Рішення

від 15.05.2024 по справі 911/3345/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3345/20

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське»

про визнання недійсними рішень ліквідаційної комісії, прийнятих на зборах 13.05.2020 року

Суддя Карпечкін Т.П.

За участі представників:

від позивача: Носач О.О. (паспорт № НОМЕР_1 від 04.02.2020 року);

від відповідача: не з`явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» про визнання недійсними рішень ліквідаційної комісії Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське», прийнятих на засіданні зборів 13.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 року відкрито провадження у справі № 911/3345/20, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.02.2021 року.

В судовому засіданні 24.02.2021 року судом оголошувалась ухвала про відкладення підготовчого засідання у справі на 15.03.2021 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Окрім того, в наступне підготовче засідання сторін викликано ухвалою від 24.02.2021 року.

У зв`язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 15.03.2021 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2021 року підготовче засідання призначено на 05.04.2021 року.

В ході розгляду справи на стадії підготовчого провадження, судом встановлено, що Північном апеляційним господарським судом переглядається рішення у справі Господарського суду Київської області № 911/883/20 за позовом ОСОБА_2 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» та Броварської районної державної адміністрації в Київській області в якій заявлено вимоги про: визнання такими, що не відбулись загальні збори членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року; визнання недійсними прийнятих на загальних зборах членів КСП «Красилівське» рішення; визнання незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційної дії державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 № 13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»; зобов`язання Броварської РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 року № 13551420003004934; зобов`язання відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019 року.

В судовому засіданні 05.04.2021 року заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що справи № 911/883/20 та 911/3345/20 є взаємопов`язаними та до вирішення спору у справі № 911/883/20, не можливо об`єктивно та всебічно вирішити спір у справі № 911/3345/20.

Враховуючи, що у справі № 911/883/20 досліджуються по суті обставини, які, серед іншого, покладені в основу позову у справі № 911/3345/20, і відповідні обставини не підлягають дослідженню по суті в матеріалах справи № 911/3345/20, повний і всебічних розгляд позову у справі № 911/3345/20 не можливий до вирішення спору у справі № 911/883/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2021 року зупинено провадження у справі № 911/3345/20 до набрання законної сили рішення Господарського суду Київської області у пов`язаній справі № 911/883/20. Зобов`язано сторін справи повідомити про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/3345/20.

До Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 911/3345/20, яким повідомлено, що обставин які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 22.02.2024 року поновлено провадження у справі № 911/3345/20. Підготовче засідання призначено на 13.03.2024 року. У сторін витребувано письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

12.03.2024 року через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

13.03.2024 року в підготовче засідання сторони не з`явились, вимог ухвали від 22.02.2024 року не виконали. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2024 року підготовче засідання відкладалось на 24.04.2024 року.

В підготовче засіданні 24.04.2024 року сторони не з`явились, вимог ухвали від 22.02.2024 року не виконали.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2024 року.

Судове засідання, яке було призначено на 13.05.2024 року не відбулось у зв`язку з оголошенням у місті Києві сигналу «Повітряна тривога» та було перенесено на 15.05.2024 року.

У судовому засіданні 15.05.2024 року позивач позовні вимоги підтримав з викладених у позовній заяві підстав, додаткових пояснень з врахуванням результатів розгляду справи № 911/883/20 не подав. Представник відповідача в судове засідання 15.05.2024 року не прибув, в ході розгляду спору позовні вимоги заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 15.05.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач ОСОБА_1 зазначає, що з дня створення штату працівників Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» 01.01.1995 року і до звільнення штату працівників з 31.01.1998 року у зв`язку з прийнятим рішенням про ліквідацію підприємства працював в КСП «Красилівське» на посаді юрисконсульта 1 категорії.

Під час трудових відносин був членом КСП «Красилівське», співвласником спільного майнового паю і земель колективної власності підприємства та 28.02.2003 року отримав Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (майновий сертифікат).

Зборами уповноважених членів КСП «Красилівське» (протокол № 7 від 20.01.1998 року) був обраний до складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське».

Зборами уповноважених членів КСП «Красилівське» (протокол № 8 від 18.12.1999 року) був обраний головою КСП «Красилівське» і головою ліквідаційної комісії КСП «Красилівське».

Позивач у позові зазначає, що з 28.12.2019 року і по цей час за відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 значиться як член комісії з припинення КСП «Красилівське», згідно витягу з ЄДР від 25.08.2020 року.

Позивач зазначає, що під час розгляду судової справи № 911/2351/20, яка розглядається в Господарському суді Київської області та судової справи № 361/4763/20, яка розглядається в Броварському міськрайонному суді Київської області, йому стало відомо, що в листопаді 2020 року КСП «Красилівське» долучило до матеріалів вищезгаданих справ Протокол засідання КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року, на яких були прийняті рішення членами ліквідаційної комісії у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відомості про інших членів ліквідаційної комісії в протоколі відсутні.

Позивач у позові стверджує про порушення його прав, оскільки його, як діючого члена ліквідаційної комісії КСП «Красилівське», не було запрошено на засідання ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року, чим також порушено право позивача на викладення своєї думки та позиції, позбавлено права на голосування та можливості на заявлення доводів, заперечень та зауважень, а також прийняття рішення.

Також позивач у позові зазначає, що Статут Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське», який затверджений зборами уповноважених трудового колективу Державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» від 30.11.1994 року, не передбачає таку посаду як «Голова ліквідаційної комісії» (комісії з припинення), передбачено лише Ліквідаційну комісію, як колегіальний орган.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» припинення підприємства проводиться призначеною загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, судом або уповноваженим органом комісією з припинення підприємства (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором.

Однак, відповідно до п. 2.2 Протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року обрано головою комісії з припинення КСП «Красилівське» ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що суперечить Статуту КСП «Красилівське» (рішення, оформлене зазначеним Протоколом оскаржується в Господарському суді Київської області справа № 911/883/20).

Позивач зазначає, що згідно витягу № 5512651101 від 25.08.2020 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» входять наступні особи: ОСОБА_3 - ліквідатор, ОСОБА_2 - комісія з припинення, ОСОБА_9 - комісія з припинення, ОСОБА_10 - комісія з припинення, ОСОБА_1 - комісія з припинення, ОСОБА_11 - комісія з припинення, ОСОБА_5 - комісія з припинення, ОСОБА_8 - комісія з припинення, ОСОБА_4 - комісія з припинення, ОСОБА_12 - комісія з припинення, ОСОБА_7 - комісія з припинення.

З наведених 11 осіб членів комісії з припинення КСП «Красилівське», в оскаржуваному рішенні (Протоколі) значиться лише 6 осіб, про решту 5 осіб відповідний Протокол не містить інформації. Позивач зазначає, що його, як і решту відсутніх на зборах осіб, не було повідомлено та запрошено на збори.

Також позивач вважає неправомірним відсутність нотаріально посвідчених підписів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» на Протоколі від 13.05.2020 року та висловлює сумніви в складенні протоколу саме в день, яким датовано протокол, вважає, що даний документ оформлений з численними порушенням, оскільки в ньому не були враховані голоси та думки інших членів ліквідаційної комісії згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначає, що за відсутності внутрішніх регламентів, порядку діяльності тих чи інших органів на підприємстві, повинні застосовуватись положення законодавства України. В Листі Міністерства юстиції України № 40890/Б-24496/8.4.4 від 15.09.2020 року повідомляється, що нормами чинного законодавства не врегульовано відносин щодо встановлення вимог стосовно мінімальної кількості членів ліквідаційної комісії юридичної особи для зібрання кворуму, необхідної кількості членів ліквідаційної комісії для прийняття нею рішення та форми такого рішення.

У зв`язку з відсутністю будь-яких внутрішніх локальних нормативно-правових актів КСП «Красиілвське» з приводу регламенту (порядку) діяльності ліквідаційної комісії та порядку прийняття рішень, відбувається беззаконня, що порушує права позивача, як члена ліквідаційної комісії, оскільки позивач не має можливості приймати участь у засіданнях (зборах), голосувати в тому числі приймати на них рішення, включаючи збори 13.05.2020 року.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними рішення, прийняті на засіданні зборів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року.

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив, в якому позовні вимоги заперечено. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач пояснив, що Колективне сільськогосподарське підприємство «Красилівське» (ЄДРПОУ 00849698) було створене добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування, яке керується у своїй діяльності діючим законодавством та Статутом, який затверджений Зборами уповноважених трудового колективу державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» 30.11.1994 року. Підприємство є правонаступником майнових прав та обов`язків Державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське». З 1998 року КСП «Красилівське» перебуває в стані припинення.

Відповідач зазначає, що йому відомо, що Протоколом № 7 від 20.01.1998 року уповноважених членів КСП «Красилівське» було прийнято рішення про ліквідацію КСП «Красилівське» та створено ліквідаційну комісію, головою якої обрано ОСОБА_13 (який помер у 1999 році).

Однак, оригінали відповідних документів на підприємстві відсутні, з моменту прийняття у 1998 році рішення про ліквідацію КСП «Красилівське», створена ліквідаційна комісія протягом тривалого часу свої обов`язки не виконувала, дії, необхідні для належного виконання рішення про ліквідацію КСП «Красилівське» не вчинялись, підприємство безрезультатно перебувало у стані ліквідації понад 20 років, що порушувало права та інтереси членів КСП «Красилівське».

Крім того, у 2020 році відповідачу стало відомо, що невідомі особи умисно внесли до офіційних документів КСП «Красилівське» завідомо неправдиві відомості, вчинили інше підроблення документів, а також використали шляхом подання до державного реєстратора протоколу зборів уповноважених членів КСП «Красилівське», які не проводилися і уповноважені члени для їх проведення не обиралися. На підставі підробленого протоколу зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» у 2015 році було внесено відомості до ЄДР про ОСОБА_1 , як голову комісії з припинення. Це дало йому змогу вчиняти дії щодо незаконного розпорядження, продажу земельних ділянок, які належали на праві колективної власності членам КСП «Красилівське», передачі їх в оренду на 49 років на невигідних збиткових умовах, та заволодіння грошовими коштами підприємства.

За даними фактами відносно протиправних дій ОСОБА_1 та групи інших осіб, серед яких фігурує й позивач, відкриті кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема за № 12019110130003080 від 04.11.2019 року за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, № 12020110130000384 від 07.02.2020 року за ч.1 ст. 191 Кримінального кодексу України. № 42020111130000128 від 27.05.2020 року за ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу України, наразі триває досудове розслідування.

Відповідач зазначає, що вказані обставини та невиконання протягом тривалого часу попередніми членами ліквідаційної комісії своїх обов`язків та вимог закону і стали передумовою проведення загальних зборів обурених і ошуканих засновників КСП «Красилівське» в грудні 2019 року за їх же ініціативою, на яких обрано нову ліквідаційну комісію підприємства у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Головою комісії з припинення обрано ОСОБА_3 .

За змістом частин 1, 3, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. З моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідатору).

Відтак, оскільки запроваджена у 1998 році ліквідаційна процедура КСП «Красилівське» не здійснювалась належним чином протягом тривалого часу, коли набуло чинності нове законодавство, подальше здійснення ліквідаційної процедури мало відбуватись згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України. Отже, враховуючи, що станом на момент набуття чинності ст. 105 Цивільного кодексу України ліквідаційна процедура не була здійснена, належним представником юридичної особи, яка згідно з даними ЄДР перебуває у процесі припинення, може бути лише голова ліквідаційної комісії або її член за дорученням голови цієї комісії. Відповідні норми закону є імпертивними і не можуть змінюватись статутом, який до того ж довгий час не приводився у відповідність до чинного законодавства, хоча підприємство в порушення норм чинного законодавства та прав членів КСП довгий час безрезультатно залишалось в стані припинення.

Відповідач пояснив, що за час роботи ліквідаційної комісії у новому складі, всі кредиторські вимоги КСП «Красилівське» погашені, всі працівники звільнені, майнові та сертифікати на право на земельну частку (пай) видані, вживаються заходи щодо завершення процедури ліквідації та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи.

Починаючи з січня 2020 року ліквідаційною комісією КСП «Красилівське» вживаються заходи по узагальненню інформації щодо кількості земель, які не підлягали розпаюванню та обліковуються за Колективним сільськогосподарським підприємством «Красилівське». Як наслідок, було виявлено цілий ряд фактів незаконного заволодіння, відчуження земель, які належали підприємству, що є наслідком спричинення збитків в особливо великих розмірах.

У зв`язку з протиправними діями відносно підприємства щодо заволодіння коштами від продажу у 2019 році земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0013, площею 1,0435 га, за заявою про вчинення злочину від 07.02.2020 року відкрито кримінальне провадження № 12020110130000384 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , який у травні 2019 року підписав даний правочин, в серпні 2020 року вручено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, тобто у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Дане кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 направлено до Броварського міськрайонного суду Київської області, розгляд триває в матеріалах судової справи № 361/8843/20, в якій КСП «Красилівське» виступає потерпілою стороною.

3 приводу фактичних та правових підстав позовних вимог позивача та його членства в складі комісії з припинення КСП «Красилівське» станом на 13.05.2020 року, відповідач зауважив на суперечностях наданих позивачем доказів в підтвердження його статусу члена комісії з припинення КСП «Красилівське».

Зокрема, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що з 28.12.2019 року і по цей час він значиться як член комісії з припинення КСП «Красилівське» згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.08.2020 року на підставі протоколу № 7 від 20.01.1998 року та № 8 від 18.12.1999 року зборів уповноважених членів КСП «Красилівське».

Проте, згідно наданих до позовної заяви копій заяв членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 27.08.2020 року рішення зборів уповноважених членів юридичної особи КСП «Красилівське» було винесено 21.08.2015 року і згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство перебуває в стані припинення з 21.08.2015 року.

У зв`язку з відсутністю оригіналів та належним чином засвідчених копій протоколів зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» № 7 від 20.01.1998 року та № 8 від 18.12.1999 року, які свого часу були також викрадені з Броварського архіву, КСП «Красилівське» ставить під обґрунтований сумнів відповідність поданих позивачем копій оригіналам і просить суд не брати дані докази до уваги. В матеріалах справи відсутні докази обрання позивача до складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське».

У зв`язку з чим, судом встановлено, що оскільки згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі з наданого позивачем Витягу з ЄДРПОУ від 25.08.2020 року вбачається, що КСП «Красилівське» перебуває в стані припинення саме з 21.08.2015 року і дійсною підставою внесення до ЄДРПОУ таких відомостей було рішення зборів уповноважених членів юридичної особи КСП «Красилівське» від 21.08.2015 року (також значаться відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для задоволення кредиторами своїх вимог до 31.10.2015 року), про що позивачем у позові замовчано, суд не враховує та не приймає до розгляду посилання позивача на рішення зборів уповноважених членів КСП «Красилівське», оформлені протоколами № 7 від 20.01.1998 року та № 8 від 18.12.1999 року, оригінали яких відсутні.

Крім того, як наголошує відповідач, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо КСП «Красилівське» станом на 13.05.2020 року було зареєстровано зміну складу комісії з припинення 27.12.2019 року після проведення зборів 25.12.2019 року, на яких фактично переобрано склад комісії з припинення.

Відтак, відповідач стверджує, що станом на 13.05.2020 року позивач не мав повноважень брати участь у засіданні комісії 13.05.2020 року, голосувати за ті чи інші рішення, які на цьому засіданні приймалися.

Інших достатніх підстав стверджувати про порушення, які мають своїми наслідками безумовні підстави для визнання недійсними прийнятих на засіданні ліквідкомісії КСП «Красилівське» рішень від 13.05.2020 року матеріали справи не містять.

В ході розгляду справи на стадії підготовчого провадження, судом встановлено, що Північном апеляційним господарським судом переглядається рішення у справі Господарського суду Київської області № 911/883/20 за позовом ОСОБА_2 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» та Броварської районної державної адміністрації в Київській області, в якій оскаржують ся рішення зборів членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року та внесена на їх підставі реєстраційна дія, незаконністю яких позивач також обґрунтовує позовні вимоги у справі № 911/3345/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2021 року зупинено провадження у справі № 911/3345/20 до набрання законної сили рішення Господарського суду Київської області у пов`язаній справі № 911/883/20.

До Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 911/3345/20, яким повідомлено, що обставин які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.

Провадження у справі № 911/3345/20 поновлено, підготовче засідання призначено на 13.03.2024 року. Зобов`язано сторін надати письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Однак позивачем в порушення вимог суду не надано письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, зокрема, результатів вирішення спору у справі № 911/883/20.

Як вбачається з обставин справи № 911/883/20, до розгляду якої зупинялось провадження у справі № 911/3345/20, рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі № 911/883/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» та Броварської районної державної адміністрації в Київській області в повному обсязі, зокрема відхилено позовну вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року та скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій.

Наведене рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі № 911/883/20 залишено в силі за наслідками апеляційного оскарження і набрало законної сили.

Зокрема, постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року у справі № 911/883/20 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі № 911/883/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 року у справі № 911/883/20 залишено без змін.

В касаційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року у справі № 911/883/20 не оскаржувались.

Таким чином, в ході розгляду спору у справі № 911/883/20 спростовано твердження позивача про незаконність рішення загальних зборів членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року, нового складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» та повноважень голови ліквідкомісії Жерибор Н.М., якими він обґрунтовує позовні вимоги в частині неправомірності дій голови ліквідкомісії ОСОБА_14 та нелегітимності складу ліквідаційної комісії станом на момент проведення оскаржуваних зборів (засідання).

Позивачем також не надано доказів оскарження ним та визнання недійсними рішень загальних зборів членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року та скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій.

Таким чином, позивачем не надано доказів визнання незаконними та недійсними рішень загальних зборів членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року та скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій. На день розгляду спору відповідні рішення загальних зборів членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року є чинним і вчинені на їх підставі реєстраційні дії є правомірними.

Відповідно, склад ліквідаційної комісії, якою приймались оскаржувані рішення засідання ліквідкомісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року, є правомірним і повноважним.

Щодо тверджень позивача про його перебування у складі ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» станом на 13.05.2020 року за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом досліджено та враховано наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених в ході розгляду справи № 911/883/20 обставин, 25.12.2019 року в с. Красилівка Броварського району Київської області відбулися загальні збори (збори уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське», оформлені протоколом від 25.12.2019 року.

До порядку денного було включено наступні питання: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське». 2. Щодо здійснення процедури ліквідації (припинення) КСП «Красилівське», обрання складу комісії з припинення КСП «Красилівське», обрання голови комісії з припинення КСП «Красилівське». 3. Призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське».

За результатами голосування обрано головою зборів ОСОБА_3 , а секретарем ОСОБА_4 , з наданням їм права підпису протоколу загальних зборів. Обрано комісію з припинення КСП «Красилівське» у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 . Обрано головою комісії з припинення ОСОБА_3 . Позбавлено ОСОБА_1 права вчиняти від імені КСП «Красилівське» юридично значимі дії без довіреності, в тому числі підписувати будь-які документи в якості голови комісії з припинення або ліквідатора КСП «Красилівське». Зобов`язано ОСОБА_1 передати обраному голові комісії з припинення ОСОБА_3 всі печатки, справи, фінансово-господарську документацію, договори, оригінали правовстановлюючих документів та технічної документації на земельні ділянки й майно КСП «Красилівське», іншу документацію, яка стосується КСП «Красилівське». Уповноважено ОСОБА_3 на проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське» ЄДР. За всі зазначені рішення «за» проголосувало 325 осіб.

27.12.2019 року державним реєстратором Василенко Л.В. проведено державну реєстрацію змін відомостей про КСП «Красилівське» в ЄДР 13551420003004934 щодо зміни складу комісії з припинення.

Таким чином, оскільки членство позивача не є безпосереднім предметом спору у справі № 911/3345/20, враховуючи суперечливість позиції позивача та наданих ним доказів, фактичні підстави та обставини проведення 25.12.2019 року загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське» та зміст прийнятих рішень, суд виходить з того, що склад ліквідаційної комісії було переобрано, а не доповнено, тому саме лише формальне неприведення даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до змісту прийнятого 25.12.2019 року рішення, не дає достатніх підстав вважати позивача повноважним членом ліквідкомісії станом на 13.05.2020 року.

До того ж, враховуючи відсутність оригіналів та належним чином засвідчених копій протоколів зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» № 7 від 20.01.1998 року та № 8 від 18.12.1999 року, копії яких заперечуються відповідачем, в матеріалах справи відсутні належні докази обрання позивача до складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське».

Наведені позивачем обставини та докази суперечать даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині дати та підстав запровадження ліквідпроцедури КСП «Красилівське». За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань процедура припинення КСП «Красилівське» триває з 21.08.2015 року на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації і мала бути завершена до 31.10.2015 року.

Однак, позивачем не надано суду відповідного рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації від 21.08.2015 року.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, норма ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлює достовірність відомостей Єдиного державного реєстру лише у спорі з третьою (сторонньою) особою. В даному випадку, мають місце правовідносини саме між безпосередніми учасниками щодо членства в ліквідкомісії, тому з врахуванням фактичних обставин та змісту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське» від 25.12.2019 року, для позивача відомості Єдиного державного реєстру стосовно нього не передбачають безумовної достовірності за наявності первинних документів, які свідчать про переобрання складу ліквідкомісії.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено правила про вірогідність доказів та передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

За наслідками розгляду спору суд виходить з того, що надані позивачем докази та пояснення є суперечливими, мають ознаки маніпулятивності і не відповідають критеріям вірогідності, в той час, як докази, надані відповідачем, є повними, достовірними і перебувають в логічній послідовності та зв`язку з фактичними обставинами.

Тому, наведені позивачем доводи та обставини не є для суду достатніми підставами дійти висновку про порушення прав позивача оскаржуваними зборами та наявності безумовних підстав для визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні зборів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Судом враховано, що ані положення Статуту підприємства, ані положення Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» не передбачають чіткого, конкретного та передбачуваного порядку повідомлення членів ліквідкомісії про проведення засідань, тому у суду також відсутні підстави для висновку, про порушення порядку скликання та проведення засідання ліквідаційної комісії.

При цьому судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16, зокрема про те, що суди мають врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства.

У зв`язку з чим, суд враховує, що за встановлених в ході розгляду спору обставин щодо належної діяльності новобраного складу ліквідаційної комісії та зробленої нею роботи, визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні зборів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року лише внаслідок маніпуляцій позивача з використанням даних Єдиного державного реєстру за очевидної спірності його членства в ліквідаційної комісії, не призвде до захисту прав позивача, але створить суттєві перешкоди та порушить роботу повноважної ліквідкомісії КСП «Красилівське» та виконання покладених на неї повноважень.

Також, судом досліджено зміст прийнятих на засіданні зборів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року рішень та встановлено, що такі рішення стосувались узагальнення інформації про стан справ КСП «Красилівське» та виявлених фактів незаконності щодо його майна, в тому числі в діях позивача ОСОБА_1 , визначення способів та засобів відновлення прав КСП «Красилівське» шляхом звернення до правоохоронних та судових органів.

Таким чином, з огляду на зміст оскаржуваних рішень, у суду достатні підстави вважати, що оскаржуючи рішення зборів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року, дійсним наміром позивача є позбавлення належним чином обраної та дієвої ліквідаційної комісії повноважень та спроби перешкоджання виявленню нею незаконних дій щодо майна КСП «Красилівське», в тому числі і вчинених позивачем, та вжиттю належних заходів реагування шляхом звернення до суду та правоохоронних органів.

Посилання позивача на те, що спірне рішення порушує інтереси не тільки позивача, а також інших осіб, не можуть бути покладені в основу висновків суду про визнання спірного рішення недійсним, адже позивач не наділений повноваженнями щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Інші обставини, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень не можуть бути достеменно встановлені та перевірені судом через їх суперечливість, а тому не можуть покладатися в основу прийнятого судом рішення. При цьому, суд доходить висновку, що встановлення таких обставин не є визначальним та вкрай необхідним для всебічного, повного та об`єктивного вирішення цієї справи.

За наслідками розгляду спору судом не встановлено фактів порушення прав позивача, які мають своїми наслідками достатні та безумовні підстави для визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні зборів членів ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» від 13.05.2020 року.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.06.2024 р.

Суддя Т.П. Карпечкін