Постанова

від 18.06.2024 по справі 904/175/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/175/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Шамраєв М.Є. (поза межами суду); Виродов А.Ю. (поза межами суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 (суддя Золотарьова Я.С., повний текст складено 12.02.2024) у справі № 904/175/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 у справі № 904/175/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ", в якій просить скасувати зазначену ухвалу і ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову ТОВ "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення грошових коштів у сумі 186952973,35 грн; накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн; накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що:

- виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову;

- за даними ЄДРСР, починаючи з 12.10.2023 Господарським судом Дніпропетровської області ухвалено 6 судових рішень про стягнення грошових коштів з відповідача (справи № 904/4062/23, 904/4240/23, 908/2442/23, 904/4906/23, 904/5912/23, 904/6248/23);

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/6049/23 задоволено позов ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» до відповідача про стягнення 223 591 627,66 грн;

- за даними АСВП у провадженні різних відділів державної виконавчої служби перебуває 6 виконавчих проваджень, боржником за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест";

- відповідача віднесено до категорії ризикових платників податку.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що суд правомірно звернув увагу в ухвалі від 12.02.2024 по справі, що один із заходів забезпечення позову, а саме, - вимога про накладання арешту на майно ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн, не пов`язана з предметом позову - про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 186 952 973,35 грн.

Щодо заходу забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти в межах ціни позову суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, дотримався розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю порушення права власності відповідача, зупинення його господарської діяльності тощо.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявником не доведено обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, як і не надано доказів того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 12.03.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/175/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

20.03.2023 матеріали справи №904/4999/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.05.2024, сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

11.04.2024 до суду від представника позивача (адвоката Шамраєва М.Є.) надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

12.04.2024 до суду від представника позивача (адвоката Виродова А.Ю.) надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

У судовому засіданні 29.05.2024, при з`єднанні з представником позивача Виродовим А.Ю., останній вказав, що від позивача у засіданні братиме участь представник Шамраєв М.Є.

У судовому засіданні 29.05.2024 оголошена перерва до 18.06.2024 до 09:50 години, про що позивач повідомлений у судовому засіданні.

В судовому засіданні 18.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 186 952 973,35 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №ЮЕ-0013 від 01.12.2022 в частині виконання грошового зобов`язання.

05.02.2024 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код: 39821153; місцезнаходження: вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49600) в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн;

- накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код: 39821153; місцезнаходження: вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49600) в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн.

Позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу відповідача становить 4 000,00 грн, що очевидно є недостатнім для виконання грошового зобов`язання перед заявником. Невиконання відповідачем претензії свідчить про те, що останній не має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання та, отримавши позовну заяву, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань може розпорядитись належним йому майном шляхом відчуження його будь-яким третім особам, а також вивести з рахунків належні йому грошові кошти.

Скаржник вважає, що з метою забезпечення можливості виконання судового рішення, що може бути ухвалене за його позовом, слід накласти арешт на належне відповідачеві майно та грошові кошти на рахунках відповідача в межах суми позовних вимог. Адже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах суми 186 952 973,35 грн , на думку заявника, забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

Крім того позивач додає, що водночас про наявність ризиків невиконання відповідачем судового рішення в цій справі свідчить наявність 6 нещодавно відкритих відносно відповідача виконавчих проваджень. Так, за даними АСВП у провадженні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73286792, відкрите 13.11.2023, боржником за яким є ТОВ "Інтекс Інвест", стягувач Смілянське комунальне підприємство "КОМУНАЛЬНИК". Також у провадженні Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавце провадження № 73398070, відкрите 24. 11.2023, боржником за яким є ТОВ "Інтекс Інвест", стягувач Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Чернігівській області. Крім того, у провадженні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73697713, відкрите 03.01.2024, боржником за яким є ТОВ "Інтекс Інвест", стягувач Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону. Також у провадженні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №73698004, відкрите 03.01.2024, боржником за яким є ТОВ "Інтекс Інвест", стягувач - Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Тернопільській області. Водночас, у провадженні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73698603, відкрите 03.01.2024, боржником за яким є ТОВ "Інтекс Інвест", стягувач - Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Сумській області. Заразом у провадженні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73741772, відкрите 09.01.2024, боржником за яким є ТОВ "Інтекс Інвест", стягувач - Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Запорізькій області.

Також, про наявність ризиків невиконання відповідачем судового рішення в цій справі свідчить віднесення податковими органами відповідача до переліку ризикових.

Так, про віднесення відповідача до категорії ризикових платників податку свідчать відомості з електронного кабінету позивача, з якого вбачається зупинення реєстрації податкових накладних відповідача, починаючи з 23.08.2023.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу утруднення виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; вимога про накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн не пов`язана з предметом позову - про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 186 952 973,35 грн; позивачем не надано доказів того, що відповідач намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду; в свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням та не підтверджене доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18); заявником не надано доказів на підтвердження того, що відповідач в майбутньому ухилятиметься від виконання судового рішення. Твердження позивача про такі обставини ґрунтуються лише на припущеннях.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, накладення арешту в межах ціни позову на майно відповідача, що належать або підлягають передачі або сплаті цьому товариству і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним з визначених законом способів забезпечення позову.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).

Предметом позову у цій справі предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у сумі 186 952 973,35 грн, тобто вимоги майнового характеру.

За твердженням позивача, у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість розпорядитись належним йому майном шляхом відчуження його будь-яким третім особам, а також вивести з рахунків належні йому грошові кошти.

Можливість накладення арешту одночасно на грошові кошти та на майно відповідача в межах ціни позову узгоджується з правовою позицією, викладеною в п. 24 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, згідно з якою виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду. Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

До вжиття заходів забезпечення позову у відповідача було нічим не обмежене право розпоряджатись належним йому майном, що само по собі є доказом необхідності забезпечення позову з майновими вимогами.

Можливість відповідача будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Колегія суддів приймає до уваги правові висновки Верховного Суду щодо необхідності забезпечення позову про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржників.

Так у постанові від 09.06.2023 у справі № 37з-23 Верховний Суд зазначив:

«Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22)».

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Отже, у разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти та майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду.

Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно.

Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.

У постанові від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 Верховний Суд зазначив:

«Посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про намагання відповідача продати заставлене майно, знищити чи передати без згоди заставодержателя іншим особам, а також доказів, які б свідчили про нецільове використання відповідачем коштів, чи його намір взагалі не здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором колегією суддів відхиляються, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено:

"Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно та грошові кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача щодо того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог."

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

Бездіяльність відповідача, яка виражається у невиконанні взятих на себе зобов`язань, по суті є формою ухилення від виконання такого зобов`язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останнього від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог Позивача.

Колегія суддів зазначає, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах ціни позову, що є співмірним заявленим позовним вимогам.

Накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах ціни позову не суперечить законодавству та не обмежує відповідача у праві володіння та користування даним майном, використання його у господарський діяльності.

Таким чином, з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання Позивача та накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 у цій справі слід скасувати; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову необхідно задовольнити.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 136-140, 144, 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 у справі №904/175/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 у справі №904/175/24 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову у справі № 904/175/24 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

Накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (ідентифікаційний код: 39821153; місцезнаходження: вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49600) та на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (ідентифікаційний код: 39821153; місцезнаходження: вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49600) в межах ціни позову в сумі 186 952 973,35 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" 3028,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст.287 ГПК України може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про виконавче провадження може бути пред`явлена до виконання у строк до 18.06.2027.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41963985, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд.13-Б)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (ідентифікаційний код юридичної особи: 39821153; адреса місцезнаходження: 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2)

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд