Рішення

від 21.06.2024 по справі 280/3622/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2024 року (09:30)Справа № 280/3622/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІМПЕРІЯ РА» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, код ЄДРПОУ 33869650) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул. Ольги Княгині, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІМПЕРІЯ РА» (далі позивач або ТОВ «ТД ІМПЕРІЯ РА») до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000013/1 від 12.03.2024;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000079 від 12.03.2024.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

14.05.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№19105), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

20 листопада 2023 року ТОВ «ТД ІМПЕРІЯ РА» укладено з компанією «QUIM1 ROMAR S.L.» (Іспанія) контракт на поставку товару №20112023 від 20.11.2023, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується постачати косметичну продукцію у погодженій з Покупцем кількості згідно Інвойсу, а Покупець зобов`язується прийняти поставлену продукцію відповідної якості та провести її оплату.

Відповідно до п.4.1. Контракту, оплата авансових платежів у розмірі 100% від вартості продукції, вказаної в інвойсі до погодженої партії проводиться до відвантаження товару. Відповідно до п.3.2. Контракту, термін відвантаження не повинен перевищувати 20 днів після внесення авансового платежу.

Відповідно до п.6.1. Контракту, у відповідності до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки будуть відповідати базису поставки EXW Valencia (Іспанія), якщо інше не вказано в Інвойсі.

16.02.2024 компанією «QUIM1 ROMAR S.L.» виставлено на адресу позивача інвойс - проформу №15537 на загальну суму 25 787,86 євро (а.с.19-20).

26.02.2024 позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 25265,22 євро, у відповідності до контракту та інвойсу - проформи №15537 від 16.02.2024, що підтверджується, платіжною інструкцією в іноземній валюті №3 (а.с.22).

28.02.2024 компанією «QUIMI ROMAR S.L.» виставлено на адресу позивача інвойс №1211013933 на загальну суму 24970,34 євро. Загальна вартість продукції змінилася в бік зменшення.

28.02.2024 компанією «QUIMI ROMAR S.L.» відправлена продукція на адресу позивача, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною №886925 (а.с.36).

Для отримання послуг транспортування продукції, позивачем укладений договір транспортного експедирування № 04-23/3 від 19.05.2023 з ФОП ОСОБА_1 (а.с.37-46). Вартість транспортних послуг до території України, а саме - м. Валенсія (Іспанія) - п/п Чоп/Захонь склала 142 950,00 грн.

Для здійснення митного оформлення продукції позивачем подано до митного органу вантажну митну декларацію №24UA110140001995U7 від 12.03.2024. В графі 31 декларації опис товару зазначено як «1.Засоби для догляду за волоссям: шампуні. 2. Інші засоби для догляду за волоссям» (а.с.26-30).

Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів. Митна вартість товару за МД №241UA110140001995U7 від 12.03.2024 склала 24 970,34 євро, про що зазначено в графі 22 декларації, та за курсом валюти 41,9559 грн. за євро (графа 23 декларації) становила загалом 1190603,09 грн., з яких - 1047653,09 грн. вартість товару та 142950,00 грн. транспортні витрати до території України. Сума ПДВ за ставкою 20% становила 238120,62 грн (графа 47 декларації).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у вантажній митній декларації №241UA110140001995U7 від 12.03.2024, ТОВ«ТД ІМПЕРІЯ РА» надано митному органу наступні документи:

контракт на поставку товару №20112023 від 20.11.2023;

договір про внесення змін від 19.02.2024 до контракту № 20112023 від 20.11.2023;

інвойс - проформу №15537 від 16.02.2024;

платіжну інструкцію в іноземній валюті №3 від 26.02.2024;

інвойс № 1211013933 від 28.02.2024;

міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №886925 від 28.02.2024;

рахунок на оплату транспортних послуг №240 від 01.03.2024;

довідку про транспортно-експедиційні послуги № 01/03-1 від 01.03.2024;

договір транспортного експедирування № 04-23/3 від 19.05.2023;

заявку-договір №26/02-1 від 26.02.2024;

прайс-лист виробника товару від 18.11.2023;

договір про надання послуг митного брокера № 1507-18 від 01.11.2022;

договір №01/01/18 перевезення вантажу від 01.01.2018;

договір №21-04-П про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 26.02.2024;

копію митної декларації країни виробника №24ES001741132742В0 від 01.03.2024.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) за ЕМД від 12.03.2024 № 24UA110140001995U7 у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару «Quimi Romar S.L.» , торгівельна марка задекларованих товарів - «SAIRO». Однак, задекларований, як виробник товару виробник товару «Quimi Romar S.L.», торгівельна марка задекларованих товарів -«SAІRO», документально не підтверджена;

2) у наданій копії МД країни відправлення відсутній переклад. Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МК України, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

3) згідно з заявкою - договором від 26.02.2024 № 26/02-1 між ТОВ «ТД ІМПЕРІЯ РА» та експедитором ФОП ОСОБА_1 перевезення здійснюється за маршрутом: м.Валенсія (Іспанія) - м. Дніпро (Україна). Однак, згідно рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.03.2024 №240 винагорода експедитора складає лише по території України.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) каталоги, специфікації.

Листом вих.№1201-01 від 12.03.2024 позивачем повідомлено митний орган, що документи до ЕМД №24UA110140001995U7 від 12.03.2024 надані у повному обсязі та повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товару (а.с.35).

12.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2024/000013/1, в якому зазначено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а саме - не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, та у цих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числове значення таких складових митної вартості товару, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари. Враховуючи зазначені в повідомлені митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваних товарів за ЕМД від 12.03.2024 №24UA110140001995U7, ненадання документів для спростування (пояснення) виявлених невідповідностей, унеможливлює об`єктивну перевірку числового значення митної вартості заявлених товарів. У митного органу наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичний та подібних (аналогічних) товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Митну вартість товарів №1, 2 визначено за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України. Так, митну вартість товару №1 за ЕМД від 12.03.2024 №24UA110140001995U7 скориговано за резервним методом визначення митної вартості товарів (стаття 64 МКУ) до рівня 2,81 дол. США/кг (джерело цінової інформації: ЕМД від 27.12.2023 № 23UA100200617695U9 (товар №1). Митну вартість товару №2 за ЕМД від 12.03.2024 №24UA110140001995U7 скориговано за резервним методом визначення митної вартості товарів (стаття 64 МКУ) до рівня 2,81 дол. США/кг (джерело цінової інформації: за ЕМД від 30.10.2023 № 23UA100200614347U1 (товар №4) (а.с.69-80).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації ЕМД від 12.03.2024 №24UA110140001995U7 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000079 (а.с.81-88).

13.03.2024, позивачем з урахуванням рішення №UA110140/2024/000013/1 від 12.03.2024 митному органу подано нову митну декларацію №24UA110140002010U3 та товар на підставі ч.7 ст. 55 МК України випущено у вільний обіг «під гарантію» за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.50).

Різниця митних платежів (мита та ПДВ) від митної вартості, первинно визначеної позивачем в МД від 12.03.2024 №24UA110140001995U7 та скоригованою митницею склала 120411,91грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000013/1 від 12.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000079 від 12.03.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, щодо покликань відповідача на те, що за ЕМД від 12.03.2024 №24UA110140001995U7 у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару «Quimi Romar S.L.», торгівельна марка задекларованих товарів - «SAIRO». Однак, задекларований, як виробник товару виробник товару «Quimi Romar S.L.», торгівельна марка задекларованих товарів -«SAІRO», документально не підтверджена, суд зазначає, що дані щодо торгової марки, а також дані щодо продажу товару безпосередньо виробником або посередником, або за договором комісії тощо, не можуть підтверджувати або спростовувати митну вартість товару.

Так судом встановлено, що на офіційному сайті виробника - «Quimi Romar S.L.» є посилання на торгову марку «SAIRO» як зареєстрований бренд. Однак, вказаний зареєстрований бренд не має відношення до визначення ціни у інший спосіб ніж визначено у товаросупровідних документах. В даному випадку має значення не назва, а форма та технічні характеристики продукції, які визначені у гармонізованій системі HS Code. Торгова марка є лише способом захисту прав виробника, однак не має відношення до визначення ціни товару.

Разом з цим, затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати. Також, в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок, тощо.

Наданий до митного оформлення інвойс №1211013933 від 28.02.2024 дозволяє ідентифікувати поставку товару та містить відомості про вартість товару.

Щодо покликань відповідача на те, що у наданій копії МД країни відправлення відсутній переклад суд зазначає, що доводи відповідача щодо впливу вказаних розбіжностей на можливість визначення митної вартості товарів є неспроможними, оскільки відповідно до ч.2ст.53 МК України вказаний документ не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості.

В даному випадку відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Окрім того, відповідачем не обґрунтовано вимогу щодо перекладу вказаного документу на українську мову.

Відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».

За таких обставин, зауваження митного органу про ненадання перекладу митної декларації країни відправлення безпідставні, оскільки надана декларантом митна декларація складена іспанською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування.

Суд зазначає, що відповідач вказуючи на вищенаведену розбіжність жодним чином не зазначає, яким чином зазначені обставини перешкоджали перевірці обґрунтованості визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Щодо посилання відповідача на те, що «Згідно з заявкою - договором від 26.02.2024 № 26/02-1 між ТОВ «ТД ІМПЕРІЯ РА» та експедитором ФОП ОСОБА_1 перевезення здійснюється за маршрутом: м.Валенсія (Іспанія) - м.Дніпро (Україна). Однак, згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг винагорода експедитора складає лише по території України», суд зазначає наступне.

Позивачем на підтвердження транспортних витрат було надано: договір транспортного експедирування № 04-23/3 від 19.05.2023; рахунок від 01.03.2024 № 240, заявку - договір № 26/02-1 від 26.02.2024, довідку про транспортні витрати №01/03-1 від 01.03.2024.

Відповідно до рахунку від 01.03.2024 №240 та довідки про транспортні витрати №01/03-1 від 01.03.2024, вартість транспортно-експедиторських послуг поза митним кордоном України складає 142 950,00 грн.; вартість транспортно-експедиторських послуг по території України складає 88 076,00 грн.; винагорода експедитора по території України складає 300,00 грн., що разом складає 231 326,00 грн. В заявці-договорі на перевезення №26/02-1 від 26.02.2024 загальна вартість транспортно-експедиційних послуг також зазначена у розмірі 231 326,00 грн.

Отже, вищезазначені документи не містять розбіжностей.

Також, з рахунку на оплату від 01.03.2024 №240 та довідки про транспортні витрати №01/03-1 від 01.03.2024, наданих до митного оформлення вбачається, що сторони домовились про експедиторську винагороду тільки по території України. Отже, експедиторська винагорода по території України не входить до складової митної вартості товару.

Таким чином, документи про транспортні витрати, які були подані до митного оформлення містили усі необхідні відомості, а відповідні посилання митного органу є безпідставними.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугували митні декларації від 27.12.2023 №23UA100200617695U9 (товар №1), від 30.10.2023 № 23UA100200614347U1 (товар №4). Проте, в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номері та дат взятих за основу митних декларацій.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000013/1 від 12.03.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000079 від 12.03.2024 є такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача. У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, однак доказів на підтвердження понесення зазначених витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІМПЕРІЯ РА» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, код ЄДРПОУ 33869650) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул. Ольги Княгині, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000013/1 від 12.03.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2024/000079 від 12.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ІМПЕРІЯ РА» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.06.2024.

Суддя Ю.В. Калашник