Східний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року м. Харків Справа №922/4999/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
учасники провадження у справі не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№690Х від 15.03.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 у справі №922/4999/23 (м. Харків, суддя Трофімов І.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м. Харків,
про стягнення 93 971,84 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором №03-0457 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії у сумі 54'999,99 грн, пеню в сумі 22'386,62 грн, 3% річних у сумі 2886,71 грн та інфляційні втрати в сумі 13'698,52 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за Договором №03-0457 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії у сумі 54 999,99 грн, пеню в сумі 344,54 грн, 3% річних у сумі 2886,71 грн, інфляційні втрати у сумі 13 698,52 грн та 2054,44 грн судового збору. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили. У задоволенні решти позову відмовлено.
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/4999/23 від 27.02.2024 в частині відмови у стягнені пені у сумі 22 042,08 грн за період з 24.02.2022 по 15.02.2023, судового збору у сумі 629,56 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ «Харківенергозбут» пеню за період з 24.02.2022 по 15.02.2023 у сумі 22 042,08 грн та судовий збір у сумі 629,56 грн, в іншій частині рішення залишити без змін; покласти витрати зі сплати судового збору на Відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» вказує, що Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (підзаконний акт), положення пункту 16 якої суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин, має меншу юридичну силу перед законами ЦК України та ГК України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні. Відповідно Постанова НКРЕКП не може бути спеціальним законом, не має перевагу над загальним законом, який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. На думку скаржника, наведене в пункті 16 Постанови НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), а ні норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Апелянт зазначає, що під час вирішення питання суд має застосовувати норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» і не застосовувати норми вказаної Постанови НКРЕКП, з огляду на те, що вони суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№690Х від 15.03.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 у справі №922/4999/23 залишено без руху з підстав несплати судового збору.
19.03.2024 від апелянта надійшла заява (вх.№4035) про усунення недоліків апеляційної скарги. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у належному порядку та розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№690Х від 15.03.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 у справі №922/4999/23. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4999/23.
Від Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» надійшло клопотання (вх.№4380 від 26.03.2024), в якому просить зупинити провадження по справі №922/4999/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі №911/1359/22.
29.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4999/23 (вх.№4553).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 призначено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№690Х від 15.03.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 у справі №922/4999/23 до розгляду на « 08» травня 2024 р. о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.05.2024 колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№4380 від 26.03.2024) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі №911/1359/22 з огляду на прийняття постанови у зазначеній справі на момент розгляду клопотання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№690Х від 15.03.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 у справі №922/4999/23 до « 13» червня 2024 р. о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
Від Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» надійшли додаткові пояснення (вх.№7901 від 10.06.2024), в яких просить прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №922/4999/23 вказані пояснення; скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/4999/23 від 27.02.2024 в частині відмови у стягнені пені у сумі 22 042,08 грн за період з 24.02.2022 по 15.02.2023, судового збору у сумі 629,56 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ «Харківенергозбут» пеню за період з 24.02.2022 по 15.02.2023 у сумі 22 042,08 грн та судовий збір у сумі 629,56 грн, в іншій частині рішення залишити без змін; покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.
Також від Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх.№7907 від 10.06.2024).
До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 13.06.2024 учасники провадження у справі не з`явились. Копія ухвали про призначення справи до розгляду доставлена сторонам в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд».
Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, зважаючи на клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2021 між ПрАТ «Харківенергозбут» (Постачальник, Позивач) та Державним підприємством «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» (Споживач, Відповідач) укладено Договір №03-0457 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Порядок розрахунків за Договором визначається відповідно, до комерційної пропозиції №1П для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, яка є невід`ємним додатком до Договору.
01.08.2021 Комерційна пропозиція №1П змінена на Комерційну пропозицію №133 Ф-П (далі Комерційна пропозиція №133 Ф-П). Повідомлення про зміну Комерційної пропозиції направлено Позивачем на адресу Відповідача.
06 травня 2021 року між ДП «Укрдіпроважмаш» та ПрАТ «Харківенергозбут» було укладено Угоду щодо електронного документообміну за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №03-0457 (далі Угода).
Предметом Угоди є удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії споживачу, Сторони домовились здійснювати електронний документообіг між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП).
Пунктом 2 Угоди передбачено, що обов`язковим реквізитом електронних документів є електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно з п. 3 Угоди КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до п. 7 Угоди надсилання електронних документів повинно відбуватися згідно строків та/або термінів, передбачених Договором про постачання електричної енергії споживачу та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Згідно з п. 8 Угоди електронні документи вважаються отриманими Стороною з моменту відправлення такого електронного документу іншою стороною.
Згідно з п. 2.1 Договору №03-0457 за Договором постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 5.5 Договору №03-0457 встановлено, що розрахунковий період за цим Договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Відповідно до п. 5.7 Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до Договору №03-0457.
Згідно п. 5.6 Договору №03-0457 оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5.10 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції №133 Ф-П, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 5.8 Договору №03-0457, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному Правилами.
Згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з березня 2022 року по липень 2022 року:
- за листопад 2021 року на суму 48'544,99 грн, ПДВ 20 % 9709 грн, разом з ПДВ 58'253,99 грн. Відповідачем за листопад 2021 року спожито 10308 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за листопад 2021 року та акту приймання-передачі електричної енергії за листопад 2021 року здійснено 08.12.2021 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП. Строк оплати рахунку до 15.12.2021. Рахунок не сплачено.
17.11.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2021 року у сумі 0,01 грн, згідно з платіжним дорученням № 113 від 17.11.2021.
- 01.01.2021 за грудень 2021 року на суму 52'143,08 грн, ПДВ 20 % 10'428,62 грн, разом з ПДВ 62'571,70 грн. Відповідачем за грудень 2021 року спожито 11'862 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам (витяг додається). Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року та акту приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року здійснено 10.01.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП. Строк оплати рахунку до 17.01.2022. Рахунок не сплачено.
17.12.2021, 21.12.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2021 року на загальну суму 58'253,95 грн згідно з платіжними дорученнями №140 від 17.12.2021, №130 від 21.12.2021.
21.12.2021 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року у сумі 0,04 грн згідно з платіжними дорученнями №130 від 21.12.2021.
- за січень 2022 року на суму 60'719,09 грн, ПДВ 20 % 12'143,82 грн, разом з ПДВ 72'862,91 грн. Відповідачем за січень 2022 року спожито 14285 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за січень 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року здійснено 07.02.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП.
Строк оплати рахунку до 14.02.2022. Рахунок не сплачено.
18.01.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2021 року у сумі 0,03 грн згідно з платіжними дорученнями №150 від 18.01.2022.
18.01.2022, 26.01.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року на загальну суму 26'399,97 грн згідно з платіжними дорученнями №150 від 18.01.2022, №156 від 26.01.2022.
- за лютий 2022 року на суму 45'519,32 грн, ПДВ 20 % 9103,86 грн, разом з ПДВ 54'623,18 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 12832 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам (витяг додається). Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року здійснено 12.03.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП.
Строк оплати рахунку до 18.03.2022. Рахунок не сплачено.
01.02.2022, 11.02.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року на загальну суму 36'171,69 грн згідно з платіжними дорученнями №157 від 01.02.2022, №148 від 11.02.2022.
01.02.2022, 11.02.2022, 14.02.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за січень 2022 року на загальну суму 72'862,91 грн згідно з платіжними дорученнями №157 від 01.02.2022 №148 від 11.02.2022, №159 від 14.02.2022.
14.02.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 7,06 грн згідно з платіжним дорученням №159 від 14.02.2022.
- за березень 2022 року на суму 7305,70 грн, ПДВ 20 % 1461,14 грн, разом з ПДВ 8766,84 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 1975 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за березень 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року здійснено 06.04.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП. Строк оплати рахунку до 13.04.2022. Рахунок не сплачено.
- за квітень 2022 року на суму 12'351,11 грн, ПДВ 20 % 2470,22 грн, разом з ПДВ 14'821,33 грн. Відповідачем за квітень 2022 року спожито 3286 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за електричну енергію за квітень 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року здійснено 01.01.2021 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП. Строк оплати рахунку до 13.05.2022. Рахунок не сплачено.
- за травень 2022 року на суму 10'784,81 грн, ПДВ 20 % 2156,96 грн, разом з ПДВ 12'941,77 грн. Відповідачем за травень 2022 року спожито 2757 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за травень 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 року здійснено 10.06.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП. Строк оплати рахунку до 17.06.2022. Рахунок не сплачено.
12.05.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 7002,00 грн згідно з платіжним дорученням № 162 від 12.05.2022.
- за червень 2022 року на суму 14'940,55 грн, ПДВ 20 % 2988,11 грн, разом з ПДВ 17'928,66 грн. Відповідачем за червень 2022 року спожито 4091 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за червень 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року здійснено 06.07.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП. Строк оплати рахунку до 13.07.2022. Рахунок не сплачено.
18.01.2022, 29.06.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року на загальну суму 9144,07 грн згідно з платіжними дорученнями №169 від 17.06.2022, №174 від 29.06.2022.
- за липень 2022 року на суму 6909,17 грн, ПДВ 20 % 1381,83 грн, разом з ПДВ 8291 грн. Відповідачем за липень 2022 року спожито 1741 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Направлення рахунку за спожиту електричну енергію за липень 2022 року та акту приймання-передачі електричної енергії за липень 2022 року здійснено 08.08.2022 в режимі електронного документообміну між Постачальником та Споживачем, у вигляді електронного примірника документа з накладанням КЕП.
Строк оплати рахунку до 18.01.2022. Рахунок не сплачено.
14.07.2022, 26.07.2022, 18.08.2022, 31.08.2022, 06.09.2022, 24.10.2022, 15.11.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року на загальну суму 38'470,05 грн згідно з платіжними дорученнями №177 від 14.07.2022, №179 від 26.07.2022, №182 від 18.08.2022, №185 від 31.08.2022, №188 від 06.09.2022, №198 від 24.10.2022, №209 від 01.02.2022.
У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати використаної електричної енергії, позивачем нараховано пеню у сумі 22'386,62 грн, 3% річних у сумі 2886,71 грн та інфляційні втрати у сумі 13'698,52 грн.
Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вказаних нарахувань не виконав.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідач за спожиту електричну енергію за Договором №03-0457 від 01.01.2021 на загальну суму 54'999,99 грн не розрахувався, вказані позивачем обставини не спростував. З огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за використану електричну енергію за Договором №03-0457 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 54'999,99 грн. Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд зазначив, що позивачем з порушенням вимог п. 16 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 нараховано відповідачу пеню в розмірі 22 042,08 грн за період з 24.02.2022 по 15.02.2023 (період дії воєнного стану в Україні), а тому відмовив в задоволенні вимог в цій частині. Розрахунок пені в частині стягнення пені в сумі 344,54 грн, нарахованої за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 (до введення воєнного стану в Україні) на прострочену заборгованість за листопад-грудень 2021 року та січень-лютий 2022 в розмірі 344,54 грн, суд визнав обґрунтованим та задовольнив позовні вимоги в цій частині. Крім того, суд зазначив про правомірне нарахування позивачем 3% річних та індексу інфляції за спірний період, а тому, перевіривши наданий розрахунок, задовольнив позовні вимоги про стягнення 2886,71 грн 3% річних та 13'698,52 грн індексу інфляції в повному обсязі. Також суд відхилив посилання відповідача на форс-мажорні обставини у вигляді воєнного стану з огляду на їх необґрунтованість.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги апеляційної скарги та, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, рішення переглядається в частині відмови у стягненні пені в розмірі 22 042,08 грн за період з 24.02.2022 по 15.02.2023.
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Умовами пункту п. 5.8 Договору визначено, що в разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Згідно з п. 8 Комерційної пропозиції №133 Ф-П, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції, Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи, що відповідачем - Державним підприємством «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» порушено строки оплати за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №03-0457, у відповідності до умов п. 8 Комерційної пропозиції №133 Ф-П у позивача - ПрАТ «Харківенергозбут» виникло право нарахувати відповідачу пеню за порушення строків виконання грошового зобов`язання.
Водночас, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) 25.02.2022 прийнято Постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (далі - Постанова №332). У преамбулі Постанови №332 визначено, що відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:
- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів (пункт 1);
- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
У подальшому до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення. Зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
З урахуванням вищезазначеного пункту 16 Постанови НКРЕКП №332, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені за заявлений період, що припадає на дію воєнного стану в Україні, а саме з 24.02.2022 по 15.02.2023.
Колегія суддів зазначає, що питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 Постанови № 332 було предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22, за результатом розгляду якої прийнято постанову від 19.04.2024.
Згідно з положеннями ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до положень ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов наступних висновків.
НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.
Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З урахуванням дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Об`єднана палата дійшла висновку, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.
При цьому, такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
Зазначені висновки спростовують доводи апелянта щодо необхідності застосування норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України до спірних правовідносин, оскільки вони мають вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022).
Надані ПрАТ «Харківенергозбут» додаткові пояснення фактично зводяться до незгоди із позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
При цьому, колегія суддів вказує, що посилання апелянта на правильність та необхідність застосування до спірних правовідносин окремої думки судді Чумака Ю.Я., яка висловлена до постанови Об`єднаної палати у справі №911/1359/22, є необґрунтованим. Окрема думка судді не є судовим рішенням, в якому в розумінні закону викладається правовий висновок, а тому на неї не поширюються вимоги ч.4 ст.236 ГПК України щодо врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, враховуючи імперативність застосування до спірних правовідносин приписів Постанови НКРЕКП №332 для учасників ринку електричної енергії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період дії в Україні воєнного стану, а саме з 24.02.2022 по 15.02.2023 у розмірі 22 042,08 грн.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження позивачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення в оскаржуваній частині та задоволення позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення у відповідній частині Господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 11.08.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 №3684-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 у справі №922/4999/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.06.2024.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119894982 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні