Рішення

від 20.06.2024 по справі 300/2296/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р. справа № 300/2296/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Іспас Прогрес Буд» про стягнення заборгованості в сумі 4764,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Іспас Прогрес Буд» про стягнення заборгованості в сумі 4764,50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств, яка виникла на підставі податкової декларації за 2023 рік від 23.02.2024 на суму 756,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 №00/7566/0407 на суму 4008,50 грн. Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 4764,50 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. У відповідності до вимог ч.11 ст.126, п.5 ч.6 ст.251 КАС України ухвала про відкриття провадження вважається належним чином врученою.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ТОВ «Іспас Прогрес Буд» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Приписами частини 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач є платником податку на прибуток, та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Приписами пункту 49.1. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 49.18.6. пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Приписами пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 23.02.2024 за 2023 рік, де самостійно розраховано розмір вказаного зобов`язання на суму 756,00 грн. (а.с.7).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, самостійно визначене відповідачем в податковій декларації податкове зобов`язання із податку на прибуток підприємства є узгодженим з дня подання такої декларації.

Камеральною перевіркою щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, результати якої наведені в акті від 21.06.2023 №7178/09-19-04-07-16/39849692, встановлено несвоєчасну сплату платником суми грошових зобов`язань, донарахованих за результатами камеральної перевірки №7178/09-19-04-07-16/39849692 від 21.06.2023 в розмірі 16034,00 грн. (а.с.12).

Головним управління ДПС у Івано-Франківській області на підставі акту перевірки №7178/09-19-04-07-16/39849692 від 21.06.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.07.2023 №00/7566/0407, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4008,50 грн. (а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, однак було повернуто на адресу позивача, що підтверджується поштовим конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.11). Направлене відповідачу зазначене вище податкове повідомлення-рішення є врученим на підставі статті 42 Податкового кодексу України.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю №0006156-1307-0919 від 10.10.2023. Відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу (а.с.5). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань в загальному розмірі 4764,50 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.4), корінцем податкової вимоги (а.с.5), податковою декларацією (а.с.7), податковим повідомленням-рішення (а.с.8), зворотнім боком облікової картки платника податків відповідача (а.с.14).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг в загальній сумі 4764,50 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, такий обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іспас Прогрес Буд» в дохід бюджету податковий борг в сумі 4764,50 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 50 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Іспас Прогрес Буд» (код ЄДРПОУ 39849692, вул. Незалежності, 1, с. Кобаки, Косівський район, Івано-Франківська область, 78660).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.