Рішення

від 08.04.2024 по справі 756/16913/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/16913/23

Провадження № 2/756/1552/24

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)», про стягнення компенсації за невикористані відпустки,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чекменьов Д.М. через систему «Електронний суд» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» про стягнення компенсації за невикористані відпустки. В обґрунтування позову зазначив, що з 01.09.2018 по 30.08.2023 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Комунальним закладом «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» на посаді артиста драми вищої категорії на підставі контракту від 29.08.2018. Дію контракту від 29.08.2018 було продовжено з 20.07.2021 по 19.07.2024 на підставі додаткової угоди №2 від 18.05.2021. Наказом відповідача від 29.08.2023 №159-к позивача було звільнено із займаної посади із 30.08.2023 за згодою сторін. Виплати всіх сум, що належать позивачу від підприємства (грошова компенсація за невикористані щорічні та додаткові відпустки) при звільнені, у порушення вимог чинного законодавства, відповідачем проведені у день звільнення не були. Жодних повідомлень про нараховані/виплачені суми відповідачем не надавалось. 08.11.2023 позивач, керуючись ст. 116 КЗпП, направив відповідачу вимогу провести повний розрахунок у зв`язку із звільненням, а також просив надати письмове повідомлення про суми нараховані та виплачені позивачу при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), однак жодних розрахунків чи відповідей від відповідача позивач не отримав. На день звільнення позивач має невикористані дні відпустки, а саме: 23 дні відпустки (18 днів основної відпустки та 5 днів додаткової відпустки) за період роботи з 16.08.2021 по 01.06.2022. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.01.2023, що набрало законної сили 18.04.2023, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року в розмірі 37148,00 грн. Враховуючи встановлений судом розмір заробітної плати, середньоденний заробіток для обчислення компенсації за невикористані відпустки становить: 37 148,00грн. / 60д. = 619,13 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем щодо грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 23 дні становить: 619,13 грн х 23дні = 14239,99 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.01.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, при цьому, 03.04.2024 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій сторона позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, розгляд справи просила проводити без її участі, а також просила долучити до матеріалів справи, копію конверта, копії постанов виконавчого провадження НОМЕР_2, копію скріншота з електронного кабінету ПриватБанка позивача.Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловила.

Пердставник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного висновку, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та Комунальним закладом «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» в особі генерального директора Кожевнікова В.В. укладено контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури. Зазначеним контрактом ОСОБА_1 призначається на посаду артиста драми вищої категорії в Комунальному закладі «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)»

Дана інформація підтверджується записами, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 .

Пунктами 3, 4 розділу ІV Контракту, передбачено, що працівнику надається згідно із законодавством щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарних днів. Працівнику надаються додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів за фактично відпрацьований час.

Додатковою угодою №2 від 18.05.2021 дію контракту від 29.08.2018 продовжено на попередніх умовах з 20.07.2021 по 19.07.2024.

Відповідно до наказу Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» від 29.08.2023 №159-к ОСОБА_1 , артиста драми вищої категорії звільнено 30.08.2023 за угодою сторін.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.01.2023 11.07.2023 стягнуто з Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2022 року по 31 квітня 2022 року в розмірі 37148,00 грн. з відрахуванням обов`язкових платежів.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за формою ОК-05, сформованої 04.09.2023 вбачається, що позивачу відповідачем здійснювалась виплата заробітної плати.

08.11.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу про проведення повного розрахунку у зв`язку із звільненням, а також надання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна заробітня плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до закоконодавства, в тому числі при звільненні), однак вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з копією особової картки працівника на ОСОБА_1 , йому надано наступні відпустки: за період роботи 2018-2019 років тривалістю з 23.07.2019 по 29.08.2019, за період роботи з 2019-2020 років тривалістю з 12.05.2020 по 04.06.2020, з 08.08.2020 по 12.08.2020, за період роботи з 2020-2021років з 16.07.2021 по 15.08.2021.

Позивачем розраховано, що на день звільнення він за період роботи з 16.08.2021 по 01.06.2022, мав такі дні невикористаних відпусток: 18 днів основної відпустки та 5 днів додаткової відпустки, а всього 23 дні невикористаних відпусток.

Середньоденний заробіток розрахований позивачем в розмірі 619,13грн, сума заборгованості за невикористані дні щорічних відпусток - 619,13 грн. х 23 дні = 14 239,99 грн.

Позивач зазначає, що під час звільнення з ним не було проведено повний розрахунок, а саме, не виплачено компенсацію за дні невикористаної відпустки на загальну суму 14239,99 грн.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України - законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст. 21, 43, 46 Конституції України, ст. 94, 115 КЗпП України, ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» - кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Положеннями статей 4, 6 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина перша статті 6 Закону України «Про відпустки» та ч. 1 ст. 75 КЗпП України).

Як зазначалося вище, згідно з умовами контракту з професійними творчими працівника (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури від 29.08.2018, працівнику ОСОБА_1 надається згідно із законодавством щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарних дні та додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів за фактично відпрацьований час (п.п. 3, 4 Розділу IV).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Всупереч наведеним законодавчим положенням відповідач при звільненні позивача не виплатило усі належні йому до виплати суми.

Під час розгляду справи відповідачем не було спростовано факту наявності у підприємства заборгованості перед позивачем з виплати компенсації за невикористані дні відпустки. Суд зауважує, що відповідач власного рахунку на спростування розрахунку позивача до суду не подавав. Крім того, відповідачем не надано відомостей про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

З урахуванням викладеного суд вважає встановленою та доведеною обставину наявності у відповідача заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 14 239,99 грн.

При цьому суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на вказане, суд вважає необхідним зазначення в резолютивній частині рішення суду, що розмір заборгованості визначаються без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки - задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» (код ЄДРПОУ 02225312, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, Театральна площа 1/Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 12) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого фактичного місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 14 239 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 99 копійок, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.

Стягнути з Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» (код ЄДРПОУ 02225312, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, Театральна площа 1/Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 12) на користь держави судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 08.04.2024.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого фактичного місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Комунальний заклад «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» (код ЄДРПОУ 02225312, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, Театральна площа 1/Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 12).

Суддя М.М. Ткач