Постанова

від 12.06.2024 по справі 760/33583/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/33583/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6893/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Соболь Юлії Павлівни в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська Слобідка» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року у складі судді Букіної О.М.,

у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська Слобідка» до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Незнайко Євгена Вікторовича, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Войнаровська Ірина Анатоліївна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСББ «Олександрівська Слобідка» звернулося у суд із позовом до ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Незнайко Є.В., у якому просило суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50298833 від 18 грудня 2019 року 13:02:34, приватний нотаріус Незнайко Є.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень НОМЕР_2 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000));

- скасувати запис про право власності: номер запису: 34716058, дата та час державної реєстрації: 13 грудня 2019 року 19:20:19, державний реєстратор: приватний нотаріус Незнайко Є.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень НОМЕР_2 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000));

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61113417 від 25 жовтня 2021 року 09:28:48, приватний нотаріус Войнарска І.А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на групу приміщень НОМЕР_2 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000));

- скасувати запис про право власності: номер запису: 44622871, дата та час державної реєстрації: 25 жовтня 2021 року 09:22:15, державний реєстратор: приватний нотаріус Войнарска І.А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_1 ) на групу приміщень НОМЕР_2 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000));

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 1413 від 25.10.2021, укладений між ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) та ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1), посвідчений приватним нотаріусом Войнарска І.А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Позов обґрунтовано тим, що 23 червня 2008 року Державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, прийнято в експлуатацію «Житловий будинок по проспекту Червонозоряному 4-а у Солом`янському районі міста Києва » (в подальшому новозбудованому житловому будинку розпорядженням Солом`янською районною у місті Києві державною адміністрацією, присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1 ).

Вказує, що прийняття в експлуатацію підтверджується актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який затверджено розпорядженням Солом`янської РДА від 27 червня 2008 року № 1097 та зареєстровано Інспекцією Державного архітектурно будівельного контролю міста Києва 18 липня 2008 року № 214.

Разом з цим, КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» у 2008 році, після прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію зареєстровано право власності на об`єкт. Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 за № 157/6445 (діяв на час реєстрації права власності), реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Посилається, що 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на будинок квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 112354).

Стверджує, що як вбачається з експлікації приміщень будинку квартирного типу технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», у будинку не існувало приміщення НОМЕР_2, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199.

Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 травня 2019 року, що знаходиться за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1 , ухвалено рішення створити ОСББ «Олександрівська Слобідка» (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №10731020000040394 від 27 травня 2019 року).

30 травня 2019 року ОСББ «Олександрівська Слобідка» прийнято технічну та виконавчу документацію щодо Житлового будинку по АДРЕСА_1 та здійснено інвентаризацію технічних приміщень.

Вказує, що у жовтні 2021 року ОСББ «Олександрівська Слобідка» дізналося, що нежитлове приміщення (диспетчерська), яке використовується для побутового обслуговування його мешканців, оскільки у нежитловому приміщенні знаходяться інженерне обладнання (модулі управління протипожежною автоматикою, системою пожежогасіння та димовидалення, модуль управління ліфтовою диспетчеризацією чотирьох домів, належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1990954380000).

Як вбачається з інформаційної довідки, об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 56,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що вказане приміщення не існує згідно технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», та фактично у будинку.

Посилається, що зазначене приміщення є технічним приміщенням, загального користування (допоміжним), а отже є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому державна реєстрація прав власності є неправомірною, а договір купівлі-продажу -недійсним.

Позовні вимоги до відповідача-1 позивач мотивує тим, що ОСББ «Олександрівська Слобідка» прийняло від попередньої експлуатуючої організації технічну та виконавчу документацію щодо Житлового будинку по проспекту Червонозоряному 4-ж у Солом`янському районі міста Києва , здійснено інвентаризацію технічних приміщень.

Позивачем станом на 30 травня 2019 року прийнято до обслуговування будинок, у якому не існувало приміщення НОМЕР_2, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199.

Проте, як стало відомо, у жовтні 2021 року з Єдиного державного реєстру речових прав, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» 13 грудня 2019 року зареєстровано право власності на групу приміщень НОМЕР_2, загальною площею 56,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1990954380000).

Вказує, що підставою для такої державної реєстрації слугувало: технічний паспорт від 11 травня 2016 року , складений Київським бюро технічної інвентаризації; витяг з переліку інвесторів від 03 квітня 2019 року, складений ПрАТ «ХК «Київміськбуд»; довідка від 03 квітня 2019 року № 01586/0/2-19, складена ПрАТ «ХК «Київміськбуд»; акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23 червня 2008 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

Зазначає, що 13 грудня 2019 року ПН КМНО Незнайко Є.В. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50298833 від 18 грудня 2019 року.

Позивач вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50298833 від 18 грудня 2019 року є неправомірним, оскільки з довідки від 03 квітня 2019 року 1586/0/2-19, складена ПрАТ «ХК «Київміськбуд», встановлено, що нежитлове приміщення НОМЕР_2 є приміщенням громадського призначення.

Проте поняття «нежитлове приміщення громадського призначення» взагалі відсутнє, оскільки існують нежитлові приміщення в будівлях громадського призначення, а не приміщення громадського призначення.

Вказує, що ДБН передбачені приміщення у будівлях громадського призначення: приймально-вестибюльна група; підприємства харчування; приміщення побутового обслуговування і торгівлі; приміщення культурно-дозвіллєвого призначення; приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення.

Тому вважає, що відповідачем-1 надана довідка для державної реєстрації щодо приміщення громадського призначення, поняття та тлумачення якого законодавством, ДБН не визначено.

Зазначене підтверджується висновком експерта від 07 грудня 2021 року 41/11 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Зазначає, що з акту інвентаризації, складеного позивачем під час приймання передачі об`єкта, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться нежитлове приміщення (диспетчерська) площею 114 м. кв., а такого приміщення, як група приміщень НОМЕР_2 площею 56,6 м.кв. у будинку фактично, та юридично (відповідно до документів замовника будівництва) не існує.

У нежитловому приміщенні, проектною організацією разом із замовником будівництва передбачено встановлення протипожежної системи захисту та розміщення диспетчерської.

Зазначене обладнання передбачено робочим проектом автоматичної установки пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу на об`єкті: «Проект другої черги забудови комплексу житлових будинків з об`єктами обслуговування на проспекті Червонозоряному, 4 в Солом`янському районі міста Києва ».

Без встановлення такої установки об`єкт не міг би бути прийнятим до експлуатації.

Вказує, що на балансі у відповідача-1 де-юре не може обліковуватись приміщення (диспетчерська). Зазначає, що інженерне обладнання, що розміщене у нежитловому приміщенні, є таким, що призначене для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, тому згідно нормативно-правових актів у галузі будівництва п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 приміщення є технічним, допоміжним, нежитлове приміщення (диспетчерська) є технічним, допоміжним, а не ізольованим нежитловим приміщенням (групою нежитлових приміщень) будинку, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, і не є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Вказане нежитлове приміщення має розбіжності в порівнянні з наданою проектною документацією (проекту 75-10/РД-АР).

Так, згідно Проекту другої черги забудови комплексу житлових будинків з об`єктами обслуговування на проспекті Червонозоряному, 4 в Солом`янському районі м. Києва № 75-10/РД-АР ТОВ «МЖК-1» передбачено нежитлове приміщення площею 114 м. кв.

У грудні 2021 року здійснено технічну інвентаризацію (технічний паспорт на нежитлове приміщення (диспетчерська) по АДРЕСА_1 , від 01 грудня 2021 року, інвентаризаційна справа 1264, складений ФОП ОСОБА_4 ), згідно якого вбачається нежитлове приміщення 114 м.кв.

Проте, зазначене приміщення після прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва та відповідно до експлікації згідно проекту 75-10/РД-АР поділено відповідачем-1 самочинно шляхом здійснення реконструкції на два приміщення.

Вказує, що для державної реєстрації відповідачем-1 не надано документи, які передбачено пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), а саме: договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності), оскільки замовником будівництва виступало Міністерство надзвичайних ситуацій України; документ про присвоєння об`єкту адреси; документ, який підтверджує прийняття в експлуатацію саме нежитлового приміщення 56,6 м.кв., (відбулась самочинна реконструкція), а не приміщенні площею 114 м.кв. не надано документа, який би підтверджував, що саме відповідач-1 є власником оспорюваного приміщення, або володіє майновими правами щодо оспорюваного приміщення.

Тому стверджує, що відповідач-1 діяв поза межами правового поля, набув право власності на технічне (допоміжне) приміщення, яке використовується мешканцями будинку, як допоміжне, здійснив самочинну реконструкцію приміщення шляхом поділу одного приміщення на два приміщення.

Позовні вимоги до відповідача-3 мотивує тим, що оскаржуване рішення винесено без документа, що підтверджує набуття прав на нерухоме майно, оскільки замовником будівництва є: Міністерство надзвичайних ситуацій України, між останнім та відповідачем існують правовідносини, які відображаються у відповідному договорі.

Вказує, що відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23 червня 2008 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, замовником виступає інша юридична особа, та згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію, відповідач-1 взагалі не зазначений, як підрядник чи суб`єкт містобудування, відтак правових документів, які б підтверджували набуття права власності на оспорюване приміщення нотаріусу не надано, а останній не витребував.

Зазначає, що не надано документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки як зазначалося вище, з експлікації приміщень будинку квартирного типу технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що у будинку не існувало приміщення НОМЕР_2, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199, а відтак необхідний документ, який підтверджує адресу об`єкту нерухомого майна відсутній.

Таким чином вважає, що державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення за відповідачем-1 проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки відповідач-1 всупереч вимогам статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не подав державному реєстратору документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, тому державний реєстратор незаконно зареєстрував за ним право власності. Внаслідок незаконності первісної реєстрації незаконною стала і подальша реєстрація за відповідачем-2.

Посилається, що вимоги позивача, який в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСББ «Олександрівська Слобідка» - відмовлено.

В апеляційній скарзі Соболь Ю.П. в інтересах ОСББ «Олександрівська Слобідка» просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що група нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 56,6 м. кв., за адресою : АДРЕСА_1 не існує згідно технічного паспорта, виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та фактично у будинку. Зазначене приміщення є технічним приміщенням загального користування (допоміжним), а отже є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому державна реєстрація прав власності є неправомірною, а договір купівлі-продажу недійсним.

Вказує, що місце загального користування не може бути зареєстроване у реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки такого майна не має. Це місце у якому знаходиться обладнання.

Зазначає, що за скаржником оспорюване (приміщення) місце не було зареєстровано і не може бути зареєстровано за жодною особою навіть у майбутньому.

Посилається на те, що до складу ОСББ входять всі мешканці будинку. Вони не придбавали жодного місця загального користування. Це місце загального користування по закону, ДБН, згідно проекту належить мешканцям будинку на праві спільної сумісної власності.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що 23 червня 2008 року Державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, прийнято в експлуатацію «Житловий будинок по АДРЕСА_1 ». Згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єктом, замовником будівництва є Міністерство надзвичайних ситуацій України. При цьому інвестором-підрядником будівництва об`єкта виступило ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», таким чином, між замовником Міністерством надзвичайних ситуацій України та ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладений договір щодо участі у будівництві та здійснено розподіл площ.

Крім того, у 2008 році ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна.

Вважає, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 50298833 від 18 грудня 2019 року неправомірним.

Зазначено, що відповідачем 1 надана довідка для державної реєстрації щодо приміщення громадського призначення, поняття та тлумачення якого законодавством ДБН не визначено.

Скаржник не погоджується із тим, що суд зазначив що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. є не належний відповідач. Вважає, що відповідач незаконно вчинив реєстраційні дії, суд повинен був дослідити законність дій відповідача, або на стадії підготовчого засідання змінити статус відповідача.

Посилається на те, що не надано документ, що присвоює об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки згідно технічного паспорту виготовленого 25 грудня 2008 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається у будинку не існувало приміщення НОМЕР_2, оскільки нумерація приміщень закінчується номером 199, а відтак необхідний документ, який підтверджує адресу об`єкту нерухомого майна.

Окрім цього, судом першої інстанції не взято до уваги висновок експерта від 07 грудня 2021 року №41/11 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу Варицький Є.В. в інтересах ПрАТ «ХК «Київміськбуд», просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Різник О.О. в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Незнайко Є.В. просить залишити рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Павлішина Н.В. в інтересах ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСББ «Олександрівська Слобідка» повністю.

Приватний нотаріус КМНО м. Києва Войнарська І.А. у судове зсідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у визначений законом спосіб (а.с. 36 т.4) причин неявки не повідомила, у зв`язку з чим вирішено проводити розгляд за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Соболь Ю.П. , які просили апеляційну скаргу задовольнити, адвоката Різника О.О. в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Незнайко Є.В., Варицького Є.В. в інтересах ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Павлішину Н.В. в інтересах ОСОБА_2 , які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Зі справи убачається, що приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. було прийнято рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50298833 від 18.12.2019 13:02:34, щодо державної реєстрації права власності ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень НОМЕР_2 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000) (а.с. 27-28 т. 1).

13.12.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності: номер запису: 34716058, дата та час державної реєстрації: 13.12.2019 19:20:19, щодо державної реєстрації права власності ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23527052) на групу приміщень НОМЕР_2 загальною площею 56,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1990954380000).

Підставою для державної реєстрації права власності слугували наступні документи: технічний паспорт від 11.05.2016, складений Київським бюро технічної інвентаризації; витяг з переліку інвесторів від 03.04.2019, складений ПрАТ «ХК «Київміськбуд»; довідка від 03.04.2019 № 01586/0/2-19, складена ПрАТ «ХК «Київміськбуд»; акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23.06.2008, видану Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю міста Києва.

03.12.2004 між АТ Холдингова компанія «Київміськбуд», правонаступником якого є ПрАТ Холдингова компанія «Київміськбуд» (Інвестор-Підрядник) та Міністерством України з питань надзвичайної ситуації (Замовник) був укладений договір № 45-152/04 будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряний 4-А в Солом`янському районі м. Києва (а.с. 57-59 т. 2).

Відповідно до п. 2.2 Договору, Замовник частково передає Інвестору свої функції замовника з проектування та будівництва, за виключенням функцій, необхідних для забезпечення відведення та передачі згідно Акту Інвестору-підряднику для будівництва земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Замовник, після здачі Об`єкту (окремих його пускових комплексів) в експлуатацію, отримує 16 (шістнадцять відсотків) загальної площі житла в збудованому Об`єкті.

Інвестор-підрядник отримує у свою власність в повному обсязі майнові права та всю кінцеву будівельну продукцію (об`єкт) у тому числі 2 % службового житла, крім частини, зазначеної у п. 2.3. цього Договору.

03.09.2007 АТ Холдингова компанія «Київміськбуд», правонаступником якого є ПрАТ Холдингова компанія «Київміськбуд» (Інвестор-Підрядник) та Міністерством України з питань надзвичайної ситуації (Замовник) було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 45-152/04 будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряний 4-А в Солом`янському районі м. Києва (а.с. 61 т. 2).

Відповідно до п.п. 2-4 Додаткової угоди № 4 До Договору № 45-152/04 від 03 грудня 2004 року про будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряному, 4-А в Солом`янському районі м. Києва від 03.09.2007, враховуючи те, що відповідно до рекомендації Містобудівної ради, Солом`янської районної ради проектом передбачено будівництво дитячого садка на 135 місць, окремо розташований паркінг та торгово-побутовий комплекс тим самим не дало змогу отримати максимальний вихід жила на зазначеній території, Інвестор-підрядник передає Замовнику додатково загальну житлову площу від загальної площі окремо побутового торгово-побутового приміщення 6 % (або 571 кв.м.).

В доповнення п. 3.1.4. Договору, передача ГУЖЗ 5% загальної житлової площі Об`єкту здійснює Інвестор-підрядник з частки Замовника (412 кв.м.), зменшуючи при цьому частку Замовника.

Залишок загальної площі житла (з урахуванням вже переданого житла 985 кв.м., виключення загальної площі 1449 кв.м. згідно п. 1 цієї Угоди та відрахувань ГУЖЗ-412 кв.м.), яке отримує Замовник станом на 01.09.07 складає 5965 кв.м.

Актом звірки взаємних розрахунків за договором від 03.12.2004 № 45-152/04 на будівництво житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по по проспекту Червонозоряному, 4-А в Солом`янському районі м. Києва зазначено наступне: 1. підлягає передачі згідно з договором від 03.12.2004 № 45-125/04 - 8240 кв.м.;2. підлягає передачі згідно з коригуванням розрахунку відповідно до додаткової угоди від 03.09.2007 №4 (з урахуванням виключення загальної площі 1449 кв.м. за витрати по виконанню ремонтних робіт на вул. Вишгородській, 150 , відрахувань 5% (412 кв.м.) ГУЗЖ та додатково отриманих 6% (571 кв.м.) від загальної площі торгово-побутового приміщення) - 6950 кв.м.; 3. фактично передано - 6950 кв.м. Після підписання акту звірки розрахунків сторони домовляться, що умови вищевказаного договору по передачі житла виконані у повному обсязі (а.с. 62 т.2).

23.06.2008 Державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, прийнято в експлуатацію «Житловий будинок по проспекту Червонозоряному 4-а у Солом`янському районі міста Києва » (в подальшому новозбудованому житловому будинку розпорядженням Солом`янською районною у місті Києві державною адміністрацією, присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1 ).

Прийняття в експлуатацію підтверджується актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який затверджено розпорядженням Солом`янської РДА від 27.06.2008 № 1097 та зареєстровано Інспекцією Державного архітектурно будівельного контролю міста Києва 18.07.2008 № 214.

25.12.2008 Комунальним підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на будинок квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 112354) (а.с. 218 т.1).

Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11.05.2019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалено рішення створити ОСББ «Олександрівська Слобідка» (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №10731020000040394 від 27.05.2019).

30 травня 2019 року ОСББ «Олександрівська Слобідка» прийнято технічну та виконавчу документацію щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 та здійснено інвентаризацію технічних приміщень.

Звертаючись у суд із позовом ОСББ «Олександрівська Слобідка» вказало, що за наслідками проведення інвентаризації у жовтні 2021 року об`єднанню стало відомо про те, що нежитлове приміщення (диспетчерська), яке використовується для побутового обслуговування його мешканців, оскільки у нежитловому приміщенні знаходяться інженерне обладнання (модулі управління протипожежною автоматикою, системою пожежогасіння та димовидалення, модуль управління ліфтовою диспетчеризацією чотирьох домів, належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1990954380000).

Як вбачається з інформаційної довідки, за ПрАТ Холдингова компанія «Київміськбуд», а в подальшому за ОСОБА_2 було зареєстроване на праві власності наступне майно: об`єкт нерухомого майна - група нежитлових приміщень НОМЕР_2, загальною площею 56,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком експерта № 41/11 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.12.2021 установлено, що нежитлове приміщення (диспетчерська) за адресою: АДРЕСА_1 , яке не може використовуватися, як приміщення громадського призначення, оскільки в ньому розташовані інженерні комунікації для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, приміщення є технічним, допоміжним (а.с. 111-166 т.1).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна (стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з ч.2 статті 10 Закону статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами» власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Установлено, що відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням Солом`янської РДА від 27.06.2008р. №1097 та зареєстрований інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 18.07.2008р. №214, 23.06.2008будинок по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію (а.с.34-37 т.1).

Як убачається з технічного паспорту на будинок квартирного типу (гуртожиток) по АДРЕСА_1 , виготовлений 25.12.2008 за наслідками введення будинку в експлуатацію, складеного КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСББ «Олександрівська Слобідка», інвентаризаційна справа № 112354, нумерація групи приміщень житлового будинку закінчується №199 й приміщення № 196 має площу114,9 кв.м. (а.с.51-63 т.1).

Згідно експертного висновку Державного департаменту пожежної безпеки МНС України, у житловому будинку у приміщенні, пл. 114,55 кв.м. розташована диспетчерська автоматичної пожежної сигналізації (а.с.65-68 т.1).

Між тим, відповідно до матеріалів справи, 13.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про набуття ПРАТ «ХК «Київміськбуд» у власність нового приміщення НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,6 кв.м, яке згодом було продано ОСОБА_2 (а.с.25-28 т.1), що утворено за наслідками реконструкції приміщення диспетчерської.

Так, відповідно до висновку експерта № 41/11 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.12.2021, змонтована у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 протипожежна система захисту, яка розміщується у нежитловому приміщенні (диспетчерська) відповідає проектним рішенням та не може використовуватися як приміщення громадського призначення, остільки в приміщенні розташовані інженерні комунікації. Інженерне обладнання, яке розміщене у нежитловому приміщенні (диспетчерська) є таким, що призначене для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, тому згідно нормативно-правових актів у галузі будівництва п.3.38 ДБН В 2.2-15 2019 (2) приміщення є технічним, допоміжним.

Нежитлове приміщення (диспетчерська) є таким що за призначенням слугує для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Нежитлове приміщення (диспетчерська) є технічним допоміжним, а не ізольованим нежитловим приміщенням групи нежитлових приміщень будинку, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку і не є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Встановлено, що вказане нежитлове приміщення (диспетчерська) має розбіжності в порівнянні з наданою проектною документацією, а саме : виконано реконструкцію (15): 1-вздовж осі Б виконано дверний проріз між осями 20-21; 2-виконано цегляну кладку на відстані 8025мм від осі А в бік осі Б між осями 21-25;3- виконано цегляну кладку вздовж осі А в бік осі Б; Таким чином, відповідно до експлікації згідно проекту 75-10РД-АР було фактично розділено на два приміщення, після прийняття об`єкта в експлуатацію. Перелічені роботи відносяться до робіт, які потребують документів, що дають право на їх виготовлення.

У нежитловому приміщенні (диспетчерська) знаходиться інженерне обладнання - модулі управління протипожежною автоматикою, системою пожежогасіння та димовідведення, модуль управління ліфтовою диспетчеризацією чотирьох будинків по АДРЕСА_1 ,6в, 6г та 6 д, яке складається з:

- Модуль управління ліфтовою диспетчеризація, 1 од.;

- Модуль управління протипожежною автоматикою, 1 од.;

- Модуль управління котельним господарством, 1 од.;

- Пожежна автоматика:

- Прилад ППУ ПТ Omega, 1од.;

- Прилад розширення БРВУ Omega, 1од.;

- Модулі безперебійного живлення, 2 од.;

- Прилад фотон 4ТЗ.1 1 од.;

- Сповіщувач пожежний автоматичний димовий;

- Сповіщувач пожежний ручний;

- Оповіщувач світлозвуковий (а.с. 111-166 т.1).

Отже, матеріалами експертизи доведено, що за наслідками проведеного без згоди співвласників будинку по АДРЕСА_1 переобладнання нежитлового приміщення (диспетчерської) шляхом реконструкції й виконання будівельних робіт, ПРАТ « ХК «Київміськбуд» було створено приміщення, пл.56,6 кв.м й разом з частиною допоміжного обладнання у подальшому продано ОСОБА_2 .

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що ОСББ «Олександрівська Слобідка» заявляючи вимоги до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 не вірно обрав спосіб захисту порушеного права, яким є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ОСОБА_2 .

Такі висновки районного суду є обґрунтованими враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження 14-364цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, провадження № 12-84гс20).

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.

У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ПрАТ Холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що захист порушених прав позивача, який вважає себе власником майна, відчуженого за на користь ОСОБА_2 , можливий лише шляхом пред`явлення віндикаційного позову до набувачів цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неналежним.

Наведе узгоджується із висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеними у постановах від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц (провадження № 61-15968св19) та від 15 грудня 2021 року у справі № 761/8014/17 (провадження № 61-10222св21).

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Крім того районний суд відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до приватного нотаріуса КМНО м. Києва Незнайко Є.В. вказав, що останній є неналежним відповідачем по справі.

З висновком суду у вказаній частині колегія судів також погоджується, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Однак, позивачем, в порушення вищевказаних вимог, не зазначено та не доведено в судовому засіданні, які саме його права були порушені внаслідок реєстрації приватним нотаріусом КМНО м. Києва Незнайко Є.В. за відповідачем ОСОБА_2 права власності на спірне майно.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі НОМЕР_2/11374/18, провадження № 61-17508св20).

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Що стосується судових витрат понесених скаржником, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Соболь Юлії Павлівни в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрівська Слобідка» залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 червня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: