Рішення

від 03.06.2024 по справі 712/11279/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

712/11279/23

2/712/563/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Черкаська філія товарної біржі «Українська біржа нерухомості» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 08 серпня 1997 року був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . Договір був посвідчений 08 серпня 1997 року директором Черкаської філії товарної біржі «Українська біржа нерухомості» А. Оганесян та зареєстрований в реєстрі за № 182-2.

Згідно п.2 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, квартира належить продавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міськрайонного нотаріального округу Н.В. Романій 30 січня 1996 року, реєстраційний номер 286. Право власності на вказану квартиру зареєстровано в Черкаському об`єднаному Бюро технічної інвентаризації, про що є відповідний запис в реєстраційній книзі № 99 під номером 728.

Згідно п.4 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, квартира оцінюється за згодою сторін і продається за 5100 гривень. Вказану суму продавець отримав від покупця повністю до підписання договору, про що зазначено в цьому договорі.

Згідно п. 5 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, покупець набуває право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з дня реєстрації цього договору на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія).

Згідно п. 11 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, на підставі ст. 227 ЦК України, даний договір підлягає реєстрації в Черкаському об`єднаному Бюро технічної інвентаризації.

Договір купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року зареєстрований в КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», а саме: зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за громадянкою ОСОБА_1 (на останній сторінці договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року міститься відмітка КП «Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 ).

Договір купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія), відповідно до Протоколу відкритих торгів № 2 від 08 серпня 1997 року, і згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року не підлягає нотаріальному посвідченню.

Між сторонами договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року досягнуто всіх істотних умов договору, продавець отримав від покупця кошти за квартиру в сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень повністю до підписання даного договору, про що зазначено в цьому договорі.

Квартиру АДРЕСА_1 продавець звільнив 08 серпня 1997 року, передав покупцю ключі від квартири та документи.

З моменту укладення договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року іод цього часу претензії і зауваження між сторонами договору відсутні.

ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 , прийняла рішення, з врахуванням того, що її вік є поважним, здійснити відчуження вказаного нерухомого майна на користь онука, вчинивши договір дарування, для чого звернуласяь до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Лічевецької Л.Г.

Приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. усно було відмовлено позивачу в посвідченні договору дарування квартири, оскільки правовстановлюючий документ, а саме: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований на біржі, не посвідчений нотаріально.

Також, нотаріусом було роз`яснено позивачу, що оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстрована в державному реєстрі, про що свідчить відмітка на договорі про реєстрацію в КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», то посвідчувати договір купівлі-продажу повторно з відповідачем неможливо.

Враховуючи викладене, позивач звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою по розгляд справи без її участі; заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив відзиву чи заперечень на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

08 серпня 1997 року був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . Договір був посвідчений 08 серпня 1997 року директором Черкаської філії товарної біржі «Українська біржа нерухомості» А. Оганесян та зареєстрований в реєстрі за № 182-2.

Згідно п.2 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, квартира належить продавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міськрайонного нотаріального округу Н.В. Романій 30 січня 1996 року, реєстраційний номер 286. Право власності на вказану квартиру зареєстровано в Черкаському об`єднаному Бюро технічної інвентаризації, про що є відповідний запис в реєстраційній книзі № 99 під номером 728.

Згідно п.4 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, квартира оцінюється за згодою сторін і продається за 5100 гривень. Вказану суму продавець отримав від покупця повністю до підписання договору, про що зазначено в цьому договорі.

Згідно п. 5 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, покупець набуває право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з дня реєстрації цього договору на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія).

Згідно п. 11 договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року, на підставі ст. 227 ЦК України, даний договір підлягає реєстрації в Черкаському об`єднаному Бюро технічної інвентаризації.

Договір купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року зареєстрований в КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», а саме: зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за громадянкою ОСОБА_1 (на останній сторінці договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року міститься відмітка КП «Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 ).

Договір купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія), відповідно до Протоколу відкритих торгів № 2 від 08 серпня 1997 року, і згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року не підлягає нотаріальному посвідченню.

Між сторонами договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року досягнуто всіх істотних умов договору, продавець отримав від покупця кошти за квартиру в сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень повністю до підписання даного договору, про що зазначено в цьому договорі.

Квартиру АДРЕСА_1 продавець звільнив 08 серпня 1997 року, передав покупцю ключі від квартири та документи.

З моменту укладення договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року і до цього часу претензії і зауваження між сторонами договору відсутні.

Згідно ст.1 Закону України «Про товарну біржу», діяльність товарної біржі здійснюється у відповідності з цим Законом та діючим законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі.

Розділом 4 Закону України «Про товарну біржу» визначені основні принципи правил ведення біржової торгівлі та здійснення біржових операцій, якими, зокрема, встановлено, що біржовою операцією вважається тільки та угода, яка відповідає сукупності умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону, а саме: якщо вона представляє собою купівлю-продажу, поставку, обмін товару, що допущені до обміну на товарній біржі; якщо її учасники ї членами товарної біржі; якщо угода надана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі (частини 2, 4 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»).

Отже, при укладенні договору купівлі-продажу сторонами були дотримані всі умови, яких необхідно дотримуватись при укладенні договорів на товарній біржі, у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу».

Між сторонами договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року досягнуто всіх істотних умов договору, продавець отримав від покупця кошти за квартиру в сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень повністю до підписання даного договору, про що зазначено в цьому договорі.

Квартиру АДРЕСА_1 продавець звільнив 08 серпня 1997 року, передав покупцю ключі від квартири та документи.

Умови договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року виконані сторонами в повному обсязі належним чином.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст.ст. 57, 58 Конституції України, ст.5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в серпні 1997 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч.1 ст.227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9, при розгляді справ про визнання правочинів дійсними суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість.

При укладенні договору купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року сторони договору досягли згоди з усіх його істотних умов та виконали усі умови цього договору належним чином і в повному обсязі, чинним на час його укладання законодавством було передбачено нотаріальне посвідчення такого договору, але договір купівлі-продажу від 08 серпня 1997 року не був нотаріально посвідчений у зв`язку з його укладенням на Товарній Біржі.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.15 16, 203, 204, 321, 322, 392, 638 Цивільного кодексу України, згідно ст.ст.1, 4, 15 Закону України «Про товарну біржу», та керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 83, 89, 95, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Черкаська філія товарної біржі «Українська біржа нерухомості» про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 08 серпня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» (Черкаська філія) відповідно Протоколу відкритих торгів № 2 від 08 серпня 1997 року за реєстраційним номером 182-2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя О.М. Борєйко