Рішення

від 18.06.2024 по справі 904/4730/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/4730/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором постачання природного газу № 41АВ497-536-21 від 28.01.2021 у розмірі 378 905, 66 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 239 484, 40 грн, 3% річних у розмірі 12 715, 64 грн, інфляційні втрати у розмірі 77 568, 79 грн, штраф у розмірі 49 118, 83 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4730/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.09.2023 відповідачем поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про визнання недійсним додаткових угод № 3 від 09.02.2021, № 4 від 11.02.2021, № 5 від 25.02.2021, № 6 від 26.04.2021, № 7 від 27.05.2021, № 8 від 14.06.2021, № 9 від 19.07.2021, № 10 від 30.07.2021, № 11 від 10.08.2021, № 12 від 20.08.2021, № 13 від 25.08.2021, № 14 від 01.09.2021, № 15 від 15.09.2021, № 16 від 20.09.2021, № 17 від 24.09.2021, № 18 від 30.09.2021 до договору постачання природного газу від 28.01.2021 № 41АВ497-536-21 укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" та Комунальним закладом "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 109 438, 95 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2023 зустрічну позовну заяву Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" залишено без руху, запропоновано Комунальному закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази зарахування судового збору на суму 40 260 грн до спеціального фонду державного бюджету.

Ухвалою суду від 28.11.2023 повернуто Комунальному закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" зустрічний позов із доданими до нього документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8, 5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання природного газу № 41АВ497-536-21 від 28.01.2021.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

28.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі позивач, постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі відповідач, споживач) було укладено договір № 41АВ497-536-21 про постачання природного газу (далі договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується поставити споживачу до кінця 2021 року Природний газ,код CPV за ДК 021:2-15:09120000-6 «Газове паливо», за наявності його обсягів, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити його вартість, відшкодувати його витрати на доступ до вільних потужностей до точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем Оператора ГРМ.

Пунктом 2.1 договору встановлено річний плановий обсяг постачання газу в обсязі 203 500 кубічних метрів.

Згідно з пунктом 3.2 Договору кількість поданого Споживачу газу визначається за показниками комерційного вузла/вузлах обліку газу, що встановлені у Споживача.

Відповідно до пункту 3.5 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Споживачу у звітному місяці оформлюється щомісячними Актами нриймання-иередачі газу, які є невід`ємними частинами цього договору.

Уповноважені представники Сторін складають та підписують акт приймання-лередачі газу із зазначенням ціни і загальної вартості газу, який передається Споживачу Постачальником підписаний зі сторони останнього, та який має бути підписаний Споживачем та повернутий Постачальнику у 10 (десяти) денний строк. Цей акт є належним підтвердженням фактичної кількості газу, що був переданий згідно цього Договору з ресурсу відповідного місяця (пункт 3.6 договору).

Пунктом 3.7 Договору сторони встановили, що у випадку не підписання Споживачем Акту приймання-передачі газу у порядку. Передбаченому п.3.6. даного договору без поважних причин, цей Акт вважається узгодженим та підписаним Сторонами на підставі документів, що підтверджують передачу та транспортування визначених обсягів газу від Постачальника до Споживача, які складаються газотранспортними організаціями.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Ціна природного газу за 1000 куб. м встановлюється у гривнях України та складає на момент укладання нього Договору 7786, 109 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1297, 6848 грн, без урахування тарифу на розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташування до газорозподільних систем. Ця ціна є звичайною по цьому Договору.

Ціна газу становить 6 625, 00 грн за 1000 куб. м, крім того ГТДВ 1 325, 00грн, всього з ПДВ-7 950, 00 грн.

Тариф за розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем становить 136, 58 грн за 1 000 куб. м на добу без ПДВ - 27, 31 грн, всього з ПДВ - 163, 89 грн та не включаються до ціни природного газу.

Відповідно до пункту 4.3 Договору розмір ціни на газ, що вказана у цьому Договорі та/або Додаткових угодах до нього, може змінюватися за взаємною домовленістю Сторін, про що складається додаткова угода.

Додаткового угодою № 18 від 30.09.2021 Сторони дійшли згоди викласти п. 4.1 Договору у новій редакції: «Ціна природного газу за 1000 куб. м встановлюється у гривнях України та складає 28 085, 4558 грн, в тому числі ПДВ 20% - 4 680, 9098 грн, без урахування тарифу на розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташування до газорозподільних систем. Ця ціна є звичайною по ньому Договору. Ціна газу з 30 вересня 2021 року становить 23 541, 122 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ - 4 708, 225 грн, всього з ПДВ - 28 249, 347 грн з урахуванням тарифу за розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільної системи».

Крім того, Додатком № 1 до Додаткової угоди № 18 від 30.09.2021 Сторони Загодили плановий обсяг у жовтні 2021 року у розмірі 5000, 00 куб. м.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021 р.

Додатковою угодою № 19 від 01.11.2021 Сторони дійшли згоди розірвати з 01.11.2021 року договір на постачання природного газу від 28.01.2021 року №41АВ497-536-21. Останній день дії договору 31.10.2021 року. Сторони дійшли згоди викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 21.10.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення».

В жовтні 2021 року відповідачу було поставлено природний газ обсягом 8477, 52 м3 на загальну суму 239 484, 40 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 № ДО381022833.

Таким чином, у споживача перед постачальним обліковуються заборгованість в сумі 239 484, 40 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Щодо суми основного боргу

Позивач належним чином виконав своє зобов`язання за договором з поставки відповідачу природного газу у грудні 2020 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Отже, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання з оплати вартості спожитого ним природного газу.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення укладеного сторонами договору строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитого у жовтні 2021 природного газу є таким, що настав 15.11.2021 (включно)

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з викладеними у позові обставинами у відповідача за договором залишилась неоплаченою заборгованість за поставлений у жовтні 2021 року природний газ у розмірі 239 484, 40 грн.

Відповідач наявну суму основного боргу визнав, але на момент розгляду справи доказів її погашення суду не надано. Тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 239 484, 40 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення штрафу

Також позивач на підставі п.п. 6.5.2, 6.2.3 п. 6.2 договору постачання просить суд стягнути з відповідача штраф за перевищення заявленого обсягу природного газу в розмірі 49 118, 83 грн.

Так, п.п. 6.5.2 пункту 6.5 договору постачання погоджено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф - Vn) x Ц х K, де

Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором;

Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0, 5 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ / ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу / транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Відповідно до п. 5 Правил постачання природного газу підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

Пунктами 1.3, 2.3 та 2.4. договору постачання передбачено, що планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +/- 3 % від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

Згідно із п.п. 1, 2 п. 1 розділу VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1)якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2)якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою

В = (Vф - Vп) x Ц х K, де:

Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0, 5.

При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ / ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу / транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Проаналізувавши зміст наведених пунктів договору постачання, суд дійшов висновку, що визначена сторонами договору у п.п. 6.5.2 відповідальність за своєю правовою природою відноситься до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу та які нараховуються за формулою та в порядку, зазначеними такими правилами.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 911/1893/22 та від 11.01.2024 у справі № 924/423/23.

В розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що:

-закріплення Правилами постачання природного газу та умовами договору постачання права постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків за недовикористання замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків, передбаченого Цивільним і Господарським кодексами України;

- п.п. 1 п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає відповідні право постачальника та можливість відшкодування збитків споживачем, попри те наявність такого права не вказує на автоматичне і безумовне стягнення суми збитків;

- п.п. 1 п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачено лише максимально допустимий до стягнення розмір збитків - не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Приписами ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, позивачем не вказано та доказово не підтверджено у чому полягають відповідні збитки у його витратах, у втраті майна, чи у втраті доходів, які позивач повинен був отримати, та відповідного прямого зв`язку між такими витратами / втратами та недовикористанням відповідачем обсягів газу.

За таких обставин, враховуючи доказову необґрунтованість та недоведеність наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, що призводить до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, яке позивач помилково визначив як штраф, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 49 118, 83 грн штрафу.

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 77 586, 79 грн за період з грудня 2021 року по липень 2023 року та 3% річних у розмірі 12 715, 64 грн за період з 16.11.2023.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 77 586, 79 грн та 3% річних у розмірі 12 715, 64 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на відповідача в розмірі 4 946, 80 грн.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради" (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Упорна, буд. 1а; ідентифікаційний код 03188234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2; ідентифікаційний код 39572642) основний борг у розмірі 239 484, 40 грн, 3% річних у розмірі 12 715, 64 грн, інфляційні втрати у розмірі 77 586, 79 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 946, 80 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко