Постанова
від 21.06.2024 по справі 160/8512/22
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8512/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ ЛДФ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ ЛДФ» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ ЛДФ», в якому позивач просить:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: комплекс будівель та споруд (контрольний пункт (літ. «Г»), тепла стоянка (літ. «А-11»), АПК (літ. «А-2»), ремонтний бокс (літ. «А-1П»), ангар (літ. «Б»), склади (літ. «В»), підстанція (літ. «Д»), прибудова до підстанції (літ. «К, К1»), бокс (літ. «З»), підсобне приміщення (літ. «И»)) за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 19/1, приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Світла, 11 Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ ЛДФ», до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 14.01.2022 №3;

встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: комплекс будівель та споруд (контрольний пункт (літ. «Г»), тепла стоянка (літ. «А-11»), АПК (літ. «А-2»), ремонтний бокс (літ. «А-111»), ангар (літ. «Б»), склади (літ. «В»), підстанція (літ. «Д»), прибудова до підстанції (літ. «К, К1»), бокс (літ. «З»), підсобне приміщення (літ. «И»)) за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 19/1, приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Світла, 11 Товариства з обмеженою відповідальністю "КУБ ЛДФ", до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 14.01.2022 №3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 10.01.2022 по 14.01.2022 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ТОВ «КУБ ЛДФ» за адресами: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 19/1, вул. Світла, 11. Актом перевірки об?єктів ТОВ «КУБ ЛДФ» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14.01.2022 №3 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - ППБУ), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 №158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Національного стандарту України «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності», наказ ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 22 вересня 2020 №232 (далі - ДСТУ 9047:2020), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об?єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 №287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677 (далі - Наказ МВС №25), ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28.05.2012 (далі - ДСТУ EN 62305:2012), Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 №1231 (далі - ДСТУ 7313:2013), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 №553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок, Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798 (далі - ПТБ). За викладених обставин позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБ ЛДФ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Головне управління Державної служби в Україні з надзвичайних і ситуацій у Дніпропетровській області у своєму позові № 49 01-3409/4905 від 15.06.2022 наполягав на повному закритті підприємства шляхом зупинення експлуатації (роботи) всіх об`єктів ТОВ «КУБ ЛДФ», а саме комплексу будівель та споруд ( контрольний пункт літ. «Г», тепла стоянка літ «А-Г» , Адміністративно-побутовий корпус літ. «А-2», ремонтний бокс літ. «А- 1"», ангар літ «Б», склади літ. «В», підстанція літ «Д», прибудова до підстанції літ. «К,К'», бокс літ «З», підсобне приміщення літ «И» за адресою м. Нікополь вул.. Героїв Чорнобиля 19/1, та приміщення, в якому знаходиться абонентний відділ за адресою вул.. Світла, 11.

Товариство неодноразово надсилали в суд першої інстанції прохання відкласти розгляд справи на післявоєнний період. Мотивували це тим, що для виконання приписів ДСНС у Дніпропетровській області відповідач просто не в змозі їх виконати через нестачу грошових коштів, відсутності спеціалістів та щоденних артобстрілів та прильотів БПЛА. А в післявоєнний період, на протязі декількох місяців позивач виконає всі їх вимоги.

Крім того, підприємство зараз вимушено працювати в дуже важких умовах, при щоденних артобстрілах та БПЛА на протязі 2 років, але останнім виконуються свої договірні зобов`язання перед споживачами послуг, сплачує податки в бюджет України та платить робітникам зарплату.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17.12.2021 №583 «Про проведення перевірок» затверджено переліки суб`єктів господарювання, щодо яких буде здійснено планові та позапланові перевірки у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб на І квартал 2022 року, зокрема, до цього переліку включено ТОВ «КУБ ЛДФ» (додаток №3 до наказу ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17.12.2021 №583 «Про проведення перевірок»).

Відповідно до посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.01.2022 №150 ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, це посвідчення видане на проведення планової перевірки ТОВ «КУБ ЛДФ».

На підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «КУБ ЛДФ» від 14.01.2022 №3 встановлені наступні порушення:

Загальні питання:

не подана декларація відповідності матеріально-технічної бази суб?єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що дає право на початок використання суб?єктом господарювання об?єктів нерухомості, разом з позитивним висновком за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану об?єкту абзац 1 частини 57 КЦЗ України;

особи, які прийняті на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) пункт 15 розділу ІІ ППБУ;

керівник не пройшов навчання питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки пункт 8 частини 1 статті 20 КЦЗ України;

не проведено оцінку ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру абзац 2 пункту 3 розділу ІІІ ПТБ;

не забезпечено працівників об?єктів засобами індивідуального захисту пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗ України.

Комплекс будівель та споруд (контрольний пункт (літ. «Г»), тепла стоянка (літ. «А-11»), АПК (літ. «А-2»), ремонтний бокс (літ. «А-1ІІ»), ангар (літ. «Б»), склади (літ. «В»), підстанція (літ. «Д»), прибудова до підстанції (літ. «К, К1»), бокс (літ. «З»), підсобне приміщення (літ. «И»)) за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, 19/1:

не проведено випробування на тиск та витрату води системи зовнішнього протипожежного водопроводу оформленням акта підпункт 4 пункту 2.1. глави 2 розділу V ППБУ;

на вхідних дверях до приміщень виробничого та призначення комплексу не позначено клас зони згідно з «Правилами будови, електроустановок Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01) пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

не надано розрахунок категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ B.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно будови з «Правилами електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» будівель та приміщень комплексу, а саме: теплої стоянки (літ. «А-11»), ремонтного боксу (літ. «А-1ІІ»), ангару (літ. «Б»), складів (літ. «В»), підстанції (літ. «Д»), прибудови до підстанції (літ. «К, К1») боксу (літ. « 3»), підсобного приміщення (літ. «И») пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

керівник підприємства не забезпечив підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту, а саме: не проводиться технічне обслуговування системи пожежної сигналізації контрольному пункті (літ. «Г») та АПК (літ. «А-2») (пункт 7.2.2 державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту» ДБН В.2.5-56:2014 (далі - ДБН В.2.5- 56:2014); пункти 5.1.1.1, 5.1.5 глави 5.1 розділу 5 національного стандарту України «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності» ДСТУ 9047:2020 (далі - ДСТУ 9047:2020) пункт 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

керівник підприємства не забезпечив підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту, а саме: тривожне сповіщення від приладу приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту в контрольному пункті (літ. «Г») не виведено на пульт пожежного спостерігання (пункт 5.8 ДБН В.2.5- 56:2014) пункт 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

приміщення теплої стоянки (літ. «А-11») не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН 8.25-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації (пункт 12.1.1 таблиці А.1 ДБН В.2.5- 56:2014) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

Приміщення ремонтного боксу (літ. «А-1ІІ») не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації (пункт 13.1.1 таблиці А1 ДБН В.2.5-56:2014) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежній перешкоді між приміщенням ремонтного боксу (літ. «А-1ІІ») та побутовими приміщеннями АПК (літ. «А-2»), а саме: нe встановлено протипожежні двері 2-го типу (пункти 6.1, 6.3, 6.4, 6.17 державних будівельних норм «Пожежна будівельних безпека норм об?єктів будівництва. Загальні вимоги» (далі - ДБН В.1.1-7:2016) пункт 2.3. глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, а саме: приміщення архіву не відділене від коридору на другому поверсі (літ. «A-2») протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості (пункти 6.1, 6.3, 6,4, 6.16, 6.17 ДБН B.1.1-7:2016) пункт 22 розділу ІІ, пункт .3. глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

плани евакуації на першому та другому поверсі АПК (літ. «А-2») не узгоджені із органами державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки (пункт 4.6.1 Національного стандарту України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінісцентні. Загальні методи контролювання» (далі - ДСТУ 7313:2013) пункт 5 розділу ІІ ППБУ;

на шляхах евакуації для облицювання стелі сходової клітки АПК (літ. «А-2») застосовано будівельний матеріал з вищими показниками пожежної небезпеки ніж ГІ, ВІ, Д2, Т2 (пункт 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016) пункт 23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

клас вогнестійкості сходів та сходової площадки між першим та другим поверхом АПК (літ. «А-2») менш ніж R60 (пункт 5.3, таблиця 1 ДБН В.1.1- 7:2016) пункт 23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

відсутні прилади для самозачинення дверей сходової клітки на першому та другому поверсі АПК (літ. «А-2») пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

під час експлуатації об?єкту рівень пожежної безпеки, установлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання теплої стоянки (літ. «А-1І») та ремонтного боксу (літ. «А-1ІІ») знижений, а саме: тепла стоянка (літ. «А-1І») та ремонтний бокс (літ. «А-1ІІ») не забезпечена системою внутрішнього протипожежного водогону (пункт 8.16 ДБН В.1.1-7:2016, пункт 8.1, таблиця 4 державних будівельних норм «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина 1. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. (далі ДБН В.2.5-64:2012) пункт 22 розділу ІІ ППБУ;

не здійснено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих в Мінюсті України 23.02.2018 за №225/31677 пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ;

не здійснено визначення необхідної кількості вогнегасників для будинків, споруд та приміщень комплексу відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 325, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677 пункти 3.6, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ;

не забезпечений захист будівель та споруд комплексу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 6.1 розділу 6 державного стандарту України «Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи» (далі - ДСТУ EN 62305-1:2012), пункт 5.5 розділу 5 державного стандарту України «Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками» (далі - ДСТУ ІEC 62305-2:2012) пункт 1.2.глави І розділу ІV ППБУ;

електричне обладнання за виконанням та ступенем захисту не відповідає класу зони згідно з ПУЕ, а саме: в приміщенні ремонтного боксу (літ. «А-1ІІ») та в приміщенні теплої стоянки (літ. «А-1І») світильники з люмінесцентними лампами виконані із ступенем захисту оболонки нижче ніж ІР 23 (пункт 5.9.1, таблиця 5.3 НПАОП 40.1-1.32-01) пункт 1.2 глави 1 розділу ІV ППБУ;

нe забезпечено автономними пристроями електричного захисту лінії живлення побутових кондиціонерів, встановлених в приміщеннях комплексу, незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів пункт 2.26 глави 2 розділу ІV ППБУ.

Вбудоване нежитлове приміщення площею 94,0 кв.м. ТОВ «КУБ ЛДФ», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Нікопольська ТГ, м. Нікополь, вул. Світла, 11:

вбудоване нежитлове приміщення площею 94,0 кв.м. не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації (пункт 4.1 таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014) пункт 1.2. глави 1 розділу V ППБУ;

не забезпечено автономними пристроями електричного захисту лінії живлення побутових кондиціонерів, встановлених у вбудованому нежитловому приміщенні площею 94,0 кв.м., незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів пункт 2.26 глави 2 розділу ІV ППБУ;

нежитлового приміщення площею 94,0 кв.м. відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677 пункти 3.6, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ.

З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сферах техногенної та пожежної безпеки такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач просить суд застосувати заходи реагування, які пов`язані з повним або частковим зупиненням надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, наведені норми закону дають право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому, частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

На переконання колегії суддів, виявлені у ході перевірки позивача порушення дійсно створювали загрозу життю та здоров`ю людей, на чому правильно наголошував суд першої інстанції.

Колегією суддів враховується, що згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 420/5156/18, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Разом з тим, ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, ні на час здійснення перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом доказів того, що виявлені у ході перевірки порушення були усунуті у повному обсязі, відповідачем не надано.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.

У контексті наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, зокрема не обладнання приміщень АГНКС системами протипожежного захисту та автоматичної системи пожежогасіння є суттєвими порушеннями, які безумовно становлять загрозу для безпеки життя і здоров`я людей, що неодноразово підкреслювалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.10.2020 у справі № 580/46/19, від 29.10.2020 у справі №815/6378/17, від 28.10.2020 у справі №560/639/19, від 22.10.2020 у справі №820/5232/17.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 14.01.2022 №3, то колегія суддів приходить висновку, що на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції та перегляду рішення у ній в апеляційному порядку порушення, виявлені позивачем під час позапланової перевірки і зафіксовані у згаданому акті, усунуті відповідачем не були, що виключає наявність підстав для скасування заходів реагування.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.10.2020 у справі №815/6378/17.

За унормуванням ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її життя і здоров`я, її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, яке нерозривно пов`язано зі здоров`ям. Обов`язок держави захищати життя людини.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної безпеки та цивільного захисту призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16), законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Пожежна безпека це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пп. 24, 33 частини 1 статті 2 КЦЗУ пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Так, при відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, у зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При не проходженні посадовими особами, навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму, працівники не будуть знати, як діяти під час виникнення пожежі, як користуватись первинними засобами пожежогасіння та не будуть в змозі проводити інструктажі на протипожежну тематику з працівниками установи.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16.

Так, відсутність системи протипожежного захисту може привезти до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, допустити розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 15.08.2023 по справі №280/7984/21, від 16.03.2021 по справі №520/11610/19).

З урахуванням викладеного, проаналізувавши зміст неусунутого порушення, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку із чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність відповідної фінансової можливості, яка необхідна для повного усунення виявлених перевіркою порушень, на яку посилається відповідач, не може бути виправданням та підставою для свідомого використання будівель і споруд, що перебувають у стані, який не відповідає вимогам правил і норм пожежної та техногенної безпеки, що, свою чергу, створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють на цих об`єктах, до повного усунення таких порушень.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщенні.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної безпеки та охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду від 31 жовтня 2018 року, справа № 826/14758/17 та від 26 березня 2020 року, справа № 320/1539/19.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ ЛДФ» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119906349
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Судовий реєстр по справі —160/8512/22

Ухвала від 08.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Радишевська О.Р.

Ухвала від 07.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Радишевська О.Р.

Ухвала від 07.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Радишевська О.Р.

Постанова від 21.06.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 13.05.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 23.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Рішення від 05.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бондар Марина Володимирівна

Ухвала від 12.03.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бондар Марина Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні