Рішення

від 20.06.2024 по справі 240/1232/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Житоми справа № 240/1232/24

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне-Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонне-Агро" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2023 №000246400703, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 36144 грн.

В обґрунтування позову вказує, що оскільки, ТОВ «Голден Кроп» є платником податку на додану вартість та постачальником послуг, котрі є об`єктом оподаткування ПДВ, Товариством було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, що в свою чергу є підставою на формування ТОВ "ПОЛОННЕ-АГРО" податкового кредиту: - 1 від 02.08.2023; - 2 від 30.09.2023. Вважає, що реєстрація ПН в ЄРПН свідчить про добросовісність постачальника послуг і про право покупця послуг на ПК. Тобто, до перевірки надано первинні бухгалтерські документи, які дають можливість податковому органу встановити та підтвердити факт надання ТОВ «Голден Кроп» послуг та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Втім, висновки податкового органу щодо непідтвердження взаємовідносин ґрунтуються виключно на недобросовісності ТОВ «Голден Кроп» в частині начебто відсутності в останнього згідно баз ДПС власної чи орендованої сільськогосподарської техніки. Хоча такі висновки не відповідають дійсності та спростовуються Свідоцтвами про реєстрацію машин, які насправді є орендованими у інших суб`єктів господарювання Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ймовірно ТОВ «Голден Кроп» не задекларував взаємовідносини по оренді у податковій звітності, але яке це має відношення до ТОВ «ПОЛОННЕ-АГРО» податковий орган чомусь не згадує. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1.» З врахуванням наведеного та враховуючи наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, акти приймання-передачі, платіжні доручення), податкових накладних, наявність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та враховуючи той факт, що ТОВ «ПОЛОННЕ-АГРО» мав реальні затрати щодо придбання сільськогосподарських послуг, висновки податкового органу є безпідставними та необґрунтованими. Незважаючи на ймовірні зловживання контрагентом, податковий орган чомусь перекладає відповідальність на позивача, ігнорувати первинні бухгалтерські документи, що стосуються факту надання послуг, які були оформленні під час проведення відповідних господарських операцій та були надані як в ході проведення перевірки так і до заперечень. Не прийнято до уваги й той факт, що всі без винятку комбайни належним чином зареєстровані у компетентних органах як рухоме майно, та мають індивідуальні свідоцтва про реєстрацію машин, які чомусь не були прийняті до уваги. Не заперечується податковим органом й той факт, що ТОВ «Голден Кроп» як платник ПДВ дотримався податкової дисципліни в частині сплати ПДВ до бюджету за ведення ним господарської діяльності, у тому числі за Договорами підряду №31/05/2023-1 від 31.05.2023 та №11/09/2023-1 від 11.09.2023. Отже, сукупність первинних бухгалтерських документів свідчить, що господарські операції щодо надання послуг по збиранню врожаю за взаємовідносинами ТОВ "ПОЛОННЕ-АГРО" (Замовник) та ТОВ «Голден Кроп» (Підрядник) відбулись в дійсності, а висновки викладені в акті є безпідставними та необґрунтованими. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 17.01.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 01.02.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що в ході перевірки, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Полонне-Агро» у періоді, що перевірявся мало господарські взаємовідносини з ТОВ «ГОЛДЕН КРОН, щодо надання сільськогосподарських послуг. Згідно Договору підряду від 31.05.2023 №31/05/2023-1 ТОВ «Полонне-Агро», (Замовник) та ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» (підрядник), підрядник виконує роботи із застосуванням сільськогосподарської та/або іншої техніки (машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу). Перелік такої техніки із зазначенням марки, реєстраційного номера, номера кузова, а також перелік працівників Підрядника, що будуть управляти зазначеною технікою визначаються в додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.5 договору) Відповідач звертає увагу, що контролюючим органом, проведеним аналізом бази даних «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» власної чи орендованої сільськогосподарської техніки. Згідно даних «Єдиний реєстр податкових накладних», «Податковий блок» контролюючим органом не встановлено у періоді, що перевірявся відображення послуг оренди сільськогосподарської техніки ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» у інших суб`єктів господарської діяльності. Також, аналізом звітності форми 1 ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь Фізичних осіб, і сум отриманого з них податку» поданої ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» до органів ДПС за перевіряємий період, встановлено відсутність виплат на користь осіб, які виконували сільськогосподарські роботи (157 ознака). Окрім того, ГУ ДПС у Житомирській області звертаємо увагу Суду, що згідно даних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з третього кварталу 2022 по 2 квартал 2023 не встановлено отримання доходів від ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» особами (водіїв, механізаторів, інших членів екіпажу), які згідно первинних документів (додаткових угод, подорожніх листів трактора) виконували роботи по обробітку та збиранню сільськогосподарських культур. Також, звертає увагу, що ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» віднесено до реєстру ризикових платників, згідно рішення ПРО відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.09.2023 №185522. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛОННЕ-АГРО" зареєстровану 18.09.2008 в якості суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість. Основним видом господарської діяльності є - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Встановлено, на підставі направлень від 22.11.2023, посадові особи відповідача провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю " Полонне - Агро" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2023 №9277991027 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатом перевірки складено Акт від 07.12.2023 №20043/06-30-07.03/36009500 у якому вказано:

"Операції пов`язані з виконанням вищевказаних послуг (збирання пшениці, - примітка суду) з контрагентом ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» в бухгалтерському обліку підприємства відображено наступним проведенням:

- Дт 23 Кт 631- загальною вартістю 180718,42 грн;

- Дт 641 Кт631 - відображено суму податкового кредиту з ПДВ 36143,68 грн.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Полонне-Агро» в рамках укладених договорів від 31.05.2023 №31/05/2023-1, від 11.09.2023 №11/09/2023-1 станом на 30.09.2023 обліковується заборгованість на суму 140 788,20 грн.

Аналізом інформаційної бази даних «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» власної чи орендованої сільськогосподарської техніки.

Згідно даних «Єдиний реєстр податкових накладних», «Податковий блок» контролюючим органом не встановлено у періоді, що перевірявся відображення послуг оренди сільськогосподарської техніки ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» у інших суб`єктів господарської діяльності та встановлено, що згідно аналізу звітності форми 1 ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Фізичних осіб, і сум отриманого з них податку» поданої ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» до органів ДПС за перевіряємий період, особи, які виконували сільськогосподарські роботи (157 ознака) відсутні.

Згідно даних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 3 кварталу 2022 по 2 квартал 2023 не встановлено отримання доходів від ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» особами (водіїв, механізаторів, інших членів екіпажу), які згідно первинних документів (додаткових угод, подорожніх листів трактора) виконували роботи по обробітку та збиранню сільськогосподарських культур" (а.с. 25).

"Враховуючи вищевикладене, встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 абзацу першого п. 198.3 п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2023 року на суму ПДВ 36144 грн, у зв`язку з відображенням та декларуванням ТОВ "ПОЛОННЕ - АГРО" нереальної операції з придбання у ТОВ "ГОЛДЕН КРОП" код згідно ЄДРПОУ 44304110, сільськогосподарських послуг по збиранню та обмолоту сільськогосподарських культур" (а.с. 26).

У пп. 3.3.1 Акта від 07.12.2023 №20043/06-30-07.03/36009500 вказано: "Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено її завищення на 36144 грн внаслідок завищення показника рядка 17 (колонка Б) Декларації".

У рядку "Висновок" вказано: "Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є, відповідно до п.п.19-1.1.46 п. 19-1 ст. 19-1, п. 73.4 ст. 74 і п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу, підставою для зазначених нижче висновків. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТОВ "ПОЛОННЕ - АГРО": 1. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 абзацу першого п. 198.3 п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), оскільки ним завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 Декларації за вересень 2023 року на суму 36144 грн".

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 28.12.2023 №000246400703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість відображену у податковій декларації №9277991027 від 20.10.2023 за вересень 2023 року, на суму 36144 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Згідно із п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У свою чергу, Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Для правильного вирішення спору встановленню також підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, орган доходів і зборів відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність (спростовувати реальність) господарських операцій як підстави для прийняття відповідного акта індивідуальної дії.

Суд звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки/надання послуг тим контрагентом, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення перевірки стосовно позивача контролюючим органом було встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Голден Кроп".

Позиція податкового органу про завищення позивачем сум від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду по операціям з цим контрагентом на суму 36144,00 грн ґрунтується на тому, що, на думку контролюючого органу, такі операції не мають реального характеру.

Разом з тим, позивачем надано до суду та під час перевірки, що не заперечується відповідачем:

- договір підряду №11/09/2023-1 від 11.09.2023 (а.с. 44-49) та додаток №1 до нього (а.с. 51);

- договір підряду №31/05/2023-1 від 31.05.2023 (а.с. 52-59), додаток №1 до нього (а.с. 59) та Додаткову угоду від 01.07.2023 до Договору №31/05/2023-1 (а.с. 61);

- акт надання послуг №14 від 02.08.2023 (а.с. 62);

- акт надання послуг №18 від 30.09.2023 (а.с. 63);

- оборотно - сальдову відомість по рахунку 104 за 2023 рік;

- оборотно - сальдову відомість по рахунку 105 за 2023 рік;

- платіжну інструкцію №2009 від 08.08.2023 на суму 76073,90 грн, отримувач - ТОВ "Голден Кроп", призначення платежу: за обмолот пшениці згідно рахунку №13 від 02.08.2023, в т.ч. ПДВ 12678,98 грн (а.с. 90);

- подорожні листи тракториста (а.с. 69-78, 81-82, 86-87).

В матеріалах адміністративної справи містяться надані позивачем копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що вказані у Додатковій угоді від 01.07.2023 до Договору №31/05/2023-1 (а.с. 80, 83, 84, 85, 89 ).

Аналіз викладеної в акті перевірки по ТОВ "Голден Кроп" аргументації нереальності таких операції зводиться до того, вказаний контрагент не могли поставити позивачу ті товари, по яким позивач сформував податковий кредит за вересень 2023 року на суму 36144,00 грн., оскільки аналізом інформаційної бази даних «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» власної чи орендованої сільськогосподарської техніки, не встановлено відображення послуг оренди сільськогосподарської техніки ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» у інших суб`єктів господарської діяльності та встановлено, що згідно аналізу звітності форми 1 ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Фізичних осіб, і сум отриманого з них податку» поданої ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» до органів ДПС за перевіряємий період, особи, які виконували сільськогосподарські роботи (157 ознака) відсутні. Окрім того, згідно даних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 3 кварталу 2022 по 2 квартал 2023 не встановлено отримання доходів від ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» особами (водіїв, механізаторів, інших членів екіпажу), які згідно первинних документів (додаткових угод, подорожніх листів трактора) виконували роботи по обробітку та збиранню сільськогосподарських культур".

Суд звертає увагу на нездійснення податковим органом зустрічних перевірок з ТОВ «ГОЛДЕН КРОП», з метою перевірки реальності задекларованих позивачем операцій з ним.

Окрім того, відповідно до сталої практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Суд звертає увагу, що відповідач не посилається на фіктивність господарської діяльності ТОВ «ГОЛДЕН КРОП» та не надає доказів такої фіктивності.

Зі змісту рішення від 13.09.2023 про відповідність ТОВ "Голден Кроп" критеріям ризиковості вбачається, що інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості, охоплено періодом з 02.02.2023 по 01.08.2023.

Разом з тим, послуги по збиранню пшениці надавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Кроп" позивачу 02.08.2023 та 30.09.2023

Окрім того, податкові накладні №1 від 02.08.2023 по операції з надання послуг згідно Акта надання послуг №14 від 02.08.2023 та №2 від 30.09.2023 згідно Акта надання послуг №18 від 30.09.2023 були зареєстровані в ЄРПН, що не заперечується відповідачем.

Суд зауважує, що саме доведена в судовому засіданні фіктивність господарської діяльності контрагентів платника податків, позбавляє первинні документи по операціям з такими контрагентами юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у позивача доказів сплати цим контрагентам вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з реальною господарською діяльністю учасників цих операцій.

Однак в рамках даного спору податковий орган не доводить фактів фіктивної діяльності вказаного в акті перевірки контрагента позивача.

Долучені позивачем до матеріалів справи договори, первинні бухгалтерські, податкові та платіжні документи по операціям з вказаним акті перевірки контрагентом, підтверджують дотримання позивачем вимог щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності з встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до статті 4 Податкового кодексу, є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, ст.201 п.201.10. ПК України було доповнено абзацом 3 такого змісту: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Звичайною і поширеною практикою, до якої вдавались контролюючі органи, було коригування податкових зобов`язань платника податків через оцінку його правочинів як «безтоварних» або нікчемних. В таких випадках податковий орган фактично виконував «поліцейські» функції та опосередковано звинувачував платника податків у фіктивному підприємництві. Наслідком таких дій контролюючого органу було те, що платник податків, господарські операції якого розцінювались як штучні, опинявся в ситуації тривалої невизначеності, так як після складання ним податкової і бухгалтерської звітності та формування податкового кредиту, податковий орган мав право провести перевірку і визначити податкові зобов`язання протягом 1095 днів.

Зміни до ст.201 п.201.10 ПК України свідчать про те, що законодавець безальтернативно визначив, що сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено податкову чистоту господарської операції і з цією метою контролюючий орган наділений повноваженнями зупинення реєстрації податкових накладних платника податку, господарські операції якого викликають сумнів в їх реальності.

Тобто, після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган має право донарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, виключно на підставі рішення кримінального суду, яким встановлено факт фіктивного підприємництва.

Оскільки податкові накладні, що складені і зареєстровані контрагентом-постачальниками позивача після 1 липня 2017 року, а саме: у 2023 році, то відповідно до ст.201 п.201.10 ПК України, суми ПДВ, які відносились позивачем до податкового кредиту в ці періоди, не потребують додаткового підтвердження з його боку.

На думку судової колегії, вказані обставини є додатковими підставами для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення перевірки.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, суд приходить до висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з його контрагентом.

На підставі всього вищенаведеного, суд вважає, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне-Агро" (вул. Поштова, буд.253,смт Миропіль, Житомирський район, Житомирська область,13033, ЄДРПОУ: 36009500) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2023 №000246400703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне-Агро" документально підтверджені судові витрати у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук