Рішення
від 21.06.2024 по справі 160/10466/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 рокуСправа №160/10466/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК Данаприс" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

22.04.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК Данаприс" до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товарів №23UA11000000093-КТ від 07.11.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA110130/2023/000833 від 07.11.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000233/1 від 27.11.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA110130/2023/000903 від 27.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару, позивач подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №23UА110130019586U9, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченимМитним кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA110130/2023/000833 від 07 листопада 2023 року про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Окрім наведеного Дніпровською митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів №23UА11000000093-Кт від 07.11.2023, яким змінений заявлений в митній декларації код УКТЗЕД та опис товарів.

Також позивач додатково зазначив про те, що оскаржувані рішення Дніпровської митниці є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. А тому такі рішення підлягають скасуванню.

Вважаючи, що ним було подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, коду УКТЗЕД позивач не погоджується з винесеними рішеннями про коригування митної вартості товару та просить їх скасувати, про що звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 р. справу № 160/10466/24 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

03.06.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпровської митниці надійшов відзив проти позову.В обґрунтування правової позиції зазначено, що під час митного оформлення у митниці виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення товарів за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповіднодо п. 2ст. 58 МК України, п. 6ст. 54 МК України. Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Окрім наведеного вказують, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

10.06.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником позивача надано відповідь на відзив проти позову, в якій вказують на протиправність дій та рішень митного органу під час проведення процедури визначення митної вартості товару та наполягають на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

15.05.2023 року між ТОВ «ОК Данаприс» (далі Покупець, Позивач) та ERIC (TIANJIN) TECHNOLOGY GROUP CO., LTD. Китай (далі - Продавець) було укладено договір поставки товару №ОКЕТ150523 (далі - Контракт), відповідно до умов якого, Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити ізоляційні матеріали, надалі іменовані «Товар», найменування, ціна, марка, кількість і інші характеристики якого вказані в додатках (специфікацій, проформа інвойсів, комерційних інвойсів, додаткових угод, тощо) до цього Контракту. (п. 1.1. Контракту).

Відповідно до п. 1.2. Контракту, за взаємною письмовою домовленістю Сторін у процесі виконання цього Контракту можуть бути змінені конкретні дані (кількість, ціна товару, умови його поставки, і ін.) зазначені в розділах цього Контракту.

Відповідно до п. 1.3. Контракту, Продавець є виробником своєї продукції та є експортером за кордон китайської митниці.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна за одиницю Товару, що поставляється, встановлюється в доларах США, як це передбачено в Додатках до цього Контракту, на умовах FOB Shanghai, Китай відповідно до правил Інкотермс-2010. Вартість контракту складає суму додатків (специфікацій, проформа інвойсів, комерційних інвойсів, додаткових угод, тощо) до цього Контракту.

Відповідно до п. 3.1. Контракту, Товар поставляється на умовах поставки: FOB Shanghai, Китай відповідно до Правил Інкотермс у редакції 2010.

Товар повинен поставлятися у строк протягом 30 днів з моменту здійснення передоплати, але не більше ніж протягом 40 днів. Умови поставки чергової партії Товару будуть конкретизуватися сторонами в Додатках до цього Контракту.

Відповідно до п. 3.2. Контракту, Сторони зобов`язуються самостійно здійснити оформлення Товару відповідно до базисних умов поставки, обумовленими сторонами в Додатках до цього Контракту.

Відповідно до п. 4.1. Контракту, разом з Товаром Продавець відправляє наступні документи:

4.1.1. Комерційний інвойс Продавця;

4.1.2. Пакувальний лист;

4.1.3. Сертифікат походження;

4.1.4. Сертифікат якості;

4.1.5. Експортна декларація.

Відповідно до п. 5.1. Контракту, Валюта платежу за цим контрактом є долар США.

Розрахунки за даним контрактом здійснюються згідно додатків (специфікацій, проформа інвойсів, комерційних інвойсів, додаткових угод, тощо) до цього Контракту. Розмір і умови оплати зазначаються у кожному додаткові до Контракту. Допускається оплата частинами, 100% передплата та оплата після відвантаження товару.

Відповідно до п. 7.1. Контракту, Продавець після завершення навантаження протягом 2 (двох) робочих днів повинен повідомити Покупцю за допомогою телеграми / телекса / факсу / електронної пошти адреси контракту, найменування перевізника, найменування товару, суму інвойсу, вага брутто, вага нетто і дату відвантаження.

15.05.2023 року між ТОВ «ОК Данаприс» та ERIC (TIANJIN) TECHNOLOGY GROUP CO., LTD. Китай було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту №ОКЕТ150523 від 15.05.2023 року (далі Додаткова угода №1).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1, пункт 2.1. Контракту викладено в такій редакції:

Ціна за одиницю Товару, що поставляється встановлюється в доларах США, як це передбачено в Додатках до цього Контракту, на умовах FOB Tianjin, FOB Qingdao, або FOB Shanghai, Китай відповідно до Правил Інкотермс-2010. Вартість контракту складає суму додатків (специфікацій, проформа інвойсів, комерційних інвойсів, додаткових угод, тощо) до цього Контракту.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, пункт 3.1. Контракту викладено в такій редакції: Товар поставляється на умовах поставки: FOB Tianjin, FOB Qingdao, або FOB Shanghai, Китай відповідно до Правил Інкотермс-2010. Товар повинен поставлятися у строк протягом 30 днів з моменту здійснення передоплати, але не більше ніж протягом 40 днів.

17.07.2023 року між ТОВ «ОК Данаприс» та ERIC (TIANJIN) TECHNOLOGY GROUP CO., LTD. Китай було укладено Додаткову угоду № 2 до Контракту №ОКЕТ150523 від 15.05.2023 року (далі Додаткова угода №2).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №2, пункт 2.1. Контракту викладено в такій редакції:

Ціна за одиницю Товару, що поставляється встановлюється в доларах США, як це передбачено в Додатках до цього Контракту, на умовах FOB Tianjin, FOB Qingdao, FOB Ningbo або FOB Shanghai, Китай відповідно до Правил Інкотермс-2010. Вартість контракту складає суму додатків (специфікацій, проформа інвойсів, комерційних інвойсів, додаткових угод, тощо) до цього Контракту.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2, пункт 3.1. Контракту викладено в такій редакції:

Товар поставляється на умовах поставки: FOB Tianjin, FOB Qingdao, FOB Ningbo або FOB Shanghai, Китай відповідно до Правил Інкотермс-2010. Товар повинен поставлятися у строк протягом 30 днів з моменту здійснення передоплати, але не більше ніж протягом 40 днів.

На підставі комерційного інвойсу № ERIC20230518 від 18.05.2023 року було здійснено поставку товару на загальну вартість 45697,28 дол. США. На умовах поставки: порт завантаження: Ningbo, Китай порт призначення: Гданськ, Польща. Термін відправки: близько 25 днів з моменту отримання авансового платежу. Пакування: картон і палети.

Позивачем за контрактом №ОКЕТ150523 від 15.05.2023 року перераховано продавцю кошти у сумі 45 697, 28 доларів США, зокрема:

- 31.05.2023 року в сумі 12 761,70 доларів США згідно з інвойсом Додаток до контракту № 1 від 23.05.2023 року;

- 29.06.2023 року в сумі 32 935, 58 доларів США згідно з інвойсом Додаток до контракту № 2 від 28.06.2023 року.

Згідно з п. 4.1. Контракту, ТОВ «ОК Данаприс» контрагентом було надано Сертифікат походження № 23C4403A2583/01316 від 19.08.2023 року, Сертифікат якості щодо товару Синтофлекс 818 AMA від 18.05.2023 року, Сертифікат якості щодо товару Синтофлекс 828 AMA від 18.05.2023 року, Сертифікат якості щодо товару Синтофлекс 6630 DMD від 18.05.2023 року, Сертифікат якості щодо товару Синтофлекс 6632 DM від 18.05.2023 року.

Відповідно до пакувального листа від 18.05.2023 року поставка товару здійснюється за загальною вагою нетто 9772,55 кг., загальною вагою брутто 10333,85 кг., в картонних коробках на 12 палетах та листах на 2 палетах, разом у 14 палетах.

Відповідно до Експортної вантажної митної декларації Вхідний номер: 310120230517488291, Митний номер: 310120230517488291 від 20.07.2023 року поставка товару здійснюється за загальною вагою нетто 9772,55 кг., загальною вагою брутто 10333,85 кг., у 14 палетах. Крім того, визначено також умови постачання: FOB Ningbo.

В коносаменті №WMSS23071850D від 24.07.2023 року також вказано, що поставка товару здійснюється за загальною вагою 10333,85 кг., у 14 палетах.

З метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження митної вартості товару, позивачем до Дніпровської митниці разом із Митною декларацією № №23UA110130019586U9 були надані :

-Сертифікат якості № 2310 від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 2450 від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 3240-В від 18.05.2023;

-Сертифікат якості 6051 від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 6630 DMD від 18.05.2023;

-Сертифікат якості №6632 DM від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 818АМА від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 828 АНА від 18.05.2023;

-Сертифікат якості PET film від 18.05.2023;

-Сертифікат якості б/н від 18.05.2023;

-Пакувальний лист б/н від 18.05.2023;

-Комерційний інвойс № ERIC20230518 від 18.05.2023;

-Коносамент № WMSS23071850D від 24.07.2023;

-Автотранспортна накладна № WMSS23071850D від 18.09.2023;

-Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS65FUM9 від 14.09.2023;

-Сертифікат про походження товару №23С4403А2583/01316 від 19.08.2023;

-Платіжний документ № 20 від 31.05.2023;

-Платіжний документ № 27 від 29.06.2023;

-Рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно експедиційні послуги № 2308064 від 31.08.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7632 від 11.07.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7632/D від 08.09.2023;

-Прейскурант ( прайс лист) виробника товару б/н від 15.05.2023;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору ( контракту) № 1 від 23.05.2023;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору ( контракту) № 2 від 28.06.2023;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору ( контракту) № 2 від 17.07.2023;

-Зовнішньоекономічний договір ( контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких ( зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № ОКЕТ 150523 від 15.05.2023;

-Договір про перевезення № 2020-07-14 від 01.01.2021;

-Договір про перевезення ВТ D020123 від 02.01.2023;

-Договір про перевезення № UА00204609 від 13.12.2022;

-Копія митної декларації країни відправлення № 310120230517488291 від 20.07.2023р.

Згідно графи 33 митної декларації товар задекларовано за кодом 3921901000 згідно з УКТЗЕД (назва товарної під категорії: інші плити, листи, плівки та смуги або стрічки з пластмаси: - інші: - - з продуктів, одержаних конденсацією або полімеризацією з перегрупуванням, хімічно модифікованих або немодифікованих: - - - із складних поліефірів; ставка ввізного мита 5 %).

За митною декларацією від 25.09.2023 № 23UA110130019586U9 керівництвом митного поста Дніпровської митниці за допомогою системи управління ризиками сформовано обов`язкову форму митного контролю 202-1 «Проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації» та 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».

Посадовою особою митниці в присутності декларанта з метою визначення хімічних та фізичних якостей товару відібрано проби і зразки спірного товару, що підтверджується актом про взяття проб (зразків) товарів від 27.09.2023 № UA110130/2023/019586.

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації заявленого до митного оформлення товару згідно з УКТЗЕД посадовою особою митниці, відповідно до ст.ст. 69, 356, 357 МКУ та п. 9 розділу IІІ «Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397, направлено запит до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі СЛЕД) для проведення дослідження заявленого до митного оформлення товару.

За результатами проведених досліджень СЛЕД складено висновок від 02.11.2023 № 142000-3700-0428 (далі Висновок).

З урахуванням висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 02.11.2023 № 142000-3700-0428, посадовою особою митного поста направлено запит від 06.11.2023 № 19586/КТ/10 до відділу класифікації товарів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання.

За результатом контролю правильності класифікації товарів, відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів від 30 лютого 2012 року № 650, із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів України від 23.12.2022 № 455 та від 28.02.2023 № 112, прийнято рішення щодо класифікації товарів від 07.11.2023 № 23UA11000000093-КТ, відповідно до якого товар (№5) «двошаровий матеріал з поверхневою щільністю понад 150 г/м2, виготовлений з шару поліетилентерефталату та шару з нетканого полотна зі складного поліефіру: Синтофлекс у рулонах 6632 DM…» класифіковано в товарній підкатегорії 5603141000 згідно з УКТЗЕД, товар «тришаровий матеріал з поверхневою щільністю понад 150 г/м2, виготовлений із середнього шару поліетилентерефталату та зовнішніх шарів з нетканого полотна зі складного поліефіру: Синтофлекс у рулонах 6630 DMD…» класифіковано в товарній підкатегорії 5603149000 згідно з УКТЗЕД, товар «тришаровий матеріал з поверхневою щільністю понад 150 г/м2, виготовлений із середнього шару поліімідного полімеру та зовнішніх шарів з нетканого полотна з бавовни: Синтофлекс у рулонах 818 AMA… Тришаровий матеріал з поверхневою щiльнiстю понад 150 г/м2, виготовлений із середнього шару поліетилентерефталату та зовнішніх шарів з нетканого полотна з бавовни: Синтофлекс у рулонах 828 AHA…» класифіковано в товарній підкатегорії 5603949000 згідно з УКТЗЕД.

Під час митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації № 23UA110130019586U9, Дніпровською митницею було запропоновано надати додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом не було додаткових документів у десятиденний термін.

28 листопада 2023 року Дніпровська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000236/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000906 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар було оформлено за митною декларацією № 23UA110130024617U7 від 28.11.2023 р.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6ст. 54 МК Українивідповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000233/1 від 27.11.2023 р., яке обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

"1) Відповідно до п. 3.1 Контракту товар постачається за умови передплати. До митного контролю надано платіжні документи від 31.05.2023 № 20, від 29.06.2023 № 27, у графі «Деталі платежу» зазначено оплата за товар по контракту від 15.05.2023 №OKET150523, однак відсутні посилання на специфікації або рахунки-фактури.

При цьому згідно п. 2.1 Контракту ціна контракту складається із сум додатків до нього та сум рахунків-фактур. Крім того, в платіжних документах не зазначено номер рахунку, на підставі якого здійснюється платіж.

Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до п. 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів здійснено авансовий платіж), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару;

2) Відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізити платіжного документу, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Пунктом 2.1 даного Положення визначено, які реквізити воно має містити, в тому числі «підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України».

Проте надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням.

Твердження Позивача про те, що наявність відміток банківської установи не є обов`язковою умовою, не відповідає чинному законодавству України, оскільки електронний розрахунковий документ обов`язково має містити реквізити, в тому числі електронний(і) підпис(и) / електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.

Таким чином, надані декларантом позивача платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. Окрім того, в розділі 12 зовнішньоекономічного контракту від 15.05.2023 №OKET150523 зазначено банківські реквізити сторін. ТОВ «ОК Данаприс» зазначено рахунок у банку АТ «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк», ЄДРПОУ 14360080) № НОМЕР_1 , SWIFT код UKCBUAUK; рахунок у банку- кореспонденті ПАТ АБ «Південний» № НОМЕР_2 , SWIFT код PIVDUA22.

Разом з тим, копія виписки по особовому рахунку ТОВ «ОК Данаприс» за 29.06.2023 свідчить про оплату за товар з рахунку на користь продавця «Eric (Tianjin) Technologi Group Co., Ltd» (Китай) в АТ «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») № НОМЕР_3 через рахунок банку-кореспонденту ПАТ АБ «Південний» (ЄДРПОУ 20953647) № НОМЕР_4 .

В копії виписки від 31.05.2023 не зазначено відомості про банк-кореспондент та призначення платежу для продавця «Eric (Tianjin) Technologi Group Co., Ltd» (Китай).

3) Надані до митного контролю документи Додаток до контракту від 23.05.2023 №1, від 28.06.2023 №2, від 17.07.2023 №2 містять різні умови поставки, відповідно: FOB Shanghai, FOB Qingdao.

Згідно рахунку-фактури умовами поставки є FOB NINGBO.

При цьому згідно п. 3.1 Контракту умовами поставки є FOB Shanghai, які можуть бути скориговані додатковими угодами, проте як зазначено вище додаткові угоди містять розбіжності в умовах поставки товару.

Отже надані до митного контролю документи місять розбіжності щодо місця умов поставки, тобто є розбіжності у портах відправлення, що в свою чергу дає підставу вважати, що вартість фрахту не врахована у складові митної вартості;

4) Згідно транзитного документа від 14.09.2023 № 23PL322080NS65FUM9 вагою брутто товару є 22 038,85 кг, в той час як до митного контролю заявлено загальну вагу брутто товару 10 333,85 кг;

5) Наданий до митного контролю прайс-лист від 15.05.2023 № б/н має адресний характер, тобто виставлений безпосередньо для ТОВ «ОК ДАНАПРИС», крім того, даний документ не містить терміну та період його дії (тобто періоду актуальності цін на товар);

6) Наданий скаргою від 02.04.2024 №020420242 висновок Дніпропетровської торгово- промислової палати від 28.11.2023 №ГО-1329 посилається на контракт від 15.05.2023 №OKET150523, рахунок-інвойс від 18.05.2023 №ERIC20230518, містить ціну пропозиції товарів без зазначення істотних відомостей про об`єкт оцінки.

27.11.2023 року ТОВ «ОК Данаприс» оскаржило зазначене рішення в порядку передбаченому главою 4 Митного Кодексу України, шляхом подання відповідної скарги до митного органу вищого рівня, але результатів розгляду скарги ними не було отримано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернуся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннямиМитного кодексу України.

В силу пункту 24 частини 1статті 4 Митного кодексу Українимитний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1статті 246 Митного кодексу Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1статті 248 Митного кодексу Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ч.1ст.257 МКУ).

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч.6ст.257 МКУ).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (ч.5ст.255 МКУ).

Разом з цим,статтею 67 Митного кодексу Українивизначено, щоукраїнська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності(УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

ВУКТ ЗЕДтовари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів вУКТ ЗЕДвключає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин 1-4статті 69 Митного кодексу Українитовари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених вУКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно зУКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

В силу абзацу 1 частини 5статті 69 Митного кодексу Українидля цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положеньУКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650(Порядок №650, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

За змістом пункту 3 розділу І Порядку №650 класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретаціїУКТЗЕД, передбачених Законом УкраїниПро Митний тариф України(Основні правила інтерпретаціїУКТЗЕД), з урахуванням Пояснень доУКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогамиУКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретаціїУКТЗЕДпід час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Пунктом 4 розділу III Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;

відомостей про товар та коду товару згідно зУКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретаціїУКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень доУКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Пунктами 5, 6 розділу III Порядку №650 визначено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно зУКТЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу ІІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно зУКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Взяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Кодексу. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 Кодексу. Результати досліджень доводяться до підрозділу митного органу, який ініціював процедуру взяття проб (зразків) товарів.

У силу пункту 1 частини першоїстатті 356 Митного кодексу Українивзяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно зУКТ ЗЕД.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника (ч.2ст.356 МКУ).Слід зазначити, що згідно частини 2статті 73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Між сторонами цієї справи виник спір щодо правомірності рішень митного органу про визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕТ та про відмову у митному оформленні товарів.

При цьому, код товару згідно зУКТ ЗЕДвизначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку помилкового встановлення декларантом коду товарів.

За результатами проведених досліджень СЛЕД складено висновок від 02.11.2023 № 142000-3700-0428 (далі Висновок).

Згідно зіст.67 Митного кодексу Україниукраїнська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. ВУКТ ЗЕДтовари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів вУКТ ЗЕДвключає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної: категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Пунктами 1, 6 Основних правил інтерпретаціїУКТ ЗЕДЗакону України "Про Митний тариф України"встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користуванняУКТ ЗЕД;

для юридичних цілей класифікація товарів вУКТ ЗЕДздійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, зі урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Зазначеними вище правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару.

Тобто, саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару.

Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3700-0428 від 02.11.2023 року за результатами досліджень, проведених в рамках процедур митного контролю і оформлення, з метою встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації товарів, з урахуванням положень ч. 10 ст. 357 Митного кодексу України, встановлено зовнішній вигляд товару, фізичні характеристики та геометричні параметри товару. Крім того, встановлено, що визначені показники наданих на дослідження проб товарів не суперечать заявленим ТОВ «ОК Данаприс» опису товарів у гр. 31 МД.

Враховуючи наведене, визначений митним органом код товару двошаровий матеріал з поверхневою щільністю понад 150 г/м2, виготовлений з шару поліетилентерефталату та шару з нетканого полотна зі складного поліефіру: Синтофлекс у рулонах 6632 DM…» класифіковано в товарній підкатегорії 5603141000 згідно з УКТЗЕД, товар «тришаровий матеріал з поверхневою щільністю понад 150 г/м2, виготовлений із середнього шару поліетилентерефталату та зовнішніх шарів з нетканого полотна зі складного поліефіру: Синтофлекс у рулонах 6630 DMD…» класифіковано в товарній підкатегорії 5603149000 згідно з УКТЗЕД, товар «тришаровий матеріал з поверхневою щільністю понад 150 г/м2, виготовлений із середнього шару поліімідного полімеру та зовнішніх шарів з нетканого полотна з бавовни: Синтофлекс у рулонах 818 AMA… Тришаровий матеріал з поверхневою щiльнiстю понад 150 г/м2, виготовлений із середнього шару поліетилентерефталату та зовнішніх шарів з нетканого полотна з бавовни: Синтофлекс у рулонах 828 AHA…» класифіковано в товарній підкатегорії 5603949000 згідно з УКТЗЕД у рішенні Дніпровської митниці від 07.11.2023р. № UA11000000093-КТ є передчасним.

Рішення Дніпровської митниці про визначення коду товару від 07.11.2023р. № UA11000000093-КТ є необґрунтованим та відповідно таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів разом з карткою відмови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2ст. 382 Господарського кодексу Україниформа і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановленірозділом III Митного кодексу України(надалі -МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1ст. 49 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч.1ст.50 Митного кодексу Українивідомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.52 Митного кодексу Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1ст.53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2ст.53 Митного кодексу Українимістить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року .

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3ст.54 Митного кодексу Україниза результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6ст.54 Митного кодексу Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1ст.55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1ст. 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8ст.57 Митного кодексу Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 7ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, а саме посиланні, що заявлена до декларування вартість легкового автомобілю значно нижча аніж рівень митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в МКУ суд зазначає про таке.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст.59,60та64 Митного кодексу України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2023/000236/1 від 28.11.2023 не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 Митного кодексу Україниякщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

При коригуванні митної вартості декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України не має.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншимметодом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про автомобіль.

Не наведення у спірному рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію.

Отже, доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Щодо доводів митного органу про ненадання документів, що підтверджують сплату оцінюваного товару, суд зазначає таке. ТОВ «ОК Данаприс» за контрактом №ОКЕТ150523 від 15.05.2023 року перерахував продавцю всю суму замовлення, а саме: кошти у сумі 45 697, 28 доларів США, зокрема:

- 31.05.2023 року в сумі 12 761,70 доларів США згідно з інвойсом Додаток до контракту № 1 від 23.05.2023 року;

- 29.06.2023 року в сумі 32 935, 58 доларів США згідно з інвойсом Додаток до контракту № 2 від 28.06.2023 року.

Крім того, зазначене також підтверджується Листом АТ А-Банку №Е.АВ.0.0.0.0/2-1 від 21.11.2023 року та виписками по особовому рахунку ТОВ «ОК Данаприс» за 31.05.2023 та 29.06.2023.

Доводи митного органу щодо зміни банку, через який сплачував платежі за контрактом позивач не можуть бути взяті до уваги суду, оскільки вибір суб`єкта господарювання банківської установи за допомогою якої буде сплачено вартість товарів за контрактом не впливає на митну вартість оцінюваного товару.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи докази, а також пояснення сторін суд дійшов висновку, що позивачем було надано в повному обсязі документи для підтвердження опалти поставленого товару та доводи митного органу є необґрунтованими.

Також суд погоджується з твердженнями позивача стосовно відсутності розбіжності ваги поставленого продукту у транзитному листі, оскільки Транзитний документ від 14.09.2023 № 23PL322080NS65FUM9 зазначає сумарну вагу товарів від чотирьох постачальників, а саме 22038,85 кг брутто. Вага брутто вантажу від виробника «ERIC (TIANJIN) TECHNOLOGY GROUP CO., LTD» складає 10333,85 кг, що заявлено у коносаменті № HBL WMSS23071850D, що також зазначено у листі від перевізника ТОВ «СВ БРОК», вих.№7632 від 21.11.2023.

Стосовно доказів на підтвердження витрат транспортування, які були надані митні разом з декларацією та до матеріалів справи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1, пункт 2.1. Контракту викладено в такій редакції:

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №2, пункт 2.1. Контракту викладено в такій редакції:

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2, пункт 3.1. Контракту викладено в такій редакції:

Отже сторонами контракту було погоджено додатковими угодами до контракту зміну порту відправлення товару. За таких обставин доводи митного органу щодо різниці умов поставки між контрактом та рахунками фактурами не беруться до уваги суду, оскільки такі зміни було погоджено додатковими угодами.

Поставка оцінюваного товару здійснювалась на умовах FOB Ningbo.

Умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження.

Щодо розподілу витрат на умовах FOB, то сплата, витрати експортних митних процедур, а також усiх мит, податків та iнших зборів, що пiдлягають сплатi при експортi товару, є обов`язком продавця, у даній справі постачальника товару ERIC (TIANJIN) TECHNOLOGY GROUP CO., LTD. Китай.

На підтвердження складових митної вартості товару, пов`язаних із транспортуванням товару, Позивачем під час митного оформлення та у порядку ч. 8 ст. 55 МК України було надано Відповідачу наступні документи:

-Сертифікат якості № 2310 від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 2450 від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 3240-В від 18.05.2023;

-Сертифікат якості 6051 від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 6630 DMD від 18.05.2023;

-Сертифікат якості №6632 DM від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 818АМА від 18.05.2023;

-Сертифікат якості № 828 АНА від 18.05.2023;

-Сертифікат якості PET film від 18.05.2023;

-Сертифікат якості б/н від 18.05.2023;

-Пакувальний лист б/н від 18.05.2023;

-Комерційний інвойс № ERIC20230518 від 18.05.2023;

-Коносамент № WMSS23071850D від 24.07.2023;

-Автотранспортна накладна № WMSS23071850D від 18.09.2023;

-Супровідний документ Т1 № 23PL322080NS65FUM9 від 14.09.2023;

-Сертифікат про походження товару №23С4403А2583/01316 від 19.08.2023;

-Платіжний документ № 20 від 31.05.2023;

-Платіжний документ № 27 від 29.06.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7632 від 11.07.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7632/D від 08.09.2023;

-Прейскурант ( прайс лист) виробника товару б/н від 15.05.2023;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору ( контракту) № 1 від 23.05.2023;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору ( контракту) № 2 від 28.06.2023;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору ( контракту) № 2 від 17.07.2023;

-Договір про перевезення № 2020-07-14 від 01.01.2021;

-Договір про перевезення ВТ D020123 від 02.01.2023;

-Договір про перевезення № UА00204609 від 13.12.2022;

-Копія митної декларації країни відправлення № 310120230517488291 від 20.07.2023р.

Послуги з перевезення контейнера на котейнеровозі купувалися перевізником ТОВ «СВ БРОК» у судоходної лінії Maersk. В свою чергу судоходна лінії Maersk залучила до перевезення Arsi-Trans, про що свідчить ланцюжок договорів від 01.01.2021 № 2020-07-14, від 02.01.2023 № BTD020123, від 13.12.2022 № UA00204609. Тому за тиждень до судозаходу ТОВ «СВ БРОК» було виставлено рахунок № 2308064 від 31.08.2023 за організацію морського фрахта, локальні витрати та послугу з організації автоперевезення.

Зазначене підтверджується у листі від перевізника ТОВ «СВ БРОК», вих.№7632 від 21.11.2023, а також платіжною інструкцією №503 від 28.09.2023 року. Згідно відомостей коносаменту від 24.07.2023 №WMSS23071850D наявна помітка «Freight Collect», що означає збір платежів за комплекс послуг в порту призначення. Товар був у м. Гданськ (Польща) 18.09.2023 згідно відміток CMR, таким чином, рахунок на оплату транспортних послуг в тому числі послуг з морського перевезення виник раніше, ніж було відомо який саме перелік послуг надано, та їх вартість.

Згідно наданої заявки на перевезення від 11.07.2023 № 7632 наявний перелік додаткових послуг, відомості щодо яких відсутні у наданому до митного контролю рахунку від 31.08.2023 № 2308064. Помітка «Freight Collect» свідчить про відвантаження на умовах FOB. Згідно умов FOB фрахт, локальні витрати та доставку вантажу з порту призначення до складу вантажоодержувача сплачує вантажоодержувач. У зв`язку з тим що послуги по наземному перевезенню вантажу здійснювала судоходна лінія Maersk у литці Arsi-Trans, додаткових витрат у вигляді демереджу та детеншену не було.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (сертифікат дилера) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Уч.2ст. 53 МК Українине передбачено надання декларантом на підтвердження митної вартості документів, які зазначаються сторонами у зовнішньоекономічній угоді.

Таким чином, зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні, як підстави для його прийняття суперечить положеннямчинного законодавства України.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6ст. 54 Митного кодексу Українивстановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3ст. 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Відповідно до ч. 3ст. 318 Митного кодексу Українимитний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно ізЗаконом України від 15.02.2011 №3018-VIПро внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000233/1 від 27.11.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000903 суд зазначає наступне.

Оскільки відповідно до п.7.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, то така, з огляду на визнання протиправним та скасування рішення про відмову, також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньст. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно з ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 6 056,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.139,242-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК Данаприс" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товарів №23UA11000000093-КТ від 07.11.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA110130/2023/000833 від 07.11.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000233/1 від 27.11.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA110130/2023/000903 від 27.11.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК Данаприс" (49083, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 35а, код ЄДРПОУ 42956110) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	21.06.2024
Оприлюднено	24.06.2024
Номер документу	119908067
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/10466/24

Ухвала від 27.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 09.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 24.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Рішення від 21.06.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рябчук Олена Сергіївна

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рябчук Олена Сергіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 21.06.2024 по справі 160/10466/24ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/10466/24

Ухвала від 27.08.2024

Ухвала від 09.08.2024

Ухвала від 24.07.2024

Рішення від 21.06.2024

Ухвала від 24.04.2024

Рішення
від 21.06.2024 по справі 160/10466/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД