ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)
06.06.2024 Справа № 18/49
Суддя Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Кір`яковій Я.Г. розглянувши матеріали скарги ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" (правонаступник Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія") (вхід. №5219 від 16.04.2024) на дії державного виконавця по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2011 у справі №18/49
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
- розпорядник майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" Рибаченко М.П. просп. Першотравневий, 19/2, к.41, м. Полтава
- Лещинець Максим Григорович , АДРЕСА_1
про спонукання до виконання договірних зобов`язань
Представники учасників справи: відсутні
Встановив: 16.04.2024 через систему "Електронний суд" до суду надійшла скарга ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" на дії державного виконавця (вхід. №5219), відповідно до якої скаржник прохає суд:
1. Визнати незаконними дії державного виконавця Лохвицького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фурмана Ігоря Володимировича щодо винесення 19.02.2024 року Постанови про зупинення виконавчих дій;
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 19.02.2024 у виконавчому провадженні №67478126;
3. Зобов`язати державного виконавця Лохвицького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фурмана Ігоря Володимировича вжити всіх передбачених законодавством заходів для виконання Наказу Господарського суду Полтавської області №18/49 від 17.06.2011 року, виданого на виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року, зокрема:
- терміново здійснити виїзд до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення та передачі Стягувачу зазначеного у виконавчому документі майна;
- звернутись до суду з поданням про примусове проникнення до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення зазначеного у виконавчому документі майна.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 скаргу ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.05.2024; зобов`язано Лохвицький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) до 13.05.2024 надати суду заперечення на скаргу (за наявності) та відповідні матеріали виконавчого провадження, що стосуються фактів, викладених у скарзі.
Лохвицьким відділом державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вимоги ухвали суду від 25.04.2024 не було виконано, в зв`язку з чим розгляд скарги було відкладено на 06.06.2024.
Від Лохвицького відділу державної виконавчої служби матеріали виконавчого провадження на вимогу суду не надходили, будь-яких реагувань чи заперечень на подану скаргу також суду надано не було. Натомість 05.06.2024 до суду надійшло клопотання (вхід. №7958) про відкладення розгляду справи та залучення до участі у справі ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" та ТОВ "Агро-Сонце". В обґрунтування поданого клопотання виконавча служба посилається на те, що 23.05.2024 Фондом державного майна України було праведно онлайн-аукціон з реалізації цілісного майнового комплексу ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" за результатами якого переможцем (власником) стало ТОВ "Агро-Сонце", без участі якого вирішити питання неможливо.
Враховуючи те, що розгляд скарги вже відкладався і нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено залучення до участі у справі осіб на стадії виконання рішення суду, клопотання державного виконавця не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та скарги, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.
В провадженні господарського суду Полтавської області перебувала справа №18/49 за позовом Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія" до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: розпорядник майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" Рибаченко М.П., ОСОБА_1 про спонукання до виконання договірних зобов`язань.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.03.2011р. у даній справі у позові відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року, скасовано рішення місцевого суду та прийнято нове рішення про задоволення позову ЗАТ "Еко-енергія" та зобов`язано ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" передати ЗАТ "Еко-енергія" обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7% згідно з переліком.
17.06.2011 року на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року господарський суд Полтавської області видав наказ, яким зобов`язав Державне підприємство "Лохвицький спиртовий комбінат" (Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське, вул. Червоноармійська, 10, Код ЗКПО 00374806) передати Закритому акціонерному товариству "Еко-Енергія" (м.Харків, вул. Університетська, 33, Код ЗКПО 31650665) у відповідності до п.5.5 Договору оренди майна від 23.09.2003 року обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7% згідно з переліком.
За ухвалою суду від 25.05.2012 задоволено заяву ПАТ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" (вул. Заводська, 1 Г, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область) про заміну найменування позивача та зміну способу та порядку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. по справі №18/49.
11.11.2021 Лохвицьким відділом державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження вищезазначеним судовим наказом (ВП №67478126).
Відповідно до Інформації про виконавче провадження, постановою від 09.12.2021 було зупинено вчинення виконавчих дій на підставі п.12 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження".
В подальшому 14.12.2022 виконавче провадження було поновлено.
Як зазначає скаржник, 29.02.2024 йому з автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо про зупинення виконавчих дій за ВП №67478126 - постанова від 19.02.2024, засобами поштового зв`язку вказана постанова отримана ним не була.
Лохвицьким відділом державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) матеріали виконавчого провадження №67478126 суду надані не були.
Як вбачається з наданих скаржником документів, 19.02.2024року державним виконавцем Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурманом Ігорем Володимировичем винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, щодо примусового виконання наказу Господарським судом Полтавської області по справі №18/49 від 17.06.2011року на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".
Виконавець зупиняючи виконавче провадження №67478126 посилався на наказ Фонду державного майна України від 23.03.2021 №469 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 №5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами)" єдиний майновий комплекс державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (код ЄДРПОУ 00374806) включено до Переліку об`єктів приватизації. Наказом Фонду державного майна України від 02.04.2021 №532 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (код ЄДРПОУ 00374806).
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
За твердженням скаржника, виконавець безпідставно посилається на норму, яка не стосується даного виконавчого провадження, оскільки майно, яке підлягає вилученню у ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" та поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий центр "Еко-Стандарт" не є та ніколи не було власністю ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", а отже не входить до єдиного майнового комплексу ДП "Лохвицький спиртовий комбінат".
ТОВ "Науково - виробничий центр "Еко-Стандарт" не погоджується з діями державного виконавця про зупинення виконавчих дій, вважає його бездіяльність під час виконання наказу Господарського суду Полтавської області по справі №18/49 від 17.06.2011 неправомірною, у зв`язку з чим, звернувся до суду із вказаною скаргою.
При постановленні ухвали, суд виходив з наступного.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 1 ст. 5 Закону регламентує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Положеннями ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності.
Як встановлено судом 19.02.2024року державним виконавцем Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурманом Ігорем Володимировичем винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, щодо примусового виконання наказу Господарським судом Полтавської області по справі №18/49 від 17.06.2011року.
Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (п. 12 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").
Посилаючись саме на п. 12 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Підставою для зупинення виконавчих дій (згідно тексту постанови) був наказ Фонду державного майна України від 02.04.2021 №532 щодо приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат".
Однак, предметом та підставою позову по справі №18/49 було спонукання до виконання договірних зобов`язань, а саме: зобов`язання ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" передати ЗАТ "Еко-Енергія" у відповідності до п.5.5. Договору оренди майна від 23.09.2003р. обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7% згідно з переліком.
Під час розгляду справи встановлено факт того, що обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7%, згідно вищезазначеного переліку є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий центр "Еко-Стандарт".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року на виконання якої 17.06.2011 Господарським судом Полтавської області видано наказ на примусове виконання, зобов`язано ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" передати Закритому акціонерному товариству "Еко-Енергія" у відповідності до п.5.5 Договору оренди майна від 23.09.2003 року обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7% згідно з переліком.
Тобто, в даному виконавчому провадженні, щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2011 йдеться про майно, яке є власністю ТОВ "Науково - виробничий центр "Еко-Стандарт", яке не входить до єдиного майнового комплексу боржника, про що не було враховано державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови.
За таких обставин вчинення виконавчих дій з виконання наказу не можуть бути зупинені на підставі п.12 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження".
Окрім того, згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 року Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Крім того, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року гарантують кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. При цьому, відповідно до рішення від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02): "на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці".
Окрім того, у п.п. 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Сукупний аналіз рішень Європейського суду засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення а також те, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є важливою стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 124 Конституції України.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частиною ж третьою вказаної норми визначено права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, тобто вказано спосіб та порядок здійснення заходів примусового виконання рішень.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №18/49, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане належним чином. Було б несправедливим, якби стягувач, отримавши позитивне рішення суду, яке набрало законної сили, не отримав його виконання, особливо за умови, коли державним виконавцем не доведено неможливості виконання даного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право скаржника).
Так, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи та надані скаржником документи, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства, Закону України "Про виконавче провадження" суд дійшов висновку, що скарга ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" на дії державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фурмана Ігоря Володимировича, щодо винесення постанови про зупинення виконавчих дій від 19.02.2024 року по справі №18/49 та зобов`язання вжити передбачених законодавством заходів для виконання вказаного наказу, підлягає задоволенню.
При цьому, суд не може зобов`язувати державного виконавця терміново здійснити виїзд до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення та передачі стягувачу зазначеного у виконавчому документі майна та звернутись до суду з поданням про примусове проникнення до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення зазначеного у виконавчому документі майна, оскільки це виключні повноваження органів виконання, а в цьому випадку - державного виконавця, а тому в цій частині скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 232 - 236, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" (правонаступник Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія") (вхід. №5219 від 16.04.2024) на дії державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фурмана Ігоря Володимировича - задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фурмана Ігоря Володимировича щодо винесення 19.02.2024 року Постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.
3. Визнати незаконною та скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 19.02.2024 р. у виконавчому провадженні №67478126.
4. Зобов`язати державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Фурмана Ігоря Володимировича вжити всіх передбачених законодавством заходів для виконання Наказу Господарського суду Полтавської області №18/49 від 17.06.2011 року, виданого на виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року.
5. В частині зобов`язання державного виконавця терміново здійснити виїзд до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення та передачі стягувачу зазначеного у виконавчому документі майна та звернутись до суду з поданням про примусове проникнення до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення зазначеного у виконавчому документі майна - відмовити.
6. Ухвалу надіслати учасникам справи та органу виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена та підписана 21.06.2024р.
Суддя Паламарчук В.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119895806 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Паламарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні