Справа № 646/2915/24
№ провадження 2/646/1802/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.06.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого суддіСіренко Ю.Ю.,
за участю секретаряШарашидзе М.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні і порядку поділу спільного майна подружжя,
в с т а н о в и в:
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернулась позивачка ОСОБА_2 , в якій просить суд: в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , грошову компенсацію вартості 1/2 автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. VIN - код НОМЕР_4 , в розмірі 208500,00 грн. та судовий збір у розмірі 2085,00 грн.
06.06.2024 року представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. VIN - код НОМЕР_4 , індивідуальний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вступила у шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований Новобаварським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №302.
21.09.2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний на підставі рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 21.09.2022, справа №553/3120/22. Рішення суду набрало законної сили. Від шлюбу дітей не має. Сторони проживають окремо.
Під час шлюбу 16.06.2020 подружжям був придбаний автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. НОМЕР_4 (VIN-код автомобіля), на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №5722/20/004055, укладеного між ТОВ «ВІП-ЕКСПЕРТ» Мерефянська філія (код ЄДРПОУ 34264998) і ОСОБА_3 , зареєстрованого 24.09.2020 в Територіальному сервісному центрі №6341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, що підтверджується листом Територіального сервісного центру №6341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області від 08.02.2024 №31/20/11-495. Транспортний засіб має індивідуальний номерний знак НОМЕР_5 . Вартість автомобіля склала 12500 доларів США.
Згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, наданих Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській області листом від 02.02.2014 №31/20-434, автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. НОМЕР_4 перебуває на обліку і зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 .
Згідно заключення спеціаліста з оцінки майна ОСОБА_4 №1046-2/02-24 (свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності від 29.08.2013 року №10538) вартість вищезазначеного транспортного засобу станом на 09.02.2024 року складає 417000,00 грн., що на дату подання позову за курсом НБУ становить 10933,40 доларів США.
Після припинення сімейних стосунків автомобіль знаходиться в користуванні у відповідача, у позивачки не має доступу до автомобіля та можливості користуватися ним. Угоди про добровільний поділ автомобіля, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто. Враховуючи, що спірний автомобіль є об`єктом їх права спільної сумісної власності, оскільки придбаний у шлюбі за спільні кошти подружжя та відсутність домовленості з відповідачем щодо поділу спільного майна подружжя, позивачка вимушена звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Представник відповідача подав заяву, в якій категорично заперечує щодо забезпечення позову, оскільки це порушує права відповідача, у зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні заяви представника позивача.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного.
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього кодексузаходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по сутіце обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Так, предметом спору за позовною заявою, з якою позивач звернувся до суду є стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні в порядку поділу спільного майна подружжя, який безпосередньо стосується саме автомобілю VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. VIN - код НОМЕР_4 .
Таким чином, на даний час між сторонами існує спір та ймовірна подальша зміна його власника унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник заявника просить застосувати запобіжний захід, а саме: накласти арешт на спірний автомобіль.
Зваживши на викладені представником заявника доводи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Верховний Суд у постанові №643/12369/19 від 19.02.2021 зауважує, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо рухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження рухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно, позивачем не враховано, що арешт передбачає не лише заборону реалізації (відчуження) майна, а й заборону користування майном, що на думку суду є невідповідним заходом.
Однак, забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження об`єкта рухомого майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме в частині заборони вчиняти із автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. VIN - код НОМЕР_4 , дії, спрямовані на його відчуження, в достатній мірі обґрунтовано необхідністю забезпечення позову, підстави та вид забезпечення позову є співмірними та взаємопов`язаними з пред`явленими вимогами, існує реальна загроза того, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову та відповідає вимогам закону та забезпечує баланс між інтересами сторін.
Керуючись ст.ст.151,152,153,258-260,353 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні і порядку поділу спільного майна подружжя, - задовольнити частково.
Вжити заходи із забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження стосовно транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. VIN - код НОМЕР_4 , індивідуальний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу застави та ін.) щодо транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT 2480, 2013 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № куз. VIN - код НОМЕР_4 , індивідуальний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до закінчення розгляду даної справи по суті і набранням остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - Ю.Ю. Сіренко
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119908818 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Сіренко Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні