Рішення

від 21.06.2024 по справі 280/12393/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року Справа № 280/12393/21 Провадження №ПР/280/34/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина»

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» (далі ТОВ «Жемчужина», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу в розмірі 21420,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства про рекламу, у зв`язку з чим, було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафу. Також зазначає, що відповідач у передбачений законом строк не сплатив штраф, рішення про накладення штрафу не оскаржив. Вказане є підставою для стягнення з відповідача на користь державного бюджету 21420,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області задоволено, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

01 серпня 2022 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою суду від 05.08.2022 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою судді від 18.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.05.2024 вирішено продовжити ТОВ «Жемчужина» строк на подання відзиву на позовну заяву до 20 червня 2024 року.

Суд вживав заходів для повідомлення відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву шляхом публікувати 28.05.2023 на офіційному веб-порталі Судова влада України оголошення щодо розгляду даної справи та прийняття ухвали від 27.05.2024. Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Жемчужина» зареєстровано юридичною особою 05.07.1995. Основним видом діяльності відповідача є: 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.

29.07.2021 головним спеціалістом відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами та антитютюнового законодавства управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області було складено протокол №40 про порушення законодавства про рекламу, а саме: розміщення зовнішньої реклами готелю «Перлина Таврії» (одна зовнішня рекламна конструкція з інформацією: готель Перлина Таврії. Кирилівка. ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК) на залізобетонній опорі біля будинку №38, с. Лиманське, Мелітопольського району, Запорізької області, без дозволу Кирилівської селищної ради (лист від 17.08.2021 №1625). До протоколу додаються фото засобу зовнішньої реклами.

Головним управлінням у порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» вимогою №07-13-13/5031 від 06.08.2021 зобов`язало відповідача надати до 18.08.2021 копій наступних документів: виписку з ЄДР, письмові пояснення, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів тощо, а також повідомило про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 20.08.2021 о 10 год. 00 хв. Вказана вимога була вручена 11.08.2021 старшому адміністратору готелю «Перлина Таврії» ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області №40 від 18.08.2021 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу вирішено розпочати розгляд справи про порушення вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Згідно з матеріалами справи відповідач не надав запитувану інформацію.

Так, 18.08.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області щодо ТОВ «Жемчужина» було складено протокол №42 про порушення законодавства про рекламу, а саме: ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» в частині неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами.

20.08.2021 відбулось засідання стосовно порушення ТОВ «Жемчужина» законодавства про рекламу. Уповноважений представник відповідача на розгляд справи не з`явився.

За результатами розгляду справи встановлено, що ТОВ «Жемчужина» розміщено зовнішню рекламу готелю «Перлина Таврії» на залізобетонній опорі біля будинку №38, с.Лиманське, Мелітопольського району, Запорізької області (одна зовнішня рекламна конструкція з інформацією: готель Перлина Таврії. Кирилівка. ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК) без дозволу Кирилівської селищної ради, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», про що свідчить протокол №40 від 20.08.2021 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.

За порушення ТОВ «Жемчужина» вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», керуючись п. 1 ч. 2 та ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» прийнято рішення від 20.08.2021 № 40 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 4930,00 грн. Вказане рішення 20.08.2021 було направлено на адресу відповідача та вручено поштою 31.08.2021 (фіскальний чек від 20.08.2021 офіційна інформація з сайту «Укрпошти» щодо поштового відправлення 6901100992417).

Позивачем було направлено повторну вимогу до ТОВ «Жемчужина» за №071313/6173 від 09.09.2021 про надання пояснень та документів, а також розгляд справи 01.10.2021 о 10 год. 00 хв. Лист отримано 18.09.2021 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6901101048909, фіскальний чек від 13.09.2021).

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 18.08.2021 щодо недотримання вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» прийнято 16.09.2021 рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

01.10.2021 відбулось засідання стосовно порушення ТОВ «Жемчужина» законодавства про рекламу. Уповноважений представник відповідача на розгляд справи не з`явився.

За результатами розгляду справи встановлено, що ТОВ «Жемчужина» не надано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень інформації, у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», про що свідчить протокол №42 від 01.10.2021 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.

За порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», керуючись ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» прийнято рішення від 01.10.2021 №42 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700,00 грн. Супровідним від 01.10.2021 №071313/6751 вказане рішення направлено на адресу відповідача.

Оскільки штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу відповідач у добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом для стягнення в судовому порядку штрафних санкцій в розмірі 21420,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України від 03.07.1996 №270/96-ВР «Про рекламу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №270/96-ВР).

Відповідно до абз.12 ст.1 Закону №270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У силу ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, - щодо реклами державних цінних паперів; Національний банк України - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Тобто, вказані обов`язки позивач виконує на підставі закону.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 3 ст. 26 Закону №270/96-ВР встановлено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

У зв`язку з ненаданням відповідачем вищевказаних документів на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу позивач прийняв відповідне рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Повідомлення щодо призначеного засідання про порушення відповідачем законодавства про рекламу направлені йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частиною 5 ст.27 Закону №270/96-ВР встановлено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За приписами ч. 6 ст.27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.7 ст.27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 8 ст. 27 Закону №270/96-ВР визначено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

У силу ч. 11 ст. 27 Закону №270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Отже, відповідач мав право оскаржити вказані вище рішення позивача до суду. На дату розгляду справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази такого судового оскарження.

Питання накладення уповноваженими особами та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок).

Згідно з п. 18 Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 19 Порядку визначено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

На підставі п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується у судовому порядку відповідно до законодавства.

На момент розгляду справи в суді штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено, що за порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону №270/96-ВР ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято рішення від 20.08.2021 № 40 про накладення на ТОВ «Жемчужина» штрафу в розмірі 4930,00 грн, а за порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 26 Закону №270/96-ВР прийнято рішення від 01.10.2021 №42 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Таким чином, сума штрафних санкцій за порушення відповідачем законодавства про рекламу, що підтверджена матеріалами справи, становить 6783,00 грн. Разом із цим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить про стягнення з ТОВ «Жемчужина» штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу в розмірі 21420,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105 -А, код ЄДРПОУ 40311343) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» (72563, Запорізька область, Мелітопольський район, смт Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд. 58, код ЄДРПОУ 23283259) про стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу у сумі 6630,00 грн відповідно до рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 20.08.2021 № 40 та від 01.10.2021 №42.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак