8 договору витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат та визначається у відповідності до кількості квадратних метрів належних їм житлових та/чи нежитлових приміщень.

Пунктом 11 договору передбачено, що кожен співвласник багатоквартирного будинку сплачує на розрахунковий рахунок управителя до десятого числа місяця, що наступає за розрахунковим вартість послуг управителя та житлово-комунальних послуг з утримання будинку, споруди та прибудинкової території з розрахунку 1, 92 гривень за один квадратний метр належної йому площі житлового чи нежитлового приміщення.

Відповідно до пункту 14 договору управитель зобов`язаний: вести передбачену законодавством звітність, а також технічну документацію щодо стану об`єкта; здійснювати управління майном безпосередньо, а також укладати договори із співвиконавцями на виконання окремих видів робіт; вести та зберігати документацію, передбачену правилами управління будинком; укладати договори про надання житлово-комунальних послуг мешканцям об`єкта в установленому законодавством порядку, здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості, проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі; надавати мешканцям об`єкта в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін (тарифів), норми споживання, режим надання послуг та їх споживчі властивості.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє один рік. У випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про бажання припинити цей поговір, він вважається пролонгованим на той самий термін (пункт 22 договору).

Додатком № 1 до договору сторони узгодили структуру та вартість надання послуг багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до Додатку № 1 до договору в структуру тарифу входить:

- прибирання прибудинкової території (підмітання та транспортування сміття в установлене місце, згрібання опалого листя, сухих рослин з озелененої смуги вздовж входів у житловий будинок, газонів, квітників, клумб та косіння газонів, підмітання снігу, посипання піском біля входів у житловий будинок, тротуарів, пішохідних доріжок в межах прибудинкової території);

- технічне обслуговування ліфтів (аварійне обслуговування ліфтів (звільнення пасажирів, що застрягли), роботи з технічного обслуговування вузлів та деталей ліфтів, ремонтні роботи);

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливової каналізації (заміна прокладок у водопровідних кранах та поновлення сальникових ущільнень, ущільнення згонів та стиків труб, усунення засмічень мереж, закріплення приладів і трубопроводів, усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі, заміна вхідних кранів на стояку водопостачання, закріплення водостічних труб, колін, воронок, усунення нещільностей водостічних труб, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливової каналізації);

- технічне обслуговування та поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою (технічне обслуговування фундаментів, підвальних приміщень, стін, фасадів будівель, перекриттів, даху та покрівлі, сходів, прорізів, усунення дрібних несправностей у фундаментних стінах що не пов`язані з підсиленням або перемуруванням фундаменту, укріплення, дрібний ремонт парапетів, сталевих ґрат, огорожі, ремонт оголовків вентиляційних шахт, каналізаційних стояків та інших виступних частин даху, ремонт дверей та люків горищ, ремонт та скління вікон, ремонт водостічних лійок, труб, лотків кілець);

- технічне обслуговування електромереж (заміна лампочок, плафонів у місцях загального користування, дрібний ремонт електропроводки (крім квартирної), заміна запобіжників, автоматичних вимикачів);

- утримання аварійної служби;

- прибирання сходових кліток (вологе прибирання сходових площадок і маршів першого поверху (два рази в тиждень), вологе прибирання сходових площадок і маршів вище першого поверху (раз в тиждень), миття сходових площадок і маршів (два рази в місяць), обмітання пилу, павутиння зі стель (раз в квартал), підмітання майданчиків перед входом в під`їзд ( раз в тиждень), миття вікон на сходових площадках і маршах (двічі на рік);

- енергопостачання місць загального користування;

- утримання спортивних та дитячих майданчиків (підмітання та транспортування сміття в установлене місце з спортивних та дитячих майданчиків, щорічний основний огляд, дрібний поточний ремонт та фарбування обладнання).

Позивач зазначає, що ним неодноразово направлялись претензії та листи на адресу відповідача з проханням оплатити наявну заборгованість за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період 01.10.2020 по 31.05.2023 в розмірі 70 480,34 грн.

Проте, вказані претензії залишились без відповіді та належного реагування з боку відповідача.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Так само зазначено у ч. 1 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частина 1 статті 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. Аналогічні за змістом положення містяться у ч. 5 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком (п. 7 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Приписами ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Згідно з ч. 2 та 4 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуг; порядок оплати послуг; порядок і умови внесення змін до договору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором (ч. 2 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Абзацами 1-6 частини 3 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Відповідно до умов договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 01.04.2017 року з управителем була визначена ціна послуг з управління з 01.04.2017 у розмірі 1,58 грн. на місяць за 1 кв. м. площі житлового та нежитлового приміщення, з 01.01.2018 - 2,05 грн. за 1 кв.м. площі житлового та нежитлового приміщення, з 01.10.2018 - 2,46 грн. за 1 кв. м площі житлового та нежитлового приміщення, від 01.01.2019 - 3,06 грн. за 1 кв. м площі житлового приміщення та 2,11 грн. за 1 кв. м площі нежитлового приміщення, від 01.06.2022 - 3,06 грн. за 1 кв. м площі житлового та нежитлового приміщення (пункти 5 та 11 договору з урахуванням додаткових угод до нього).

Особливістю вказаного договору, є те, що він був укладений не безпосередньо споживачем, а особою, уповноваженою співвласниками, тому відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" на управителя протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) покладався обов`язок надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом управителя. Доказів виконання такого обов`язку позивачем не надано.

Таким чином, за спірний період з 01.10.2020 по 31.05.2023 позивачем із розрахунку загальної площі приміщень які перебувають у власності відповідача (872,1 кв. м.) всього нараховано 70 480,34 грн. заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, у такому разі для стягнення заборгованості за відсутності договору необхідним також є доведення факту надання та споживання послуг (пункт 4.12. постанови Верховного Суду від 21.04.2020 року у справі № 910/7968/19). У разі не укладення сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивач повинен довести надання таких послуг, що є предметом спору у даній справі (постанова Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 907/563/18).

У постанові Верховного Суду від 27.03.2023 року у справі № 920/1343/21 вказано що після укладення договору з управителем за рішенням зборів співвласників правові підстави для укладання окремого договору з відповідачем, як власником нежитлового приміщення, відсутні. Права та обов`язки сторін виникають безпосередньо з договору про надання послуги з управління, але це не звільняє управителя від обов`язку доводити надання таких послуг за цим договором, якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання таких послуг.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду та проаналізувавши матеріали цієї справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в разі якщо співвласник (споживач) заперечує факт отримання послуг з управління, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Відповідно до пункту 9, 10 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором; щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, а також вимоги статей 74, 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач несе обов`язок доказування і подання доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Окрім того, пунктами 3, 4, 7, 8 Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 (надалі Порядок), визначено, що у разі надання послуги невідповідної якості управителем здійснюється перерахунок на умовах та у строки, визначені цим Порядком. У разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу. Перерахунок здійснюється виходячи з фактично понесених у звітному періоді витрат на надання послуги щодо кожного будинку окремо з урахуванням обсягу фактично наданих складових послуги в межах ціни та періодичності виконання (надання) таких складових послуги з урахуванням плану здійснення заходів, складеного управителем відповідно до пункту 12 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712. Управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо кожного багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо. Обсяг фактично наданої послуги та фактично понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається в управителя, зокрема наказами, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Положення частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Таким чином, посилання апелянта на акти приймання-передачі наданих послуг від 22.05.2023, 17.10.2022, 20.02.2023, 04.05.2023, 25.04.2023, 16.03.2023, 11.04.2023, 15.05.2023, 15.05.2023, суд відхиляє, оскільки такі акти не відповідають вимогам достовірності первинних документів зазначеним у Законі Україні "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг відповідачу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме нежитлових приміщень загальною площею 872,1 кв. м, які розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 7.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що обов`язок доводити надання послуг лежить на управителю, а обсяг фактично наданої послуги та понесених управителем витрат на надання такої послуги повинен бути підтверджений первинною документацією знайшли своє підтвердження та беруться апеляційним господарським судом до уваги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому апеляційний суд враховує їх як обґрунтовані.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" за №150 від 12.04.2024 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (позивача) судового збору в розмірі 4 026,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 1688 від 11.04.2024.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" за №150 від 12.04.2024 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2024 в справі №909/899/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 4 026,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.