Рішення

від 18.06.2024 по справі 908/1100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/79/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 Справа № 908/1100/24

м.Запоріжжя

За позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «IV СЕЗОНИ РОКУ», м.Запоріжжя

про стягнення суми 189984,33 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «IV СЕЗОНИ РОКУ» суми 189984,33 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1100/24, присвоєний номер провадження 9/79/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань з своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в рамках договору оренди землі № 040826101480 від 19.09.2008. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 651, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 83, 120, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 ГК України та умовами договору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.04.2024 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «IV СЕЗОНИ РОКУ» на його зареєстровану адресу місцезнаходження відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дніпровська (раніше - Леппіка), буд. 27, кв.2, та 07.05.2024 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

18.06.2024 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

09 вересня 2008 року між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «IV СЕЗОНИ РОКУ» (Орендар, відповідач у справі) укладений Договір оренди землі (далі Договір), згідно з умовами якого Орендодавець, відповідно до рішення двадцять третьої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №47/16 від 30.07.2008, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,7692 га, для розташування бази відпочинку, яка знаходиться у м.Запоріжжя, вул. Ленська, 45. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: корпус та теплиця орендаря. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі рекреаційного призначення (п.п. 1, 2, 3, 14, 15 Договору).

Договір оренди землі зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2008 за № 040826101480.

За актом прийому-передачі земельної ділянки за вказаним договором, 19.09.2008 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у фактичне користування земельну ділянку кадастровий №2310100000:04:040:0013, загальною площею 1,7692 га, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Ленська, 45.

Відповідно до п. 8 Договору, останній укладається на дев`ятнадцять років.

Згідно з пунктом 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1199163 грн 76 коп. (в цінах 2008 року).

В пункті 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 35974 грн 91 коп., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

За змістом п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням, зокрема, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району в управлінні Держказначейства у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області.

Суб`єктом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:040:0013, площею 1,7692 га, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ленська (на даний час Краєвидна), 45, є Запорізька міська рада, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (дата формування довідки 28.03.2024).

Згідно з інформацією щодо перерахування коштів до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» (орендна плата за землю), доданою до листа Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 14.02.2024 № 06.1-14/250, ТОВ «IV СЕЗОНИ РОКУ» (код ЄДРПОУ 34789744) за 2022 рік сплачено 6938,75 грн, за 2023 рік 0,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача була направлена претензія від 18.01.2024 № 07/02-11/0228 з вимогою невідкладно сплатити суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, яка утворилась станом на 01.12.2023 року.

Як зазначив позивач у позовній заяві, розмір заборгованості відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (з урахуванням здійсненої оплати 6938,75 грн) складає 84653,38 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 105330,95 грн. Загальна сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 становить 189984,33 грн.

Неналежне виконання ТОВ «IV СЕЗОНИ РОКУ» зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1100/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З положень статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України слідує, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 265 Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Частинами 1 та 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20).

Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20.

За змістом частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» та статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Отже нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до положень п. 289.2 ст. 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Вищенаведеними нормами чинного законодавства визначена індексація нормативної грошової оцінки земельної ділянки в порядку, визначеному Податковим кодексом та індексація орендної плати згідно із Законом України «Про оренду землі».

Як слідує з положень статті 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов`язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 цього Кодексу повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з п. 5 укладеного сторонами Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2008 року складала 1199163,76 грн.

У п. 9 Договору визначено розмір орендної плати, яка вноситься орендарем та становить 35974 грн 91 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки в цінах 2008 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.

В пункті 30 Договору визначено, що орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно вносити оренду плату; самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Таким чином, на підставі умов Договору відповідач повинен у повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації за попередній рік за наростаючим підсумком, оскільки вона є складовою орендної плати.

Відповідно до п.п. 27, 28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; орендодавець зобов`язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку орендаря, у тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.

У статті 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач у період з січня 2022 по грудень 2023 не сплачував орендну плату в розмірі, який відповідає встановленій у Договорі оренди ставці - 3% від нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту індексації, як то передбачено умовами Договору та положеннями ст. ст. 288-289 ПК України.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (у відкритому доступі за посиланням: https://land.gov.ua/vyznacheno-koefitsiient-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/) на виконання статті 289 Податкового кодексу України повідомлено, зокрема, про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок: 2008 рік 1,152; 2009 рік 1,059; 2010 рік 1,0; 2011 рік 1,0; 2012 рік 1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік 1,249; 2015 рік 1,433 (крім сільськогосподарських угідь); 2016 рік 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2017, 2018, 2019 та 2020 рік 1,0 та за 2021 рік 1,1 (для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік 1,15 (крім сільськогосподарських угідь).

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

З урахуванням вищенаведеного, позивачем у позовній заяві наведений наступний розрахунок належної до сплати орендної плати за укладеним сторонами Договором оренди землі:

Нормативна грошова оцінка землі у цінах 2022 року становить: 3053070,93 грн (199163,76 грн (НГО в цінах 2008 року, яка зазначена у договорі) х 2,546 (коефіцієнт індексації 2008-2021). Розмір річної орендної плати за договором оренди землі у 2022 році складає: 91592,13 грн, а саме: 3% від НГО в цінах 2022 року (3053070,93 х3%).

Нормативна грошова оцінка землі у цінах 2023 року становить: 3511031,57 грн (3053070,93 грн (НГО в цінах 2022 року) х 1,15 (коефіцієнт індексації за 2022 рік). Розмір річної орендної плати за договором оренди землі у 2023 році складає: 105330,95 грн, а саме: 3% від НГО в цінах 2023 року (3511031,57х3%).

Отже розмір річної орендної плати, яку Орендар (ТОВ «IV СЕЗОНИ РОКУ») повинен був вносити у 2022 році складає 91592,13 грн, у 2023 році 105330,95 грн.

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком, заборгованість відповідача з орендної плати за 2022 рік (з 01.01.2022 по 31.12.2022), з урахуванням часткової оплати у розмірі 6938,75 грн, здійсненої у 2022 році, складає 84653,38 грн; заборгованість відповідача з орендної плати за 2023 рік (з 01.01.2023 по 31.12.2023) складає 105330,95 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 становить 189984,33 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань по сплаті в повному обсязі орендної плати згідно з умовами Договору оренди землі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради. Саме Виконавчий комітет Запорізької міської ради здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради, як про це зазначав і сам позивач у позовній заяві.

Відповідно до платіжної інструкції № 406 від 03.04.2024 платником судового збору за подачу позову у даній справі виступав Виконавчий комітет Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892), тому судовий збір належить до стягнення з відповідача на користь позивача в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «IV СЕЗОНИ РОКУ», код ЄДРПОУ 34789744 (69063, м. Запоріжжя вул. Дніпровська (Леппіка), буд. 27, кв. 2) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 206; на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600) суму 189 984 (сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 33 коп. заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «IV СЕЗОНИ РОКУ», код ЄДРПОУ 34789744 (69063, м. Запоріжжя вул. Дніпровська (Леппіка), буд. 27, кв. 2) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 206) в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 206; розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892; отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради) суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва