Постанова

від 20.06.2024 по справі 200/195/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року справа №200/195/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєв Е.Г., Гайдар А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 200/195/24 (головуючий І інстанції Духневич О.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-82" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

11 січня 2024 року через систему Електронний суд до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "М-82", в якій позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 122/05-99-04-09/43267863 від 29.09.2023 року; зобов`язати відповідача поновити статус платника єдиного податку ТОВ М-82 з 01 жовтня 2023 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ М-82 є власником нежитлового приміщення магазину, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 57 та власником земельної ділянки по вул. Двірцева, 57, на якій розташований магазин, кадастровий номер 1412900000:00:002:0073.

29.09.2023 року головним державним інспектором Краматорського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт № 95/05-99-04-09/43267863, яким встановлено, що підприємство має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 60634,71 грн., земельного податку з юридичних осіб 33441,66 грн. На підставі п.299.11 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, а саме: з 01.10.2023 року.

На підставі акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області 29.09.2023 року прийнято рішення № 122/05-99-04-09/43267863 про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо ТОВ М-82.

Не погоджуючись із рішенням від 29.09.2023 року № 122/05-99-04-09/43267863 позивачем 18.10.2023 було подано скаргу, однак рішенням Державної податкової служби України від 15.12.2023 №37054/6/99-00-06-03-03-06 скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Позивач вважає рішення від 29.09.2023 року № 122/05-99-04-09/43267863 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки:

- акт камеральної перевірки та рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку були прийняті і оформлені в один день, що є порушенням вимог ст. 86 ПК України;

- в акті камеральної перевірки не враховані сплачені ТОВ М-82 29.09.2023 року платежі по оплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 88487,75 грн., та земельного податку з юридичних осіб в сумі 33441,66 грн.;

- відповідно до підпунктів 69.14, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (у редакції до 06.05.2023 року) передбачалось що, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за земельні ділянки (земельні частки (паї), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 200/195/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 122/05-99-04-09/43267863 від 29.09.2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "М-82". Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області поновити статус платника єдиного податку Товариству з обмеженою відповідальністю "М-82" з 01 жовтня 2023 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "М-82" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 04.10.2019 за адресою: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 23.

ТОВ М-82 є платником єдиного податку з 01.04.2022 третьої групи за ставкою 2%, з 01.08.2023 по 01.10.2023 платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

ТОВ М-82 є власником нежитлового приміщення магазину, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 57 (право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.02.2021, номер запису про право власності 40588054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 69291714129) та власником земельної ділянки по вул. Двірцева, 57, на якій розташований магазин, кадастровий номер 1412900000:00:002:0073 (право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.10.2019, номер запису про право власності 33667751, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369765114129), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.09.2023 року головним державним інспектором Краматорського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт № 95/05-99-04-09/43267863, яким встановлено, що підприємство за період з 01.04.2023 по 29.09.2023 має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 60634,71 грн., земельного податку з юридичних осіб 33441,66 грн. На підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, а саме: з 01.10.2023 року.

На підставі акту камеральної перевірки від 29.09.2023 № 95/05-99-04-09/43267863 Головним управлінням ДПС у Донецькій області 29.09.2023 року прийнято рішення № 122/05-99-04-09/43267863 про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо ТОВ М-82. Підставою анулювання реєстрації платника єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням від 29.09.2023 року № 122/05-99-04-09/43267863 позивачем 18.10.2023 було подано скаргу. Рішенням Державної податкової служби України від 15.12.2023 №37054/6/99-00-06-03-03-06 скаргу залишення без задоволення, рішення - без змін.

Позивач вважає рішення від 29.09.2023 року № 122/05-99-04-09/43267863 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки:

- акт камеральної перевірки та рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку були прийняті і оформлені в один день, що є порушенням вимог ст. 86 ПК України;

- в акті камеральної перевірки не враховані сплачені ТОВ М-82 29.09.2023 року платежі по оплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 88487,75 грн., та земельного податку з юридичних в сумі 33441,66 грн.;

- відповідно до підпунктів 69.14, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (у редакції до 06.05.2023 року) передбачалось що, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за земельні ділянки (земельні частки (паї), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).

Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України).

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, наявність у платника єдиного податку третьої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є обставиною, з якою ПК України пов`язує можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку, а відтак, у справах цієї категорії істотне значення має встановлення обставин наявності такого податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням відповідача від 29.09.2023 № 122/05-99-04-09/43267863 позивача виключено з реєстру платника єдиного податку.

Зі змісту вищевказаного рішення вбачається, що воно прийнято на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України у зв`язку тим, що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з долученого до матеріалів справи акта перевірки від 29.09.2023 № 95/05-99-04-09/43267863 вбачається, що підприємство за період з 01.04.2023 по 29.09.2023 має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 60634,71 грн., земельного податку з юридичних осіб 33441,66 грн.

Позивач зазначає, що акт камеральної перевірки від 29.09.2023 95/05-99-04-09/43267863 та рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку від 29.09.2023 № 122/05-99-04-09/ НОМЕР_1 були прийняті і оформлені в один день, що є порушенням вимог ст. 86 ПК України. Крім того в акті камеральної перевірки не враховані сплачені ТОВ М-82 29.09.2023 року платежі по оплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 88487,75 грн., та земельного податку з юридичних в сумі 33441,66 грн.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Таким чином, як слідує зі змісту наведеної правової норми, контролюючий орган має право шляхом проведення камеральної перевірки проконтролювати своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пунктів 86.2, 86.7 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пункту 86.7.1 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Нормами Податкового кодексу України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем складено акт камеральної перевірки 29.09.2023, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо ТОВ М-82 прийняте також 29.09.2023.

Крім того, як зазначає відповідач, акт про результати камеральної перевірки ТОВ М-82 щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 29.09.2023 № 95/05-99-04-09/ НОМЕР_1 та рішення від 29.09.2023 №122/05-09-04-09/43267863 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, надіслано ТОВ М-82 рекомендованим листом від 03.10.2023 №4329/6/05-99-04-09 з повідомленням про вручення за податковою адресою: вул. Двірцева, 23, м. Краматорськ, Донецька область, 84301 та отримано представником позивача за довіреністю Федоровою 10.10.2023.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив приписи статті 86 ПК України, не надавши позивачу можливості подати свої заперечення до акта та/або додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Прийнявши спірне рішення 29.09.2023 одночасно із складанням акта перевірки 29.09.2023, податковий орган всупереч наведеним положенням позбавив позивача права брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки та надати свої заперечення на акт перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі № 826/3576/15, від 28.09.2020 року у справі № 520/2305/19, від 14.01.2021 у справі № 808/9011/15, від 15.01.2021 року у справі 824/563/19-а, від 24.02.2022 року у справі №560/8920/20, від 12.07.2023 року у справі №200/4704/21.

При цьому п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У цій справі судом встановлено, що відповідачем обставини щодо складання акта перевірки та винесення спірного рішення в один день 29.09.2023 не заперечуються.

Водночас, такий підхід контролюючого органу свідчить про незабезпечення відповідачем права позивача на участь у процесі прийняття рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки (шляхом подання заперечень на акт перевірки до прийняття такого рішення) та суперечить наведеним положенням п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Суд зазначає, що в акті камеральної перевірки відповідачем не враховані сплачені ТОВ М-82 29.09.2023 року платежі по оплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 88487,75 грн., та земельного податку з юридичних осіб в сумі 33441,66 грн., що підтверджується випискою з АТ ПриватБанк від 17.10.2023 за період з 29.09.2023 по 29.09.2023.

В силу вимог пункту 14.1 підпункту 14.1.175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так як п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 ПК України пов`язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою і надіслання останньої є обов`язковим, то відповідач повинен був надіслати позивачу податкову вимогу, чого у даному випадку не вчинив. Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано і матеріали справи не містять.

Таким чином, рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 29.09.2023 № 122/05-99-04-09/43267863 прийняте щодо позивача з порушенням вимог статті 86 ПК України, що є окремою підставою для його скасування.

Щодо твердження відповідача про наявний станом на 01.10.2023 року за ТОВ М-82 податковий борг (залишок несплаченої пені) у сумі 1881,00 грн., в т.ч. з земельного податку в сумі 1881,00 грн., то суд зазначає, що цей борг не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки зазначена пеня у сумі 1881,00 грн. була нарахована податковим органом безпосередньо 29.09.2023 року, вже після сплати ТОВ М-82 у повному обсязі земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому відповідач у відзиві зазначає, що пеня була нарахована на погашене податкове зобов`язання, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків, а відтак вказаний борг не може бути підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Щодо твердження позивача про те, що відповідно до підпунктів 69.14, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (у редакції до 06.05.2023 року) передбачалось що, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за земельні ділянки (земельні частки (паї), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наступними Указами Президента України, від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX; від 18.04.2022 року № 2593/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-IX; від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX; від 12.08.2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 року № 2500-IX; від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX; від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 року № 2915-IX; від 01.05.2023 року № 254/23, затвердженим Законом України від 02.05.2023 року № 3057-IX; від 26.07.2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 року № 3275-IX; від 06.11.2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 року № 3429-IX; від 05.02.2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 року № 3564 -IX воєнний стан продовжений зокрема з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

В Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, за змінами підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями, як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

24.03.2023 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:

"Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, за згідно підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

25.04.2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Міністерство реінтеграції) було прийнято Наказ № 75 "Про затвердження переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" пізніше Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Наказ № 309 прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364. Відповідно до п. 1 цієї постанови Кабінет Міністрів України постановляє установити, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно розділу 1 Наказу № 309 Краматорська міська територіальна громада з 24.02.2022 віднесена до території можливих бойових дій.

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених, зокрема пунктом п. п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи не можливості виконання платником податків обов`язків, визначених нормами п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та переліку документів на їх підтвердження, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 06.09.2022.

У разі неможливості виконання податкового обов`язку, платник податків повинен був подати не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості, разом з повним переліком документів (копій документів), інформації до контролюючого органу в порядку, передбаченому п. 8 розділу II Порядку № 225.

Судом встановлено, що позивач не звертався до контролюючого органу з відповідною заявою як передбачено Порядком № 225 та не надавав документи відповідачу про обставини, що призвели до неможливості виконання податкового обов`язку, а тому у позивача відсутні підстави звільнення від передбаченої ПК України відповідальності.

Тому твердження позивача про звільнення його від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку з юридичних осіб не знайшли свого підтвердження.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючим органом порушено умови та порядок прийняття оскаржуваного рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача, не дотримано процедуру виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а тому рішення від 29.09.2023 № 122/05-99-04-09/ НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити статус платника єдиного податку ТОВ М-82 з 01 жовтня 2023 року, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно пункту 193.1 статті 193 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема: - здійснюють сервісне обслуговування платників податків; - формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; - виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Отже, з метою відновлення права позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача поновити статус платника єдиного податку ТОВ М-82 з 01 жовтня 2023 року.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 200/195/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 200/195/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 20 червня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв