Рішення

від 12.06.2024 по справі 332/278/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/278/23

Провадження №: 2/332/39/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

12 червня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Паніної Л.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, проусунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей,

встановив:

Позивач звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом (зміненим) до ОСОБА_2 , третя особа районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він та відповідачка ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . До початку повномасштабного вторгнення на територію Україну та оголошення військового стану, діти періодично проживали з позивачем та з відповідачем.

На початку весни відповідач з дітьми виїхала з території України, та зі слів відповідачки, на даний час вони перебувають в Ірландії, їх точну адресу перебування остання не повідомляє. Позивач не знає точне місцеперебування своїх дітей, йому майже не вдається спілкуватися з дітьми по мобільному зв`язку, так як відповідачка змінила номери телефонів дітей та не повідомляє їх. Позивач навіть не зміг відправити подарунки на новорічні свята дітям. У договірному порядку не вдалося вирішити питання щодо участі у вихованні батька дітей. Досягти з матір`ю домовленості про побачення по відео-зв`язку з дітьми не вдається.

Відповідачка усіляко чинить перешкоди у спілкуванні дітей з батьком, тому позивач звернувся до суду та просить:

1.Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2.Зобов`язати ОСОБА_2 у період дії воєнного стану в Україні і перебування дітей у цей час за кордоном організовувати спілкування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони щоденно у будні дні двічі на день з 8:00 до 9:00 год. та з 17:00 до 21:00 год. протягом 1 години, а у вихідні, святкові дні та дні народження дітей у період з 8:00 до 21:00 год. впродовж дня не менше 2 годн.

3.Зобов`язати ОСОБА_2 у період дії воєнного стану в Україні і перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у цей час за кордоном, повідомляти батька ОСОБА_1 про місце проживання дітей та у випадку зміни місця проживання дітей повідомляти нову адресу проживання негайно.

Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 08 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

21.02.2023 року представником відповідача адвокатом Рогозіним О.В. було подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Зазначив, що йому не зрозуміла мета цього позову зі сторони позивача, оскільки жодних перешкод у спілкуванні з дітьми відповідач не чинить. Відповідач не проти спілкування батька з дітьми. З початком війни, рятуючи своїх дітей відповідач із дітьми виїхали за межі України. На сьогоднішній день відповідач з дітьми проживає в місті Galway, що знаходиться в Ірландії. Постійного місця проживання не має, оскільки періодично переїжджає з місця на місце. Позивач вільно та доволі часто спілкується з дітьми засобами телефонного зв`язку. При цьому особисті номери дітей у позивача в наявності. Вимоги позивача згідно прохальної частини про усунення перешкоди у спілкуванні і вихованні дітей шляхом повідомленню батьку точної адреси місця перебування дітей, необмеженого спілкування батька з дітьми засобами телефонного зв`язку на час воєнного стану та тимчасового перебування дітей за кордоном, визначити такі способи участі ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей на час дії воєнного стану та перебування дітей за межами України: повідомляти про місце проживання дітей та у випадку зміни місця проживання дітей повідомляти нову адресу проживання не передбачені законодавством, унеможливлюють виконання та контроль за виконанням такого рішення суду.

06.03.2023 року через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та повідомляє, стосовно тверджень щодо відсутності предмета спору, що ніякої домовленості між ним і відповідачем не має. Відповідач на діалог з позивачем не виходить. До теперішнього часу не повідомлено про місце перебування дітей. Зазначене вважає маніпуляцією з боку відповідачки, оскільки не визначення конкретної адреси місця мешкання (реєстрації) дітей унеможливлює участь позивача у їх вихованні. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 02 лютого 2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кузьмінов Д.В., які про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Раніше в судовому засіданні представник позивача адвокат Кузьмінов Д.В. пояснив, що до війни діти проживали разом з позивачем та відповідачкою; після початку війни позивач залишився в України, а відповідачка з дітьми виїхала за межі України. На даний час у позивача відсутнє очне спілкування з дітьми. Певний час позивач спілкувався з дітьми через мобільний зв`язок, але відповідачка почала чинити перешкоди, змінила номери, купила іноземні номери, іноді дозволяє спілкуватися з дітьми через її гаджет. Діти начебто перебувають в Ірландії, точна адреса невідома. На даний час діти стали спілкуватися неохоче, втрачається духовний зв`язок. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представники адвокати Рогозін О.В. та Єлисеєв С.С., які про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, адвокат Рогозін О.В. надав суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідачки та її представників, справу просить розглянути за наявними у матеріалах справи доказами.

12.06.2024 на адресу суду від адвоката Рогозіна О.В. надійшла заява, відповідно до якої відповідач не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог у наступній редакції:

1.Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні і вихованні дітей ОСОБА_3 січня 2015 року народження та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Зобов`язати ОСОБА_2 у період дії воєнного стану в Україні і перебування дітей у цей час за кордоном організовувати спілкування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони, без прив`язки до чітко визначеного часу.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Представник третьої особи адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, яка про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 16 жовтня 2015 року, який28.04.2021 розірвано на підставі рішення (заочного) Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.01.2015 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.09.2016 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 14.07.2022р. до досягнення старшою дитиною повноліття.

Аліментні зобов`язання виконуються позивачем належним чином, що підтверджується наданою позивачем довідкою Лівобережного відділу ДВС у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса)про відсутність заборгованості по аліментам ОСОБА_1 за №21198 від 23.02.2024, відповідно за якої станом на 23.02.2024 заборгованість зі сплати аліментів відсутні.

З початку 2022 року сторони проживають окремо, позивач ОСОБА_1 перебуває у м.Запоріжжі, діти проживають разом з матір`ю за межами України, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до довідки Запорізької гімназії №62 Запорізької міської ради від 10.01.2023 за №02, виданої ОСОБА_1 , його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за час навчання за очною формою з вересня 2021 року по лютий 2022 року регулярно відвідував заняття в школі. Дитина була завжди охайна та доглянута. Батько ОСОБА_1 підтримував контакт із класним керівником 1-А класу, цікавився успішністю в навчанні та шкільним життям дитини. Батько приводив сина до школи та забирав після уроків з групи подовженого дня. ОСОБА_1 приділяв увагу вихованню дитини, виконував свої батьківські обов`язки. З березня по червень 2022 року ОСОБА_3 навчався за дистанційною формою навчання. З 1 вересня 2022 року, за заявою матері ОСОБА_2 , ОСОБА_5 був переведений на сімейну (домашню) форму навчання у зв`язку з переїздом на нове місце проживання за кордон. З 12.12.2022 року, за заявою матері, ОСОБА_2 , дитина вибула зі школи.

Відповідно до довідки за №78 від 27.12.2022 Закладу дошкільної освіти комбінованого типу №167 «Каштан» Запорізької міської ради, яка видана батькові ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідував заклад дошкільної освіти з вересня 2018 року по травень 2021 року. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідує заклад дошкільної освіти з вересня 2018 року по даний час. За словами батька, на даний момент, діти перебувають за кордоном. Батько часто приводив до закладу та забирав дітей, приділяв увагу стану здоров`я, зовнішньому вигляду, освітній діяльності та розвитку синів. Завжди був чемним та ввічливим із співробітниками закладу. Своєчасно виконував рекомендації педагогів. Відвідував батьківські збори, тісно співпрацював із батьківською громад кістю групи. Хлопчики з любов`ю ставляться до батька.

З повідомлення за №01-24/31 від 17.02.2023 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» вбачається, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , у Центрі не спостерігаються, декларації на медичне обслуговування дітей укладені з лікарем: ОСОБА_6 у ФОП « ОСОБА_7 ».

28.02.2024 головними спеціалістами відділу по Заводському району Служби у справах дітей Запорізької міської ради проведено обстеження житлово-побутових умов за місцем реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено Акт, відповідно до якого за цією адресою мешкає ОСОБА_8 , яка повідомила що мешкає за даною адресою близько 10 років ОСОБА_2 вона не знає.

Відповідно доповідомлення Запорізькогоміського центрусоціальних службЗапорізької міськоїради від16.03.2023за №469/03-03,28.02.2023спеціалістами відділусоціальної роботипо Заводськомурайону ЗМЦССбуло здійсненовихід дородини ОСОБА_2 ,за місцемїї реєстрації: АДРЕСА_1 ,з метоюздійснення потребродини.Двері відчинивмешканець кімнатита повідомив,що вінпроживає заданою адресоювже приблизно10років,місце перебування ОСОБА_2 йому невідоме.У зв`язкуз вищезазначенимпровести будь-якуроботу зродиною неможливо.16.03.2023спеціалістами відділусоціальної роботипо Заводськомурайону ЗМЦССбуло здійсненовихід догр. ОСОБА_1 ,який проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ,з метоюпроведення оцінкипотреб.З`ясовано,що складродини:Батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,працює вУСР вЗапорізькій областіДСР НПУ;діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,в березні2022року разомз матір`ю ОСОБА_2 ,виїхали доІрландії.Чоловік мешкаєв однокімнатнійквартирі,де дотримуютьсясанітарно-гігієнічнінорми.Наявна всянеобхідна побутоватехніка імеблі,всі комунікаціїпідключені тапрацюють.Для дітейє письмовийстіл,ноутбук,шафа,комод.Зі слів ОСОБА_1 приблизно злютого 2022року колишнядружина почалачинити перешкодиу йогоспілкуванні здітьми,налаштовує дітейпроти нього. ОСОБА_1 наголосив, що він щомісяця сплачує аліменти відповідно до рішення суду, від своїх батьківських в`язків не відмовляється, має бажання щоб діти повернулись в Україну, має намір брати активну участь у вихованні дітей, піклуватися про фізичний та духовний розвиток синів та зустрічатися з ними без присутності матері або інших осіб. Вважають ОСОБА_1 здатним виконувати свої обов`язки по відношенню до своїх синів. Надано комплекс соціальних послуг в межах компетенції спеціалістів Центру, поінформовано про порядок надання соціальних послуг. Від соціального супроводу відмовився, виявивши бажання звертатися за потребою.

За даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (лист №91/К-4245-7639 від 20.04.2023, наявна інформація у цій Базі даних щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 24.02,2022 по 20,04.2023 (станом на 10:15) громадянами України: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїзд через пункт пропуску Рава-Руська 08.03.2023; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виїзд через пункт пропуску Рава-Руська 08.03.2023. Іншої інформації немає.

Відповідно до службової характеристики на старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Украхни Козловського Олександра Анатолійовича, останній за час служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивного боку, за характером врівноважений, вольовий, старанний; у спілкуванні з громадянами та співробітниками завжди ввічливий, тактовний, дотримується високого рівня культури поведінки; порушень дисципліни та законності не допускає; користується довірою та повагою в колективі.

Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Заводському району надано витяг з протоколу №9 від 20.04.2023 та повідомлено, що питання щодо усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району 20.04.2023 року. Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до відзиву ОСОБА_2 на позовну заяву, вона разом з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виїхали за межі України, та знаходиться в Ірландії. Відповідно до п. 74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи. Враховуючи вищезгадане, оскільки діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_2 перебувають за кордоном, в ОСОБА_9 , всебічне засування обставин та надання об`єктивного висновку до суду в межах вимог чинного законодавства не є можливим.

Як вбачається з витягу з протоколу № 26 від 23.11.2023 комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району щодо розв`язання спору щодо усунення перешкод у спілкуванні батька ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_10 , 2015 р.н., та ОСОБА_11 , 2016 р.н., до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визначення способів участі батька у їх вихованні.

Відповідно до відзиву ОСОБА_2 на позовну заяву, вона разом з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виїхали за межі України, та знаходяться в ОСОБА_9 .

Відповідно до листа Посольства України в Ірландії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на консульському обліку Посольства України в Ірландії не перебувають. Мати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з питань постановки дітей на консульський облік або будь-яких інших питань до Посольства також не зверталась.

Відповідно до листа Генерального консульства України в Кракові, факту перебування малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на консульському обліку або надходження будь-якої інформації від компетентних органів не виявлено.

Відповідно до листа Генерального консульства України в Гданську, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на консульському обліку в установі не перебувають, інформація щодо їхнього можливого місця перебування у межах консульського округу Консульства України в Гданську відсутня.

Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, батько ОСОБА_1 , 1982 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.

Відповідно до довідки ЗДО комбінованого типу № 167 «Каштан», батько ОСОБА_1 часто приводив до закладу та забирав дітей ОСОБА_12 , 2015 р.н., та ОСОБА_13 , 2016 р.н., приділяв увагу стану здоров`я, зовнішньому вигляду, освітній діяльності та розвитку синів, був чемним та ввічливим із співробітниками закладу. Своєчасно виконував рекомендації педагогів. Відвідував батьківські збори, тісно співпрацював з батьківською громадою групи. Хлопчики з любов`ю ставляться до батька.

Відповідно до довідки Запорізької гімназії № 62, батько ОСОБА_1 цікавився успішністю в навчанні та шкільним життям малолітнього ОСОБА_12 , 2015 р.н., підтримував контакт з класним керівником, приводив сина до школи та забирав після уроків з групи подовженного дня, приділяв увагу вихованню дитини, виконував батьківські обов`язки. З березня 2022 року по червень 2022 року ОСОБА_3 , 2015 р.н., навчався за дистанційною формою. З 1 вересня 2022 року, за заявою матері, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 був переведений на сімейну (домашню) форму навчання у зв`язку з переїздом на нове місце проживання за кордон. З 12.12.2022 року, за заявою матері, ОСОБА_2 дитина вибула зі школи.

Батько ОСОБА_1 на засіданні комісії повідомив, що він має бажання спілкуватися з синами засобами телефонного зв`язку, тому просив усунути йому перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_5 та ОСОБА_14 .

Голосували: одноголосно. Беручи до уваги, що батько ОСОБА_1 належним чином виконував батьківські обов`язки відносно малолітніх дітей, не притягався до адміністративної або кримінальної відповідальності, та має право на безперешкодне спілкування з дітьми, але враховуючи, що малолітні діти ОСОБА_3 , 2015 р.н., та ОСОБА_4 , 2016 р.н., разом з матір`ю ОСОБА_2 , 1996 р.н., перебувають за межами України, надати до суду лист про доцільність усунення перешкод у спілкуванні батька ОСОБА_1 , 1982 р.н., з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у межах і у спосіб відповідно до вимог чинного законодавства на розсуд суду.

Відповідно до висновку про розв`язання спору щодо усунення перешкод у спілкуванні батька ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_10 , 2015 р.н., та ОСОБА_11 , 2016 р.н. за №2289/01-22/1801-1459 від 10.12.2023, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району 23.11.2023 року було розглянуто уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визначення способів участі батька у їх вихованні. Беручи до уваги, що батько ОСОБА_1 , 1982 р.н., належним чином виконував батьківські обов`язки відносно малолітніх дітей, не притягався до адміністративної або кримінальної відповідальності, та має право на безперешкодне спілкування з дітьми, але враховуючи, що малолітні діти ОСОБА_3 , 2015 р.н., та ОСОБА_4 , 2016 р.н., разом з матір`ю ОСОБА_2 , 1996 р.н., перебувають за межами України, вважаємо за доцільне усунути перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_1 , 1982 р.н., з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у межах і у спосіб відповідно до вимог чинного законодавства на розсуд суду.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства"дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Вказана норма кореспондується із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми 2003 року дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

З огляду на вказані норми матеріального права батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.

Згідно зістаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини третьої статті 9 Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hant v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому, ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. При цьому, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Вирішуючи спір, суд доходить до висновку, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача ОСОБА_1 можливості регулярно спілкуватися із дітьми.

У таких чутливих правовідносинах, ураховуючи конфлікт між батьками, суд вважає, що відносини та емоційний контакт малолітніх дітей з їх батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від спілкування з батьком.

З дослідженої судом сукупності доказів встановлено, що фактично відповідачем чиняться перешкоди позивачеві у вихованні та спілкуванні із дітьми.

Суд звертає увагу, що батьки мають рівні права щодо участі у житті дитини, у її вихованні, спілкуванні з нею, можливості рівноцінно реалізувати свої батьківські права, на повноцінне спілкування з дітьми.

Встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача спілкуватися із синами, суд, врахувавши право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми малолітніми синами, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дітей, а також зважаючи на те, що наразі діти разом із матір`ю перебуває за кордоном, доходить висновку про доцільність встановити спосіб участі позивача ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд погоджується із наявним у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування і вважає його достатньо обґрунтованим та зробленим на підставі повного, всебічного, детального й об`єктивного аналізу фактичних обставин, що мають значення для справи, з життя дітей та відповідачки, та такими, що відповідає інтересам дітей.

Суд враховує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, проте інтереси дитини мають переважати над інтересами батьків.

Суд також приймає до уваги введення на території України воєнного стануУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженимЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який продовжений у встановленому порядку та триває.

З урахуванням введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.

Позивач та відповідачка мають рівні права та обов`язки щодо дітей. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дітей відповідачка не має, хоч діти і проживають з нею.

Судом враховується, що наслідки особистого конфлікту між батьками негативно впливають на дітей. Існування між сторонами таких стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дітьми, тож зобов`язання матері не чинити відповідні перешкоди батькові дітей, визначене судовим рішенням, сприятиме розумінню з її боку того, що права кожного з батьків є рівними. Діти повинні спілкуватися як з матір`ю, так і з батьком.

При цьому, суд зауважує, що тимчасовий виїзд дітей за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дітьми, яке повинно реалізовуватися задля підтримання родинних відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їх батьком. Однак, в силі об`єктивних причин реальні можливості між батьком та дітьми у таких умовах, вочевидь, звужуються.

Таким чином, з урахуванням визначеної позивачем форми спілкуванні з дітьми у режимі відеозв`язку через мобільні телефони, яка не заперечується відповідачкою, суд вважає за необхідне також враховувати стан здоров`я, бажання та зайнятість дітей та вважає за необхідне встановити часові обмеження такого спілкування, а саме щоденно у будні дні двічі на день з 8.00 до 9.00 години та з 17.00 до 21.00 год. протягом 1 години, а у вихідні, святкові дні та дні народження дітей у період з 8.00 до 21.00 годину впродовж дня не менше 2 годин, з урахуванням графіку та режиму дня дітей.

При цьому суд враховує, що позивач проходить службу в ОВС, з ненормованим графіком роботи, однак, як вбачається із заявлених вимог, має більше вільного часу саме у вихідні дні, а тому прийнятнішим буде визначення більш тривалого часу спілкування у святкові та вихідні дні, коли позивач зможе без відриву дітей від освітніх процесів та занять присвятити більше часу спілкуванню з ними.

Суд також погоджується, що на дні народження дітей слід надати позивачу більш тривалий час спілкування, що сприятиме підтримці психоемоційного контакту між ними.

Аналогічних висновків щодо покладення на матір обов`язку забезпечити спілкування батька з дитиною засобами електронного зв`язку у подібних відносинах, зокрема з урахуванням перебування за кордоном, дійшов також Верховний Суд у постановах від 16 серпня 2023 року у справі № 331/24/22(провадження № 61-1791св23), від 15 березня 2024 року у справі № 755/13068/21 (провадження № 61-731св24), від 10 квітня 2024 року у справі № 381/1881/21 (провадження № 61-545св24), від 01 травня 2024 року у справі № 756/9059/20 (провадження № 61-17719 св 23), від 07.12.2023 у справі № 569/14585/21 (провадження № 61-11045 св 23).

Судом враховується, що тимчасовий виїзд дітей за кордон не може обмежувати право батька на спілкування з дітьми, яке з огляду на наявність технічної можливості та згоди сторін з таким порядком, повинно реалізовуватися з метою підтримки сталих стосунків та емоційного контакту малолітніх дітей з їх батьком. Забезпечення стабільного періодичного контакту батька і дітей шляхом використання відеозв`язку, спрямоване на забезпечення інтересів та прав дітей на спілкування з батьком. Такий порядок спілкування достатнім чином відповідає обставинам справи, які склались на момент вирішення спору, та сучасним реаліям.

Зобов`язання відповідачки, як матері дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляти позивача у період дії воєнного стану в Україні і перебування дітей час за кордоном, про місце проживання дітей та у випадку зміни місця проживання дітей повідомляти нову адресу проживання негайно шляхом мобільного телефонного зв`язку, входить до поняття надання інформації про дитину, що є складовою контакту з дитиною, в розумінні статті 1 Закону України «Про охорону дитинства». При цьому, повідомлення батьку про зазначені важливі факти із життя дітей не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20).

Тому, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, оскільки участь батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними відповідатиме інтересам дітей, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дітей та батьків, а також рівність прав батьків щодо дітей.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 686/2543/19, від 15 липня 2021 року у справі № 565/1501/19, від 31 березня 2021 року у справі № 562/1686/18, зазначено, що батьки не позбавлені права у майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини. Також, у разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дітей за результатами спілкування з батьком у випадку доведеності вказаного мати не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні дітей.

До того ж, суд вважає за необхідне роз`яснити батькам вимогу нести відповідальність за життя та здоров`я дітей, не налаштовувати її один проти одного, попереджати один одного про свої дії щодо дітей та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дітей.

При цьому, суд звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дітей, їхнього розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дітей, що буде відповідати інтересам дітей.

Керуючись ст.ст.12,13,76- 82,258,259,263-265ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні дітей, - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні і вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити спосіб спілкування батька ОСОБА_1 із дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:

Зобов`язати ОСОБА_2 у період дії воєнного стану в Україні і перебування дітей у цей час за кордоном організовувати спілкування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони щоденно у будні дні двічі на день з 8.00 до 9.00 години та з 17.00 до 21.00 год. протягом 1 години, а у вихідні, святкові дні та дні народження дітей у період з 8.00 до 21.00 годину впродовж дня не менше 2 годин, з урахуванням графіку та режиму дня дітей.

Зобов`язати ОСОБА_2 у період дії воєнного стану в Україні і перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у цей час за кордоном повідомляти батька ОСОБА_1 про місце проживання дітей та у випадку зміни місця проживання дітей повідомляти нову адресу проживання негайно шляхом мобільного телефонного зв`язку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Повний текст рішення суду складено до 21 червня 2024 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця мешкання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Кузьмінов Дмитро Валерійович рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник відповідачки: адвокат Рогозін Олексій Вікторович.

Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, адреса: 69007, м.Запоріжжя, вул.Мирослава Симчича, буд.56, код ЄДРПОУ 36407998.

Суддя: О.М.Погрібна