Рішення

від 20.06.2024 по справі 621/862/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/862/24

2/621/596/24

РІШЕННЯ

іменем України

20 червня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді - Бібіка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сосницької К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якій просила встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначено, що вона є дочкою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 5,4655 га, розташована на території Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321786500:02:000:0224. У період з 2018 року по день смерті матері проживала постійно за однією адресою, вели спільне господарство та побут. При зверненні до нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, так як не доведно факт прийняття спадщини після смерті матері.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.03.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За положенням ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народженя ОСОБА_3 , копією свдоцтва про одруження ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с. 6)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6 зворотня сторінка)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,4655 га, розташована на території Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321786500:02:000:0224, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АБ № 432623, виданого на підставі розпорядження Зміївської райдержадміністрації від 28.01.2006 року № 71 (а.с. 8)

З довідки головного спеціаліста Сектору надання публічних (елктронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради від 27.02.2024 р. за вих. № 310 вбачається, що у Реєстрі територіальної громади Зміївської міської ради та по господарської книги № 2 села Водяхівка Чугуївського району Харківської області, особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніхто не був зареєстрований (а.с. 7)

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області № 142/02-31 від 07.03.2024 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 10)

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями1217,1223 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третястатті 1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьоїстатті 1268 ЦК Українивикладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17; від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьоїстатті 1268 ЦК Українимає значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першоюстатті 29 ЦК Українивизначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положеннястатті 29 ЦК Українине ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено устатті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, вказувала, що не була зареєстрована разом зі спадкодавцем, проте до дня її смерті проживала разом із нею.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі№ 175/4514/20.

За загальним правилом, визначенимстаттею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження постійного проживання разом зі спадкоємцем на час її смерті позивачем надано акт обстеження від 11.03.2024 р., складений депутатом Зміївської міської ради ОСОБА_5 , з якого вбачається, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2018 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала дочка ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки за станом здоров`я мати потребувала догляду. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, мали спільний побут. Донька опікувалась лікуванням матері, здійснювала догляд за нею. Займалася похованням матері (а.с. 11)

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказаний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у справі № справа № 522/16268/17 від 22 квітня 2020 року.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Суд вважає доведеним факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 223, 247, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058674) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Повне рішення складено 20.06.2024 р.

Суддя: