Ухвала

від 20.06.2024 по справі 120/5444/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

20 червня 2024 р.Справа № 120/5444/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Сивак Марії Миколаївни

представника позивача: Мишковської Тетяни Миколаївни

представника відповідача: Дубіцької Тетяни Вікторівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС МАШИНЕРІ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС МАШИНЕРІ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АКС МАШИНЕРІ», за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 року №0069320706 та податкова вимога від 12.06.2023 року №005968-1302-0232. Позивач вважає зазначені податкове повідомлення-рішення та вимогу відповідача протиправними, тому з метою їх скасування звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 30.04.2024 року.

Ухвалою від 03.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

20.06.2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подане нею клопотання та просила залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотання відповідача, оскільки при відкритті провадження судом було надано оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Визначаючись щодо строків звернення позивача до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначив, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати змінив попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вказав, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як слідує із матеріалів позовної заяви, предметом оскарження за даним позовом є податкове повідомлення-рішення №0069320706 від 12.05.2023.

При цьому, доказів того, що позивачем застосовувалась процедура адміністративного оскарження матеріали позовної заяви не містять.

Відтак, до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Втім, із позовом щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2023 позивач звернувся лише 25.04.2024, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Також суд звертає увагу, що окреме клопотання про поновлення строку звернення до суду представник позивача разом з позовною заявою не надавав, а тому, доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою оцінка судом не надавалася.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом, вважаю, що даний позов підлягає залишенню без руху, як то визначено частиною 1 статті 123 КАС України та частиною 13 статті 171 КАС України.

Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 122, 123, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС МАШИНЕРІ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннязалишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено 20.06.2024 року.

СуддяЧернюк Алла Юріївна