Рішення

від 07.03.2024 по справі 909/697/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/697/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді за дорученням судді) Шлімкевич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМО УКРАЇНА"

(вул. Підгаєцька, 13-А, м. Луцьк, Волинська обл., 43008)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМА-КАРГО"

(вул. Валова, 8-А, кв. 7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018)

про стягнення 55 000,00 грн штрафу за перевищення терміну доставки вантажу

представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМО УКРАЇНА" (далі ТОВ "СМО УКРАЇНА", позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМА-КАРГО" (далі ТОВ "ЮМА-КАРГО", відповідач) про стягнення 55 000,00 грн штрафу за перевищення терміну доставки вантажу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 684,00 грн судового збору.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.09.2023; встановлено строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; зобов`язано позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви.

22.08.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№12219/23; підписано КЕП).

28.08.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№12432/23; підписано КЕП), примірник якого надійшов до суду поштою 31.08.2023 (вх.№12639/23).

31.08.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№12627/23; підписано КЕП).

11.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті:

- взяли участь представники обох сторін;

- судом здійснено огляд оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви;

- представником позивача подано письмові пояснення (вх.№13120/23);

- судом оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11.10.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

Після судового засідання, 11.09.2023 до суду від представника позивача надійшла заява (вх.№13121/23), в якій просив здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника.

13.09.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№13309/23; підписано КЕП).

11.10.2023 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 28.12.2023 призначено наступне судове засідання з розгляду справи по суті на 12.02.2024.

29.01.2024 до суду від представника позивача надійшла заява (вх.№1532/24), в якій просив здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника.

До початку судового засідання 12.02.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№2329/24).

12.02.2024 у судове засідання з розгляду справи по суті представники обох сторін не з`явились; судом відкладено розгляд справи по суті на 07.03.2024 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

22.02.2024 до суду надійшло:

- від представника позивача - заява (вх.№3065/24), в якій просив суд здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі;

- від представника відповідача - заява про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№3088/24).

01.03.2024 до суду через Електронний суд від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№3615/24).

07.03.2024 в судове засідання з розгляду справи по суті представники обох сторін не з`явились, судом поновлено строк для подання доказів та прийнято їх до розгляду.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції сторін

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору-заявки на перевезення вантажу №12/05/23 від 12.05.2023 відповідач був зобов`язаний доставити вантаж 22.05.2023, однак виконав свої зобов`язання тільки 14.06.2023. У зв`язку з чим, позивач нарахував відповідачу штраф за перевищення терміну доставки вантажу.

Щодо доводів відповідача, серед іншого, зазначає таке:

- посилання відповідача, що запізнення в доставці сталося саме з вини позивача є абсурдним, а факт оплати штрафу відповідачем за претензію іншого замовника послуг відповідача - ФОП Оленченко А.О. є додатковим визнанням його вини за несвоєчасну доставку цілої партії вантажів, серед яких був і вантаж позивача;

- вантажовідправником (компанією "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.") та позивачем було надано відповідачу усі документи та інформацію, що підтверджують правомірність декларування товару та які чітко ідентифікували придбаний товар, містили об`єктивні та достовірні дані, не містили дефектів та підтверджували усі необхідні значення, як для його швидкого та оперативного замитнення на території ЄС, так і для розмитнення на території України. Крім того, даний товар не був класифікований митними органами як товар подвійного призначення;

- саме відповідачем було некоректно оформлено експортну декларацію (ЕХ), оскільки в ній неправильно було зазначено загальну вагу вантажу та кількість місць (палет), що спричинило в подальшому затримку вантажу на польському кордоні та призвело до значного затягування процесу замитнення та розмитнення вантажу позивача через необхідність переробки відповідних документів;

- позивач усіма силами та можливостями сприяв відповідачу для найшвидшого проходження замитнення відповідного вантажу, а не навпаки;

- позиція відповідача про те, що останній згідно з умовами укладеного договору-заявки взяв на себе виключно обов`язок з перевезення вантажу є хибною, адже за домовленістю сторін та згідно з умовами договору-заявки є оформлення експортної декларації (ЕХ) за додаткову плату, а отже взяв на себе повну відповідальність за повне та належне митне оформлення вантажу позивача при здійсненні даного перевезення. Підтвердженням таких обставин є виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату наданих послуг за замитнення вантажу в митному терміналі Іспанії, водночас позивач за такі послуги не розрахувався, так як експортні декларації були оформлені неналежним чином.

Щодо зменшення штрафних санкцій заперечує, мотивуючи тим, що заявлений розмір штрафних санкцій є справедливим та помірним, а через запізнення у доставці відповідного товару по вині відповідача на 22 календарних дні позивач зазнав значного удару по діловій репутації на ринку збуту відповідної продукції та втратив своїх великих та постійних клієнтів.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 17, 19 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ст. 509, 526, 527, 530, 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173, 193, 230, 231, 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам, викладеним у позові. У спростування позовних вимог зазначає таке:

- відправником товару позивача був іспанський суб`єкт господарювання - компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.". 15.05.2023 відповідач, як це обумовлено договором-заявкою на перевезення вантажу №12/05/23 від 12.05.2023, прибув під завантаження товару. Однак, у подальшому виникли проблеми із замитненням товару, оскільки товар позивача згідно з іспанським законодавством класифікується як товар подвійного призначення і знадобився тиждень часу для того, щоб отримати дозвіл від іспанських митних органів для експорту товару в Україну. Згодом виникли проблеми з митним оформленням товару на польській митниці, внаслідок яких остання робила запит в іспанську митницю. Отже, саме з вини позивача, який не вирішив питання щодо придбання товару у вантажовідправника, його класифікації, замитнення і т.п., транспортний засіб відповідача змушений був простояти більше двох тижнів на іспанській та польській митницях;

- товар позивача замитнювався в Іспанії тиждень через специфіку товару (товар подвійного призначення), а не помилку іспанського брокера, та в подальшому іспанська митниця пропустила товар, однак помилку іспанського брокера щодо ваги та кількості піддонів в експортній декларації (ЕХ) виявила уже польська митниця;

- за умовами договору-заявки на перевезення вантажу №12/05/23 від 12.05.2023 відповідач взяв на себе обов`язок з надання послуг перевезення вантажу та не брав обов`язок здійснювати митне оформлення товару позивача, також у цьому договорі не було зазначено місце митного оформлення;

- окрім обов`язку з надання послуг перевезення вантажу позивача, відповідач мав обов`язок з надання послуг перевезення інших вантажів перед іншими замовниками, зокрема перед ФОП Оленченко А.О. Зокрема, ФОП Оленченко А.О. виставила відповідачу претензію про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну доставку вантажу та митне очищення на 15 діб, який відповідачем сплачено у повному обсязі, оскільки прострочення сталося з вини його контрагента (тобто позивача у справі).

Водночас відповідач просив суд у разі задоволення позовних вимог зменшити суму штрафу на 95%, оскільки позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди на відміну від відповідача; прострочення є незначним; прострочення сталося з вини позивача, а відповідач поніс збитки в сумі 58 892,85 грн перед третьою особою з вини позивача, незважаючи на складність ситуації вантаж відповідачу було доставлено, а сума штрафних санкцій становить майже вартість наданих послуг за договором.

Як на правову підставу заявленої у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та письмових поясненнях позиції посилається на ст. 525, 526, 530, 551, 610, 612, 614, 909 ЦК України, ст. 223 ГК України.

Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

1. 01.02.2019 між ТОВ "СМО Україна", м. Луцьк, Волинська обл., Україна (покупець, позивач) та компанією "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.", м. Толоса, Іспанія (продавець), укладений контракт №0112-2 від 01.02.2019 (далі - контракт), за яким позивач придбав товар (вироби) (а.с. 189 на звороті - 207).

Умовами контракту передбачено, зокрема, таке:

- компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." зобов`язана виготовити, випробувати, запакувати, нанести маркування та передати покупцю на умовах EXW (м. Толоса) відповідно до Інкотермс-2000 вироби, згідно з специфікацією. Специфікація є невід`ємною частиною контракту і складається до кожної поставки окремо (п. 1.1 контракту);

- під датою поставки розуміється дата передачі виробів транспортній фірмі для транспортування їх на склад покупця (п. 3.9 контракту).

- під час поставки виробів продавець передає весь перелік документів, які супроводжують дану поставку. У нього входять, зокрема: автонакладна; сертифікати походження виробів, засвідчені торгово-промисловою палатою країни-виробника; сертифікат 2.2 (п. 3.10 контракту).

До контракту складені специфікації на товар (а.с. 208 - 210).

2. 12.05.2023 між ТОВ "ЮМА-КАРГО" (перевізник) та ТОВ "СМО УКРАЇНА" (замовник) укладено договір-заявку на перевезення вантажу №12/05/23 (далі - договір) (а.с. 49-50).

Умови договору такі.

1) Загальні умови:

- маршрут: м. Толоса (Іспанія) - м. Луцьк (Україна);

- характеристика вантажу (найменування, вага, об`єм, температурний режим): картонні та фанерні ящики на палетах (1 package 1200х800х560 mm - 123 kg; 1 package 1200х800х400 mm - 140 kg; 1 package 1200х800х760 mm - 339 kg; 1 package 1440х800х430 mm - 150 kg; 1 package 1200х800х660 mm - 316 kg; 1 package 1200х800х500 mm - 116 kg; 1 package 1150х950х760 mm - 310 kg). Всього бруто: 1494 кг, 7 палет;

- дата та час завантаження: 15.05.2023 з 08:00 до 17:00 (обід з 13:00 до 15:00);

- вантажовідправник: компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.";

- адреса завантаження: Amategi aldea, 142, 20400, Tolosa (Spain);

- дата розвантаження: 22.05.2023;

- адреса розвантаження: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13-А;

- вантажоотримувач: ТОВ "СМО Україна";

- додатково: CMR страхування;

- вартість перевезення: 1 500,00 євро (оплата за перевезення проводиться в гривні відносно курсу євро, зазначеного на офіційному сайті НБУ на день проведення платежу). Додатково плата за оформлення EX, згідно з чеком;

- форма і терміни оплати: оплата проводиться шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок перевізника по факту вивантаження автомобіля в розмірі 100% від суми вартості перевезення по факту отримання оригіналів документів від перевізника;

- пункт розмитнення: митний пост "Луцьк" с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, м. Луцьк, Волинська обл., 43000. Брокери - ТОВ "Глорія-Імпекс Плюс";

- додаткові умови (митний перехід, СМР/ТІР та інші): митний перехід "Устилуг", по CMR.

2) Обов`язки сторін:

- перевізник зобов`язаний, в тому числі, доставити вантаж у пункт призначення в належному стані та кількості; оформити належним чином передачу вантажу з підписами та печатками у ТТН (CMR) (п. 1.4 договору); забезпечити страхування вантажу згідно з усіма нормами перевезення (п. 1.5 договору);

- замовник зобов`язаний забезпечити завантаження-розвантаження автомобіля, забезпечити доступ до місць завантаження-розвантаження, забезпечити документацією; вчасно здійснювати розрахунки за надані послуги згідно з договором-заявкою (п. 2.1, 2.2 договору).

3) Відповідальність сторін:

- за невиконання або неналежне виконання сторонами умов договору, сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України (п. 3.1 договору);

- за перевищення терміну доставки вантажу перевізник сплачує штраф у розмірі 2 500,00 грн за кожен день прострочення доставки до пункту призначення, окрім випадків, де немає безпосередньо вини перевізника (п. 3.4 договору).

3. За твердженням відповідача, одночасно з зобов`язанням щодо перевезення товару перед позивачем у відповідача існували зобов`язання щодо перевезення товару перед ФОП Оленченко А.О. (заявка №281 від 12.05.2023 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №7356 від 12.05.2023; а.с. 118, 141-143), ТОВ "Транссоло", ТОВ "Фосдайк Груп", ТОВ "Іліт Транс Груп" та ТОВ "Тайміс" (а.с. 232-237).

4. 15.05.2023 транспортний засіб відповідача, як це обумовлено договором з позивачем, прибув в м. Толоса (Іспанія) на завантаження товару для позивача на складі вантажовідправника - компанії "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.", що не заперечується сторонами.

4.1. Як вбачається з матеріалів справи, вантажовідправником - компанією "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." разом з товаром були надані наступні товаросупровідні документи:

- рахунки (invoice): №А62644 від 15.05.2023 та №А62645 від 15.05.2023 (а.с. 12-21);

- пакувальні листи від 15.05.2023 (а.с. 22-30);

- накладні (delivery note): №23АV2492 від 05.05.2023, №23АV1967 від 11.04.2023, №23АV2542 від 09.05.2023, №23АV2640 від 12.05.2023, №23АV2639 від 12.05.2023, №23АV2543 від 09.05.2023 (а.с. 31-48);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №420510 від 15.05.2023 (а.с. 51).

4.2. З вищезазначених документів вбачається, що доставці підлягав товар: запірна арматура для трубопроводів з ливарного чавуну (засувка шиберна, штурвал; засувка шиберна з адаптером F10), зубчасті передачі, виготовлені зі сталі (редуктор конічний), циліндр пневматичний лінійної дії (пневмопривод одинарної дії), інші клапани зі сталі, частини гумометалеві (віброкомпенсатори), промислове обладнання для фільтрування води, клапани зворотні з корпусом із чавуну тощо.

Загальна вага товару становить:

- згідно з рахунком №А62644 від 15.05.2023 - 752 кг (загальна кількість упаковок - 4 шт.);

- згідно з рахунком №А62645 від 15.05.2023 - 742 кг (загальна кількість упаковок - 3 шт.).

4.3. Згідно з експортною декларацією (EX), вантажною митною декларацією (форма МД-2) перевезення вантажу здійснював транспортний засіб з номерним знаком AT3622СІ / AT1673XF (а.с. 8-11, 156-158).

5. У період з 16.05.2023 по 17.05.2023 транспортний засіб відповідача здійснював завантаження товару в інших містах Іспанії, розташованих поблизу, для ФОП Оленченко А.О. (м. Міметіз, Іспанія) та ТОВ "Транссоло" (м. Легутіано, Іспанія), що підтверджується даними бортового GPS-трекеру транспортного засобу, який перевозив вантаж позивача (а.с. 239).

5.1. 17.05.2023 ввечері транспортний засіб відповідача прибув до кордону з Францією в провінцію Гіпускоа, Іспанія, де товар позивача, ФОП Оленченко А.О. та ТОВ "Транссоло" підлягав замитненню.

6. 18.05.2023 транспортний засіб відповідача прибув на замитнення товару в митний термінал "Ірун" (м. Ірун, провінція Гіпускоа, Іспанія), що підтверджується даними бортового GPS-трекеру транспортного засобу, який перевозив вантаж позивача (а.с. 239).

6.1. У період з 18.05.2023 по 24.05.2023 транспортний засіб відповідача змушений був перебувати в м. Ірун (Іспанія), про що свідчать дані бортового GPS-трекеру, у зв`язку з необхідністю проходження митного оформлення товару позивача через його специфіку (товар подвійного призначення).

Вказане підтверджуються листом брокерської агенції "Moldtrans Norte, S.A." від 08.08.2023 (яка замитнювала товар позивача в Іспанії), в якому вказано, що "машина Uma-Cargo, реєстраційний номер НОМЕР_1 /АТ1637XF, консигнант CMO VALVES TECHNOLOGY S.L., знаходилась в стадії замитнення вантажу з 18.05.2023 до 24.05.2024 через той факт, що згідно з іспанським законодавством їхній матеріал класифікується як товар подвійного призначення. З цієї причини потрібно було майже один тиждень і багато документації для того, щоб отримати дозвіл від іспанських митних органів для експорту цього матеріалу в Україну" (а.с. 89-90, оригінал - а.с. 227-228).

7. 24.05.2023 на товар позивача була оформлена експортна декларація (ЕХ) №23ES002045111289В2 (а.с. 127-129, 154-159), в якій зазначено, що:

- згідно з рахунком №А62644 від 15.05.2023 загальна вага становить 150 кг, а кількість місць - 1 (а.с. 129 на звороті, 158);

- згідно з рахунком №А62645 від 15.05.2023 загальна вага становить 426 кг, а кількість місць - 2 (а.с. 128, 156-157).

8. Внаслідок тривалої затримки, пов`язаної з замитненням товару позивача в м. Ірун (Іспанія), відповідач (перевізник) порушив строки, встановлені графіком перевезень цілої партії вантажів (тобто "збився з графіку") та в подальшому здійснював завантаження іншого вантажу з значним запізненням, ніж було передбачено договорами на перевезення вантажу з іншими замовниками перевезень.

У період з 24.05.2023 по 31.05.2023 транспортний засіб відповідача здійснював завантаження в містах Франції для ТОВ "Тайміс" (м. Кассі, Франція), ТОВ "Іліт Транс Груп" (м. Маргерит, Франція) та ТОВ "Фосдайк Груп" (м. Шамбері, Франція), що підтверджується даними бортового GPS-трекеру (а.с. 239).

9. 03.06.2023 транспортний засіб відповідача прибув до польсько-українського кордону (на пропускний пункт "Гребенне" (Польща) - "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна)), 04.06.2023 розпочав проходження кордону, який перетнув тільки 08.06.2023.

9.1. Під час перебування відповідача на польському кордоні 05.06.2023 позивач (ТОВ "СМО Україна") надіслав, в тому числі, брокерській агенції "Moldtrans Norte, S.A." (м. Ірун, Іспанія), вантажовідправнику - компанії "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." (Іспанія) електронний лист, в якому просив терміново внести зміни до експертної декларації (ЕХ), оскільки митний брокер при її видачі допустив технічну помилку (написав неправильну вагу та кількість піддонів) і через цю помилку вантаж не пропускають в Україну, а водія транспортного засобу відповідача затримано за ознаками кримінального правопорушення - контрабанда (а.с. 153).

До цього електронного листа позивач додав експертну декларацію (ЕХ) з помилками (а.с. 154-159).

10. Після перетину польсько-українського кордону (на пропускному пункті "Гребенне" (Польща) - "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна)) 09.06.2023 та 10.06.2023 відповідач здійснював доставку товарів для ТОВ "Транссоло", ТОВ "Фосдайк Груп", ТОВ "Іліт Транс Груп", ТОВ "Тайміс" та ФОП Оленченко А.О. в Київську область.

11. 12.06.2023 транспортний засіб відповідача прибув на митний термінал у м. Луцьк, Волинська обл. для розмитнення товару позивача.

11.1. У цей же день, 12.06.2023, відповідач (1) видав позивачу довідку про транспортні витрати від 12.06.2023 №2-12-06/2023 для пред`явлення у митні органи України та (2) виставив позивачу рахунок на оплату №109 від 12.06.2023, в який включив послуги з міжнародного перевезення на загальну суму 59 112,30 грн (а.с. 52-53).

12. 13.06.2023 митне оформлення товару позивача на митному терміналі у м. Луцьку, Волинської обл. було завершене.

13. 14.06.2023 відповідач видав акт надання послуг №109 від 14.06.2023 на загальну суму 59 112,30 грн. Даний акт був отриманий позивачем, однак не був ним підписаний (а.с. 54).

13.1. У цей же день, 14.06.2023, позивач здійснив оплату за надані відповідачем послуги в розмірі 59 112,30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1039 від 14.06.2023 (а.с. 60).

13.2. Також 14.06.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою №14/06/23/1, в якій вказав, що вантаж розмитнений та підлягає негайному відвантаженню на склад позивача, а усна вимога відповідача щодо перепідписання договору-заявки на перевезення вантажу №12/05/23 від 12.05.2023, де кінцева дата розвантаження (доставки) вантажу має бути 14.06.2023, є незаконною та такою що не підлягає до задоволення. Крім того, повідомив, що позивачем було проведено оплату за відповідне перевезення у повному обсязі (а.с. 59).

13.3. 14.06.2023 відповідач передав позивачу товар, що визнається обома сторонами.

13.4. При цьому 14.06.2023 відповідач виставив позивачу інший рахунок на оплату №115, в який включив (1) штраф за простій по міжнародному перевезенню вантажів за маршрутом м. Толоса (Іспанія) - пропускний пункт "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна) - м. Луцьк (Волинська обл., Україна) у розмірі 5 000,00 грн та (2) повернення оплати за замитнення вантажу в митному терміналі "Ірун" (Іспанія) у розмірі 1 773,37 грн (а.с. 130). Даний рахунок не був оплачений позивачем.

14. 15.06.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою №15/06/23/1, в якій вимагав компенсувати штраф за невчасну доставку вантажу в сумі 55 000,00 грн (а.с. 55-58). Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

15. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та несплатою штрафу за несвоєчасну доставку товару, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

1.1. Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з надання послуг міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, на підставі укладеного між сторонами договору-заявки на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023.

Отже, предметом спору у справі є заборгованість за несвоєчасну доставку вантажу при перевезенні у вигляді штрафу, а предметом позову - її стягнення.

1.2. За приписами ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

З метою стандартизації умов, що регулюють договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, зокрема, в тому, що стосується документів, які застосовуються під час такого перевезення, та відповідальності перевізника було прийнято Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі - Конвенція). Конвенція вчинена 19.05.1956 в м. Женева.

Україна приєдналася до Конвенції відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V, з застереженням щодо ст. 47 Конвенції.

17.05.2007 Конвенція набрала чинності для України (лист Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами").

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Конвенції ця Конвенція застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Враховуючи, що обставини даного спору виникли за платним договором автомобільного перевезення вантажів транспортним засобом, де місце прийняття вантажу для перевезення і місце доставки знаходяться у двох різних країнах, то на спірні правовідносини сторін щодо відповідальності перевізника (відповідача) поширюються положення Конвенції.

ІІ. Щодо здійснення доставки товару

2.1. Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України та ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, водночас терміном є певниймомент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У договорі-заявці на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023 сторони погодили, що датою розвантаження, тобто датою (терміном) доставки вантажу, є 22.05.2023.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, товар було доставлено відповідачем (перевізником) позивачу (замовнику) лише 14.06.2023, що (1) свідчить про несвоєчасність здійснення доставки товару (поза встановленим в договорі терміном) та (2) стало підставою для нарахування позивачем відповідачу в порядку п. 3.4 договору-заявки на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023 штрафу в розмірі 55 000,00 грн і його заявлення як позовних вимог у даній справі.

2.2. Положеннями ч. 1 ст. 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

2.3. Розділ IV Конвенції (що включає в себе ст. 17 - 29 Конвенції) регулює відповідальність перевізника.

У силу ч. 1 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 313 ГК України передбачено, що перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Також приписами п. 2 ст. 17 Конвенції встановлено, що перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ч. 2 ст. 17 Конвенції).

У пункті 3.4 договору сторони домовились, що за перевищення терміну доставки вантажу перевізник сплачує штраф у розмірі 2 500,00 грн за кожен день прострочення доставки до пункту призначення, окрім випадків, де немає безпосередньо вини перевізника.

2.4.1. Відповідно до п. 1 ст. 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в п. 2 ст. 17, лежить на перевізнику.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства України та Конвенції при вирішення спорів щодо застосування відповідальності до перевізника діє презумпція винуватості останнього і саме на перевізника покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини щодо затримки доставки товару вантажоодержувачу або наявність дії обставин, що звільняють його від відповідальності.

2.4.2. Заперечуючи проти позову, відповідач (перевізник) зазначає, що затримка доставки вантажу відбулася не з його вини, посилаючись на таке:

- з вини позивача транспортний засіб відповідача змушений був простояти більше двох тижнів на іспанській та польській митницях, а тому в подальшому відповідач збився з графіку щодо збирання та доставки товарів іншим замовникам перевезень;

- товар позивача на іспанській митниці замитнювався тиждень через специфіку товару, оскільки він за законодавством Іспанії класифікувався як товар подвійного призначення;

- помилку в експортній декларації (ЕХ) щодо ваги та кількості місць (палет), яку виявили на польській митниці, допустив не відповідач, а саме іспанський митний брокер;

- умовами договору-заявки на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023 не передбачено обов`язку відповідача оформляти експортну декларацію (ЕХ).

2.5. Виходячи з встановлених обставин справи, суд частково погоджується з тим, що прострочення доставки вантажу відбулося не з вини відповідача як перевізника з огляду на наступне.

2.6. Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ТОВ "СМО Україна", м. Луцьк, Волинська обл., Україна (покупець) за контрактом придбав у компанії "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.", м. Толоса, Іспанія (продавець) товар (вироби), який в подальшому за договором-заявкою на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023 підлягав доставці відповідачем (перевізником) позивачу (замовнику перевезення).

За контрактом компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." зобов`язана виготовити, випробувати, запакувати, нанести маркування та передати покупцю (ТОВ "СМО Україна") на умовах EXW (м. Толоса) відповідно до Інкотермс-2000 вироби, згідно з специфікацією. Специфікація є невід`ємною частиною контракту і складається до кожної поставки окремо (п. 1.1. контракту).

Відповідно до п. 3.9 контракту під датою поставки розуміється дата передачі виробів транспортній фірмі (тобто відповідачу) для транспортування їх на склад покупця (позивача).

Пунктом 3.9 контракту передбачено, що під час поставки виробів продавець передає весь перелік документів, які супроводжують дану поставку. У нього входять, зокрема: авто накладна; сертифікати походження виробів, засвідчені торгово-промисловою палатою країни-виробника; сертифікат 2.2.

2.6.1. Згідно з правилами Інкотермс-2000 поставка на умовах EXW ("Франко завод") означає, що:

- відповідальність продавця закінчується при передачі товару покупцю або найнятому ним перевізнику в приміщенні продавця (наприклад, завод, фабрика, склад, магазин та ін.);

- продавець не відповідає ні за завантаження товару на транспорт, за сплату митних платежів, ні за митне оформлення товару, що експортується;

- покупець несе всі витрати з вивезення товару зі складу, перевезення, митне оформлення і т.п.

2.6.2. Отже, компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." (вантажовідправник) не несе відповідальності за митне оформлення товару, який придбав у неї позивач.

2.7. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 929 ЦК України, надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) може бути передбачено договором транспортного експедирування.

Експортна декларація (EX) це офіційний документ, що підтверджує намір експортера вивезти товари за межі певної країни або митного союзу (зокрема, митного союзу ЄС, що складається з 27 країн-членів ЄС та декількох інших країн). Вона містить докладну інформацію про товар, його кількість, походження, призначення, вартість, а також про експортера та імпортера. При перевезенні в межах ЄС товари не потребують митного оформлення, а при вивезенні товарів за межі ЄС необхідним є оформлення експортної декларації. На підставі експортної декларації (EX) митниця визначає, які митні збори та податки потрібно сплатити, а також перевіряє дотримання всіх інших вимог щодо експорту товарів. Після перетину кордону ЄС відбувається закриття експортної декларації (EX).

2.7.1. З матеріалів справи вбачається, що за договором-заявкою на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023 відповідач (перевізник) зобов`язаний оформити належним чином лише передачу вантажу з підписами та печатками у ТТН (CMR), натомість позивач (замовник) зобов`язаний забезпечити документацією (п. 1.4, 2.1 договору).

Отже, розділ "Обов`язки сторін" договору не містить такого обов`язку відповідача (перевізника) як оформити експортну декларацію (ЕХ).

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, щодоговором на відповідача (перевізника) не покладено конкретного обов`язку здійснювати митне оформлення вантажу чи виконувати інші митні формальності, зокрема оформлювати експортну декларацію (ЕХ).

2.7.2. У розділі "Вартість перевезення" договору включена (1) оплата за перевезення у розмірі 1500,00 євро та (2) додаткова плата за оформлення EX, згідно з чеком.

Отже, вказане положення договору передбачає право відповідача (перевізника) на повернення йому позивачем (замовником) плати, яку здійснив водій транспортного засобу відповідача замість позивача (замовника) в країні-перебування, з якої експортується товар.

При цьому таке право реалізується у разі пред`явлення відповідачем (перевізником) чеку і лише на суму, вказану у цьому чеку.

Сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, є наданням додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, що відповідає ч. 1 ст. 929 ЦК України.

Вказане підтверджується рахунком на оплату №115 від 14.06.2023, виставленим відповідачем позивачу, до якого включено повернення такої плати у розмірі 1 773,37 грн (еквівалент 45 євро).

Однак, зазначена плата, яка була здійснена відповідачем замість позивача, не повернена позивачем відповідачу.

Отже, вищевказане положення договору також не встановлює обов`язку відповідача оформляти експортну декларацію (ЕХ).

2.8. Таким чином, ні вантажовідправник - компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.", ні відповідач (перевізник) не були зобов`язані здійснювати митне оформлення товару позивача.

У зв`язку з чим, будь-які наслідки митного оформлення товару позивача не можуть бути покладені на цих осіб.

2.9. Як встановлено судом, договір-заявка на перевезення вантажу №12/05/2023 від 12.05.2023 не містить місце митного оформлення товару позивача, а саме адресу митного органу Іспанії чи іншої країни ЄС.

Згідно з даними бортового GPS-трекеру транспортного засобу, який перевозив вантаж позивача, підтверджується, що цей транспортний засіб 17.05.2023 прибув до кордону Іспанії з Францією для замитнення вантажу, в т.ч. вантажу позивача, в м. Ірун, провінція Гіпускоа, Іспанія та перебував там до 24.05.2024.

З експортної декларації (ЕХ) вбачається, що вантажовідправником/експортером є компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." (м. Толоса, Іспанія), одержувачем позивач (м. Луцьк, Україна), а заявником/представником, який подає підсумкову декларацію, є компанія "Moldtrans Norte, S.A." (м. Ірун, Іспанія). Дата видачі експортної декларації (ЕХ) 24.05.2023.

З оригіналу листа іспанської брокерської агенції - компанії "Moldtrans Norte, S.A." від 08.08.2023 також вбачається, що транспортний засіб відповідача знаходився в стадії замитнення вантажу з 18.05.2023 до 24.05.2024 через той факт, що товар вантажовідправника (компанія "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L.") згідно з іспанським законодавством класифікується як товар подвійного призначення. За висновком цієї брокерської агенції, з цієї причини потрібно було майже один тиждень і багато документації для того щоб отримати дозвіл від іспанських митних органів для експорту цього товару в Україну.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що за законодавством Іспанії, діючим на час замитнення товару позивача, цей товар належав до товарів подвійного призначення, що вимагало іншої процедури митного оформлення.

Водночас протилежного матеріали справи не містять та суду не доведено.

Посилання позивача на ст. 256 Митного кодексу України є необґрунтованим, оскільки цей нормативно-правовий акт регулює процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, з 18.05.2023 по 24.05.2024 відбувся тривалий простій транспортного засобу відповідача в м. Ірун, провінція Гіпускоа, Іспанія внаслідок необхідності митного оформлення товару позивача. При цьому суд враховує, що протилежного не доведено сторонами.

Таким чином, у даному випадку відсутня вина відповідача (перевізника) в затримці доставки товару.

2.10. У свою чергу вищезазначені обставини спричинили збій у графіку перевезень вантажів відповідача та затримку у завантаженні іншого товару у Франції і, відповідно, порушення строків, встановлених договорами на перевезення вантажів з іншими замовниками перевезень.

При цьому суд враховує те, що умовами укладеного між позивачем і відповідачем договору не передбачено, що транспортний засіб відповідача здійснює перевезення виключно вантажу позивача (тобто індивідуальне перевезення вантажу) та відповідач не має право цим же транспортним засобом виконувати перевезення іншого вантажу для інших замовників.

2.11. За даними бортового GPS-трекеру транспортного засобу відповідача, який перевозив вантаж позивача:

- у період з 24.05.2023 по 31.05.2023 цей транспортний засіб перебував в містах Франції, виконуючи перевезення для ТОВ "Тайміс" (м. Кассі, Франція), ТОВ "Іліт Транс Груп" (м. Маргерит, Франція) та ТОВ "Фосдайк Груп" (м. Шамбері, Франція), а 03.06.2023 прибув до польсько-українського кордону (на пропускний пункт "Гребенне" (Польща) - "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна)).

2.12. Водночас на польсько-українському кордоні польськими митними органами було виявлено помилку в експортній декларації (ЕХ) (яка не була виявлена іспанськими митними органами), а саме неправильне зазначення загальної ваги вантажу та кількості місць (палет):

1) за рахунком №А62644 від 15.05.2023:

- загальна вага: замість 752 кг зазначено 150 кг;

- кількість місць (палет): замість 4 зазначено 1;

2) за рахунком №А62645 від 15.05.2023:

- загальна вага: замість 742 кг зазначено 426 кг;

- кількість місць (палет): замість 3 зазначено 2.

Внаслідок чого виникла необхідність у здійсненні митного переоформлення вантажу та в отриманні дозволу іспанських митних органів на експорт вантажу позивача з ЄС в Україну.

Як встановлено судом, експортна декларація (ЕХ), що містила помилки, була оформлена брокерською агенцією "Moldtrans Norte, S.A." (м. Ірун, Іспанія).

Вищевказане підтверджується самим позивачем в наданому ним суду електронному листі від 05.06.2023, адресованому, в тому числі, вантажовідправнику компанії "CMO VALVES TECHNOLOGY S.L." (Іспанія) та брокерській агенції "Moldtrans Norte, S.A." (м. Ірун, Іспанія) (а.с. 153).

У цьому листі позивач зазначив, що при видачі експертної декларації (ЕХ) митний брокер допустив технічну помилку (написав неправильну вагу та кількість місць (палет)) і через цю помилку вантаж не пропускають в Україну, а водія транспортного засобу відповідача затримано за ознаками кримінального правопорушення контрабанда.

У зв`язку з чим, у період з 03.06.2023 по 08.06.2023 транспортний засіб відповідача перебував на польсько-українському кордоні.

Отже, сам позивач визнає той факт, що при видачі експортної декларації (ЕХ) була допущена технічна помилка безпосередньо брокерською агенцією "Moldtrans Norte, S.A." (м. Ірун, Іспанія), а не відповідачем (перевізником).

Виходячи з обставин даної справи, відповідач (перевізник) не несе відповідальності за дії брокерської агенції "Moldtrans Norte, S.A." (м. Ірун, Іспанія) з митного оформлення вантажу позивача.

Таким чином, у даному випадку також відсутня вина відповідача (перевізника) в затримці доставки товару.

Одночасно суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до зазначеної брокерської агенції з вимогами про стягнення завданих йому збитків.

2.13. З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд вважає, що в обумовлений в договорі строк (22.05.2023) відповідач (перевізник) з об`єктивних, незалежних від нього причин не міг доставити вантаж позивачу у період з 23.05.2023 по 08.06.2023.

Відтак, у несвоєчасній доставці вантажу за цей період (з 23.05.2023 по 08.06.2023) відсутня вина перевізника (відповідача).

2.14. Водночас після перетину 08.06.2023 польсько-українського кордону (пропускний пункт "Гребенне" (Польща) - "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна)) транспортним засобом відповідача, вантаж позивача не був одразу направлений на митний термінал для розмитнення товару і доставку позивачу в м. Луцьк (Волинська обл.).

Натомість транспортний засіб відповідача був спрямований в Київську область з метою здійснення доставки вантажів іншим замовникам перевезень.

Такі дії відповідач (перевізник) обґрунтовує тим, що внаслідок затримок, які виникли через вантаж позивача, в першу чергу необхідно доставити вантаж іншим замовникам перевезень, товар яких не потребує розмитнення.

Однак, враховуючи обставини даної справи, суд вважає, що у цьому випадку відповідач не спростував відсутність своєї вини у простроченні доставки вантажу за період з 09.06.2023 по 13.06.2023 (5 діб).

2.15. У силу положень ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем (перевізником) порушено умови договору в частині своєчасної доставки вантажу за період з 09.06.2023 по 13.06.2023.

ІІІ. Щодо стягнення штрафу

3.1. Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 - 232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання.

Також, згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

3.2. Згідно з п. 3.4. договору, за перевищення терміну доставки вантажу перевізник сплачує штраф у розмірі 2 500,00 грн за кожен день прострочення доставки до пункту призначення, окрім випадків, де немає безпосередньо вини перевізника.

З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 55 000,00 грн за період з 23.05.2023 по 13.06.2023.

Водночас, враховуючи те, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної доставки вантажу саме за період з 09.06.2023 по 13.06.2023 судом здійснено перерахунок штрафних санкцій та встановлено, що розмір штрафу за цей період становить 12 500,00 грн.

3.3. За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 12 500,00 грн.

IV. Щодо зменшення штрафних санкцій (штрафу)

4.1. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У силу ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов і на розсуд суду.

4.2. Заявляючи клопотання про зменшення розміру штрафу, представник відповідача посилався на те, що позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди на відміну від відповідача; прострочення є незначним; прострочення сталося з вини позивача і відповідач поніс збитки перед третьою особою з вини позивача; незважаючи на складність ситуації вантаж відповідачу було доставлено, а сума штрафних санкцій становить майже вартість наданих послуг за договором.

4.3. Однак, суд враховує, що вартість наданих послуг становить 59 112,30 грн; штраф застосовується до відповідача частково, у розмірі 12 500,00 грн; за затримку доставки вантажу за період з 09.06.2023 по 13.06.2023 наявна вина відповідача; обома сторонами вживалися заходи щодо мінімізації строків доставки вантажу.

У зв`язку з чим, реалізуючи свої дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

V. Інші аспекти

5.1. Поняття електронного доказу наведено в ст. 96 ГПК України, за змістом якої електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

В ухваленому 30.01.2019 Комітетом міністрів Ради Європи керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі" зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3 ст. 96 ГПК України).

Зокрема, роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21).

Відповідно, роздруківка даних бортового GPS-трекеру транспортного засобу, який перевозив вантаж позивача, є паперовою копією електронного доказу.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 23.09.2021 у справі №910/17662/19, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21.

Згідно з п. 6 керівництва Комітету міністрів Ради Європи "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі" важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та / або подані в електронній формі.

Враховуючи відсутність заперечень учасника справи щодо належності, допустимості та достовірності поданого у справі електронного доказу, суд приймає його до розгляду поряд з іншими письмовими доказами.

5.2. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку має місце часткове прострочення відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову частково.

Судові витрати

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1123 від 20.07.2023 (а.с. 7).

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову (22,73%), судовий збір у розмірі 610,07 грн покладається на відповідача.

Інші судові витрати сторони до відшкодування суду не заявляли.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 14, 73 - 77, 80, 86, 96, 123, 124, 129, 232, 233, 236 - 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМО УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМА-КАРГО" про стягнення 55 000,00 грн штрафу за перевищення терміну доставки вантажу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМА-КАРГО" (вул. Валова, 8-А, кв. 7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018; ідентифікаційний код 42369497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМО УКРАЇНА" (вул. Підгаєцька, 13-А, м. Луцьк, Волинська обл., 43008; ідентифікаційний код 40924167) 12 500,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) штрафу за перевищення терміну доставки вантажу та 610,07 грн (шістсот десять гривень 07 коп.) судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2024 (з урахуванням відпустки).

Вебадреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва