Рішення
від 19.06.2024 по справі 904/6505/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024м. ДніпроСправа № 904/6505/23

за позовом ОСОБА_1 , смт. Слобожанське Дніпропетровської області

до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", смт. Слобожанське Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про припинення юридичної особи

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

позивач: Краснораменський А.І.;

від відповідача: не з`явився;

вільний слухач: не з`явилася.

ПРОЦЕДУРА

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" (далі - відповідач, Асоціація), в якому просить суд припинити юридичну особу Асоціацію Власників житлових будинків Золоті ключі з причини здійснення нею фіктивної корпоративної і фінансово-господарської діяльності, прикриваючись Законом України Про ОСББ за відсутності матеріально-правових і організаційно-правових підстав, в т.ч. на підставі Корпоративних (установчих) документів Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі, що мають ознаки недійсних документів, а саме:

- протокол установчих зборів від 25.04.2009, Статут Асоціації від 04.06.2009, протокол Загальних зборів від 03.12.2017, Статут Асоціації (нова редакція) від 31.03.2018, протокол загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018, баланси і річні фінансові звіти Асоціації за період 2009 - 2023 року та Реєстраційний документ ЄДРПОУ стосовно юридичної особи Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

21.12.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

16.01.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

16.01.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.02.2024.

06.02.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а саме: ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980) та Слобожанську селищну раду (код ЄДРПОУ 40198703) на стороні позивача.

Ухвалою суду від 07.02.2024 відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980) на стороні відповідача та Слобожанську селищну раду (код ЄДРПОУ 40198703) на стороні позивача. Відкладено розгляд клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача до визначення ОСОБА_1 процесуального статусу ОСОБА_2 . Відкладено підготовче засідання до 04.03.2024.

23.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід секретаря судового засідання Бублича А.В.

Ухвалою суду від 26.02.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 23.02.2024 (вх. № 9131/24 від 23.02.2024) про відвід секретаря судового засідання Бублича А.В. від участі в справі № 904/6505/23 відмовлено.

26.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описок в ухвалі від 07.02.2024.

29.02.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ ОСОБА_2 у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

01.03.2024 від Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

04.03.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання № 7, № 8 про встановлення фактичних обставин та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980) на стороні позивача.

Ухвалою суду від 04.03.2024 заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі суду від 07.02.2024 задоволено частково. Виправлено описку, допущену в тексті ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/6505/23. Викладено тридцять четвертий абзац мотивувальної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/6505/23 в наступній редакції: "В судове засідання 07.02.2024 з`явився позивач.". В іншій частині заяви про виправлення описок ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою суду від 04.03.2024 підготовче засідання відкладено в межах розумного строку до 01.04.2024 о 12:00. Визнано поважними причини Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" пропуску строку на подання відзиву. Зобов`язано представника відповідача ОСОБА_3 надати в судове засідання оригінали медичних довідок. Заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). Зобов`язано позивача надіслати на адресу ОСОБА_2 копію позовної заяви з додатками. Докази надсилання надати до суду. Зобов`язано відповідача надіслати на адресу ОСОБА_2 копію відзиву на позовну заяву з додатками. Докази надсилання надати до суду. Запропоновано ОСОБА_2 надати суду письмові пояснення з приводу обставин, викладених у позовній заяві. Встановлено позивачу строк до 29.03.2024 (включно) для подання суду: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу. Встановлено відповідачу строк протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

07.03.2024 (через систему "Електронний суд вх. 969/24 та засобами електронного зв`язку вх. 11477/24) від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПКУ в порядку абз. 2 ч. 3 ст. 38, ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.03.2024 заяву ОСОБА_2 про відвід судді Ярошенко В.І. від 07.03.2024 у справі № 904/6505/23 повернуто заявнику без розгляду.

Через систему "Електронний суд" від 10.03.2024 від ОСОБА_1 надійшли заява про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПКУ в порядку абз. 2 ч. 3 ст. 38, ч. 3 ст. 39 ГПК України та доповнення до заяви про відвід судді.

Ухвалою суду від 12.03.2024 визнано заявлений ОСОБА_1 відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 необґрунтованим. Вирішення питання про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату від 12.03.2024 № 77, у зв`язку з надходженням заяви про відвід судді Ярошенко В.І., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/6505/23 за вх. № 4-1012/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід судді Ярошенко В.І. від справи № 904/6505/23 визначено суддю ОСОБА_4 , що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024.

Через систему "Електронний суд" від 13.03.2024 від ОСОБА_1 надійшли доповнення (клопотання) до заяви про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23.

Ухвалою суду від 14.03.2024 (суддя Дупляк С.А.) у задоволенні заяви позивача про відвід судді Ярошенко В.І від розгляду справи № 904/6505/23 відмовлено.

Через систему "Електронний суд" 15.03.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання.

Через систему "Електронний суд" 18.03.2024 від представника Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" надійшла заява на виконання ухвали.

Відділом документального забезпечення (канцелярія) господарського суду 01.04.2024 зареєстровані документи, які ОСОБА_1 подав через систему "Електронний суд":

- відповідь на відзив (подано 29.03.2024).

Також у відповіді на відзив позивач просить:

- заявити керівнику адміністративного апарату Господарського суду Дніпропетровської області про допущене Судом порушення Закону п. 3 ч. 1 ст. 35 ГПКУ при розподілі справи № 904/6505/23 судді Ярошенко В.І., наслідком чого стало порушення Закону п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПКУ при розподілі справи судді Ярошенко В.І. для відновлення правового порядку у сфері розподілу справи № 904/6505/23 з урахуванням повного з`ясування обставин розподілу.

- визначитися чи відповідає фактичний склад суддів за участю судді Ніколенко О.В. вимогам Закону пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 35 ГПКУ для забезпечення отримання не спотворених результатів розподілу справи № 904/6505/23 судді Ярошенко В.І. та ухвалити відповідне судове рішення;

- 2 клопотання про долучення доказів (подані 29.04.2024);

- повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі (подано 30.03.2024);

- заява № 4 від 31.03.2024 про повернення документу з назвою "Відзив на позовну заяву" (подана 31.03.2024);

- клопотання № 9.1, в якому останній просить не розглядати клопотання № 9, у зв`язку з втратою актуальності (подано 31.03.2024);

- клопотання № 10 про встановлення у підготовчому провадженні обставин у справі № 904/6505/23, а саме: "Чи набув відповідач Асоціація "Власників житлових будинків "Золоті ключі" у справі № 904/6505/23 обсяг і зміст процесуальної правоздатності і дієздатності у праві здійснити право - заперечити чи ні позовній вимозі: "Припинити юридичну особу Асоціацію "Власників житлових будинків "Золоті ключі" у порядку, встановленому Закону." (подано 31.03.2024).

- клопотання № 11 про встановлення у підготовчому провадженні обставин, а саме: "Чи уповноважено Керівника Асоціації Степанова В.Л. з правом передоручення іншій особі Вищим органом управління Асоціації - Загальними зборами учасників юридичної особи, до виключної компетенції якого, Вищого органу управління, належить право УПОВНОВАЖИТИ вище зазначених осіб - заперечити чи ні від імені Асоціації позовній вимозі: "Припинити юридичну особу Асоціацію "Власників житлових будинків "Золоті ключі." (подано 31.03.2024).

- клопотання № 12 про витребування доказів, в якому ОСОБА_1 просить суд витребувати в Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" наступні документи/докази:

- процесуальної правоздатності і дієздатності Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" у праві заперечити чи ні позовній вимозі: "Припинити юридичну особу Асоціацію "Власників житлових будинків "Золоті ключі";

- наявність повноважень у Керівника Асоціації Степанова В.Л. з правом передоручення іншій особі - заперечити чи ні від імені Асоціації позовній вимозі: "Припинити юридичну особу Асоціацію "Власників житлових будинків "Золоті ключі", встановлені нормами матеріального права: ст. 98, 110, ст. 238 ЦКУ, ч. 2 ст. 28 ЗУ Про ОСББ, ч. 7 ст. 10 ЗУ Про основні засади здійснення права власності в багатоквартирному будинку (ЗУ № 417), п. 7 ч. 1 ст. 15 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЗУ № 755), п. 2 ч. 1 ст. 20, пункти 1, 2 частини 1 статті 28 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність:

1. Протокол Загальних зборів учасників Асоціації з відповідним Рішенням щодо розгляду і вирішення позовної Вимоги Позивача ОСОБА_1 , третя особа на стороні Позивача ОСОБА_2 : Припинити Асоціацію;

2. Протокол Загальних зборів учасників Асоціації з відповідним Рішенням - Дорученням Вищого органу управління Асоціації , до виключної компетенції якого належить право визначити зміст, обсяг, спосіб і порядок здійснення права, і право доручити здійснити право Керівнику Асоціації ОСОБА_5 з правом передоручення іншій особі - заперечити чи ні від імені Асоціації позовній вимозі: Припинити юридичну особу Асоціацію Власників житлових будинків "Золоті ключі" (подано 31.03.2024).

- клопотання № 13 про визнання причини пропуску Асоціації "ВЖБ "Золоті ключі" на подання відзиву не поважними (подано 31.03.2024).

- заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб Міністерство юстиції України (подана 31.03.2024);

- заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області (подана 31.03.2024);

- заява № 1 від 31.03.2024 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Слобожанської селищної ради (подана 31.03.2024);

- клопотання № 15, в якому останній просить суд:

- визнати Ордер адвоката серія АЕ № 1267328 від 22.02.2024 ОСОБА_6 виданого ним на підставі фіктивного Договору № б/н від 01.11.2019 про надання правової допомоги і поданого ним до Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6505/23 - не дійсним станом дату його видачі;

- визнати, що адвокат Курячий A.M. безпідставно здійснив у період з 25.12.2023 (дата реєстрації адвоката у справі № 904/6505/23) по 17.03.2024 року (дата надсилання Документу з назвою "Відзив на позовну заяву") представництво юридичної особи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/6505/23;

- визнати всі процесуальні документи, які адвокат Курячий A.M. подав Господарському суду Дніпропетровської області на підставі Ордеру адвоката серія АЕ № 1267328 від 22.02.2024 - не дійсними і повернути адвокаті Курячому A.M.

- відвести адвоката Курячого A.M. від справи № 904/6505/23, який за відомо безпідставно діє у справі № 904/6505/23 від імені Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі";

- постановити окрему ухвалу про вчинення адвокатом Курячим A.M. представництва юридичної особи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" за відсутності повноважень, що має ознаки вчинення адвокатом кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 400-1 ККУ і направити Ухвалу в порядку ч. 11 ст. 246 ГПК прокурору за відповідною підслідністю (подано 31.03.2024).

Позивач зазначає, що адвокат Курячий A.M. ввів в оману суд, електронну систему суду, учасників справи, суспільство, оскільки Ордер адвоката серія АЕ №1267328 від 22.02.2024, який виданий на підставі Договору № б/н від 01.11.2019 про надання правової допомоги, укладеного між: Асоціацією "Власників житлових будинків "Золоті ключі" і адвокатом Курячим Андрієм Миколайовичем є не дійсний.

В судове засідання 01.04.2024 з`явилися позивач, представник відповідача, третя особа та представник Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Мережко К.О.

На виконання вимог ухвал суду від 17.01.2024 та 04.03.2024 представниця Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області надала в судовому засіданні оригінал (для огляду) та копію (для суду) реєстраційної справи юридичної особи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", яка зберігається відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом за усним клопотанням представника Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залучено копію реєстраційної справи до матеріалів справи № 904/6505/23.

ОСОБА_7 в судовому засіданні було заявлено клопотання № 15.1 щодо постановлення та направлення окремої ухвали на розгляд Ради адвокатів України щодо вчинення адвокатом Курячим A.M. представництва юридичної особи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" за відсутності повноважень.

Розглянувши подані клопотання ОСОБА_1 суд зазначив наступне.

Щодо клопотань № 15 та № 15.1 про відвід адвоката Курячого A.M.

Відповідно до частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодекс України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Отже, чинний ГПК України не наділяє учасників господарського провадження правом заявляти відводи представнику стороні, в даному випадку адвокату Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі".

ОСОБА_1 не наведено суду жодних фактичних даних, які б свідчили, про незаконне здійснення представництва адвокатом Курячим А.М.

Відхиляючи твердження Краснорменського А.І. щодо відсутності повноважень у Курячого А.М. на представництво юридичної особи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", суд зазначає таке.

Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Зі змісту Положення про ордер та надання правничої (правової) допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 вбачається, що ордер має містити наступні реквізити:

- Серію, порядковий номер ордера;

- Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

- Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

- Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

- Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

- Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

- Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

- Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

- Дату видачі ордера;

- Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат);

- Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат);

- Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням;

- Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, відзив на позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.

Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що не є обов`язковим надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Обов`язкового надання разом із ордером договору про надання правничої допомоги положення Господарського процесуального кодексу України не вимагають, тому, що сам ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 320/5420/18).

Як встановлено судом, представництво інтересів відповідача у справі здійснюється адвокатом Курячим А.М. на підставі ордеру серія АЕ № 1267328 від 22.02.2024 виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.11.2019. Статус адвоката підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1702 від 18.06.2007.

Ордер відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ордер та надання правничої (правової) допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.

З огляду на викладене, суд приймає в якості доказів повноважень Курячого А.М. на представництво інтересів Асоціації Власників житлових будинків «Золоті ключі» в Господарському суді Дніпропетровської області ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1267328 за підписом ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене суд відхилив доводи позивача щодо представництва інтересів відповідача у справі неналежним представником.

Щодо клопотань № 10-11 та встановлення фактичних обставин, суд зазначив наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій та статус судів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 23 вищезазначеного Закону суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Суддя зобов`язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій та статус судів".

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, суд має право розглядати лише ті клопотання, що передбаченні нормами Господарського процесуального кодексу України та входять в межі діяльності господарського судочинства.

Крім того, суду необхідно дати відповідь лише на доречні аргументи та доводи сторін, що здатні вплинути на вирішення спору; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Окремо суд зазначив, що встановлення фактичних обставин в господарському провадженні тісно пов`язане з обставинами предмета доказування та правильним визначенням меж доказування. Відповідно, необхідною передумовою відповідності висновків суду першої інстанції є проведення всебічного та повного судового розгляду.

Отже, фактичні обставини у справі встановлюються судом під час судового розгляду по суті. Встановлення фактичних обставин судом під час судового розгляду відбувається в межах судового доказування як сукупності здійснюваних сторонами господарсько-правового спору та судом, передбачених законом процесуальних дій, що визначають процес ухвалення судом підсумкового рішення у справі.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначених клопотань.

Щодо клопотання про витребування доказів в Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі".

Надаючи оцінку клопотанню про витребування доказів (клопотання № 12), суд враховував наступне.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд зазначив, що у встановлений законом строк позивач таке клопотання не подавав, письмово не повідомляв суд та не зазначав: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.

В даному випадку, позивач не обґрунтував неможливість подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, жодним чином не обґрунтував та не зазначив, чому він не міг подати це клопотання.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, ОСОБА_1 , заявивши клопотання про витребування доказів не обґрунтував неможливості самостійно отримати та надати суду письмові докази, не зазначивши про заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Також у поданому клопотанні заявлено про витребування інформації та доказів, які не входять до предмету доказування у даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів слід відмовити.

Щодо клопотання позивача про визнання причини пропуску строку Асоціації "ВЖБ "Золоті ключі" на подання відзиву не поважними, то суд зазначає, що судом в ухвалі від 04.03.2024 встановлені всі обставини поважності/неповажності пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, за результатами чого було постановлено ухвалу, якою поновлено та визнано поважними причини Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" пропуску строку на подання відзиву.

Отже, дане клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Щодо заяв ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб Міністерство юстиції України, Головне управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області та Слобожанську селищну раду.

Заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Слобожанську селищну раду Краснораменський обґрунтовує тим, що наслідком відновлення правового статусу громади смт. Слобожанське, в т.ч. членів громади ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як власників свого Комунального майна міжквартальними (вуличними) інженерними мережами мкр. Золоті ключі стане обов`язок Слобожанської селищної ради перед громадою, в т.ч. перед членами громади ОСОБА_1 і ОСОБА_2 : взяти на баланс Слобожанської селищної ради або на баланс профільних Комунальних підприємств Слобожанської селищної ради - Комунальне майне що належить Громаді смт. Слобожанське;здійснювати від імені і в законних інтересах Громади смт. Слобожанське, зокрема, утримання, обслуговування, ремонти, поліпшення, модернізацію, переоснащення, тощо комунальної власності - міжквартальні (вуличними) інженерними мережами мкр. Золоті ключі за рахунок комунальних грошей, що належать громаді смт. Слобожанське за рахунок місцевого бюджету; подати, як конкурсний кредитор, який діє від імені і в законних інтересах громади смт. Слобожанське, в т.ч. від імені і в законних інтересах членів громади заяву у справі № Б29/334-09 Господарському суду Дніпропетровської області судді Первушину Ю.Ю. про вилучення з Ліквідаційної маси Боржника ТОВ МБК Україна - Комунальної власності Громади смт. Слобожанське, - Міжквартальних (вуличних) інженерних мереж мкр. Золоті ключі для безперешкодної їх передачі з Балансу Боржника ТОВ МБК Україна-Канада на баланс Слобожанської селищної ради.

Заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство юстиції України Краснораменський обґрунтовує тим, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , рішення суду порушить нормальну роботу Мін`юсту в питанні контролю за державною реєстрацією юридичних осіб державними реєстраторами і приватними нотаріусами на відповідність Конституції та законам України, оскільки створить прецедент узаконення Фіктивної діяльності Асоціації на недійсних і підроблених фіктивних корпоративних документах асоціації установчого характеру та які слідують з них, а в разі задоволення позовних вимог Мін`юст буде зобов`язаний скасувати державну реєстрацію юридичної особи Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі та притягнути до юридичної відповідальності державних реєстраторів та приватних нотаріусів, які допустили державні реєстраційні дії на фіктивних корпоративних документах асоціації установчого характеру та які слідують з них.

Заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області Краснораменський обґрунтовує тим, що відмова у задоволенні позовних вимог порушить нормальну роботи Головного управління в питанні контролю за оподаткуванням юридичних осіб податковими агентами на відповідність Конституції та законам України, в т.ч. Податкового кодексу України, ЗУ Про бухгалтерський обік і фінансову звітність в Україні тощо, оскільки створить прецедент узаконення звільнення асоціації від податків на підставі недійсних і підроблених фіктивних Корпоративних документах асоціації Установчого характеру та які слідують з них.

За приписами частин першої, четвертої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно статті 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Слобожанської селищної ради, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, щоб могли підтвердити наявність договірних відносин ради з Асоціацією "Власників житлових будинків "Золоті ключі". Крім того, суд зазначає, що селищна рада представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст в загальному, а не окремої Асоціації.

Тому, заява про залучення Слобожанської селищної ради в якості третьої особи без самостійних вимог, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача не містить обґрунтування того, як рішення у цій справі може вплинути на конкретні права або обов`язки Слобожанської селищної ради. Крім того, ухвалою суд від 07.02.2024 судом було розглянуто та відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Слобожанську селищну раду

Щодо залучення Міністерства юстиції України та Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, то суд зазначає, що останні не є учасниками та членами Асоціації, а є лише суб`єктами владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження в межах встановлених законодавством України.

Тому учасником справи, в якій вирішується питання щодо корпоративних прав не може бути кожен суб`єкт, який здійснює свої владні повноваження наданих законом.

Суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство юстиції України та Головне управління ДПС в Дніпропетровській області.

Щодо посилання ОСОБА_1 у відповіді на відзив на порушення судом порядку розподілу справи суддею Ярошенко В.І.

Позивач зазначає, що в розподілі справи № 904/6505/23 між суддями приймав участь суддя Ніколенко О.М., який є членом правління відповідача та є зацікавленою особою, тому на думку ОСОБА_1 результати розподілу спотворені в бік судді ОСОБА_8 .

Відповідно до пункту 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 02.04.2015 № 25, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно з пунктами 2.3.4 та 2.3.5 Положення автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Отже, суд не може впливати на автоматизований розподіл судових справ між суддями, тому твердження позивача не знаходить свого підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 01.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні 15.04.2024.

Через систему "Електронний суд", 03.04.2024 (зареєстровано Відділом документального забезпечення (канцелярія) 04.04.2024 вх. 1434/24) від позивача надійшла заява про відвід судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 04.04.2024 визнано заявлений позивачем відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 необґрунтованим. Вирішення питання про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 32 ГПК України.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 заяву позивача про відвід судді Ярошенко В.І. у справі № 904/6505/23 було передано на розгляд судді Ніколенку М.О.

Суддею Ніколенко М.О., 08.04.2024 подано заяву про самовідвід від розгляду заяви позивача про відвід судді Ярошенко В.І. у справі № 904/6505/23. Відповідна заява мотивована тим, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 заяву про самовідвід судді Ніколенко М.О. від розгляду заяви позивача про відвід судді Ярошенко В.І. у справі № 904/6505/23 задоволено; передано матеріали заяви позивача про відвід судді Ярошенко В.І. у справі № 904/6505/23 для повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 справу № 904/6505/23 для розгляду заяви позивача про відвід судді Ярошенко В.І. передано судді Крижному О.М.

Ухвалою від 09.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача (вх.№1434/24 від 04.04.2024) про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23.

Через систему "Електронний суд" 09.04.2024 від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі, в якому останній просив відобразити ухвалу від 08.04.2024 про самовідвід від розгляду справи судді Ніколенка М.О.

Через систему "Електронний суд" 09.04.2024 від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі, а саме матеріалів реєстраційної справи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі".

Через систему "Електронний суд" 09.04.2024 від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі, а саме: реєстраційної справи Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", ухвали від 08.04.2024 про самовідвід судді Ніколенка М.О., протоколу автоматизованого розподілу справи іншому судді для вирішення відводу судді Ярошенко В.І., ухвали від 09.04.2024 судді Крижному О.М.

15.04.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою позивача та призначення лікування для відновлення тимчасово погіршеного стану здоров`я у період з 12.04.2024 по 02.05.2024. Третя особа підтримала клопотання позивача про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 15.04.2024 розгляд справи по суті відкладено до 16.05.2024.

16.05.2024 від Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та додаткові письмові пояснення.

16.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання № 17 про відкладення розгляду справи № 904/6505/23 на іншу дату у зв`язку з хворобою позивача та безперервної тимчасової непрацездатності з 12.04.2024 по 17.05.2024.

16.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання № 18 про відкладення розгляду клопотання відповідача щодо долучення доказів і розрахунків судових витрат та клопотання № 19 про відкладення розгляду додаткових пояснень поданих зі сторони відповідача.

Ухвалою суду від 16.05.2024 розгляд по суті відкладено до 05.06.2024.

04.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання № 18 про відкладення судового засідання у зв`язку з непрацездатністю позивача.

04.06.2024 від представника Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у зв`язку з участю в судовому засіданні в іншій судовій справі, яка розглядається Пирятинським районним судом Полтавської області.

05.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло заперечення № 1 на клопотання представника відповідача від 15.05.2024, заперечення № 2 на пояснення представника відповідача від 15.05.2024, заперечення № 3 на клопотання представника відповідача від 04.06.2024, заява щодо дійсності повноважень представника відповідача, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, доповнення до заперечення № 1 на клопотання представника відповідача від 15.05.2024

05.06.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 надійшло заперечення № 1 на клопотання представника відповідача від 15.05.2024, клопотання про проведення судового засідання 05.06.2024 без присутності третьої особи, заперечення № 2 на пояснення представника відповідача від 15.05.2024.

В судове засідання 05.06.2024 з`явився позивач та підтримав своє клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача та третя особа не з`явились. Ухвалою суду віл 05.06.2024 розгляд справи по суті відкладено на 19.06.2024.

18.06.2024 від ОСОБА_1 надійшов ряд клопотань, а саме:

- клопотання № 20 від 17.06.2024 про остаточне визначення предмету спору у справі № 904/6505/23;

- клопотання про долучення доказів до справи № 904/6505/23, а саме установчих документів, які змінив відповідач під час підготовчого провадження і приховав від суду;

- клопотання № 21 від 17.06.2024 про визначення спірних правовідносин і Закон/Законів, що їх регулюють у справі № 904/6505/23;

- клопотання № 22 від 17.06.2024 про визначення предмету позову, а саме позовних вимог, який має намір розглядати по суті суд у справі № 904/6505/23;

- клопотання № 23 від 17.06.2024 про визначення складу учасників справи зі сторони відповідача відкритої за позовом ОСОБА_1 до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі", третя особа 1 без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2

- клопотання № 24 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державної служби статистики України;

- клопотання № 25 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державної податкової служби України;

- клопотання № 26 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України;

- клопотання № 27 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору громаду смт. Слобожанське в особі її представника Слобожанської селищної ради.

19.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло ряд клопотань, а саме:

- клопотання № 28 від 17.08.2024 про залучення арбітражного керуючого активами ТОВ МБК Україна-Канада в справі № Б29/334-09 Господарського суду Дніпропетровської області Горба Володимира Андрійовича;

- клопотання № 29 від 17.06.2024 про встановлення судом фактичної обставини проте, що у справі № 9046505/23 немає заперечень проти позовних вимог та остаточно визначити предмет спору у справі № 904/6505/23;

- клопотання № 30 від 17.06.2024 про проведення підготовчої дії та роз`яснення обставин справи входять до предмета доказування позивачем і відповідачем;

- клопотання № 31 від 17.06.2024 про з`ясування судом обставин, а саме: бажання сторін спору у справі № 904/6505/23 укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді у справі № 904/6505/23;

- клопотання № 32 від 17.06.2024 про встановлення порядку з`ясування обставин, на які сторони спору у справі № 904/6505/24 посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання у справі № 904/6505/23;

- клопотання № 33 від 17.06.2024 з`ясування розміру заявлених сторонами спору судових витрат у справі № 904/6505/23 та повернення позивачу суми переплати судового збору у розмірі 536, 80 грн.

- заява від 17.06.2024 про введення відповідачем в оману суд у справі № 904/6505/23, інші органи Державної влади та встановлення фактичних даних;

- заява про виправлення в ухвалі від 05.06.2024 описки в найменуванні змісту заяви, а саме з невірного найменування "Заява щодо дійсності повноважень представника відповідача, на правильне найменування змісту заяви "Заява про введення адвокатом в оману Суд щодо поновлення правоздатності і дієздатності Асоціації у відповідно до законодавства;

- клопотання № 24 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державну службу статистики України (повторно);

- клопотання № 25 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державну податкову службу України (повторно);

- клопотання № 26 від 17.06.2024 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (повторно);

- заява № 2 від 17.06.2024 про виправлення описки в ухвалі від 01.04.2024 в реквізиті ордеру адвоката, а саме з невірно зазначеного "серія АЕ № 1267328 від 22.02.2022" на правильне "серія АЕ № 1267328 від 22.02.2024".

19.06.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового засідання 19.06.2024 без присутності Третьої особи.

В судовому засіданні 19.06.2024 ОСОБА_1 заявив клопотання № 34 від 19.06.2024 про проведення підготовчої дії передбаченої п. 17 ч. 2 ст. 182 ГПКУ: вирішення питання про колегіальний розгляд справи, в якому останній просить суд:

- розглянути справу колегіальним складом суддів Господарського суду Дніпропетровської області у кількості 3 суддів про що постановити відповідну ухвалу;

- визначити колегіальний склад суддів для розгляду справи № 904/6505/23;

- призначити час, дату і місце проведення колегіального розгляду справи;

- провести колегію суддів підготовчі дії , передбачені ст.ст. 177, 182 ГПКУ, які були проведені судом до закриття підготовчого провадження під обманним впливом відповідача та його неповноважних представників та були проведені судом не у повному обсязі.

- провести колегію суддів підготовчі дії, передбачені ст.ст. 177, 182 ГПКУ, які не були проведені судом до закриття підготовчого провадження.

Клопотання обґрунтовано тим, що підготовчі дії у справі № 904/6505/23 по факту станом на 19.06.2024 ще не завершені, в т.ч. внаслідок не сприяння зі сторони відповідача та вчинення ним спільно з неповноважними представниками відповідача недобросовісних дій, спрямованих на введення в оману суд щодо фактичних обставин справи, у зв`язку з чим викликало потребу в позивача у зверненні до суду для проведення судом додаткових підготовчих дій для повного з`ясування обставин справи, які підлягали з`ясуванню відповідно до ст. 177, ст. 182 ГПК України під час підготовчого провадження і підготовчого засідання, але які ще не проведені станом на 19.06.2024 у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.06.2024 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 № 34 про проведення підготовчої дії передбаченої п. 17 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а саме, вирішення питання про колегіальний розгляд справи відмовлено.

В судовому засіданні 19.06.2024 ОСОБА_1 заявив усне клопотання про відвід судді Ярошенко В.І. на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 38 ГПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, в якій відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 № 34 про проведення підготовчої дії передбаченої п. 17 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а саме, вирішення питання про колегіальний розгляд справи, у нього виникли сумніви щодо об`єктивності судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 19.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/6505/23.

Ухвалою суду від 19.06.2024 повернуто ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536, 80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок), сплачений згідно квитанцій № 0.0.2935608238.1 від 07.04.2023 та № 0.0.2954560998.1 від 18.04.2023, копії яких знаходяться в матеріалах справи № 904/6505/23.

Ухвалою суду від 19.06.2024 виправлено описку, допущену в тексті ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 у справі № 904/6505/23. Виправлено описку, допущену в тексті ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 у справі № 904/6505/23.

Ухвалою суду від 19.06.2024 визнано дії ОСОБА_1 вчинені 18.05.2024 шляхом подання клопотань без дотримання вимог процесуального законодавства щодо порядку їх подання - зловживанням своїми процесуальними правами. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).

Господарський су задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів, а саме Статуту асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" в редакції затвердженою протоколом № 1 від 15.12.2023 та Протоколу № 1 загальних зборів Асоціації "ВЖБ "Золоті ключі", оскільки при залученні до матеріалів даної справи 01.04.2024 реєстраційної справи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» зазначені документи були відсутні.

Також в заяві від 17.04.2024 ОСОБА_1 просив суд Постановити окрему Ухвалу про вчинення порушення законодавства пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 4, пунктів 4, 5, 7, 8 ч. 1 ст.28 ЗУ № 755, та ознаками, передбаченими ст.55-1 ГКУ, ст. 28, ст.209, ст. 366 ККУ Державними реєстраторами при проведенні реєстраційних дій стосовно Відповідача у період з 08.09.2017 по 26.03.2024 надіслати окрему ухвалу суб`єкту державної реєстрації вищого рівня Міністерству юстиції Українидлявжиття відповідних заходів щодо вчинених порушщень законодавства Державними реєстраторами (нотаріусами) у період з 08.09.2017 по 26.03.2024 стосовно відповідача та зобов`язати Міністерство юстиції України в окремій ухвалі: невідкладно анулювати реєстраційні дії стосовно Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі», ЄДРПОУ 36532335, за період з 08.09.2017 по 26.03.2024, які проведені в порушення законодавства.

Щодо вищезазначеного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Чинними нормами ГПК України не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням (заявою) сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання (заявою). Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені статтею 246 ГПК України.

В ході судового засідання 19.06.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 19.06.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, з оформленням вступної та резолютивної частин.

Позиція позивача, викладена у позовній заяві (узагальнено)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що правочин власників житлових будинків мкр. «Золоті ключі», що здійснений на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників правочину зі створення юридичної особи з організаційно-правовою формою Асоціація (Об`єднання) власників житлових будинків в мкр. «Золоті ключі» передбаченої ч. 2 ст. 385 ЦКУ, в якому, правочині, учасники правочину, які створили юридичну особу, набули корпоративні права учасника юридичної особи, а юридична особа набула правоздатність і дієздатність в обсязі прав, обов`язків і відповідальності, визначених Законом, на підставі якого створена юридична особа є корпоративним правочином, вчиненим в порядку, встановленого Конституцією і Законами України, а саме ЦКУ, ГКУ, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб» та інші нормативно правові акти, які утверджують, забезпечують і гарантують правову підставу створення юридичної особи за ч. 2 ст. 385 ЦКУ. Але Асоціація «Власників житлових будинків в мкр. «Золоті ключі» здійснює фіктивну діяльність за всіма ознаками ст. 55-1 КПКУ на підставі фіктивних правочинів зі створення, реєстрації та поновлення правоздатності і дієздатності прикриваючись ЗУ «Про ОСББ», за ознаками за ст. 234 ЦКУ.

Позивач наголошує, що про фіктивну діяльність Асоціації, пов`язану з реєстрацією 04.09.2009 юридичної особи Асоціації на недійсні документи (абзаци 1 ,2 ч. 1 ст. 55-1 ГКУ), свідчить наступне: реєстраційними документами Асоціації, пов`язаних з реєстрацією 04.09.2009 юридичної особи Асоціації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб» і Реєстраційної справи Асоціації є: Протокол установчих зборів Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі» від 25.04.2009 про створення Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі», Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) в частині відомостей стосовно юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» .

Так, позивач наголошує, що Протокол установчих зборів Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі» від 25.04.2009 не підписаний особами, які мають право бути засновниками і учасниками юридичної особи, а саме не підписаний власниками житлових будинків мкр. «Золоті ключі», які мають право відповідно до ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 87 , ст. 202, ч. 3 ст. 203,ч. 2 ст. 385 ЦКУ створити юридичну особу з організаційно правовою формою Асоціації (Об`єднання) власників житлових будинків в мкр. «Золоті ключі» та бути учасниками такої юридичної особи; протокол від 25.04.2009 в дійсності підписаний двома жителями за місцем проживання: ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , про що свідчать їх особисті підписи в Установчому документі Протокол установчих зборів від 25.04.2009; Список (Реєстр) учасників Установчих зборів до вказаного протоколу не додано; підписи 83 осіб з результатами голосування, обов`язковість яких, підписів за результатами голосування в протоколі, передбачені ч. 1 ст. 87 ЦКУ і абз. 1 п. 9 ч. 1 ст. 15 ЗУ № 755-IV відсутні; статут до протоколу також не додано.

Позивач, узагальнюючи, вказує на недійсність протоколу установчих зборів Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі» від 25.04.2009, оскільки Протокол не відповідає вимогам ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 87, ч. 2 ст. 385 ЦКУ, п. 8 ч. 2 ст. 9, абз. 1 п. 9 ч. 1 ст. 15 ЗУ № 755-IV, а саме не підписаний засновниками (учасниками), які мають право бути учасниками юридичної особи

Наведені факти і докази, на переконання позивача, свідчать про недійсність засновницького Протоколу установчих зборів Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі» від 25.04.2009, оскільки Протокол не відповідає вимогам складу документу, встановлених Законом: ч. 2 ст. 83 ЦКУ, п. 8 ч. 2 ст. 9 ЗУ № 755-IV, п. 5.21 ДСТУ 4163:2020.

Стосовно Статуту, позивач вказував, що в Реєстраційній справі міститься Статут юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» з організаційно-правовою формою Асоціація, з власною назвою юридичної особи - «Власників житлових будинків «Золоті ключі». Але такої назви документу не вказано в засновницькому Протоколі від 25.04.2009 і не вказано, що саме Статут з такою назвою затверджувався і є невід`ємною частиною засновницького Протоколу від 25.04.2009. Отже, позивач стверджує, що Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009 не затверджено Установчими зборами власників житлових будинків.

Також, позивач стверджує, що Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009 містить недостовірну інформацію про організаційно-правову форму Асоціація, створення якої не передбачено засновницьким Протоколом від 25.04.2009, який є недійсним, передбачено засадами ч. 2 ст. 120, ст. 127 ГКУ, але зазначена форма якої Асоціація підприємств, не відповідає фактичним організаційно-правовим обставинам, за якими може бути створена юридична особа власниками житлових будинків в мкр. «Золоті ключі», які не є підприємствами Асоціація (Об`єднання) власників житлових будинків в мкр. «Золоті ключі» для задоволення власних матеріально-технічних, соціальних і побутових потреб і жителів житлових будинків в мкр. «Золоті ключі» на підставі ч.2 ст.385 ЦКУ і ч.3 ст.3, ч.1 ст.56 ГКУ.

В п. 1.1 ч. 1 і п .2.2 ч.2 Статуту Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009 міститься інформація про три одночасно організаційно правові форми юридичної особи, що свідчить про юридичну не визначеність корпоративного правочину і Статуту Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009, що є доказом юридичної не визначеності обставини створення юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», що, на переконання позивача, є ознакою фіктивної діяльності юридичної особи Асоціації, ЄДРПОУ 36532335, за абз.1 ч.1 ст.55-1 ГКУ.

Додатково, позивач посилається на те, шо в мкр. «Золоті ключі» смт. Слобожанське не має умов для створення ОСББ і Асоціації ОСББ і Управління багатоквартирними будинками, оскільки не має багатоквартирних будинків і не може бути з об`єктивних причин багатоквартирних будинків згідно з Генпланом громади смт. Слобожанське, який оприлюднений на офіційному веб-сайті Слобожанської селищної ради, і про що свідчить довідка останньої.

Також, позивач наголошує, що юридичну особу Асоціацію «Власників житлових будинків «Золоті ключі», ЄДРПОУ 36532335, зареєстровано 04.06.2009 Державним реєстратором Абрамовою Т.І. в ЄДРПОУ за записом 12031020000027661, на недійсному документі: ЄДРПОУ в частині відомостей стосовно нормативно-правового акту індивідуальної дії зі створення юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», що є ознакою Фіктивної діяльності юридичної особи Асоціації за абз. 2 ч. 1 ст. 55-1 ГКУ.

Позивач в обґрунтування вимог стосовно недійсності Протоколу загальних зборів співвласників Асоціації від 03.12.2017 посилався на те, що останній суперечить вимогам Закону: ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 87, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 385 ЦКУ, п. 8 ч. 2 ст. 9 ЗУ №755 IV, ст. 1, ч. 2 ст. 14, ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 385 ЦКУ, ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 22, ст. 68 Конституції України, ч.2 ст.20 Загальної декларації з прав людини і порушує право людини, в т.ч. порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне волевиявлення до участі в будь-якій Асоціації або до членства в будь-якій асоціації.

Також, позивач зазначав, що в Реєстрі вказано 256 осіб, від кількості яких приймалось Рішення від 03.12.2017 136 особами. Даний факт свідчить про фактичну обставину того, що Асоціація зарахувала до складу Засновників (учасників), які мають право приймати Рішення про перереєстрацію 256 осіб. Якщо вважати факт присутності 136 осіб на Загальних зборах, про що свідчать підписи 136 осіб в Реєстрі з 256 осіб, за Згоду 136 осіб бути членами юридичної особи Асоціації, то інші особи, у кількості 256 -136 = 120 осіб, в т.ч. позивач ОСОБА_1 , не були присутніми на Зборах і не приймали участі в голосуванні, чим 120 осіб не надали згоду бути членами Асоціації. Крім того, до Реєстру з 256 осіб не додано заяв від 120 осіб про їх волевиявлення бути членами Асоціації. А також , в реєстраційній справі Асоціації також не має таких заяв.

При цьому, позивач стверджує, що юридичну особу Асоціацію «Власників житлових будинків «Золоті ключі», ЄДРПОУ 36532335, перереєстровано 25.01.2018 Державним реєстратором Добріновою Н.Р. в ЄДРПОУ за записом 12031320007027661, на недійсному документі: ЄДРПОУ в частині відомостей перереєстрації нормативно-правового акту індивідуальної дії зі створення, реєстрації і перереєстрації юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», що є ознакою фіктивної діяльності юридичної особи Асоціації за абз.1, 2 ч.1 ст.55-1 ГКУ.

Також, позивач наголошує, що Статут Асоціації (нова редакція) є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ, оскільки недійсним є сам Статут Асоціації від 04.06.2009, а також Статут Асоціації (нова редакція) від 31.03.2018 є недійсним, оскільки суперечить Закону: ст. 1, ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 88, ч. 3 ст. 203, ст. 385 ЦКУ, ч. 1 ст.1 9, ч. 2 ст. 22, ст.24, ст. 68 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Загальної декларації з прав людини і порушує право людини, в т.ч. порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне волевиявлення до участі в будь-якій Асоціації або до членства в будь-якій асоціації.

Позивач в обґрунтування вимог стосовно недійсності Протоколу загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018 посилався на те, що вказаний протокол є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ, оскільки недійсним є Протокол Загальних зборів від 03.12.2017, а також є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦКУ у поєднанні з ч. 1 ст. 203 ЦКУ, оскільки суперечить вимогам Закону: за ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 87, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 385 ЦКУ, п. 8 ч. 2 ст. 9 ЗУ №755 IV, оскільки створений на тих самих підставах, що і Протокол Загальних зборів від 03.12.2017, а також є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦКУ у поєднанні з ч. 3 ст. 203 ЦКУ, оскільки суперечить вимогам Закону: за ст. 1, ч. 2 ст. 14, ч. 3 ст. 203, ст. 385 ЦКУ, ч. 1 ст.19, ч. 2 ст. 22, ст. 68 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Загальної декларації з прав людини і порушує право людини, в т.ч. порушує право Позивача ОСОБА_1 на вільне волевиявлення до участі в будь-якій Асоціації або до членства в будь-якій асоціації, оскільки створений на тих самих підставах, що і Протокол Загальних зборів від 03.12.2017, а також не має повного комплекту документів на підтвердження обставин. зазначених в Протоколі, що суперечить вимогам п.5.21 ДСТУ 4163:2020, а саме: в протоколі відсутні записи наприкінці документу до його підпису Головою і секретарем Зборів і не додано до Протоколу наступні частини Протоколу: 1) Рішення Засновників (учасників) про зміну складу учасників юридичної особи до 299 осіб, кількість яких вказана в Протоколі; 2) Реєстр учасників юридичної особи з 299 осіб з даними про них, передбачених п. 8 ч. 2 ст.9 ЗУ № 755-ІV; 3) Заяви 63 осіб: 299 -236 (кількість осіб, що прийняла участь у Зборах) = 63 особи, в т.ч. ОСОБА_11 і ОСОБА_2 , на добровільний вступ до складу учасників юридичної особи Асоціації; 4) Частини Протоколу з підрахунком Результатів голосування лічильною комісією.

Також, позивач стверджував, що реєстраційний документ: ЄДРПОУ в частині відомостей за записом 12031320007027661 з реєстрації 03.05.2018 змін до Статуту Асоціації 1) не містить обов`язкових відомостей про юридичну особу у повному обсязі, яка має бути зареєстрована, але не зареєстрована в ЄДРПОУ, 2) містить інформацію, яка є очевидно недостовірною.

Баланси і річні Фінансові звіти Асоціації завідомо безпідставні і недійсні, оскільки не затверджені в порядку встановленому Законом: ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України», а саме Баланси і річні фінансові Звіти складені, підписані і видані особами, які діяли за дорученням виконавчого органу управління, який, виконавчий орган управління призначено (обрано) особами, які не є Засновниками (учасниками) юридичної особи Асоціації. Фінансово-господарську діяльність виконавчого органу управління контролювала Ревізійна комісія, яка обрана особами, які не є Засновниками (учасниками) юридичної особи. Вищенаведені факти і докази, на переконання позивача, свідчать про фактичну обставину того, що Асоціація здійснює з 2009 по 2023 рік Фіктивну діяльність за ознаками ч. 4 ст. 55-1 ГКУ.

Також, позивач наголошував, що застосування Асоціацією примусу до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо сплати внесків в дохід приватного бюджету Асоціації за прибирання Асоціацією території місць загального користування вулиць населеного пункту мкр. «Золоті ключі смт. Слобожанське, під виглядом прибирання прибудинкової території, яка не спільним майном, яке б належало всім власникам житлових будинків мкр. «Золоті ключі», як і утримання майна забудовника зберігання вулиць, накопичення резервного фонду, - є нечесною господарською практикою Асоціації, яка ґрунтується на фіктивній діяльності з наданню послуги з прибирання спільної прибудинкової території, якої, спільної Прибудинкової території в дійсності не існує, спрямованого на отримання Асоціацією неправомірної вигоди. Вищенаведене свідчить про вчинення Асоціацією фіктивної діяльності з наданню послуги з прибирання спільної прибудинкової території, якої, спільної прибудинкової території в дійсності не існує, та за здійснення якої, фіктивної діяльності, Асоціація не несе відповідальності перед засновниками (учасниками), оскільки таких не існує.

До того ж, стосовно утримання майна забудовника, позивач наголошував, що відповідно до ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлова послуга здійснюється лише до багатоквартирних будинків, але в мкр. «Золоті ключі» не має матеріально-правових і організаційно-правових засад для надання житлової послуги, оскільки в мкр. «Золоті ключі» не має і не може бути з об?єктивних причин багатоквартирних будинків.

Позиція відповідача по суті спору, викладена у відзиві (узагальнено)

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що:

Позивач просить суд припинити юридичну особу - відповідача на підставі ст.55-1 Господарського кодексу України, проте, зазначена стаття стосується діяльності суб`єкта Господарювання, а Асоціація не є суб`єктом господарювання;

- Асоціація створена відповідно до закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі закон Про ОСББ), про що прямо зазначено у статуті Асоціації у першій редакції від 04.06.2009;

- На момент реєстрації Асоціації закон Про ОСББ передбачав можливість створення Асоціації з входженням до неї власників садиб, і на момент державної реєстрації Асоціації (04.06.2009) стаття 8 закону Про ОСББ діяла у наступній редакції: До складу асоціації можуть входити об`єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди);

- стаття 8 закону Про ОСББ передбачала, що власники садиб можуть входити до асоціації не як учасники об`єднання, а як окремі одиниці, які входять безпосередньо до асоціації;

- відповідно до наведеної норми закону до Асоціації ВЖБ Золоті ключі входять власники житлових будинків, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди). На підставі договору на закріплення майна на праві оперативного управління від 04.03.2011 власником майна (ТОВ "Міжнародна Будівельна Компанія "Україна-Канада") було передано відповідачу внутрішньоквартальні мережі водопостачання та водовідведення мікрорайону «Золоті ключі»;

Власники будинків Асоціації спільно використовують внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди), що були передані Асоціації в користування;

- аналогічні положення містилися й у ч. 1 ст. 385 ЦК України (в редакції, яка діяла на час створення Асоціації);

- Фактична діяльність Асоціації відповідає заявленій у статуті меті, а також Закону Про ОСББ;

- у статуті Асоціації як у первісній, так і у наступних редакціях, у першому розділі статуту зазначено, що Асоціація є неприбутковою організацією, непідприємницьким товариством та не має на меті отримання прибутку (п.1.5 Статуту у первісній редакції від 04.06.2009; п.2 розділу ІІ Статуту в ред. від 31.03.2018 р.;

- у п.2 розділу ІІ Статуту в редакції від 31.03.2018 року зазначено, що господарче забезпечення діяльності Асоціації може здійснюватися (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, аналогічні положення містяться у статуті в інших редакції, а у п.1.4 Статуту від 04.06.2009 року зазначено, що Асоціація може здійснювати господарську діяльність для власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами, що свідчить про те, що Асоціація і з юридичної точки зору, і з фактичної точки зору не є суб`єктом господарювання, до якого застосовується ст.55- 1 ГК України, яка регулює правовідносини з суб`єктами господарювання;

- у Законі Про ОСББ зазначено, що до таких об`єднань як Асоціація Господарський кодекс застосовується в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Позиція позивача у відповіді на відзив (узагальнено)

Позивач у відповіді на відзив наголошував на тому, що припинення юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі в порядку ст. 55-1 ГКУ, ст. 234 ЦКУ, відновить правовий порядок у сфері суспільних відносин і створить безперешкодні умови:

1) Реалізації прав та законних інтересів членів Громади, в т.ч. позивачу - ОСОБА_1 і третій особі ОСОБА_2 : не бути примушеними до корпоративного правочину, а саме не бути примушеними до членства в Асоціації, не бути примушеними до фіктивного майнового правочину, а саме не бути примушеними бути співвласниками Житлового комплексу «Золоті ключі» або іншого Житлового комплексу на території мкр. «Золоті ключі», яких не створювалось і не існує в мкр. «Золоті ключі»; не бути примушеними фінансувати фіктивну діяльність Асоціації

2) Власникам житлових будинків в мкр. «Золоті ключі» відповідно до Закону України «Про Житлово-комунальні послуги» укласти прямі Договори з КП «Дніпроводоканал», оскільки Асоціація перешкоджає в укладені власникам житлових будинків прямих Договорів з Виконавцями комунальних послуг, оскільки Асоціація в особі Керівника Асоціації Степанова В.Л. не буде посередником в таких відносинах і не отримує винагороду за таку «посередницьку» діяльність, а адвокат Курячий А.М. не буде мати підстав отримувати винагороду за захист фіктивної діяльності Асоціації;

3) Громаді смт. Слобожанське володіти, користуватись і розпоряджатись власним Комунальним майном тут і зараз, а не через 30 років, як вказано у фіктивних договорах з оперативного управління від 10.01.2024, від 11.01.2024, від 12.01.2024, яке, Комунальне майно, удержується штучно Асоціацією на підставі недійсних, з завідомо неправдивими відомостями та підробленими господарськими Договорами про оперативне управління Асоціацією майном, яке нібито є власністю ТОВ «МБК «Україна-Канада», та яке вдається фіктивними уповноваженими особами: фіктивним Керівником Асоціації Степановим В.Л. і фіктивним представником Асоціації адвокатом Курячим А.М. як Спільне майно Житлового комплексу яких, Житлових комплексів, в дійсності не було створено і не існує в мкр. «Золоті ключі»;

4) Законному представнику Громади Слобожанській селищній ради виконати свій обов`язок по утриманню на Балансі Слобожанської селищної ради (або на Балансі відповідного Комунального підприємства Слобожанської селищної ради) Міжквартальних (вуличних) мереж водопостачання і каналізації, електропостачання, газопостачання, асфальтного покриття доріг, озеленення, прибирання і благоустрій території, в законних інтересах і прав Громади та її членів, в т.ч. відповідно до законних прав і інтересів членів громади Позивача Краснораменського А.І. і Третьої особи Краснораменської В.В.) за рахунок місцевого бюджету відповідно до ст. 140 -146 Конституції України і ст. 327 ЦКУ, яке, Комунальне майно, удержується штучно Асоціацією на підставі недійсних, з завідомо неправдивими відомостями та підробленими господарськими Договорами про оперативне управління Асоціацією майном, яке нібито є власністю ТОВ «МБК «Україна- Канада», та яке вдається фіктивними уповноваженими особами: фіктивним Керівником Асоціації Степановим В.Л. і фіктивним представником Асоціації адвокатом Курячим А.М. як Спільне майно Житлового комплексу яких, Житлових комплексів, в дійсності не було створено і не існує в мкр. «Золоті ключі».

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 є власниками по частки нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 270,3 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1915250112214), розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Мелітопольська, буд. 12.

На підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та наявного у справі витягу, суд встановив, що 04.06.2009 була проведена державна реєстрація юридичної особи - Асоціації "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" (код ЄДРПОУ 36532335).

Також, в матеріалах справи наявна Реєстраційна справа Асоціації "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" (код ЄДРПОУ 36532335), належним чином засвідчена копія якої надана на вимогу суду, в якій містяться установчі документи відповідача та вчинені щодо нього реєстраційні дії.

Так, судом встановлено, що 25.04.2009 були проведені установчі збори Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі», оформлені Протоколом від 25.04.2009, в якому зафіксовано, що учасниками зборів в кількості 83 осіб, а загалом 148 осіб прийнято рішення створити Асоціацію власників житлових будинків «Золоті ключі», затвердили статут Асоціації та визначили склад органів управління.

Крім того, 04.06.2009 була проведена і державна реєстрація Статуту Асоціації "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" (код ЄДРПОУ 36532335), затвердженого на установчих зборах 25.04.2009, яким передбачено, що Асоціація є добровільним об?єднанням власників житлових будинків жилого мікрорайону «Золоті ключі», яке утворене та діє у відповідності з Законом України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України (п.1.1), Асоціація є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами Асоціації (п. 1.5).

В подальшому, у Статут Асоціації було викладено та затверджено у новій редакції від 31.03.2018, на підставі протоколу загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018, і державна реєстрація якого проведена в установленому порядку, докази чого містяться в матеріалах Реєстраційної справи.

В подальшому Статут асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" в редакції затверджено Протоколом № 1 загальних зборів Асоціації "ВЖБ "Золоті ключі"15.12.2023, державна реєстрація якого проведена 06.03.2024.

Крім того, за результатами проведення загальних зборів співвласників Асоціації 03.12.2017 та 31.03.2018, оформлених відповідними протоколами, були прийняті рішення стосовно діяльності відповідача, а саме:

- згідно протоколу загальних зборів співвласників Асоціації від 03.12.2017, з загальної кількості власників будинку - 256, присутніми учасниками - 136 осіб від загальної кількості домоволодінь, що складає 53,1% від загальної кількості власників, прийняті рішення стосовно діяльності Асоціації;

- згідно протоколу загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018, з загальної кількості власників будинку - 299, присутніми учасниками 20, 4% від загальної кількості домоволодінь та шляхом письмового опитування - 236 власників (78, 9%) від загальної кількості власників, прийняті рішення про звернення в органи місцевого самоврядування та інші інстанції для передачі інженерних мереж, доріг, елементів інфраструктури мкр Золоті ключі у комунальну власність; затверджено звіт ревізійної комісії; затверджено нову редакцію статуту, затверджено кошторис Асоціації на 2018 рік базових, щомісячних обов`язкових платежів (внесків) та порядку їх нарахування, строків сплати; перевибори членів правління Асоціації.

Також матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору на закріплення майна на праві оперативного управління від 04.03.2011, власником майна (ТОВ "Міжнародна Будівельна Компанія "Україна-Канада") було передано відповідачу внутрішньоквартальні мережі водопостачання та водовідведення мікрорайону «Золоті ключі». Власники будинків Асоціації спільно використовують внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди), що були передані Асоціації в користування.

Також, на звернення позивача, Виконкомом Слобожанської селищної ради:

- листом від 31.10.2022 повідомлено, що відповідно до Генерального плану смт Слобожанське, мікрорайон Золоті Ключі відноситься до зони Ж-1 (зона індивідуальної малоповерхової садибної забудови), призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 3 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних будинків на сусідніх земельних ділянках. Будь-якої містобудівної документації на забудову - не видавалось. Будь-яких рішень стосовно закріплення за відповідачем житлових будинків - виконкомом не приймалось;

- листом від 04.12.2023 повідомлено, що Слобожанська селищна рада не приймала рішення про зміну призначення об`єктів благоустрою мкр Золоті ключі населеного пункту смт Слобожанське: територію загального користування вулиці мкр Золоті ключі на інше призначення об`єктів благоустрою мкр Золоті ключі - прибудинкову територію власників житлових будинків мкр Золоті ключі або прибудинкову територію інших осіб (в тч юридичних осіб) приватного права; про передачу земельних ділянок мкр Золоті ключі, на яких розміщені території загального користування, в т.ч вулиці, з комунальної власності громади смт Слобожанське, у спільну власність власників житлових будинків мкр Золоті ключі смт Слобожанське або у власність інших осіб (в тч юридичних осіб) приватного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування вірогідність доказів.

Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Аналогічний підхід до стандарту доказування вірогідність доказів висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як баланс вірогідностей.

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Так, позивач наголошує, що про фіктивну діяльність Асоціації, пов`язану з реєстрацією 04.09.2009 юридичної особи Асоціації на недійсні документи (абзаци 1, 2 ч.1 ст. 55-1 ГКУ), свідчить наступне: реєстраційними документами Асоціації, пов`язаних з реєстрацією 04.09.2009 року юридичної особи Асоціації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб» і Реєстраційної справи Асоціації є: Протокол установчих зборів Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі» від 25.04.2009 про створення Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі», Статут Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) в частині відомостей стосовно юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі».

В свою чергу, суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив, що 25.04.2009 були проведені установчі збори Асоціації власників житлових будинків «Золоті ключі», оформлені Протоколом від 25.04.2009, в якому зафіксовано, що учасниками зборів в кількості 83 осіб, а загалом 148 осіб прийнято рішення створити Асоціацію власників житлових будинків «Золоті ключі», затвердили статут Асоціації та визначили склад органів управління, і виходячи зі змісту Протоколу від 25.04.2009, було затверджено відповідний Статут, який подано в подальшому для державної реєстрації, і державна реєстрація якого була проведена 04.06.2209 за номером запису 12031020000027661 в установленому порядку, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 номер 567789, докази чого наявні у матеріалах Реєстраційної справи відповідача, і позивачем не спростовано в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України правомірність як рішень, оформлених протоколом від 25.04.2009, так і Статуту, затвердженого відповідними зборами.

Також, доводи позивача про те, що протокол від 25.04.2009 в дійсності підписаний двома жителями за місцем проживання: ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , про що свідчать їх особисті підписи в Установчому документі Протокол установчих зборів від 25.04.2009 року судом відхиляються саме як підстава для задоволення позову, оскільки ОСОБА_9 підписав відповідний протокол як голова зборів жителів, а Володенков Г.М., як обраний секретар зборів.

При цьому суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, зазначила, що вимоги щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом (п. 7.25 Постанови). За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі (п. 7.29 Постанови).

З огляду на викладене, доводи позивача про те, що Статут Асоціації (нова редакція) є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ, оскільки недійсним є сам Статут Асоціації від 04.06.2009, а також Статут Асоціації (нова редакція) від 31.03.2018 є недійсним, як і доводи про те, що недійсними є і рішення, оформлені протоколом установчих зборів від 25.04.2009, і як наслідок - недійсними є рішення, оформлені протоколом Загальних зборів від 03.12.2017, протоколом загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018 судом відхиляються як необґрунтовані та безпідставні.

Стосовно посилань позивача на приписи ст. 55-1 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Стаття 55-1 Господарського кодексу України визначає, що ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством;

зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ч. 1). Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). (ч. 2). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів. (ч. 3). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. (ч. 4). Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. (ч. 5). Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. (ч. 6). Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами. (ч. 7).

Як встановлено судом вище, 04.06.2009 була проведена і державна реєстрація Статуту Асоціації "ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" (код ЄДРПОУ 36532335), затвердженого на установчих зборах 25.04.2009, яким передбачено, що Асоціація є добровільним об?єднанням власників житлових будинків жилого мікрорайону «Золоті ключі», яке утворене та діє у відповідності з Законом України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України (п.1.1), Асоціація є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами Асоціації (п. 1.5).

Так, ст. 8 Закону України «Про ОСББ» (в редакції, чинній на момент створення і реєстрації відповідача) було визначено, що до складу асоціації можуть входити об`єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди). Статут асоціації визначає відповідно до законодавства України: назву, місцезнаходження асоціації; представництво від об`єднань; права і обов`язки членів асоціації; статутні органи асоціації, їх склад та повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити інші положення, що є важливими для діяльності асоціації.

Статтею 4 Закону України «Про ОСББ» (в редакції, чинній на момент створення і реєстрації відповідача) визначено, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

Частиною 2 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1, 2 т. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Частиною 2 ст. 83 ЦК України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 87 ЦК України визначено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та здійснювати діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених законом, - Національним банком України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.

Статтею 385 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент створення Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ") передбачено, що власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Стаття 381 ЦК України міститься визначення садиби, якою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Отже, станом на 2009 рік об`єднання власників квартир (житла) могло бути створено також власниками житлових будинків, а до складу асоціації могли входити об`єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди).

На даний час відсутні норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Разом з цим, цивільне право та цивільне законодавство передбачає за відсутності норми права, що регулює спірні правовідносини, які виникли між учасниками цивільного спору, застосування при розгляді таких спорів аналогію права або аналогію закону.

Зокрема, статтею 8 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Оскільки на даний час положеннями чинного законодавства України не врегульовано спільне використання майна власниками садиб, застосовується аналогія закону при вирішенні даного спору. Отже, спірні правовідносини можуть регулюватись нормами Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

При цьому, суд враховує і правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 911/621/19, якою постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2020 у справі № 911/621/19 залишено без змін.

Так, звертаючись до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів об`єднання, визнання недійсним статуту та скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів позивач вказував, що не існує багатоквартирного будинку, а є житловий комплекс, який складається з окремих садиб та доходив висновку, що діяльність Об`єднання співвласників житлового комплексу Кантрі не підпадає під регулювання Закону України Про об`єднання співвласників житлового комплексу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі № 911/621/19 суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанції, не убачав протиріччя діючому законодавству при створенні і подальшому існуванні Об`єднання співвласників житлового комплексу Кантрі у організаційно-правовій формі об`єднання співвласників багатоквартирного будинку і діяльності на засадах Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» є об`єднанням власників житлових будинків, нежитлових приміщень котеджного містечка у районі Золоті ключі, діяльність якої врегульована Статутом з моменту утворення, з урахуванням змін, які вносились в подальшому, зокрема, Статут Асоціації було зареєстровано в новій редакції від 31.03.2018, згідно протоколу загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018 та Статут асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" в редакції затвердженою протоколом № 1 від 15.12.2023 .

Відповідно до п. 1 Розділу І Статуту Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» є об`єднанням власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, які розташовані в межах вулиць ареалу компактного проживання Золоті Ключі на території смт Слобожанське Дніпропетровської області (далі Золоті Ключі), яке створене відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Власники житлових будинків об`єднались в Асоціацію "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" для забезпечення комфортних та безпечних умов проживання на території мікрорайону.

Отже, судом встановлено, що у статуті відповідача як у первісній, так і у наступних редакціях, у першому розділі статуту зазначено, що Асоціація є неприбутковою організацією, непідприємницьким товариством та не має на меті отримання прибутку (п.1.5 Статуту у первісній редакції від 04.06.2009; п. 2 розділу ІІ Статуту в ред. від 31.03.2018). У пункті 2 розділу ІІ Статуту в редакції від 31.03.2018 зазначено, що господарче забезпечення діяльності Асоціації може здійснюватися (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, аналогічні положення містяться у статуті в інших редакції. Так, у п. 1.4 Статуту від 04.06.2009 зазначено, що Асоціація може здійснювати господарську діяльність для власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі № 826/6397/17 висловлено правову позицію, що нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України. Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність. Стаття 3 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів, а не господарською діяльністю. Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Ця ж стаття визначає предмет діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку: основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що позивач не здійснює господарську діяльність у розумінні наведених норм законодавства, оскільки його діяльність спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а відтак, ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта.

З урахуванням наведеного вище, доводи позивача про те, що у п. 1.1 ч. 1 і п. 2.2 ч. 2 Статуту Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009 міститься інформація про три одночасно організаційно правові форми юридичної особи, що свідчить про юридичну невизначеність корпоративного правочину і Статуту Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» від 04.06.2009, що є доказом юридичної невизначеності обставини створення юридичної особи Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», що, на переконання позивача, є ознакою фіктивної діяльності юридичної особи Асоціації, ЄДРПОУ 36532335, за абз. 1 ч.1 ст. 55-1 ГКУ, як і доводи про те, що в мкр. «Золоті ключі» смт. Слобожанське немає умов для створення ОСББ і Асоціації ОСББ і Управління багатоквартирними будинками, оскільки не має багатоквартирних будинків і не може бути з об`єктивних причин багатоквартирних будинків згідно з Генпланом громади смт. Слобожанське - судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, і спростовуються наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018) об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018), основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

За приписами статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018) спвіввласник, серед іншого, зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі оплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати: порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018).

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (частина 1 статті 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018).

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна, об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина 6 статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018)

Положеннями частини 1 статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018) визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (частина 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018)).

Отже, основна діяльність відповідача полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном власників житлових будинків та нежитлових приміщень, належне утримання, використання, обслуговування та ремонт інженерних систем, обладнання, об`єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання, сприяння власникам житлових будинків та нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018) встановлено, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент затвердження статуту в новій редакції 31.03.2018)) до складу асоціації входять об`єднання. Статут асоціації визначає відповідно до законодавства України: найменування, місцезнаходження асоціації; представництво від об`єднань; права і обов`язки членів асоціації; статутні органи асоціації, їх склад та повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити інші положення, що є істотними для діяльності асоціації.

Статут є локальним нормативним актом юридичної особи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 910/10463/19).

Підставами для визнання такого акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №905/279/20.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, а тому вважаються скасованими з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Таке розуміння правової природи рішень загальних зборів як актів ненормативного характеру, а не правочинів, викладене в правових позиціях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 20.03.2018 у справі № 916/375/17, від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 12.04.2018 у справі № 922/2688/17, від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, від 01.09.2022 у справі № 922/2402/21, від 19.04.2023 року у справі № 916/4097/21 та інших, Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016 (пункт 2.12). Відступу від такої позиції щодо правової природи рішення загальних зборів учасників не встановлено.

З урахуванням наведеного вище, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі" про припинення юридичної особи Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі з причини здійснення нею фіктивної корпоративної і фінансово-господарської діяльності, прикриваючись Закону України Про ОСББ за відсутності матеріально-правових і організаційно-правових підстав, в т.ч. на підставі Корпоративних (установчих) документів Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі, що мають ознаки недійсних документів, а саме: протокол установчих зборів від 25.04.2009, Статут Асоціації від 04.06.2009, протокол Загальних зборів від 03.12.2017, Статут Асоціації (нова редакція) від 31.03.2018, протокол загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018, баланси і річні фінансові звіти Асоціації за період 2009 - 2023 року та Реєстраційний документ ЄДРПОУ стосовно юридичної особи Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі не були доведені позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме відповідачем внаслідок здійснення останнім статутної діяльності.

Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає, що згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених прав і охоронюваних законом інтересів, відтак захисту підлягає порушене право особи.

Аналізуючи зміст позовних вимог позивача суд доходить висновку, що позивач вважає, що його права порушені тим, що статутом відповідача передбачено обов`язок зі сплати щомісячних внесків і платежів, з якими позивач не погоджується.

Відповідно до розділу 11. Порядок прийняття у члени Асоціації та виключення з нього Статуту Асоціаціїї «Власників житлових будинків «Золоті ключі» (Статут 2009 року) членом Асоціації може бути фізична або юридична особа, яка є власником житлового будинка або нежитлового приміщення (приміщень) у житловому мікрорайоні «Золоті ключі» (п.11.1 Статуту 2009). Членство в Асоціації є добровільним і може набуватися одночасно зі створенням Асоціації при проведенні установчих зборів, а також індивідуально на основі письмової заяви власника житлового будинку або нежитлового приміщення, за згодою Асоціації, у будь-який момент після його створення ( п. 11.2 Статуту 2009). Членство в Асоціації розпочинається на підставі подання про це письмової заяви власника житлового будинку або нежитлового приміщення або з інших підстав відповідно до Статуту Асоціації (п. 11.3 Статуту 2009).

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, зазначає, що дійсно, позивач не вступав до Асоціації у порядку передбаченому Статутом 2009 року.

Рішенням загальних зборів Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", оформленим протоколом №1 від 31.01.2018 року, затверджено нову редакцію статуту Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ".

Пунктом 1 розділу І статуту передбачено, що Асоціація "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", є об`єднанням власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень, які розташовані в межах вулиць ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" на території смт Слобожанське Дніпропетровської області, яке створено відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Асоціація є юридичною особою. Асоціація є непідприємницьким товариством і не має на меті отримання прибутку.

Асоціація діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту (п.2 розділу І статуту).

Асоціація у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", та має обов`язки, передбачені статтею 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (п.3 розділу І статуту).

Асоціація набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (п. 4 розділу І статуту).

У п. 1 розділу ІІ статуту встановлено, що основною метою створення Асоціації є: - забезпечення і захист прав власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, дотримання ними своїх обов`язків;

- обслуговування об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання елементів благоустрою, обладнання, інженерної інфраструктури;

- належне утримання та використання інженерних систем, обладнання, об`єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання;

- справедливий розподіл між власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень ареалу компактного проживання "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ" смт.Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області витрат на обслуговування, утримання, використання та ремонт інженерних систем, обладнання, об`єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання;

- забезпечення комфортних та безпечних умов проживання на території ареалу компактного проживання;

- реалізація принципів самоорганізації (саморегулювання) і відповідальності Асоціації;

- належне утримання та використання спільного майна власників житлових будинків та власниками нежитлових приміщень;

- забезпечення дотримання власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень ареалу компактного проживання своїх обов`язків (зокрема обов`язків щодо своєчасної та повної оплати внесків і платежів в розмірах, установлених загальними зборами Асоціації);

- забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Асоціація є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень. Господарче забезпечення діяльності асоціації може здійснюватися власними силами асоціації (шляхом самозабезпечення) або залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (п.2 розділу ІІ статуту).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ статуту завданням та предметом діяльності Асоціації є:

- забезпечення реалізації прав власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень на володіння та користування спільним майном;

- забезпечення утримання, використання, обслуговування та ремонт інженерних систем, обладнання, об`єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання;

- сприяння власникам житлових будинків та власникам нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами;

- забезпечення виконання власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Асоціації.

У п. 2 розділу ІІІ статуту вказано, що вищим органом управління Асоціації є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Асоціації.

До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів власників (п. 3 розділу ІІІ статуту).

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх власників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (п. 11 розділу ІІІ статуту).

Відповідно до п. 1 розділу IV статуту джерелами фінансування є кошти Асоціації, які складаються в тому числі з внесків і платежів власників.

Згідно з п. 2 розділу IV статуту сплата встановлених загальними зборами Асоціації внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного та резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Асоціації, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка власника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення інженерних систем, обладнання, об`єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання, встановлюється рішенням Загальних зборів.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів власників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами Асоціації відповідно до законодавства та статуту.

Згідно з п. 2 розділу V статуту власник зобов`язаний, зокрема:

- виконувати обов`язки, передбачені статутом Асоціації;

- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших власників;

- виконувати передбачені цим статутом обов`язки перед Асоціацією.

За змістом статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1, 2, 4 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Тобто, із наведених вище норм закону слідує, що власник майна зобов`язаний утримувати зазначене майно, а тому як власник та споживач послуг з обслуговування, утримання, управління та збереження спільного майна зобов`язаний оплачувати ці послуги.

Основна діяльність Асоціації полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном власників житлових будинків та нежитлових приміщень, належне утримання, використання, обслуговування та ремонт інженерних систем, обладнання, об`єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об`єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання, сприяння власникам житлових будинків та нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Враховуючи наведені правові норми, надавши оцінку абз. 1 п. 2 розділу IV "Сплата встановлених загальними зборами асоціації внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами асоціації, є обов`язковою для всіх власників" та абз. 9 п. 2 розділу V "Власник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі" Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", який затверджений протоколом №1 від 31.03.2018 року Загальних зборів Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ", суд вважає вказані пункти статуту не суперечать вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 ГПК України).

Необхідність обрання саме ефективного способу захисту підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, яка вказала, що розглядаючи справу, суд має з`ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства (постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2022 по справі №921/591/20 зауважив, що додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

З огляду на викладене, а також беручи до уваги спірність правовідносин у даній справі, суд зауважує на тому, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги не відповідають належним та ефективним способам захисту, адже фактично позивач оспорює факт створення відповідача через призму фіктивності його діяльності, недоліків у певних документах стосовно діяльності та незгоди з певними нарахуваннями, які здійснює відповідач виключно членам Асоціації, тобто з статутною діяльністю Асоціації, як юридичної особи, і відповідно, суд не наділений повноваженнями щодо втручання в питання статутної діяльності відповідача по відношенню до його членів.

При цьому, ні позивач, ні суд в контексті заявлених позовних вимог не наділений повноваженнями щодо перевірки господарської діяльності відповідача, як юридичної особи в контексті фіктивності його діяльності, адже такими повноваженнями наділені відповідні органами держави в межах визначеної ними компетенції, зокрема щодо аналізу діяльності товариства, як фіктивного. При цьому, позивач жодним чином не обмежений реалізувати свої права щодо відповідних звернень в установленому порядку.

З огляду на викладене, судом відхиляються доводи позивача про те, що баланси і річні Фінансові звіти Асоціації завідомо безпідставні і недійсні, оскільки не затверджені в порядку встановленому Законом: ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України», а саме Баланси і річні фінансові Звіти складені, підписані і видані особами, які діяли за дорученням виконавчого органу управління, який, виконавчий орган управління призначено (обрано) особами, які не є засновниками (учасниками) юридичної особи Асоціації. Фінансово-господарську діяльність виконавчого органу управління контролювала Ревізійна комісія, яка обрана особами, які не є засновниками (учасниками) юридичної особи.

При цьому, суд зазначає, що наявність як документів фінансової звітності, так і відповідних протоколу установчих зборів від 25.04.2009 та протоколів загальних зборів від 03.12.2017, від 31.03.2018, та Статут відповідача у спірних редакціях, внесення відомостей до ЄДРПОУ, жодним чином не свідчать про фіктивність за ознаками ч.4 ст.55-1 ГКУ, і відповідно не є недійсними в силу приписів ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, оскільки такі не порушують жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача і позивачем протилежного в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України - не доведено.

Також, неогрунтованими є доводи позивача про те, що відповідачем допущено порушення ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 22, ст. 68 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Загальної декларації з прав людини і порушує право людини, в т.ч. порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне волевиявлення до участі в будь-якій Асоціації або до членства в будь-якій асоціації судом відхиляються, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази примушення позивача до вступу до Асоціації "Власників житлових будинків "ЗОЛОТІ КЛЮЧІ.

Водночас, господарський суд звертає увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.11.2019 року у справі № 686/14833/15-ц, про те, що відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості зі плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Викладене свідчить про те, що своєчасна сплата внесків і платежів для виконання відповідачем завдань Асоціації не лише не порушує прав позивача, а, навпаки, сприяє належному виконанню статутних завдань відповідача.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, що В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв`язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти).

Абз. 1 п. 9 ч.1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, що установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту) викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі (крім юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування) нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

В свою чергу, доводи позивача про те що оспорювані ним рішення, Статут відповідача та реєстраційні дії суперечать п. 8 ч. 2 ст. 9, абз. 1 п. 9 ч. 1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - судом відхиляються як необгрунтовані та безпідставні, оскільки по-перше, на момент прийняття рішення установчих зборів відповідна редакція Закону ще не діяла; а по-друге, наведені приписи Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначають лише вимоги до документів, які подаються державному реєстратору, а не визначають підстави для їх недійсності. При цьому матеріалами Реєстраційної справи підтверджується як подання відповідачем відповідних документів для проведення державної реєстрації за спірними рішеннями, так і її проведення шляхом вчинення реєстраційних записів.

Крім того, суд при вирішенні спору враховує і правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22, згідно якої:

- Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів (п. 96);

- Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (п. 97);

- суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку (п. 98).

Частинами 1 та 2 ст. 14 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

З огляду на викладене оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача - не є законними та обгрунтованими, не є ефективними способами захисту, а також жодним чином не підтверджують наявність будь-яких порушених прав позивача саме відповідачем в контексті спірних правовідносин, а тому задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають з підстав, наведених судом у даному рішенні.

Усі інші доводи, посилання та обґрунтування учасників справи судом враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду щодо спірних правовідносин учасників справи, і судом надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи, і за результатами чого ухвалюється рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю за наведених судом підстав.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 2 147, 20 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Порядок ухвалення судом додаткового рішення врегульований ст.244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Порядок розподілу судових витрат, зокрема при закритті провадження у справі, передбачений ст. 130 ГПК України.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст. 170 ГПК України.

Зокрема, у відповідності до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно п. 4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, заява має містити як зміст питання, яке має розглянути суд так і прохання заявника.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів ( за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Разом із тим, положення ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в частині залишення позовної заяви без руху, не можуть бути застосовані до заяви з процесуальних питань, а у даному випадку, до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Вимоги до заяви з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із поданої заяви представника відповідача Курячого А.М. про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, на підтвердження надіслання копій заяви іншим учасникам справи, а саме третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, надано квитанцію № 1161983 відділення поштового зв`язку «Поштова служба «Е-Пост» та копію опису вкладення у цінній лист від 15.05.2024, з якого вбачається, що адвокатом Курячим А.М. на адресу ОСОБА_2 надіслано лише клопотання по правовій допомозі на 2 сторінки без додатків.

Вищезазначене не відповідає вимогам ст. 170 ГПК України, а відтак не може вважатись належним доказом надсилання копії заяви всім учасникам у справі № 904/6505/23.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 у справі № 759/13013/14-ц, від 16.01.2023 у справі № 640/23065/14, від 02.02.2023 у справі № 466/1403/20, від 12.04.2024 у справі № 626/133/21, від 31.012024 у справі № 750/14000/21, від 21.09.2022 у справі № 725/1301/21 та в ухвалах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 у справі № 759/1303/14-ц, від 27.03.2023 у справі № 756/820/20.

Згідно з ст. ст. 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії заяви з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Неповідомлення учасників судового процесу в справі про звернення з заявою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України та позбавляє останніх, надати відзив, заперечення або пояснення по суті поданої заяви.

Відтак, встановивши, що заява про ухвалення додаткового рішення не відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі про припинення юридичної особи Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі з причини здійснення нею фіктивної корпоративної і фінансово-господарської діяльності, прикриваючись ЗУ Про ОСББ за відсутності матеріально-правових і організаційно-правових підстав, в т.ч. на підставі Корпоративних (установчих) документів Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі, що мають ознаки недійсних документів, а саме: протокол установчих зборів від 25.04.2009, Статут Асоціації від 04.06.2009, протокол Загальних зборів від 03.12.2017, Статут Асоціації (нова редакція) від 31.03.2018, протокол загальних зборів співвласників Асоціації від 31.03.2018, баланси і річні фінансові звіти Асоціації за період 2009 - 2023 року та Реєстраційний документ ЄДРПОУ стосовно юридичної особи Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору подання позову залишити за позивачем ОСОБА_1 у розмірі 2 147, 20 грн.

Заяву Асоціації Власників житлових будинків Золоті ключі про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат залишити без розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.06.2024

Суддя В.І. Ярошенко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення19.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119895211
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них

Судовий реєстр по справі —904/6505/23

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 08.08.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 05.07.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Рішення від 19.06.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Рішення від 19.06.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Ухвала від 19.06.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Ухвала від 19.06.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні