Ухвала

від 21.06.2024 по справі 320/28905/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 червня 2024 року м. Київ № 320/28905/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС"

провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в сумі 2 418 349,11 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 11 год 40 хв, заяву №320/28905/24 розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без руху, роз`яснено спосіб виконання вимог ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Так, в обґрунтування клопотання про усунення недоліків позовної заяви представником позивача вказано на факт звернення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП в рамках статті 283 КАС України, а не в рамках статті 289-2 КАС України. Відповідно, у даному випадку має застосовуватись позовна давність за частино 2 статті 122 КАС України, а тому тримісячний строк звернення не пропущений.

Ознайомившись із поданою заявою, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, з огляду на таке.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

При цьому суд звертає увагу, що статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон №1914-IX).

Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно якого, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Також цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".

Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Із змісту заяви податкового органу вбачається, що станом на момент звернення до суду за ТОВ "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" обліковується податковий борг у розмірі 2 418 349,11 грн. який виник з причини несплати штрафних санкцій.

Заявник зазначає, що контролюючим органом вживались заходи по погашенню заборгованості в межах повноважень, визначених ПК України, а саме відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України Відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу про сплату податкового боргу форми Ю від 07.08.2023 №0000140-1301-3100, яка була вручена платнику 12.09.2023.

Таким чином 240 календарний день з моменту вручення платнику податкової вимоги сплинув 08.05.2024.

З урахуванням зазначених обставин Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків мало право звернутися до суду з позовною заявою про обмеження виїзду керівника юридичної особи за кордон України протягом 24 годин від цієї дати, тобто до 09.05.2024 включно.

Однак, контролюючий орган із відповідною заявою, в порядку ст. 289-2 КАС України, звернувся лише 18.06.2024, тобто пропустивши спеціальний строк звернення, передбачений частиною 2 статті 283 КАС України, а саме 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду з цією заявою.

Надаючи оцінку питанню дотриманням позивачем строку звернення до суду, суд враховує, що пункт 7 частини 1 статті 283 КАС України встановлює правило, за яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.

Відтак згадані норми пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України передбачають право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України. При цьому конкретизовані особливості, за якими здійснюється судове провадження у таких справах, визначені статтею 289-2 КАС України.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що усі наведені норми введено у дію згідно Закону України від 30.11.2021р. № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.

В свою чергу статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Вказана норма частини 2 статті 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі статтею 122 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що норма статті 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України.

Водночас, стаття 87 Податкового кодексу України не визначає з заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Визначаючи характер поданої заяви, суд виходить з того, що стаття 289-2 КАС України містить конкретну підставу для звернення до суду - несплату податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. А стаття 283 КАС України (п. 7 ч. 2) такої вимоги не містить та пов`язує звернення до суду податкового органу з виконанням ним визначених законом повноважень.

Суд наголошує, що позовна заява про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ґрунтується на статті 289- 2 КАС України.

Суд зауважує на відсутності встановлених нормами статті 289-2 КАС України інших строків звернення до суду, ніж передбачені частино 2 статті 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, які дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України, та в разі її подання - з дотриманням вимог частини 2 статті 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Відтак, незалежно від формулювання назви такої заяви (позовна заява чи заява) така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Аналогічний висновок підтримується й апеляційними адміністративними судами (зокрема Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 520/2787/22, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 21.03.2024 по справі №120/1770/24).

При цьому, положеннями частини 5 статті 283 КАС України визначено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Відтак податковий орган наділений повноваженнями звернутись до суду в загальному порядку із заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон, однак лише після та у випадку, якщо судом уже було відмовлено у відкритті провадження за заявою, поданою в порядку ст. 283 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2022 року у справі № 2040/6073/18 в подібних правовідносинах щодо зупинення видаткових операцій.

Крім того, як самостійно зазначає позивач, такий загальний порядок звернення до суду врегульовано ст. 289-2 КАС України.

Втім, суд зазначає, що положеннями ст. 289-2 КАС України встановлено ще коротші терміни розгляду судом відповідної категорії заяв (48 годин), аніж положеннями ст. 283 КАС України (не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду).

Поряд із цим, застосування до даної категорії заяв тримісячного строку звернення до суду, як на цьому наполягає представник позивача, фактично нівелює віднесення законодавцем даної категорії справ до таких, які потребують термінового розгляду.

Крім того, суд критично оцінює доводи податкового органу про його можливість самостійно визначати форму, в якій він здійснює звернення до суду, адже вони не доведені посиланням на відповідні нормативні акти, які б наділяли його повноваження обирати альтернативні шляхи звернення до суду із заявами про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон.

Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Беручи до уваги те, що податковим органом пропущено строк звернення до суду протягом 24 годин з дня виникнення підстав, що надають йому право звернутися до адміністративного суду з заявленими вимогами, та в поданій на виконання ухвали про залишення заяви без руху, заяві відсутні доводи на спростування вказаного висновку, суд доходить висновку, що контролюючим органом у встановлений строк не виконано вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, у зв`язку з чим така заява підлягає поверненню заявнику.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд наголошує, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, повертаючи дану позовну заяву судом враховано, що у відповідності до ч. 7 ст. 169 КАС України, у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

При цьому, суд зазначає, що відкриття провадження у справі за заявою, поданою із пропуском строку, встановленого податковому органу на її подання, лише з підстав визначених частиною 7 статті 169 КАС України, суперечитиме завданням та основним засадам адміністративного судочинства.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в сумі 2 418 349,11 грн - повернути.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Колеснікова І.С.