Рішення

від 13.06.2024 по справі 216/1421/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1421/24

провадження №2/216/1422/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

13 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участі: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є., представника позивача- адвоката Бруснік Т.Г., представника відповідача адвоката Ліфшиць З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27.06.2008 року сторони зареєстрували шлюб, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19.03.2015 року в справі №216/383/15-ц шлюб між сторонами розірвано. Позивачка вказує, що після розірвання шлюбу дитина залишилися проживати разом з нею. 01.04.2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу видано виконавчий лист № 216/382/15-ц про стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь матері дитини ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття, починаючи стягнення з 27.01.2015 року. 20.07.2017 року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження № 49364606 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. 03.06.2016 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Станом на початок 2024 року середньомісячний розмір сплачених аліментів становить 2093,00 грн. Позивачка зазначає, що з часу присудження аліментів витрати на утримання сина змінилися, оскільки він відвідує додаткові приватні заняття. Крім того, значно зросли ціни на товари для дитини, зокрема на продукти харчування, одяг, взуття, потреби в лікуванні тощо, що свідчить про те, що на даний час розмір стягуваних з відповідача аліментів на дитину є недостатнім. Крім того, позивач вважає, що відповідач приховує дійсний розмір своїх доходів, оскільки їй стало відомо, що відповідач придбав транспортні засоби та є засновником ТОВ «Рефрасервіс», що є свідченням покращення матеріального становища відповідача. Той факт, що ОСОБА_2 приховує власні доходи, позивачка обґрунтовує наявністю у нього рухомого майна - транспортних засобів (автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2021 року випуску, AUDI моделі RS E-TRON GT, 2023 року випуску). Позивачка зазначає, що згідно відповіді Податкової служби України, вбачається, що у 2 кварталі 2021 року відповідач отримав дохід від ТОВ «ТРАНСМЕХБУД-2015» у розмірі 703426,00 грн. (ознака доходу 105 у разі продажу рухомого майна). Враховуючи сукупну приблизну вартість транспортних засобів, що належать відповідачу, а саме 7500000,00 грн., позивачка вважає, що приблизний дохід відповідача у 2022-2023 роках за місяць становить 312500,00 грн., в зв`язку з чим розмір аліментів на утримання дитини у 1/4 частці від доходу повинен становити 78125,00 грн., однак відповідач сплачує 2093,00 грн.

Позивачка також стверджує, що Відповідач є працездатною особою, який займається підприємницькою діяльністю, є фізично здоровим, тому здатен забезпечувати належний рівень утримання як себе, так і дитини, має грошові кошти на придбання дорогого майна, тому позивач вважає, що стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі розміром 25000,00 грн. щомісячно буде достатнім для матеріального забезпечення, розвитку, освіти та інших додаткових потреб дитини.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

02.04.2024 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Ліфшиць З.О. надійшов відзив на позов, у якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що дійсно у сторін є спільна дитина ОСОБА_3 , на утримання якого з відповідача стягнуто аліменти. Представник відповідача звертає увагу на те, що отримавши виконавчий лист у 2015 році, позивачка звернулася до Центрально-Міського ДВС лише у 2017 році, чим створила штучну заборгованість зі сплати аліментів. Станом на дату подання відзиву, заборгованість зі плати аліментів у відповідача відсутня. Крім того, відповідач перебуває у другому шлюбі і від цього шлюбу має неповнолітнього сина, який знаходиться на його утриманні. Підприємницька діяльність, станом на день подання позову, відповідачем не ведеться, що підтверджується відповіддю з ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Єдиним офіційним доходом останнього є заробітна плата у ТОВ «Рефрасервіс». До того ж позивачем не надано доказів на підтвердження сплати додаткових витрат на потреби лікуванні, відвідування дитиною приватних занять тощо. Представник відповідача зазначає, що підстави зазначені позивачем у позовній заяві, не є підставами для зміни способу стягнення аліментів, а є фактично підставою для збільшення розміру стягнення аліментів, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

24.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надіслала до суду пояснення, вчідповідно до яких Позивач вважає, що Відповідач приховує дійсний розмір своїх доходів, оскільки стало відомо, що Відповідач протягом 2022-2023 років придбав: - транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі TOUAREG, рік виробництва 2021, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , приблизною вартістю 2 500 000,00 грн. - транспортний засіб марки AUDI моделі RS E-TRON GT, рік виробництва 2023, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , приблизною вартості від 4 980 178,52 грн. до 5 376 784,88 грн. та є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефрасервіс» (код ЄДРПОУ 41320317), що є свідченням покращення матеріального становища Відповідача. Щодо надання доказів зміни (погіршення) матеріального стану одержувача аліментів, Позивача як зазначалось у позовній заяві, 03 червня 2016 року, Позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Від шлюбу Позивач та ОСОБА_5 мають спільну малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Чоловік Позивача ОСОБА_5 , був призваний на військову службу у Збройні сили України. 02.04.2024 року Позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщення сім`ї вих. № 5269 про те, що її чоловік ОСОБА_5 , який вважався зниклим безвісти, загинув біля населеного пункту Авдіївка, Донецької області 09.02.2024 року. 03.04.2024 року, Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 . Тобто, у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , Позивач залишилась вдовою та її малолітня дитина від шлюбу, ОСОБА_8 , залишилась без батька, годувальника, що свідчить про погіршення матеріально стану одержувача аліментів, оскільки у подальшому Позивач залишилась одна з двома дітьми, яких потрібно матеріально забезпечувати.

22.05.2024 представник відповідача через підсистему «Електронний суд» звернулася із клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, у долучення яких судом відмовлено, у зв`язку із пропуском процесуального строку у відповідності до ч.8 ст. 83 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву із зазначених вище підстав, викладених у вказаних письмових документах.

Представник відповідач в судовому засіданні не визнала позов із зазначених вище підстав, викладених у вказаних письмових документах.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з`ясувавши усі обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

27 червня 2008 року ОСОБА_9 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Від шлюбу Позивач та Відповідач мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19.03.2015 року у справі №216/383/15-ц шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір`ю.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19.03.2015 року задоволено змінений частково позов ОСОБА_4 , вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_5 , інд. код НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює: представництво «Конкорт Інженерінг ГМБХ», на користь матері дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття, починаючи стягнення з 27.01.2015 року. 01.04.2015 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист.

20.07.2017 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було прийнято виконавче провадження № 49364606 з примусового виконання виконавчого листа № 216/382/15-ц від 01.04.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_2 частини аліментів на користь ОСОБА_4 .

03.06.2016 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб, і змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », серії НОМЕР_7 , виданим Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Сторонами не заперечується, що від цього шлюбу позивач та ОСОБА_5 мають спільну малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.04.2024 року позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщення сім`ї вих. № 5269 про те, що її чоловік - бойовий медик 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_8 молодший сержант ОСОБА_5 , який вважався зниклим безвісти, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув біля населеного пункту Авдіївка, Донецької області 09.02.2024 року. 03.04.2024 року, Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , серії НОМЕР_9 .

08.12.2023 року позивач звернулася до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про здійснення заходів, передбачених ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки наявність отриманої інформації може свідчити про додатковий дохід відповідача з якого можуть бути стягнуті аліменти на утримання їхнього спільного сина.

З наявних письмових матеріалів вбачається, що державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження № 49364606 було здійснено ряд запитів.

Так, відповідно до відповіді Пенсійного фонду України від 20.12.2023 року про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їхнє останнє місце роботи, вбачається, що відповідач отримує заробітну плату у ТОВ «РЕФРАСЕРВІС».

Згідно відповіді Державної податкової служби від 20.12.2023, про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, вбачається, що Відповідач отримує дохід (заробітну плату) від ТОВ «РЕФРАСЕРВІС», код ЄДРПОУ 41320317, а саме: протягом 2020-2023 років ОСОБА_2 нараховувався дохід від ТОВ «Рефрасервіс» за ознаками доходу 101- Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), 126 - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, його заробітна плата поквартально складала суми від 19428,57 гривень до 35358,99 гривень. (а.с. 19-20). Крім того, у 2 кварталі 2021 року ОСОБА_2 була нарахована сума доходу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмехбуд-2015» у розмірі 703426,00 грн. за ознакою доходу 105 - у разі продажу рухомого майна.(а.с. 20).

Загалом, у 4 кварталі 2020 року сума нарахованого доходу відповідача за ознакою доходу 512 - Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи (першої та другої груп), склала 610000,00 грн., 4 квартал 2021 року 915000,00 грн., у 2 кварталі 2022 року -2225000,00 грн.

Відповідно до відповіді Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником ОСОБА_2 транспортних засобів, вбачається, що за останнім значиться транспортний засіб марки VOLKSWAGEN моделі TOUAREG, рік виробництва 2021, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , та транспортний засіб марки AUDI моделі RS E-TRON GT, рік виробництва 2023, VIN НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 (а.с.23).

Згідно відповіді на адвокатський запит від 16.01.2024 року, головний сервісний центр МВС повідомив, що транспортний засіб AUDI RS E-TRON GT, 2023 р.в., N? куз. НОМЕР_3 первина реєстрація нового ТЗ, придбаного в торговельній організації, який ввезено з-за кордону, договір укладений у СГ, N? 3970/2023/АМ0021014 від 09.08.2023, виданий ПП «еліта Моторс», транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2021 р.в., N? куз. НОМЕР_1 перереєстрація на нового власника за договором купівлі продажу, договір укладений у СГ, N? 8069/23/013901 від 12.07.2023 року. Станом на 19.01.2024 року зазначені транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається із наданої відповіді, 27.08.2021 року Відповідачем було придбано транспортний засіб BMW X4, 2021 р.в., N? куз. НОМЕР_10 (первинна реєстрація нового ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, договір укладений у СГ, N? U21-7329/1 від 26.08.2021, виданий ПрАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ»), який 24.02.2023 року Відповідачем було перереєстровано на нового власника на підставі договору укладеного у СГ, N? 6200/23/025769 від 24.02.2023, виданого ТОВ «прогрес Автотрейд Київ».

Також, 11.09.2019 року Відповідачем було придбано транспортний засіб BMW 5201, 2016 р.в., № куз. НОМЕР_11 (перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу), який 28.05.2021 року Відповідачем було перереєстровано на нового власника на підставі договору укладеного у СГ, № 7221/21/015557 від 14.05.2021, виданого ТОВ «Трансмехбуд-2015».

Відповідно до наданого на запит відділу виконавчої служби звіту про здійснені відрахування та виплати ТОВ «РЕФРАСЕРВІС» щодо ОСОБА_2 вбачається, що щомісячна заробітна плата відповідача за 2022 - 2023 рік становить 10 400,00 грн.

Із заробітної плати ОСОБА_2 здійснюються відрахування на сплату аліментів з березня місяця 2020 року у розмірі 1/4 від доходу останнього.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістомстатті 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже,законвизначаєаліментисамеяккошти,щонеобхідніта достатні для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону матеріально утримувати дитину до повноліття зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з ч.3ст.181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Таким чином, зміна способу стягнення аліментів з частки від доходів на тверду грошову суму є правом Позивача, і підстав для обмеження такого права судом не встановлено.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги, що розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», складає з 01.01.2024 року - 3196 грн.

Частиною 3 статті 182 Кодексу визначено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зістаттею 81 СК Україниперелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 26лютого 1993року №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік№ 146), у підпункті 16 пункту 1 якого зазначено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі здоходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства. Утримання аліментів провадиться із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку № 146). Що ж стосується витрат на утримання дитини, то їх потрібно доводити, оскільки суд має побачити, що одержувач аліментів (позивач) також здійснює утримання дитини. Крім того, доведення суми відповідних витрат є вкрай важливим, якщо одержувач аліментів (позивач) бажає змінити спосіб стягнення з частки від доходу на тверду грошову суму, розмір якої потрібно обґрунтувати.

Так Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20) зазначив, що відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду, яка міститься у постанові від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61- 1031св21) , факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

До того ж, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

У постанові від 13.02.2019 р. у справі № 152/100/18 Верховний Суд вказав на те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Отже, Верховний Суд притримується позиції, що застосуванню підлягає поряд з ч. 3 ст. 181 СК України, яка передбачає право одержувача аліментів змінити спосіб стягнення аліментів, визначений у рішенні суду, і ч. 1 ст. 192 СК України, що передбачає зміну розміру аліментів та необхідність доведення відповідних обставин зміни.

Таким чином, Верховний Суд вказав на необхідність застосування ч. 1 ст. 192 СК України, якщо йдеться про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їхнього стягнення.

Згідно з частиною першоюстатті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»судам роз`яснено, що відповідно достатті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, враховуючи зміст статей181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Таким чином, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другийчастини третьоїстатті 181 СК України).

Аналіз положеньстатті 192 СК Українисвідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тількистаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 і ця судова практикає незмінною.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів, визначених за рішенням суди повинні перевірити наявність підстав для зміни розміру аліментів, передбаченихстаттею 192 СК України, зокрема матеріального стану платника аліментів, надати належної оцінки його доводам про зміну його сімейного стану (наявність дитини від іншого шлюбу) та перебування на його утриманні непрацездатних батьків, а також матеріального стану позивача, наявність погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із сторін чи дитини. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 152/100/18 від 13.02.2019.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що належними та допустимими доказамипідтверджено зміну майнового стану відповідача після ухвалення судового рішення про стягнення з нього аліментів.

Крім того, відповідач отримав додатковий дохід із продажу коштовних транспортних засобів, є працездатною, фізично здоровою особою, маючи постійне місце роботи, що вказує на здатність відповідача забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітніх дітей. Він несе витрати на утримання свого рухомого майна.

У сукупності наведеного, з урахуванням рівності та обов`язку обох батьківзабезпечувати дітей, судом визнається необхідним та достатнім збільшення аліментів шляхом зміни способу стягнення, що присуджені з відповідача на користь позивача, у твердій грошовій сумі, оскільки щомісячна сплата відповідачем аліментів в розмірі 10000 гривень на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 не буде непомірним тягарем для нього, цілком відповідатиме його майновому стану та у повній мірі забезпечуватиме потреби дитини.

В частині вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів з дня звернення з цим позовом до суду, суд зазначає про те, що, ст.191СК України встановлено, що від дня пред`явлення позову присуджуються аліменти на дитину, які присуджені рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу у справі №216/382/15-ц. Оскільки, в цій справі вирішується спір щодо зміни способу стягнення вже присуджених за рішенням суду аліментів, відтак, у даному випадку, зміна способу стягнення аліментів відбудеться після набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України, зтому, відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених вимог позову - у розмірі 484 гривні 48 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 223, 263, 265, 259 ч.6, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2015 року у справі № 216/382/15-ц, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП: НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП: НОМЕР_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 (десяти тисяч) грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовувідмовити.

Згідно з ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь держави судовий збір у розмірі 484 гривень 48 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2024 року.

Суддя Г.М.Чирський