Рішення

від 18.06.2024 по справі 906/209/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/209/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Павлюк О.М. - адвокат, ордер серії АІ №1568684 від 15.03.2024 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Пан Бекон"

про стягнення 884 320,03 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 884 320,03 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору № 01-0189/2019 від 25.04.2023 не оплатив в повному обсязі поставлений товар.

Господарський суд ухвалою від 27.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 11.04.2024 о 10:20.

Господарський суд ухвалою від 20.03.2024 задовольнив заяву представника Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" - адвоката Павлюка Олександра Михайловича за вх. № г.с. 01-44/880/24 від 15.03.2024 про участь в судовому засіданні 11.04.2024 о 10:20 та всіх наступних судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Господарський суд ухвалою від 11.04.2024 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання на 16.05.2024 о 10:30.

29.04.2024 до суду повернулася неврученою ухвала від 11.04.2024, яку суд надсилав на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення щодо причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд ухвалою від 16.05.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/209/24 до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 18.06.2024.

31.05.2024 до суду повернулася неврученою ухвала від 16.05.2024, яку суд надсилав на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення щодо причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі №906/209/24 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "Судова повістка".

Відповідно до п. 99-1 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи №906/209/24 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2019 між Спільним українсько-великобританським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Пан Бекон" (покупець, відповідач) був укладений договір №01-0189/2019 поставки свиней у живій вазі (а.с.9-11), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця належний постачальнику товар, а саме: свиней в живій вазі, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Згідно з підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 договору за кількістю (залікова вага покупцю) - згідно відповідної видаткової накладної та транспортних документів на передачу товару.

За умовами п.3.1 договору покупець здійснює оплату не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до погодженої дати передачі товару.

Остаточний розрахунок між сторонами за цим договором здійснюється на підставі накладної, яка оформлена постачальником та містить дані контрольних ваг, щодо кількості відпущеного товару у кг (п.3.5 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1016847,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №5743 від 05.03.2023 на суму 326448,96 грн., №6269 від 12.03.2023 на суму 330790,56 грн., №6290 від 12.03.2023 на суму 359607,60 грн. (а.с. 12-13).

Відповідач поставлений товар оплатив частково в сумі 132527,09 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №82 від 07.03.2023 на суму 336990,00 грн. (оплата у розмірі 36527,09 грн. зарахована позивачем як часткова оплата за видатковою накладною №5743 від 05.03.2023, решта суми - як оплата заборгованості за попередні періоди) та №84 від 09.03.2023 на суму 96000,00 грн. (зарахована позивачем як часткова оплата за видатковою накладною №5743 від 05.03.2023) (а.с.14).

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 884320,03 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензію від 14.12.2023 №01-2188/06-03 про сплату заборгованості у розмірі 884320,03 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

З метою захисту своїх прав та інтересів, позивач вернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов`язок оплати товару одразу після його отримання або прийняття товаророзпорядчих документів на нього випливає, зокрема, з приписів частини першої статті 692 Цивільного кодексу України. Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За умовами пункту 3.5 договору остаточний розрахунок між сторонами за цим договором здійснюється на підставі накладної, яка оформлена постачальником та містить дані контрольних ваг, щодо кількості відпущеного товару у кг (п.3.5 договору).

На виконання умов договору поставки позивачем було поставлено товар, а відповідачем такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень на загальну суму 1016847,12 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Враховуючи те, що сторони не погодили строки оплати поставленого товару, застосуванню підлягає ч.1 ст.692 ЦК України, тому відповідач зобов`язаний був провести остаточний розрахунок за отриманий від позивача товар за видатковою накладною №5743 від 05.03.2023 - 05.03.2023, за видатковими накладними №6269 та №6290 від 12.03.2023 - 12.03.2023.

Як встановлено судом з поданих до справи доказів, відповідачем 07.03.2023 та 09.03.2023 було здійснено часткову оплату товару на загальну суму 132527,09 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на підставі договору №01-0189/2019 поставки свиней у живій вазі від 25.04.2019 у розмірі 884320,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у розмірі 884320,03 грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Пан Бекон" (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 53, ід. код 39934803) на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Переяславське, вул. Привокзальна, буд. 2, ід. код 25564175):

- 884320,03 грн. основного боргу;

- 13264,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.06.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2- представнику позивача - адвокату Павлюку О.М. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

3- відповідачу (рек.)