Рішення

від 21.06.2024 по справі 200/2017/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року Справа№200/2017/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №057350003915 від 27.03.2024 р. про відмову у перерахунку пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 20.03.2024р. громадянки України ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з урахуванням досягнення необхідного віку для призначення пенсії 50 років, та перевести ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 20.03.2024 р. відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020 р. та зарахувати до пільгового стажу за списком №2 неврахований період роботи з 01.06.2013 р. по 05.11.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 20.03.204 року звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою №1185 про перерахунок (перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком). Відповідач Рішенням №057350003915 від 27.03.2024р. відмовив Позивачу у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах через недосягненням пенсійного віку. В оскаржуваному рішенні також зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.06.2013 по 05.11.2014, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про пільговий стаж з 01.06.2013. Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першоїстатті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у зв`язку з відсутністю пенсійного віку позивача, визначеного пунктом 2 частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який для жінок повинен становити 55 років, та зарахуванні спірного періоду роботи до її пільгового стажу.

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує її конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року позовну заяву було залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024 року представником Позивача було надано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, за змістом якого заперечив проти задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року No 637 (далі - Порядок No 637 ), якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювала особа, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

Ознайомившись з наданими документами до пільгового стажу позивача не зараховані наступні періоди роботи: - з 01.06.2013 по 05.11.2014, оскільки ОСОБА_1 не надала довідку про пільговий характер роботи, що передбачена порядком № 637, також відсутні посилання на атестацію робочого місця. Отже позивачем не надано жодного документа що підтверджували б пільговий характер її роботи.. Крім того в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування також відсутні дані про пільговий стаж позивача за період з 01.06.2013, що може свідчити про, те що займана посада позивача не була атестована, як це передбачено чинним законодавством. Також слід звернути увагу суду на те, що Пенсійний фонд України не визначає пільговий характер роботи працівника, а лише розраховує його відповідно до наданих документів. Такий обов`язок покладено на підприємство на якому працює особа.

Отже враховуючи вищезазначене та наданні позивачем документи, пільговий стаж за списком №2 складає 13 років 2 місяці 17 днів., в переведенні з одного виду пенсії на інший відмовлено через відсутність пенсійного віку, а саме 55-ти років.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів викладених відповідачем у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_3 Позивач у спірні періоди працювала:

з 01.08.2009 року по 31.05.2013 року працювала контролером вуглеприйому Октябирьського відділу технічного контролю в ТОВ «Вуглехімічна лабораторія»;

01.06.2013 року прийнята контролером вуглеприйому контрольно випробувального пункту ЦЗФ «Октябирьська» філія «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

05.11.2014 року звільнена за власним бажанням.

Згідно довідки №14 від 23.02.2024р. виданої філією «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач в період з 01.06.2013 року по 05.11.2014 року працювала повний робочий день на дільниці контролю приймання рядового вугілля з якості на ЦЗФ «Октябирьська» та виконувала проведення робіт з ціллю контролю якості рядового вугілля, поступаючого на збагачення з повним робочим днем на поверхні контрольно випробувального пункту за професією пробовідбірник, що передбачена Списком 2 розділом 2 позиція 2а, код ПК 8290, підстава Постанова КМУ №36 від 16.01.2003р. професія підтверджена результатами атестації робочих місць наказ №91 від 03.10.2013 року.

20.03.2024 року позивач звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії.

Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № 057350003915 від 27.03.2024 року у зв`язку з недосягненням відповідного віку.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.06.2013 по 05.11.2014, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про пільговий стаж з 01.06.2013

Пільговий стаж особи становить 13 років 2 місяці 17 днів. Право на пенсію за віком настане з 26.12.2028, після досягнення 55 років. Враховуючи вищевикладене, відмовлено у перерахунку пенсії.

Відповідно до розрахунку стажу РС-Право до пільгового стажу Позивача за Списком №2 не зараховано періоди роботи: з 01.06.2013 по 05.11.2014. Страховий стаж становить 29 років 5 місяців 24 дні. робота за списком №2 - 13 років 2 місяці 17 днів.

Згідно даних з Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в період з 06.2013 по 11.2014, Позивач працював у ФІЛІЯ "УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВУГІЛЛЯ ТА СТАНДАРТІВ" ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" код -25914184, з 1999 по 05.2013 (включно) зазначено код спецстажу ЗПЗ013Б1, в період з 06.2013 відсутні відомості по спеціальному стажу.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням органу пенсійного фонду, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1статті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно п. 1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року.

За пунктом 2Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №Закону України "Про пенсійне забезпечення"№ 1788-ХІІпередбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 щодо пільгових періодів роботи наявні такі записи:

з 01.08.2009 року по 31.05.2013 року працювала контролером вуглеприйому Октябирьського відділу технічного контролю в ТОВ «Вуглехімічна лабораторія»;

01.06.2013 року прийнята контролером вуглеприйому контрольно випробувального пункту ЦЗФ «Октябирьська» філія «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

05.11.2014 року звільнена за власним бажанням.

Згідно довідки №14 від 23.02.2024р. виданої філією «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач в період з 01.06.2013 року по 05.11.2014 року працювала повний робочий день на дільниці контролю приймання рядового вугілля з якості на ЦЗФ «Октябрьська» та виконувала проведення робіт з ціллю контролю якості рядового вугілля, поступаючого на збагачення з повним робочим днем на поверхні контрольно випробувального пункту за професією пробовідбірник, що передбачена Списком 2 розділом 2 позиція 2а, код ПК 8290, підстава Постанова КМУ №36 від 16.01.2003р. професія підтверджена результатами атестації робочих місць наказ №91 від 03.10.2013 року.

Суд зазначає, що нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Тобто, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В даному випадку суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей з посиланням на дати та номери відповідних наказів, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим відсутність підпису головного бухгалтера в уточнюючій довідці не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи до стажу.

Крім того, суд наголошує, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Також суд враховує, що відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"посада «пробовідбірник, контролер вуглеприймання» передбачена Списком № 2, розділом ІІ, підрозділом «а», кодом 2а.

Відповідно до роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз`яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Відповідно до довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 8 допостанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за №1136/17152):

код ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. […];

Як вбачається із записів в трудовій книжці до 01.06.2013 року позивач працювала за аналогічною посадою «контролер вуглеприймання».

Відповідно до даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в період роботи Позивача з 1999 по 05.2013 (включно) зазначено код спецстажу ЗПЗ013Б1.

Разом з цим, суд зазначає, що невірно зазначений код підстав для обліку спецстажу, що вноситься роботодавцем при формуванні та поданні страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або відсутність відомостей про спецстаж, не може слугувати підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідачем не надано доказів, що посади, які займав позивач не відносяться до пільгових.

Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обмежений у праві здійснити запити щодо надання інформації необхідної для призначення / відмови у призначенні пенсії.

Відповідач не навів у спірному рішенні обґрунтування мотивів неврахування спірних періодів роботи Позивачадо пільгового стажу за Списком №2. Відтак, в цій частині поведінка відповідача не може бути визнана мотивованою та такою, що відповідає критеріям, наведеним у п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України (обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 01.06.2013р. по 05.11.2014р. підлягають зарахуванню до пільгового стажу передбаченого Списком №2.

Спірним у даній справі є також правомірність відмови відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з недосягненням особою пенсійного віку.

До спірних правовідносин суд застосовує норми матеріального права з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.

Так, 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148, що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058.

Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про те, що відповідно до ст. 5 Закону № 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Закон № 1788 був прийнятий раніше за Закон № 1058.

Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням пенсійного органу на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, відповідно до якого положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку пенсійного органу, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788 відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788 всі інші положення, чого зроблено не було.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №057350003915 від 27.03.2024 про відмову в перерахунку пенсії на пільгових умовах, яким позивачу відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умова із зниженням пенсійного віку за норами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що Позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788, оскільки на час звернення за призначенням пенсії вона досягла 50-річного віку та набула необхідний страховий і пільговий стаж.

Відповідно до положень пункту 4 частини 2статті 245 КАС Українивизначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 2статті 5 КАС Українипередбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина та інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 4статті 245 КАС Україниустановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в даній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

З огляду на викладене, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, з метою повного та ефективного захисту і відновлення порушених прав позивачки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом:

визнати протиправним та скасувати рішення № 052530000522 від 18.03.2024 відповідача про відмову у перерахунку пенсії;

зобов`язати відповідача перевести позивача, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 20.03.2024р. відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020р. зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.06.2013р. по 05.11.2014р.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із позовною заявою позивачем надано квитанцій №DT31-9UU2-Z3LE від 05.04.2024 року про сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог немайнового характеру судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 968,96 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №057350003915 від 27.03.2024р. про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 20.03.2024р. відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020р. зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.06.2013р. по 05.11.2014р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427)за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Є.В. Череповський