Постанова

від 20.06.2024 по справі 461/1258/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/1258/24 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/811/813/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові в залі суду цивільну справуза апеляційною скаргою представника Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - Хомутецького Даниїла Сергійовича на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 лютого 2024 року у справі за заявою Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2024 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Галицькогорайонного судум.Львова від23лютого 2024року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалу суду оскаржив представник Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - Хомутецький Даниїл Сергійович.

В апеляційнійскарзі зазначає,що оскаржувануухвалу вважаєнезаконною танеобґрунтованою,такою щопідлягає скасуваннюз направленнямсправи досуду першоїінстанції дляпродовження розглядусправи,оскільки судомпершої інстанціїпорушено нормипроцесуального таматеріального права.Покликається нате,що позовпро стягненнязаборгованості занадання послугз утриманнянерухомого майнамає пред`являтисяза місцемзнаходження цьогомайна,заправилами виключноїпідсудності. При цьому посилається на правові висновки, які викладені в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу у зв`язку з порушенням правил підсудності не ґрунтується на матеріалах справи, не відповідає вимогам закону та базується на невірному тлумаченні норм процесуального права.

Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу,розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповіднодоположень частини 2 статті 369ЦПКУкраїниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічноз`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заяву подано з порушенням правил підсудності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;

4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ч. 1 ст. 162 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Частиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено правило виключної підсудності, за яким позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» посилалось на те, що заборгованість ОСОБА_1 виникла у зв`язку з несплатою житлово-комунальних послуг, які надаються заявником за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, вимоги Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» є такими, що виникли з приводу нерухомого майна. Відповідно заява Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про видачу судового наказу правильно подана до Галицького районного суду м. Львова заправилами виключної підсудності, які визначені ч.1 ст. 30 ЦПК України.

Враховуючи викладене, висновок суду про відмову у видачі судового наказу з зв`язку з порушенням правил підсудності не може вважатися законним, а ухвала суду - підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідност.379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки Галицьким районним судом міста Львова ухвалу від 23 лютого 2024 року постановлено з порушенням норм процесуального права, вказана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеномуст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст.376, 379, 381- 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - Хомутецького Даниїла Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 лютого 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду із стадії відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20.06.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.