ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви
18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/237/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Виродов А.Ю.;
від відповідача: Колодочка Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (м. Київ)
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №21/07/08-1 від 08.07.2021 у розмірі 5 860 812 грн. 49 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/07/08-1 від 08.07.2021 у розмірі 5 860 812 грн. 49 коп.
Під час розгляду справи, від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" за допомогою системи "Електронний суд" повторно надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 2513/24 від 18.06.2024), в якій заявник просить суд:
- повернутися до стадії розгляду справи № 904/237/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 12 213 611 грн. 03 коп. у підготовчому провадженні;
- продовжити Акціонерному товариству "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до 18.06.2024 строк для подання зустрічного позову у справі № 904/237/24;
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" надати Акціонерному товариству "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої за умовами договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/07/08-1 від 08.07.2021.
В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на таке:
- згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Відтак, враховуючи, що дана справа наразі перебуває на стадії розгляду по суті, та з урахуванням процесуальної можливості вирішення питання про прийняття зустрічного позову лише під час підготовчого провадження, існує необхідність повернення до підготовчого провадження задля забезпечення процесуальної можливості для прийняття зустрічної позовної заяви;
- з урахуванням обставин відмови у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення зустрічної позовної заяви, Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" повторно подає зустрічний позов, оформлений у відповідності до вимог статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України;
- Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звертається із заявою саме про продовження строку на подання відзиву та зустрічного позову та щодо поважності причин пропуску строку та наявності підстав для його продовження зазначає про те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали. Водночас, відповідач був позбавлений можливості вчасно надати зустрічний позов разом з відзивом на позовну заяву з огляду на те, що зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" позбулося можливості безпечно та належним чином здійснювати, зокрема, і адміністративно-господарську діяльність з огляду на небезпечність перебування виробничого та адміністративного персоналу на території підприємства та складність забезпечення оперативної роботи адміністративного персоналу в дистанційному режимі. Неможливість реалізації процесуальних прав пов`язана також із неможливістю забезпечення стабільної безаварійної роботи гірничо-розкривного обладнання в період екстрених відключень електроенергії, не надання необхідної потужності енергозабезпечення для роботи обладнання в період дії воєнного стану, необхідністю забезпечення організації та контролю охорони гірничо-розкривного обладнання в період простою. Так, АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято рішення про зупинку підприємства з 01.12.2022 згідно з наказом № 30-1791014640 від 29.11.2022, яким призупинено господарську діяльність комбінату та встановлено працівникам АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з 01.12.2022 режим вимушеного простою з неповною зайнятістю, з незалежних від адміністрації та працівників причин. Призупинення роботи підприємства, простій працівників унеможливило вчасне подання зустрічного позову у справі.
У підготовче засідання 18.06.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні розглянуті повторно подані Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" матеріали зустрічної позовної заяви, з приводу чого господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідачем повторно подається зустрічна позовні заява, після того, як ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 вперше подану зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" вже було повернуто без розгляду з огляду на таке:
- відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву;
- відповідно до частин 8 - 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Так, ухвалою суду від 18.01.2024 було встановлено відповідачу строк, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі підготувати відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву та надіслати його оригінал суду, а копію відзиву та доданих до нього документів - усім учасникам справи. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 18.01.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана до Електронного кабінету відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 18.01.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 19.01.2024 (а.с. 79). У подальшому, 02.02.2024 відповідачем був поданий відзив на позовну заяву; пізніше - 13.02.2024, 20.02.2024 та 27.02.2024 відповідачем були подані додаткові пояснення та клопотання у справі. Крім того, представник відповідача був присутнім у підготовчих засіданнях під час розгляду справи (06.02.2024 та 27.02.2024). Відповідно до частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. За наведених обставин вбачається, що станом на 29.02.2024 строк для подання зустрічної позовної заяви Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" є таким, що сплив;
- згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України). Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Так, у первісно поданій зустрічній позовній заяві Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" просить суд про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що АТ "Покровський ГЗК" було позбавлене можливості вчасного надання зустрічного позову разом з відзивом на позовну заяву з огляду на те, що 24.02.2022 розпочалась широкомасштабна військова агресія Російської Федерації. Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжувався та діє до теперішнього часу. У зв`язку із ситуацією, яка склалась, а саме: збройною агресією проти України, неможливістю забезпечення стабільної безаварійної роботи гірничо-розкривного обладнання в період відключень електроенергії, не надання необхідної потужності енергозабезпечення для роботи обладнання в період дії воєнного стану, необхідністю забезпечення організації та контролю охорони гірничо-розкривного обладнання в період простою, АТ "Покровський ГЗК" прийнято рішення про зупинку Комбінату на простій з 01.12.2022 згідно з наказом № 30-1791014640 від 29.11.2022, яким призупинено господарську діяльність Комбінату та встановлено працівникам Комбінату режим вимушеного простою з неповною зайнятістю, з незалежних від адміністрації та працівників причин. Наразі господарська діяльність Комбінату призупинена, працівники Комбінату знаходяться в простої з неповною зайнятістю. Судом було відзначено, що серед причин пропуску встановленого судом строку, зокрема, на подачу зустрічного позову, відповідач посилається на призупинення роботи підприємства-відповідача та простій, що унеможливило вчасну подачу зустрічний позов. З огляду на викладене, відповідач вважає причини подання зустрічного позову з пропуском визначеного ухвалою суду строку поважними та такими, що не залежали від волі АТ "Покровський ГЗК", що є підставою для його поновлення. Однак суд не погодився з поважністю причин пропуску вказаного строку, оскільки наведені відповідачем обставини не були перешкодою у подачі відповідачем 02.02.2023 відзиву на позовну заяву, 13.02.2024 - пояснень відповідача, 20.02.2024 - клопотання відповідача про долучення доказів. Більше того, навіть після подачі відзиву на позовну заяву (02.02.2024) до моменту подачі зустрічної позовної заяви (28.02.2024) пройшло понад три тижні (26 днів), з урахуванням чого судом було зауважено, що пропуск строку у даному випадку є істотним; наявність поважних причин пропуску вказаного строку відповідачем не доведена;
- судом було відзначено, що клопотання Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про поновлення пропущеного процесуального строку, який встановлено у частині 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому підстави пропуску процесуального строку не є поважними. Так, вказані обставини не вплинули на можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву (02.02.2024), письмових пояснень у справі (13.02.2024), додаткових пояснень та клопотань у справі (20.02.2024, 27.02.2024), а також участь представника у судових засіданнях 06.02.024 та 27.02.2024. Отже, посилання на воєнний стан, зупинку роботи підприємства, режим вимушеного простою з неповною зайнятістю є непереконливими. Більше того, як професійний адвокат Колодочка Г.В. був обізнаний з положеннями частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви у справі задоволенню не підлягає.
У подальшому, Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" була подана апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про повернення зустрічної позовної заяви від 05.03.2024.
За результатом розгляду апеляційної скарги постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 904/237/24 - залишено без змін.
Крім того, на час розгляду вказаної апеляційної скарги провадження у справі №904/237/24 було зупинено до закінчення зазначеного апеляційного розгляду.
Разом з тим, після поновлення провадження у справі № 904/237/24, від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" за допомогою системи "Електронний суд" повторно надійшла зустрічна позовна заява, в якій заявник звертається до суду з аналогічними позовними вимогами та підставами їх виникнення, які вже були розглянуті судом та яким вже була надана судом оцінка в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області про повернення зустрічної позовної заяви від 05.03.2024.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В даному випадку, проаналізувавши дії відповідача щодо повторного подання зустрічної позовної заяви та фактичні обставини справи, оцінивши їх обґрунтованість, взаємозв`язок, значення та ймовірну мету, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача суперечать завданню господарського судочинства та спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Слід наголосити, що процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Слід зауважити, що згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд вказує, що правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним (рішення суду у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06 від 20.01.2011).
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини розуміє таке його використання, що спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, що суперечить принципу правової визначеності. Суд вказав, що "існує велика кількість змішування таких категорій як зловживання процесуальним правом і реалізація процесуальних прав". Небезпека зловживання процесуальними правами у даному випадку полягає в тому, що формально начебто дії сторони не виходять за межі правового поля, а насправді ними заподіюється шкода інтересам правосуддя та іншим учасникам процесу. Це виявляється у поєднанні диспозитивного права на допустимість для сторони використання різноманітних процесуальних прийомів з протиправним наміром примусити суд вчиняти так, як сторона позивача вважає за потрібне для досягнення своєї особистої мети.
Суд вважає, що повторно подана відповідачем зустрічна позовна заява очевидно має штучний характер, є нічим іншим як спробою затягнути розгляд справи або перешкодити йому; метою такого подання є недопущення вирішення справи по суті у призначеному судовому засіданні - 18.06.2024, затягування строків вирішення спору через використання процесуального порядку розгляду зустрічної позовної заяви з нелегітимною метою, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи та неможливості своєчасного ухвалення судового рішення по суті справи. Внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства, при тому, що процесуальними законодавством визначено стадії господарського процесу, певні обмеження та наслідки вчинення певних процесуальних дій, які представнику відповідача - адвокату, який надає професійну правову допомогу, відомі і зрозумілі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом (пункти 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Згідно з частиною 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
При цьому ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.
Згідно з пунктами 1, 2, 6, 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Як вже було вказано вище, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Так, для запобігання зловживанню процесуальними правами у кожному конкретному випадку може бути вжито, зокрема, таких заходів:
- залишення без розгляду або повернення скарг, заяв, клопотань (частина 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України);
- покладення на сторону судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України);
- стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України);
- постановлення окремої ухвали (частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати повторне подання 18.06.2024 Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" зустрічної позовної заяви у справі № 904/237/24, діями, направленими на безпідставне затягування розгляду справи, зловживанням процесуальними правами у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити означену зустрічну позовну заяву без розгляду.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік із 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 38-39, 42-43, 131, 132, 135, 234, 235, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати дії Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", вчинені 18.06.2024 шляхом повторного подання без дотримання вимог процесуального законодавства щодо порядку їх подання зустрічної позовної заяви у справі №904/237/24 - зловживанням своїми процесуальними правами.
2. Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без розгляду.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (вулиця Центральна, будинок 11, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300; ідентифікаційний код 00190928) в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 3 028 грн. 00 коп.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (вулиця Липська, 18/5, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 26255795).
Боржник: Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (вулиця Центральна, будинок 11, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300; ідентифікаційний код 00190928).
Ухвала набирає законної сили - 18.06.2024 та може бути оскаржена в частині стягнення штрафу в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 20.06.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119895161 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні