Ухвала

від 20.06.2024 по справі 340/6325/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

Київ

справа № 340/6325/21

адміністративне провадження № К/990/23673/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/6325/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівський м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2024 залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС і надав строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для такого поновлення.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що з дати отримання ГУ ДПС копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції і до дати звернення з апеляційною скаргою вчетверте минуло більше одинадцяти місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для апеляційного оскарження, так і розумного строку взагалі. Та обставина, що апелянт має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, не означає, що таке право може бути реалізовано у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження.

Електронний примірник ухвали від 29.04.2024 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 30.04.2024 о 22:40 год, проте, станом на 20.05.2024 (дату ухвалення апеляційним судом оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження) ні докази сплати судового збору, ні заява про поновлення строку на апеляційне оскарження від апелянта не надходили. Разом з тим, у межах встановленого судом десятиденного строку ГУ ДПС надіслало заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що на виконання вимог суду апелянт не надав заяву про поновлення строку, що саме по собі є підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення. Просить врахувати, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. Наголошує, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг було зумовлено відсутністю в апелянта можливості сплатити судовий збір через обставини обмеженого фінансування. Звертає увагу на обставини введення в Україні воєнного стану, що вплинуло на можливість своєчасного подання апеляційної скарги, а також на опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник не наводить жодних доводів, які свідчили на спростування такого висновку апеляційного суду, як і не надає відповідних доказів.

З приводу посилань скаржника на відсутність коштів на сплату судового збору, у зв`язку з чи були повернуті попередньо подані апеляційні скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з дати отримання копії рішення суду першої інстанції і до дати подання апеляційної скарги вчетверте, ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС також не надало.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судове рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржник на пропозицію суду не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку, що скаржник не спростовує за змістом касаційної скарги.

У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, на яку посилається скаржник, підставою для висновку Верховного Суду про суворе застосування судами попередніх інстанцій процесуального строку звернення до суду слугували обставини мобілізації позивача у сукупності із строком, що був пропущений (26 днів). Разом з тим, виходячи із встановлених у цій справі обставин звернення ГУ ДПС до суду з апеляційною скаргою більше, ніж через одинадцять місяців з дня отримання копії судового рішення, відсутні підстави вважати, що апеляційний суд не врахував означеного висновку і допустив суворе застосування процесуального строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/6325/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівський м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко