Рішення

від 21.06.2024 по справі 914/903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 Справа № 914/903/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», місто Львів

до відповідача Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання», місто Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 7 562,72 грн

Без виклику сторін.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» до Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» про стягнення 7 562,72 грн заборгованості, з яких 3 832,34 грн основний борг, 718,17 грн три проценти річних, 3 012,21 грн інфляційні втрати.

Ухвалою від 12.04.2024 суд залишив без руху позовну заяву Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області Ухвалою від 22.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановив здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, була доставлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 22.04.2024.

Ухвала суду від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надсилалась відповідачу на дві адреси, а саме:

- вказану у позовній заяві - 79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б, А/С 7944;

- у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б.

07.05.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі за адресою: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «адресат відсутній за вказаною адресою».

14.05.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 22.04.2024 про відкриття провадження у справі за адресою: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б, А/С 7944, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є ухвали.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З метою належного повідомлення відповідача (Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання») про розгляд справи №914/903/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» до відповідача Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» про стягнення 7 562,72 грн заборгованості, на офіційному веб-порталі судової влади України 10.05.2024 розміщено оголошення.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви.

Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.

Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.

Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між сторонами було укладено договір №157/1 про постачання брухту відходів з вмістом дорогоцінних металів від 31.03.2016, відповідно до умов якого позивач (відправник) зобов`язувався поставити брухт та відходи згідно з специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору, а відповідач (одержувач) зобов`язувався прийняти, випробувати на вміст дорогоцінних металів і оплатити вартість дорогоцінних металів, що містяться у брухті та відходах, на умовах даного договору.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за вилучені дорогоцінні метали повністю не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви, за розрахунками позивача, у відповідача існує заборгованість в сумі 3 832,34 грн зі сплати основного боргу за договором №157/1 від 31.03.2016.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3 012,21 грн та три проценти річних в сумі 718,17 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 7 562,72 грн заборгованості з яких 3 832,34 грн основний борг, 3 012,21 грн інфляційні втрати та 718,17 грн три проценти річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

31.03.2016 між Підприємством «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання», в особі директора Срібного Василя Михайловича, що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - одержувач) та Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс», в особі виконуючого обов`язки директора Зварича Олексія Володимировича, що діє на підставі Статуту та наказу №03-В (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором - відправник) було укладено договір №157/1 про постачання брухту відходів з вмістом дорогоцінних металів (надалі договір), відповідно до умов якого відправник зобов`язувався поставити брухт та відходи згідно з специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору, а одержувач зобов`язувався прийняти, випробувати на вміст дорогоцінних металів і оплатити вартість дорогоцінних металів, що містяться у брухті та відходах, на умовах даного договору.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що поставка відходів та брухту здійснюється відправником за свій рахунок рівними партіями один раз на квартал або на рік (залежно від кількості відходів). Терміни поставок додатково узгоджуються, про відправку партії та її розмір відправник повідомляє письмово.

Відповідно до п. 2.5.5. договору на кожну партію відходів складається зведений опис, в якому передбачається найменування відходів, кількість місць, вага брутто і нетто відсотковий вміст дорогоцінних металів або загальна кількість ДМ згідно з паспортними даними. Один примірник опису відсилається одержувачу, другий залишається у відправника. Ящики мають бути пронумеровані згідно з описом.

Згідно з п. 3.2. договору методику визначення кількості ДМ у відходах і терміни випробування кожного виду відходів обумовлено одержувачем у специфікації.

Одержувачем оформляється паспорт, в якому вказується кількість і вартість ДМ. У разі відмови від підписання протоколу, відправник має право повернути назад передані брухт та відходи у такому стані, в якому вони є після підготовки їх до відбору проб, при ньому відправник повинен оплатити одержувачу вартість усіх робіт, послуг, пов`язаних із підготовкою брухту та відходів до відбору, проб, безпосередньо відбиранням проб та проведенням аналізів або вибрати незалежно акредитовану лабораторію для випробування відходів та оплатити вартість випробування.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. договору сторони погодили, що ціни на ДМ у відходах договірні та оформляються додатком, який є невід`ємною частиною договору. Розрахунок із відправником проводиться платіжними дорученнями в терміни:

- за срібло - до 90 днів;

- за всі інші ДМ - до 180 днів.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що договір укладено на один рік з дня його підписання. У випадку, якщо ні одна із сторін не заявить про припинення дії договору, договір вважається продовженим.

В матеріалах справи міститься специфікація відходів з вмістом дорогоцінних металів, що приймаються Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» для переробки по договору №157/1 від 31.03.2016, яка підписана та скріплена печатками сторін у справі.

У період з 14.03.2017 по 26.04.2017 включно ЛКП «Львівелектротранс» поставило Підприємству «Аргентум» ГО НДО, згідно договору №157/1 від 31.03.2016 та специфікації до вказаного договору, брухт та відходи з вмістом дорогоцінних металів на загальну суму 12 300,34 грн (з ПДВ), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №19315 від 14.03.2017; №19314 від 14.03.2017; №41198 від 30.06.2017.

Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

На підтвердження факту поставки по договору №157/1 від 31.03.2016 позивач надав також паспорти № 223 від 14.03.2017, №224 від 14.03.2017, №240 від 26.04.2017, в яких вказано кількість і вартість дорогоцінних металів (у брухті і відходах), отриманих від ЛКП «Львівелектротранс». Зазначені паспорти підписані та скріплені печаткою відповідача у справі, зокрема, директором Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» Срібним В.М.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати за отримання брухту відходів з вмістом дорогоцінних металів за договором №157/1 від 31.03.2016 повністю не виконав, внаслідок чого, станом на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась заборгованість на суму 3 832,34 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивач звертався до відповідача з претензією за вих. №07/943 від 16.06.2020, в якій просив, сплатити прострочену заборгованість за договором у сумі 11 015,92 грн до 26.06.2020.

Факт надсилання вказаної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №215600426655 від 16.06.2020.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3 012,21 грн та три проценти річних в сумі 718,17 грн.

Загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку з невиконанням останнім зобов`язань за договором (згідно паспортів № 223 від 14.03.2017, №224 від 14.03.2017, №240 від 26.04.2017 та видаткових накладних №19315 від 14.03.2017; №19314 від 14.03.2017; №41198 від 30.06.2017) за період з 14.03.2017 по 26.04.2017 включно) становить 7 562,72 грн заборгованості з яких 3 832,34 грн основний борг, 3 012,21 грн інфляційні втрати та 718,17 грн три проценти річних.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №157/1 про постачання брухту відходів з вмістом дорогоцінних металів від 31.03.2016. До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.1. та 4.2. договору сторони погодили, що ціни на ДМ у відходах договірні та оформляються додатком, який є невід`ємною частиною договору. Розрахунок із відправником проводиться платіжними дорученнями в терміни:

- за срібло - до 90 днів;

- за всі інші ДМ - до 180 днів.

ЛКП «Львівелектротранс» свої зобов`язання по договору №157/1 від 31.03.2016 виконало повністю. Факт поставки Підприємству «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» брухту та відходів з вмістом дорогоцінних металів на загальну суму 12 300,34 грн (з ПДВ), підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №19315 від 14.03.2017; №19314 від 14.03.2017; №41198 від 30.06.2017 та паспортами № 223 від 14.03.2017, №224 від 14.03.2017, №240 від 26.04.2017, в яких вказано кількість і вартість дорогоцінних металів (у брухті і відходах), отриманих від ЛКП «Львівелектротранс».

Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

Згідно з матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено. Зазначені паспорти підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача, а саме, директором Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» Срібним В.М.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати за отримання брухту відходів з вмістом дорогоцінних металів за договором №157/1 від 31.03.2016 повністю не виконав, внаслідок чого, станом на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась заборгованість на суму 3 832,34 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивач звертався до відповідача з претензією за вих. №07/943 від 16.06.2020, в якій просив, сплатити прострочену заборгованість за договором у сумі 11 015,92 грн до 26.06.2020.

Факт надсилання вказаної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №215600426655 від 16.06.2020.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за поставлений брухт відходи з вмістом дорогоцінних металів за договором №157/1 від 31.03.2016, згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних №19315 від 14.03.2017; №19314 від 14.03.2017; №41198 від 30.06.2017 та паспортів № 223 від 14.03.2017, №224 від 14.03.2017, №240 від 26.04.2017, в повному обсязі не провів, відтак, як і станом на момент подання позовної заяви, так і станом на дату прийняття рішення (21.06.2024) у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу згідно договору №157/1 від 31.03.2016 на загальну суму 3 832,34 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 3 832,34 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 3 832,34 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційні втрати на загальну суму 3 012,21 грн та три проценти річних на загальну суму 718,17 грн.

Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивачем інфляційні втрати в сумі 3 012,21 грн та три проценти річних в сумі 718,17 грн нараховані правильно, отже підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1826 від 03.04.2024.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» (79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 39613877) на користь Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79013, Львівська область, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 03328406) 3 832,34 грн основного боргу, 3 012,21 грн інфляційні втрати, 718,17 грн три проценти річних та 3 028,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

СуддяСухович Ю.О.