Ухвала

від 21.06.2024 по справі 910/11294/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11294/23 (910/16838/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

про відвід суддів : Картере В.І., Огороднік К.М. від розгляду справи №910/11294/23(910/16838/23)

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Отрюх Б.В., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 (суддя Івченко А.М.)

у справі № 910/11294/23(910/16838/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення заборгованості у розмірі 11578825,52 грн

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення заборгованості у розмірі 10914499,29 грн

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення заборгованості у розмірі 40955993,57 грн

в межах справи №910/11294/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

про банкрутство,

УХВАЛИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" 06.06.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/11294/23(910/16838/23) в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" до скаржника. Також скаржником подано заяву про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/11294/23(910/16838/23) визначено склад колегії суддів: Картере В.І. (головуючий), судді - Огороднік К.М., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніш визначеному складу суду від 06.06.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/11294/23(910/16838/23) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, призначено її до розгляду на 18.07.2024, зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

21 червня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" про відвід суддів : Картере В.І., Огороднік К.М. від розгляду справи №910/11294/23(910/16838/23) (далі - Заява).

Заява мотивована тим, що Верховним Судом касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" було відкрито надзвичайно швидко, із зупиненням виконання судових рішень, що набрали законної сили. Заявник вказує, що з моменту проголошення вступної та резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 представниками Акціонерного товариства "Укргазвидобування" здійснювалось очевидне зловживання процесуальними правами задля унеможливлення повернення справи до суду першої інстанції для видачі наказів. Наведене, на думку заявника, дає підстави вважати про наявність зв`язку між діями представників Акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо зловживання своїми правами та незвичайним поспіхом суду касаційної інстанції щодо відкриття касаційного провадження та зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 910/11294/23(910/16838/23).

Зазначені обставини, є на думку заявника підставою для відводу суддів Верховного Суду Картере В.І., Огороднік К.М. від розгляду справи № 910/11294/23(910/16838/23).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І., Огороднік К.М. у справі № 910/11294/23(910/16838/23, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема згідно пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Касаційна скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування", разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 910/11294/23(910/16838/23) надійшла до Верховного Суду 06.06.2024, а ухвала про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою та задоволенням клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень постановлена Верховним Судом 17.06.2024, тобто через 11 днів, в межах строків, передбачених частиною третьою статті 294 ГПК України.

Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи заявника, в тому числі щодо надзвичайно швидкого відкриття касаційного провадження у справі №910/11294/23(910/16838/23) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі, якими він обґрунтовує заяву про відвід, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням (ухвалою від 17.06.2024) та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді, чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, розглянувши доводи в обґрунтування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" про відвід суддів Картере В.І., Огороднік К.М., від розгляду справи № 910/11294/23(910/16838/23), Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України.

Відповідно до положень частин 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У зв`язку викладеним, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передати матеріали справи № 910/11294/23(910/16838/23) на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" про відвід суддів : Картере В.І., Огороднік К.М., у порядку, встановленою частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим відвід, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" суддям : Картере В.І., Огороднік К.М. у справі № 910/11294/23(910/16838/23).

2. Передати матеріали справи №910/11294/23(910/16838/23) на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" про відвід колегії суддів: Картере В.І., Огороднік К.М., у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков