Рішення

від 11.06.2024 по справі 902/296/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р.Cправа № 902/296/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому

засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (21020, Вінницька обл., місто Вінниця, пров. Цегельний, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)

в інтересах держави в особі:

позивача - Тиврівської селищної ради (23300, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище міського типу Тиврів, вулиця Тиверська, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 04326201)

до відповідача - Фізичної особи - підприємця Чорноокого Віталія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про розірвання договору оренди водного об`єкта, повернення водного об`єкта та стягнення 36 004,42 гривень

за участю:

прокурора - Ярмощук В.П., згідно посвідчення

представник позивача не з`явився

відповідач не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 14.03.2024 року надійшла позовна заява № 50/1-207вих-24 від 13.03.2024 (вх. № 304/24 від 14.03.2024) Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тиврівської селищної ради до Фізичної особи - підприємця Чорноокого Віталія Михайловича, у якій прокурор просить:

- розірвати договір № 524586900-1 оренди водного об`єкта від 16.02.2018, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, укладений між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, переданий в оренду на підставі договору № 524586900-1 оренди водного об`єкта від 16.02.2018;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за воду за договором № 524586900-1 оренди водного об`єкта від 16.02.2018 в сумі 36 004,42 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 18.03.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/296/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16 квітня 2024 року о 10:30.

За результатами судового засідання 16.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/296/24 до 11:00 09 травня 2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

09.05.2024 до суду від позивача надійшла заява № 02-09/543 від 16.04.2024 (вх. № 01-34/4835/24 від 09.05.2024) у якій позивач зазначив про підтримання ним позовних вимог та просив справу розглядати за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 09.05.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/296/24, призначено справу № 902/296/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 11.06.2024 об 11:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився прокурор. Представник позивача, відповідач не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись ухвалою суду від 09.05.2024 шляхом надіслання вказаної ухвали позивачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС, відповідачу - за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно довідки про доставку електронного листа документ (ухвала від 09.05.2025) доставлено до електронного кабінету позивача 14.05.2024. Ухвала суду від 09.05.2024 надіслана за адресою місцезнаходження відповідача повернута да суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом також здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про судове засіданні у справі № 902/296/24, в якій відповідачем є фізична особа-підприємець Чорноокий Віталій Михайлович.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.

Згідно частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач та відповідач у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача за наявними матеріалами.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час виходу.

Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тиврівської селищної ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Чорноокого Віталія Михайловича, у якому просив:

- розірвати договір № 524586900-1 оренди водного об`єкта від 16.02.2018, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, укладений між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, переданий в оренду на підставі договору № 524586900-1 оренди водного об`єкта від 16.02.2018;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за воду за договором № 524586900-1 оренди водного об`єкта від 16.02.2018 в сумі 36 004,42 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що 16.02.2018 між Вінницькою обласною державною адміністрацією як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем як орендарем укладено договір оренди водного об`єкта № 524586900-1, відповідно до якого в строкове платне користування передано водний об`єкт для рибогосподарських потреб - ставок, площею 30,4277 га, розташований за межами с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 договору об`єктом оренди є: вода (водний простір) водного об`єкта - 598,1 тис.куб.м, 30,4277 га; земельна ділянка з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187 під водним об`єктом - 30,4277 га, під гідротехнічними спорудами - 0,5640 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 702 033,06 грн. Договір укладено на 20 років.

Прокурором зазначено, що відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем: за воду (водний простір) у розмірі 16 938,14 грн в рік; за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у сумі 21 060,99 грн в рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, що визначаються Держземагенством (п. 10 договору). Згідно з пункту 11 договору орендна плата вноситься у строки: за наданий в оренду водний об`єкт щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за землю щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Прокурором зауважено, що ФОП Чорноокий В.М. всупереч умовам договору оренди систематично не сплачував орендну плату за воду, визначену умовами укладеного між сторонами правочину, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 36 004,42 грн. Окрім того, за інформацією Тиврівської селищної ради заборгованість ФОП Чорноокого В.М. з орендної плати за земельну ділянку за період з 01.01.2021 по 01.01.2024 становить 21 920,24 грн.

Прокурор зазначив, що систематичні порушення відповідачем взятого на себе обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати є підставою для дострокового розірвання договору оренди, повернення об`єкту оренди та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за водний простір за договором.

Позивачем Тиврівською селищною радою у заяві про розгляд справи без участі позивача зазначено про підтримання позову у повному обсязі.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв, у зв`язку з чим розгляд справи здійснено за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

16 лютого 2018 між Вінницькою обласною державною адміністрацією (далі -орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди водного об`єкта № 524586900-1 (далі - договір) (т. 1 а.с. 10-14).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб. Назва і тип водного об`єкта - ставок, площею 30,4277 га, розташований за межами с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області; місцезнаходження - водний об`єкт, який розташовується за межами с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області, річка Улижка - права притока р. Краснянка, правої притоки р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).

За умовами пункту 2 договору об`єктом оренди є: вода (водний простір) водного об`єкта - 598,1 тис.куб.м, 30,4277 га; земельна ділянка під водним об`єктом - 30,4277 га, під гідротехнічними спорудами - 0,5640 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 0524586900:01:003:0187.

Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 702 033,06 гривень.

Договір укладено на 20 років (пункт 8 договору).

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем:

-за воду (водний простір) у розмірі 16 938,14 гривень в рік;

-за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у сумі 21 060,99 гривень в рік.

Відповідно до пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за:

- водний об`єкт здійснюється відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, що затверджується Мінприроди;

- рибогосподарську технологічну водойму - відповідно до Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми, що затверджується Мінагрополітики;

- земельну ділянку - з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, що визначаються Держземагентством за формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1724 "Деякі питання оренди земель, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди водного об`єкта чи продовження його дії.

За умовами пункту 11 договору орендна плата вноситься у строки:

-за наданий в оренду водний об`єкт щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу;

- за землю щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 14 договору об`єкт оренди передається для рибогосподарських потреб.

Відповідно до пункту 19 договору передача об`єкта оренди орендарю здійснюється протягом 10 робочих днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі.

Договір підписаний представником орендодавця та фізичною особою-підприємцем Чорнооким В.М. та погоджений Держводагенством.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 369670172 від 13.03.2024) 30.03.2018 до державного реєстру речових прав внесено запис про право оренди земельної ділянки за орендарем - фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем, опис об`єкта іншого речового права - земельна ділянка площею 30,9917 га - для рибогосподарських потреб, орендодавець - Тиврівська селищна рада, зміст характеристика іншого речового права - орендна плата вноситься орендарем: за воду (водний простір) у розмірі 16938 грн 14 коп в рік, за земельну ділянку у сумі 21060 грн 99 коп в рік, строк дії: 20 (двадцять) років, з правом пролонгації; документи подані для державної реєстрації - договір оренди водного об`єкта, серія та номер: 524586900-1, виданий 16.02.2018, видавник: узгоджено між сторонами, номер запису про інше речове право 25559303 (т. 1 а.с. 15, 16).

Також згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 369670172 від 13.03.2024 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524586900:01:003:0187 площею 30,9917 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1522682705245) 25.10.2022 року зареєстровано за Тиврівською селищною радою на підставі п.24 Перехідних положень Земельного Кодексу України, серія та номер: 2768-ІІІ, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна рада України.

У свою чергу 25.10.2022 на підставі пункту 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VІ, виданий 06.09.2012, видавник: Верховна Рада України державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності Вінницької обласної державної адміністрації на земельну ділянку кадастровий номер 0524586900:01:003:0187 (номер відомостей про речове право - 25558932).

Як вбачається із листа Головного управління ДПС у Вінницькій області від 09.01.2024 року № 235/5/02-32-13-03-17 за даними інформаційних баз податкового органу станом на 09.01.2024 в інтегрованих картках фізичної особи-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 ) зокрема обліковується заборгованість по орендній платі у сумі 23088,88 гривень (т. 1 а.с.28, 29).

У матеріалах справи міститься лист Тиврівської селищної ради № 02-09/254 від 16.02.2024, у якому селищна рада повідомила про наявну заборгованість з орендної плати ФОП Чорноокого В.М., зокрема наявну заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку з 01.01.2021 року по 01.01.2024 року у розмірі - 21920,24 гривень та заборгованість по сплаті орендної плати за водний простір з 01.01.2021 року по 01.01.2024 року у розмірі 36004,42 гривень. На підтвердження наявної заборгованості до листа додано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку водного фонду та воду (водний простір) на території Тиврівської селищної ради за межами с. Уяринці кадастровий номер 0524586900:01:003:0187 площею 30,9917 га орендарем ФОП Чорнооким В.М. (т. 1 а.с. 19-20).

Судом також встановлено, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/64/21 за позовом Заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації в особі Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича про стягнення заборгованості та пені за договором оренди, розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди.

Предметом розгляду у цій справі була вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича 42 449,77 гривень боргу та 6 309,00 гривень пені за договором оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 року; розірвання договору оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 року укладеного між Вінницькою обласною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем; зобов`язання Фізичної особи-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича повернути державі водний об`єкт на земельній ділянці за кадастровим номером 0524586900:01:003:0187 загальною площею 30,4277 га, що переданий в оренду на підставі договору оренди об`єкта від 16.02.2018 року шляхом підписання акту приймання-передачі.

20.05.2021 Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу у справі № 902/64/21, якою затверджено мирову угоду у справі № 902/64/21, укладену між Вінницькою обласною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем у редакції наданій сторонами.

Згідно затвердженої судом мирової угоди у справі № 902/64/21 Фізична особа-підприємець Чорноокий Віталій Михайлович визнає заборгованість перед Вінницькою обласною державною адміністрацією в особі Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації за договором оренди водного об`єкта за № 524586900-1 від 16 лютого 2018 року в загальній сумі 55 568,77 гривень, що складається: 42 449,77 гривень заборгованість/основний борг по договору оренди водного об`єкта за № 524586900-1 від 16 лютого 2018 року; 6 309,00 гривень - штрафні санкції у вигляді пені; 6 810 гривень - витрати по оплаті судового збору.

Згідно пункту 1.3. вказаної мирової угоди сторони домовились, що фізична особа-підприємець Чорноокий Віталій Михайлович з метою мирного врегулювання спору зобов`язується сплатити на користь Вінницької обласної державної адміністрації, в особі Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації в сумі 54 993,07 гривень, що становить: 42 449,77 гривень основний борг, заявлений до суду в межах позовних вимог, по заборгованості по договору оренди водного об`єкта за № 524586900-1 від 16.02.2018 року; 6 309,00 гривень пені, заявленої до суду в межах позовних вимог; 4 234,30 гривень заборгованість по орендній платі за 4 квартал 2020 року, не заявлена до суду в межах позовних вимог; 2 000,00 гривень авансовий платіж по орендній платі за 1 квартал 2021 року, не заявлена до суду в межах позовних вимог.

Як вбачається з розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку водного фонду та воду (водний простір) на території Тиврівської селищної ради за межами с. Уяринці кадастровий номер 0524586900:01:003:0187 площею 30,9917 га орендарем ФОП Чорнооким В.М. у 1 кварталі 2021 року ФОП Чорнооким В.М. сплачено 48 685,00 гривень, які позивачем віднесено в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за водний простір, що утворилась за період 2018 - 2020 років, а також 2000,00 гривень авансового платежу по орендній платі за 1 квартал 2021 року; інших платежів з орендної плати за водний простір у 2021 році, а також у першому і другому кварталі 2022 року не вносилось; у третьому кварталі 2022 року ФОП Чорнооким В.М. сплачено 11 810 гривень; у четвертому кварталі 2022 року та першому кварталі 2023 року платежі не вносились; у другому кварталі 2023 року сплачено 1 000 гривень; у третьому і четвертому кварталі 2023 року, першому кварталі 2024 року платежі не вносились (т. 1 а.с. 20).

Здійснення ФОП Чорнооким В.М. вищевказаних платежів з орендної плати за водний простір за період з 2022 по 2023 роки підтверджується наданою Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області інформацією щодо надходження коштів сплачених ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за оренду водних об`єктів, розташованих на території Тиврівської селищної територіальної громади, на рахунки відкриті в Казначействі для зарахування до місцевого бюджету Тиврівської селищної територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб" та до обласного бюджету Вінницької області за кодом класифікації доходів бюджету 22130000 "Орендна плата за водні об`єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами (області, міста Києва)" за період 2022-2023 років, наданій із листом № 05.1-14/282 від 09.01.2024 (т. 1 а.с. 26, 27).

Також, як вбачається із вказаного розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку водного фонду та воду (водний простір) на території Тиврівської селищної ради та інформації ГУ ДКСУ у Вінницькій області щодо надходження коштів сплачених ОСОБА_1 за оренду водних об`єктів - у 2021 та у 2022 роках орендну плату за землю ФОП Чорноокий В.М. не вносив (сплачені у квітні 2021 року 58 105,30 гривень позивачем віднесено в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю, яка утворилась за період 2018-2020 років), у січні 2023 відповідачем сплачено 10 000 гривень, у березні 2023 року - 38 950 гривень (2 000,00 гривень сплачено 20.03.2023, 1500,00 гривень - 20.03.2023, 3 000,00 гривень - 20.03.2023, 3 000,00 гривень - 20.03.2023, 10 000,00 гривень - 27.03.2023, 3 950,00 гривень - 31.03.2023, 15 500,00 гривень - 31.03.2023), в інші місяці 2023 року орендна плата за землю не сплачувалась.

З урахуванням наведеного, прокурор звернувся з позовом до суду у якому зазначив, що обставина систематичного порушення умов договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість та просив розірвати договір оренди водного об`єкта, укладений між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем, зобов`язати відповідача повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради водний об`єкт, переданий в оренду на підставі договору оренди водного об`єкт та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за воду за договором оренди водного об`єкта в сумі 36 004,42 гривень.

Позивач у заяві від 09.05.2024 позов прокурора підтримав та просив його задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом позову в цій справі є вимога прокурора до відповідача про розірвання договору № 524586900-1 від 16.02.2018 оренди водного об`єкта, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, укладений між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем, зобов`язання відповідача повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, переданий в оренду на підставі договору № 524586900-1 від 16.02.2018 оренди водного об`єкта та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за воду за договором оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 в сумі 36 004,42 гривень.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави судом враховано таке.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18, відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, враховуючи, що розпорядником спірної земельної ділянки є позивач, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Тиврівської селищної ради у цій справі.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для розірвання договору оренди водного об`єкта від 16.02.2018, повернення об`єкта оренди та стягнення заборгованості з орендної плати за цим договором.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суд має виходити із того, що обраний прокурором/позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та має бути спрямований на захист порушеного права.

Згідно з частиною 1 статті 51 Водного кодексу України (далі - ВК України) у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Частинами 3, 4 статті 51 ВК України визначено, що водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналогічні вимоги, визначені у частині 9 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1статті 5 названого Закону).

Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У частині 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

За змістом частини 13 статті 51 ВК України умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до частини 19 статті 51 ВК України користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України.

Положеннями статті 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно абзацу 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Згідно з пунктом д частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою, одним з видів якої є користування землею на умовах оренди є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Із системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 13 грудня 2023 року у справі № 909/419/22.

У свою чергу, у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту д частини першої статті 141 Земельного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач мав сплачувати орендну плату у розмірі, порядку та строки визначені договором оренди водного об`єкта, проте тривалий час протягом 2021-2023 років орендну плату за воду (водний простір) та за орендовану земельну ділянку не сплачував.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведеність належними доказами обставини наявності зобов`язальних відносин між сторонами та заборгованості у відповідача з орендних платежів, яка утворилась внаслідок систематичної несплати відповідачем орендної плати за воду (водний простір) та за орендовану земельну ділянку на момент звернення прокурора із позовом до суду.

Наголошуючи на наявності підстав для розірвання спірного договору оренди водного об`єкта, прокурор у позовній заяві посилається на обставину порушення відповідачем істотної умови договору, а саме систематичної несплати орендних платежів.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, у наведеній нормі йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке викликає для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічні правові висновки, які мають загальний характер щодо тлумачення застосування приписів частини другої статті 651 ЦК України, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19), постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 у справі № 3-143гс14, у яких, крім наведеного, зазначено, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Орендодавець, вступаючи у договірні відносини розраховує на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, у тому числі і в частині внесення орендної плати, відтак порушення орендарем обов`язку з оплати оренди протягом тривалого періоду, що носить систематичний характер є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 36 Закону України "Про оренду землі" у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Положеннями пункту 40 договору оренди водного об`єкта передбачено, що дія цього договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною передбачених договором обов`язків та випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, нецільового використання об`єкта оренди, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Суд зауважував, що оскільки відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про розірвання договору № 524586900-1 від 16.02.2018 оренди водного об`єкта, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, укладеного між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Прокурором також заявлено вимогу про зобов`язання відповідача повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, переданий в оренду на підставі договору оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018.

Щодо вимоги про повернення об`єкта оренди судом встановлено таке.

Положеннями пункту 20 договору оренди оренди водного об`єкта передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві об`єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду.

Згідно із частиною 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до вимог частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 369670172 від 13.03.2024 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524586900:01:003:0187 площею 30,9917 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1522682705245) 25.10.2022 року зареєстровано за Тиврівською селищною радою на підставі п.24 Перехідних положень Земельного Кодексу України, серія та номер: 2768-ІІІ, виданий 25.10.2001, видавник: Верховна рада України.

Враховуючи, викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради водний об`єкт, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, загальною площею 30,4277 га, переданий в оренду на підставі договору оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за воду за договором оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 в сумі 36 004,42 гривень.

Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом частини 15 статті 51 ВК України за користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом.

Відповідно до пункту 2 договору об`єктом оренди є зокрема вода (водний простір) водного об`єкта - 598,1 тис.куб.м, 30,4277 га; земельна ділянка під водним об`єктом - 30,4277 га, під гідротехнічними спорудами - 0,5640 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 0524586900:01:003:0187.

Пунктом 11 договору сторони погодили порядок сплати орендної плати та передбачили, що орендна плата вноситься у строки: за наданий в оренду водний об`єкт щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за землю щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Як вбачається із розрахунку заборгованості з орендної плати, що міститься у матеріалах справи та пояснень прокурора, відповідачу з 01.01.2021 по 01.01.2024 нараховано орендну плату за воду (водний простір) у загальному розмірі 50 814,42 гривень, з якої відповідачем сплачено у першому кварталі 2021 року - 2000,00 гривень, у третьому кварталі 2022 - 11 810,00 гривень та у другому кварталі 2023 - 1000,00 гривень. Нараховану орендну плату за воду (водний простір) у сумі 36 004,42 гривень відповідач не сплатив.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку водного фонду та воду (водний простір) на території Тиврівської селищної ради за межами с. Уяринці кадастровий номер 0524586900:01:003:0187 площею 30,9917 га та інформацією ГУ ДКСУ у Вінницькій області щодо надходження коштів сплачених ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за оренду водних об`єктів, розташованих на території Тиврівської селищної територіальної громади, що містяться у матеріалах справи (т.1 а.с. 20 (зворотна сторона), 27).

Доказів сплати вказаної суми заборгованості повністю або частково матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за воду за договором оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 є обгрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 36 004,42 гривень.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду Вінницькою обласною прокуратурою згідно платіжної інструкції № 325 від 06.03.2024 сплачено судовий збір у розмірі 9 084,00 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь платника Вінницької обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір № 524586900-1 від 16.02.2018 оренди водного об`єкта загальною площею 30,4277 га, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, укладений між Вінницькою обласною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Чорнооким Віталієм Михайловичем.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Тиврівській селищній територіальній громаді в особі Тиврівської селищної ради (23300, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище міського типу Тиврів, вулиця Тиверська, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 04326201) водний об`єкт загальною площею 30,4277 га, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0524586900:01:003:0187, переданий в оренду на підставі договору оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тиврівської селищної ради (23300, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище міського типу Тиврів, вулиця Тиверська, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 04326201) заборгованість з орендної плати за воду за договором оренди водного об`єкта № 524586900-1 від 16.02.2018 в сумі 36 004,42 гривень (тридцять шість тисяч чотири гривні, 42 копійки).

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чорноокого Віталія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 33, IBAN UA568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) 9 084,00 гривень (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні) судових витрат зі сплати судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення складено 21 червня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Вінницькій окружній прокуратурі, vinnytsia@vin.gp.gov.ua; Вінницькій обласній прокуратурі, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

3 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

4 - відповідачу, 21010, Вінницька обл., місто Вінницький, вулиця Івана Богуна, будинок 1, квартира 4.