Ухвала

від 20.06.2024 по справі 400/2809/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 червня 2024 р. № 400/2809/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачаГромадської спілки "Футбольний клуб "Васт", вул. Очаківська, 2Д, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54036,

простягнення 18869,39 грн,ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю , звернувся до суду з адміністративним позовом до Громадської спілки "Футбольний клуб "Васт" про стягнення суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальну суму заборгованості 18 869,39 грн з яких: адміністративно-господарські санкції складають 17 668,34 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1 201,05 грн

Ухвалою від 02.04.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Позивач подав до суду заяву про поновлення процесуальних строків, в обґрунтування якої вказав, що у позивача було 59 позовних заяв, які були йому повернуті у зв`язку із несплатою судового збору. Платіжні інструкції для оплати судового збору у 59 справах були створені та направлені до ДКСУ у Миколаївській області 27.12.2023.

Підготовити 59 позовних заяв із обґрунтованими клопотаннями про поновлення строку для повторного подання позовної заяви (після отримання оплачених платіжних інструкцій) та встановлену звітність протягом 28.12.2023 - 29.12.2023 року Відділення не мало можливості внаслідок обмеженого часу.

Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд встановив таке.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до першого речення пункту 14 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі Порядок № 228), проекти кошторисів складаються усіма установами на плановий бюджетний період, якщо такі установи функціонували до початку бюджетного періоду, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету. Розпорядники розрахункові обсяги витрат приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками (абзац четвертий пункту 28 Порядку № 228).

Згідно з пунктом 37 Порядку № 228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби.

Одночасно з кошторисом затверджуються план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувачів), помісячний план використання бюджетних коштів і штатний розпис установи, включаючи структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до кошторису, подаються у двох примірниках, один з яких повертається такій установі, а другий залишається в установі, керівник якої затвердив кошторис.

Таким чином, позивач, як розпорядник бюджетних коштів, який складав проект свого кошторису, плани використання бюджетних коштів, достеменно і завчасно володів відомостями про те, які суми коштів і в якому місяці році йому будуть наданні для здійснення його видатків, у тому числі, на сплату судового збору.

Тому його твердження про те, що він не був попереджений завчасно про виділення йому коштів на сплату судового збору, не відповідає дійсності.

Крім цього, станом на 01.01.2024 позивач мав 59 платіжних інструкцій про сплату судового збору, а отже у нього була об`єктивна можливість подати значну кількість позовів до суб`єктів господарювання про стягнення з них адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Однак, це ним зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Оскільки позивач не навів ні у позовній заяві, ні у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду належних обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість подання ним позову у строки, встановлені процесуальним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення його заяви поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, позовну заяву належить повернути.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені клопотання Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву повернути.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до П`ятого апеляцйного адміністративного суду.

Суддя О.М. Мельник