Постанова

від 20.06.2024 по справі 420/25038/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25038/23

Суддя першої інстанції Бездрабко О.І.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІЛЛЕР» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІЛЛЕР» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги до Одеської митниці, а саме:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України № UA500500/2023/000499/1 від 24.07.2023 року, № UA500500/2023/000533/1 від 08.08.2023 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001012 від 24.07.2023 року, № UA500500/2023/001084 від 08.08.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товару не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, без порушення норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.10.2022 року між компанією «SINANLI DORSE METAL OTOMOTIV VE NAKLIYE SANAYI TIOC. LTD. STI» (продавець) та ТОВ «ГОЛДМІЛЛЕР» (покупець) укладено контракт № 002, за умовами якого продавець продає, а покупець купує уживані або нові напівпричепи, причепи, транспортні засоби у кількості та за цінами та на умовах, викладених у додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктами 2.1, 2.2 контракту встановлено, що продавець постачає продукцію на умовах СІР м.Київ, Україна, що вказується у специфікаціях та інвойсах відповідно до Інкотермс 2010. Продавець здійснює постачання товару протягом 30 календарних днів із моменту надходження 100 % передоплати на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.2.4 контракту продавець зобов`язаний надати покупцеві: інвойс - 3 екз.; нормативно-технічну документацію (інструкцію з експлуатації); сертифікат походження; техпаспорт на напівпричіп.

Згідно п.3.1 контракту оплата продукції здійснюється так: 100 % від загальної суми кожного інвойсу оплачується покупцем на умовах передоплати за товар протягом 15 робочих днів з моменту вставлення інвойсу. Оплата провадиться шляхом перерахування коштів на р/р продавця, як частинами, так і повною сумою.

Сторонами контракту 12.04.2023 року підписано додаток № 02, згідно з яким визначено, що предметом зовнішньоекономічного договору є трьохвісний цистерна-бітумовоз, новий, 2023 року випуску, код товару - 8716310000, марка SINAN TANKER, модель SNTYS, вартістю 42000 євро.

Також 16.05.2023 року сторонами підписано додаток № 03, відповідно до якого визначено, що предметом зовнішньоекономічного договору є трьохвісний цистерна-бітумовоз, новий, 2023 року випуску, код товару - 8716310000, марка SINAN TANKER, модель SNTYS, вартістю 42000 євро.

На виконання умов контракту компанією «SINANLI DORSE METAL OTOMOTIV VE NAKLIYE SANAYI TIOC. LTD. STI» поставлено ТОВ «ГОЛДМІЛЛЕР» товар, а саме: 2 трьохвісних цистерна-бітумовозів.

Декларантом позивача 22.07.2023 року подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UA5005000025237U7. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 07.07.2023 р. № ІНR2023000000027; автотранспортну накладну від 17.07.2023 р. № 0011478; сертифікат про походження товару від 17.07.2023 р. № Y0687486; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 31.10.2022 р. № 002; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.04.2023 р. № 02; EC CERTIFICATE OF CONFORMITY від 14.07.2023 р.

За результатами перевірки МД № 23UA5005000025237U7 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 22.07.2023 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вимог митного органу 12.04.2023 року позивачем додатково надано експортну декларацію від 17.07.2023 р. № 23060500ЕХ00012067, SWIFT від 09.05.2023 р., SWIFT від 13.04.2023 р. та повідомлено, що інших документів надаватися не буде.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000499/1 від 12.04.2023 року, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 56330,115 дол. США/шт, ніж заявлено декларантом 47077,74 дол. США/шт. У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2023 року № UA500500/2023/000499/1, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001012.

Декларантом позивача 08.08.2023 року подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UA5005000027342U0. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 02.08.2023 р. № ІНR2023000000031; автотранспортну накладну від 03.08.2023 р. № 0011480; сертифікат про походження товару від 03.08.2023 р. № Y0689301; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 31.10.2022 р. № 002; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.05.2023 р. № 03; копію митної декларації країни відправлення від 03.08.2023 р. № 23060500ЕХ00013220.

За результатами перевірки МД № 23UA5005000027342U0 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 08.08.2023 року, в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вимог митного органу 08.08.2023 року позивачем додатково надано SWIFT від 19.07.2023 р., SWIFT від 11.07.2023 р., SWIFT від 17.05.2023 р. та повідомлено, що інших документів надаватися не буде.

Відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000533/1 від 08.08.2023 року, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 56330,115 дол. США/шт, ніж заявлено декларантом 46128,6076 дол. США/шт. У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 р. № UA500500/2023/000533/1, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001084..

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товару для здійснення його митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості ввезених товариством товарів та складених карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.

Між тим, із зібраних матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.

В свою чергу, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.

З іншого боку, як вбачається зі змісту спірних рішень, у межах спірних правовідносин митним органом виявлено недоліки у наданих для здійснення митного оформлення товару документах, а саме:

- умовами зовнішньоекономічного договору від 31.10.2022 року № 002 передбачено 100 % розрахунок за товар, проте докази оплати до митного оформлення не подано;

- не надано документів, підтверджуючих страхування товару;

- у додатково наданій експортній декларації вказана Е-фактура, яка не надавалася до митного оформлення;

- у додатково наданих свіфтах наявне посилання на проформи інвойси, які до митного оформлення не надавалася;

В свою чергу, стосовно доводів митного органу про відсутність доказів оплати товару, колегія суддів зауважує, що пунктом 3.1 контракту від 31.10.2022 року № 002 передбачено, що оплата продукції здійснюється у розмірі 100 % від загальної суми кожного інвойсу та оплачується покупцем на умовах передоплати за товар протягом 15 робочих днів з моменту вставлення інвойсу. Оплата провадиться шляхом перерахування коштів на р/р продавця, як частинами, так і повною сумою.

На підтвердження оплати за імпортований товар позивачем надавались до митного органу SWIFT від 09.05.2023 року, на суму 32000 євро, SWIFT від 13.04.2023 року, на суму 10000 євро, від 11.07.2023 року, на суму 10000 євро, SWIFT від 19.07.2023 року, на суму 27000 євро, від 17.05.2023 року, на суму 10000 євро.

З вищевикладеного слідує, що позивачем здійснено 100 % оплату за поставлений товар. При цьому ненадання до митного оформлення проформ-інвойсів не свідчить про неповноту документів щодо плати товару, так як відповідачу надавалися докази оплати та вказана у них сума співпадала з вартістю товарів, зазначених у інвойсах.

Щодо надання інвойса-проформи, колегія зазначає, що згідно п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документом, який підтверджує митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В даному випадку товар є об`єктом договору купівлі-продажу, а тому митному органу надавалися саме інвойси, а не проформи-інвойси, які по суті є попередніми розрахунками за товар та не є документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Щодо вартості страхування товару та включення відповідної складової до митної вартості товару, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.1 контракту від 31.10.2022 р. № 002 Продавець постачає Продукцію на умовах СІР м.Київ, Україна, що вказується у Специфікаціях та Інвойсах відповідно до Інкотермс 2010.

Згідно інвойсів від 07.07.2023 р. № ІНR2023000000027, від 02.08.2023 р. № ІНR2023000000031 умови поставки СІР Київ.

Як вбачається з Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів, в національній та міжнародній торгівлі) CIP (англ. Carriage and Insurance Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення) термін Інкотермс, означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення страхування від ризиків втрати і ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески. Покупець повинний брати до уваги, що відповідно до умов терміну CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. У випадку здійснення перевезення в пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару в розпорядження першого перевізника. За умовами терміна СІР на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

З огляду на зазначене, саме на продавця покладається обов`язок здійснити страхування товару, тому відповідні витрати окремо позивачем не сплачувались та вже включені в заявлену митну вартість.

Щодо тверджень відповідача про ненадання до митного оформлення Е-фактур, які зазначенні в експортних деклараціях, колегія суддів зауважує, що в експортних деклараціях 17.07.2023 року № 23060500ЕХ00012067, від 03.08.2023 року № 23060500ЕХ00013220 зазначено номер рахунків-фактур (E-Fatura) 23243160110886030244741/1-17.07.2023, 23243160110886030543423/1-02.08.2023, однак це не інші рахунки-фактури, оскільки зазначені номери є ідентифікаційними номерами інвойсів, що автоматизовано присвоюються на «Порталі експортних рахунків (інвойсів)» (https://efatura.gtb.gov.tr/) як електронному документу згідно з турецьким митним законодавством програмним забезпеченням для митного оформлення, що є аналогом української Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), яка об`єднує в собі всі програмно-технічні складові, необхідні для автоматизації процесів митного оформлення та контролю. Правила заповнення експортної митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та позивач жодним чином на це впливати не може.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені обставини, на які посилається відповідач, не суперечать умовам укладеного контракту, не свідчать про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах, а як наслідок не підтверджують висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості ввезеного товару.

При цьому, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14.

В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян