Постанова

від 19.06.2024 по справі 235/8581/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5681/24 Справа № 235/8581/21 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

за участю секретаря - Ніколиної А.П.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дніпроцивільну справуза апеляційноюскаргою Покровської міськоїради Донецькоїобласті нарішення Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від23січня 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 ,яка дієтакож вінтересах неповнолітньої ОСОБА_2 доПокровської міськоїради Донецькоїобласті провизнання незаконнимрішення,визнання правана приватизаціюта зобов`язаннявчинити певнідії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2022 року до суду надійшла позовна заява, яку позивачка уточнила та просила визнати незаконною відмову Покровської міської ради Донецької області в приватизації квартири, визнати за позивачкою та її донькою право на приватизацію квартири та зобов`язати Покровську міську раду Донецької області.

В обґрунтування вимог зазначає, що її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була основним квартиронаймачем житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в яку вона вселилися на підставі ордеру. З 16.04.1987 року позивачка постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.11.2009 року по теперішній час. ІНФОРМАЦІЯ_3 її мати ОСОБА_3 померла. Рішенням виконкому Покровської міської ради від 15.07.2021 року №324 «Про житлові питання та пропозиції громадської комісії з житлових питань від 25.06.2021» було внесено зміни до договору найму житлового приміщення переоформлено особистий рахунок вказаної квартири з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 . Маючи намір приватизувати житло, вона звернулася до уповноваженого органу приватизації житла до виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області з відповідною заявою та необхідним пакетом документів про приватизацію квартири АДРЕСА_2 . Листом Покровської міської ради Донецької області №02-03/19532 від 21.09.2021 року позивачу відмовлено у приватизації квартири через ненадання ордеру на житло. Згідно довідки виданої ТВБВ №10004/0238 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» №656 та №655 від 21.09.2021 року, ОСОБА_1 , 1987 року народження та ОСОБА_2 , 2007 року народження, значаться в списках про отримання житлових чеків за адресою: АДРЕСА_1 . Приватизаційний чек не отримували. Крім того, листом Покровської міської ради Донецької області №02-03/19279 від 24.11.2020 року, повідомлено позивача, про те, що корінець ордеру на житлову квартиру АДРЕСА_2 , в архівних матеріалах Покровської міської ради не зберігся. Вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства та обставина, що не зберігся ордер, не свідчить про відсутність у неї та її дочки права на приватизацію цієї квартири, оскільки вони на законних підставах є зареєстрованими в цьому житловому приміщенні і протягом тривалого часу правомірно користується ним та проживають в ньому.

Просила ухвалити рішення, яким визнати рішення незаконним, визнати право на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, а тому вона змушена звертатися за захистом своїх прав до суду.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Покровської міської ради Донецької області про визнання незаконним рішення, визнання права власності на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії задоволені частково.

Визнано незаконною відмову Покровської міської ради Донецької області в приватизації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі наданих документів.

Зобов`язано Покровську міську раду Донецької області провести дії по приватизації квартири, за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за відсутності ордера.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду, Покровська міська рада Покровського району Донецької області подала апеляційну скаргу та посилаючись на те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для вирішення питання щодо приватизації квартири позивачкою не надано відомості про реєстрацію та використання житлових чеків ОСОБА_1 з грудня 1992 року по 06.06.2006 року, відомості про реєстрацію та використання житлових чеків ОСОБА_2 з 19.10.2007 року по 26.11.2009 року, а також відсутній ордер або копія ордеру про надання жилої площі за вищевказаною адресою, тобто наданий неповний пакет документів, що йде врозріз вимогам діючого законодавства

Зазначають, що на час дії воєнного стану вирішення питань відчуження комунального майна, у тому числі і шляхом приватизації, тимчасово не здійснюється.

Крім того, звертають увагу на те, що у відповідності до ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Покровської міської ради Донецької області про визнання незаконним рішення, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, суд виходив з доведеності цих вимог.

Встановивши, що позивачі вселені до квартири на законних підставах, законність їх проживання ніхто не оспорює, а відсутність ордеру на квартиру позбавляє позивачів реалізувати право на приватизацію, у позивачів наявні всі необхідні документи для проведення приватизації, крім ордеру, який позивачі не можуть надати з незалежних причин, у зв`язку з відсутністю чіткого правового регулювання взаємовідносин органу приватизації та громадянина при втраті або неможливості отримання документів, оскільки відповідач не оспорює право позивачів на приватизацію квартири, та з огляду на те, що спір виник не з вини органу приватизації, а у зв`язку з відсутністю механізму вирішення вказаного питання у позасудовому порядку, суд вважає, що позивачі мають право у встановленому законом порядку на приватизацію житлового приміщення, в якому зареєстровані та фактично проживають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 07.06.2021 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 718) (а.с. 39).

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 05.05.1987 року, відділом РАГСУ м. Красноармійська Донецької області, актовий запис № 400; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 04.08.2007 року, відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, де вказано дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_4 ») (а.с. 13, 38).

Згідно довідки, виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Покровської міської ради Донецької області № 11250 від 17.09.2021 року, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.04.1987 року по 08.10.2002 року, з 06.06.2006 року по теперішній час (а.с. 6, 24).

Разом із нею, за вказаною адресою проживає та зареєстрована з народження по даний час, її неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 23).

Рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради від 15.07.2021 року № 324 «Про житлові питання та пропозиції громадської комісії з житлових питань від 25.06.2021» було внесено зміни до договору найму жилого приміщення переоформлено особистий рахунок житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (а.с. 41).

Згідно з технічним паспортом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , складеним 17.08.2021 року, загальна площа квартири становить 40,3 кв.м., житлова 26,2 кв.м.(а.с. 26-27).

21.09.2021 року з метою приватизації вказаної квартири, позивачка звернулась до Покровської міської ради Донецької області, щодо передачі їй та неповнолітній доньці ОСОБА_2 у приватну власність квартиру.

Проте, листом Покровської міської ради Донецької області № 02-03/19532 від 21.09.2021 року позивачеві було повідомлено у приватизації квартири, у зв`язку з наданням неповного пакета документів, а саме: ненадання копії ордеру на житло (а.с. 20-21).

Листом Покровської міської ради Донецької області № 02-03/19279 від 24.11.2020 року повідомлено позивача, про те, що корінець ордеру на житлову квартиру АДРЕСА_2 , в архівних матеріалах Покровської міської ради не зберігся (а.с. 5).

Згідно довідки виданої ТВБВ №10004/0238 філії - Донецьке обласне управління «Ощадбанк» № 656 та № 655 від 21.09.2021 року, ОСОБА_1 , 1987 року народження та ОСОБА_2 , 2007 року народження, значаться в списках про отримання житлових чеків за адресою: АДРЕСА_1 . Приватизаційний чек не отримували (а.с. 18-19).

Так,статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами статті 345 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій статті 9 ЖК УкраїнськоїРСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні`встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду`передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейській суд з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відсутність у позивачів ордеру не може бути єдиної підставою для відмови у приватизації позивачами квартири.

Згідно положень частини 10 статті 8 у прив`язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому посилання відповідача на те, що позивач не має права на приватизацію, оскільки не надав ордеру, є безпідставним.

Встановивши наведені обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що спірна квартира не відноситься до житла, визначеному в ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому не зважаючи на відсутність ордера позивачем дотримано всі умови, передбачені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», внаслідок чого наявне право здійснити приватизацію квартири, в якій зареєстроване її постійне місце проживання.

Законність права користування ОСОБА_1 у спірній квартирі відповідачем не оспорена, даних щодо оспорення права проживання її у спірній квартирі будь-якими іншими особами матеріали справи не містять.

Згідно положень частини 10 статті 8 у прив`язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому відмова відповідача у реалізації ОСОБА_1 права на приватизацію згідно з положенням ст.58 Житлового Кодексу України, оскільки та не надала ордеру, є безпідставним.

Таким чином, дії Покровської міської ради Донецької області порушують конституційне право ОСОБА_1 на приватизацію житла у встановленому законом порядку.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовуються висновків суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не свідчать, що висновки суду першої інстанції є помилковими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати, понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу, з підстав залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуПокровської міськоїради Донецькоїобласті - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від23січня 2024року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: