Ухвала

від 17.06.2024 по справі 160/14955/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 червня 2024 року Справа 160/14955/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали скарги Павлоградської міської ради до державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юлії Муштей про визнання неправомірними та необґрунтованими рішень, скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 05.06.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла скарга Павлоградської міської ради до державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юлії Муштей, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірним та необґрунтованим рішення державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 75013987;

- визнати неправомірним та необґрунтованим рішення державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни про стягнення виконавчого збору з Павлоградської міської ради у розмірі 32 000,00 грн.;

- визнати неправомірним та необґрунтованим рішення державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 350,00 грн.;

- визнати неправомірним та необґрунтованим рішення державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни про накладення штрафу на Павлоградську міську раду у розмірі 5100,00 грн.

- скасувати постановудержавного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75013987;

- скасувати постановудержавного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про стягнення виконавчого збору з Павлоградської міської ради у розмірі 32 000,00 грн.;

- скасувати постановудержавного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 350,00 грн.;

- скасувати постановудержавного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 30.05.2024 року щодо накладення штрафу на Павлоградську міську раду у розмірі 5100,00 грн.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 року зазначена вище справа розподілена та 11.06.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, а також постанові Верховного Суду від 14.09.2022 року у справі № 280/9443/21.

Разом із тим, з огляду на зміст позовних вимог, позивач заявив три окремі вимоги майнового характеру (скасування постанов від 16.05.2024 року про стягнення виконавчого збору з Павлоградської міської ради у розмірі 32 000,00 грн.; від 16.05.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 350,00 грн. та від 30.05.2024 року щодо накладення штрафу на Павлоградську міську раду у розмірі 5100,00 грн.) та одну вимогу немайнового характеру (скасування постанови від 16.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75013987), оскільки оскаржує чотири постанови державного виконавця.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 6056 грн. (3028х2).

Відтак, позивачу слід подати до суду оригінал доказу сплати судового збору у сумі 6056 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

До того ж, відповідно до частини 3 статті 287 КАС України, передбачає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Зі змісту позову вбачається, що у вступній частині позову у якості відповідача зазначено як державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юлії Муштей, яка не є суб`єктом владних повноважень.

При цьому, з огляду на приписи ст. 287 КАС України у якості відповідача повинен виступати конкретний відповідний орган державної виконавчої служби як суб`єкт владних повноважень а не посадова особа цього відділу.

До того ж, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 287 КАС України до суду подається позовна заява а не скарга, як про це зазначив позивач.

Відтак, позивачу слід подати до суду позовну заяву із її копією для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із формою подання позову та з належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, та визначитися із змістом позовних вимог у відповідності до вимог ст. 5 КАС України.

При цьому, вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов`язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.

Суддею встановлено, що позовна заява не подана у строк, установлений законом.

Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, суддя звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач оскаржує чотири спірних постанови: постановудержавного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75013987; постанову державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про стягнення виконавчого збору з Павлоградської міської ради у розмірі 32 000,00 грн.; постанову державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 350,00 грн. та постанову державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 30.05.2024 року щодо накладення штрафу на Павлоградську міську раду у розмірі 5100,00 грн.

Позовна заява направлена до суду засобами поштового зв`язку 05.06.2024 року.

В поданій до суду позовній заяві Павлоградська міська рада зазначає, що всупереч фактам щодо добровільного викання рішення суду, 31.05.2024 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) - «Електронний суд» боржнику, тобто позивачу у даній справі стало відомо, що державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлією Анатоліївною були прийняті чотири постанови:

- постанова державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75013987;

- постанова державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про стягнення виконавчого збору з Павлоградської міської ради у розмірі 32 000,00 грн.;

- постанова державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 350,00 грн.;

- постанова державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 30.05.2024 року щодо накладення штрафу на Павлоградську міську раду у розмірі 5100,00 грн.

Судом приймається до уваги, що означені спірні постанови зареєстровані Павлоградською міською радою як 05.06.2024 року.

Натомість відповідних доказів щодо обізнаності трьох постанов державного виконавця (постанови державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75013987; постанови державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про стягнення виконавчого збору з Павлоградської міської ради у розмірі 32 000,00 грн. та постанови державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Муштей Юлії Анатоліївни від 16.05.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 350,00 грн.) як 31.05.2024 року позивачем до суду не надано.

Таким чином, позивачем подано скаргу після закінчення десятиденного строку (до 27.05.2024 року де 25.05.2024 року та 26.05.2024 року є вихідними днями) для звернення до суду, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про прийняття спірних постанов.

Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску - подано також не було.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст. ст. 161, 167 КАС України та відповідні докази щодо факту обізнаності існування постанов як 31.05.2024 року.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тож, за приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин (докази отримання оскаржуваних постанов із зазначенням відповідної дати).

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Павлоградської міської ради до державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юлії Муштей про визнання неправомірними та необґрунтованими рішень, скасування постанов - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 6056 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України із визначенням вірного найменування відповідача;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин (докази щодо факту обізнаності існування постанов як 31.05.2024 року).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник