Ухвала

від 13.06.2024 по справі 398/1585/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/319/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїапеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ,на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.05.2024,якоющодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,одруженого,має наутриманні малолітнюдитину сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,працює ФОП ОСОБА_7 зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 2 ст. 289 КК України, відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у видіцілодобового домашньогоарешту строкомна два місяці, тобто до 24.07.2024 включно, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

підозрюваного - ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від24.05.2024частковозадоволено клопотання старшого слідчогоСВ ОлександрійськогоРВП ГУНПв Кіровоградськійобласті ОСОБА_10 ,погоджене з прокурором, про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюпідозрюваному ОСОБА_7 та застосованодо ньогозапобіжний західу виглядіу видіцілодобового домашньогоарешту строком на два місяці,тобто до24.07.2024включно,заборонивши йомуцілодобово залишатижитло тазобов`язавши йогоприбувати дослідчого,прокурора,суду закожною вимогоюта невідлучатися зм.Дніпро бездозволу слідчого,прокурора абосуду,носити електроннийзасіб контролю.

Мотивуючи дану ухвалу, слідчий суддя зазначив про відсутністьпідстав дляповного задоволенняклопотання слідчого,проте встановленопідстави танеобхідність дляобрання допідозрюваного більшм`якого запобіжногозаходу,а самеу виглядідомашнього арешту.

В апеляційнійскарзі прокурору кримінальномупровадженні проситьскасувати ухвалусуду першоїінстанції та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

При цьому прокурор вважає, що вказана ухвала є необґрунтованою і невмотивованою з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Отже, прокурор вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є недостатнім, недоцільним та таким, що не зможе запобігти ризикам з метою запобігання яких його застосовують.

У даному випадку необхідно обрати саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи злочини які вчинено підозрюваним, час та спосіб їх вчинення, а також те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого умисних злочинів, поєднаних із застосуванням насильства, вчинені групою осіб та суворість покарання лише позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При вирішенняданого питанняпоза увагоюслідчого суддізалишилось,що клопотаннящодо застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою вноситьсясаме зметою запобігтибудь-якимспробам підозрюваногоможливості незаконноговипливу напотерпілого чисвідків укримінальному провадженніз метоюзміни їхпоказань тауникнення кримінальноївідповідальності завчинене.Крім того,враховуючи мірупокарання,яка передбаченаза санкціямич. 4ст.189та ч.2ст.289КК України та передбачає лише позбавлення волі, прокурор вважає, що перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом підозрюваний матиме реальну можливість ухилення чи переховування від слідства та/або суду, а також матиме реальну можливість впливу на потерпілих у кримінальному правопорушенні з метою зміни наданих ними свідчень щоб уникнути покарання.

Слід також зазначити, що злочин, що інкримінується ОСОБА_7 він вчиняв разом з іншим підозрюваними, а також, ймовірно і іншими особами, а тому на даний час слідством вивчаються обставини причетності до даних кримінальних правопорушень і інших осіб, серед яких підозрювані, у т.ч. ОСОБА_7 , мають відповідний авторитет. На даний час, вивчаються роль і участь кожної особи. Перебування ОСОБА_7 на волі, і наявність в нього відповідного авторитету над даними особами, надасть можливість останньому незаконно виплинути на них з метою надання ними неправдивих свідчень щодо обставин злочинів, що може привести до унеможливлення належного обґрунтування обвинувачення останньому.

Ряд дій ОСОБА_7 при вчиненні злочину, як передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України так і при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, дає не тільки підстави вважати, а й підтверджує те, що він має схильність до вчинення злочинів, як проти власності так і стосовно здоров`я людини.

З урахуванням злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, тяжкість покарання, наявності потерпілих, свідків які вже дали показання, які обґрунтовують підозру ОСОБА_7 , може спонукати останнього вчинити аналогічні злочини проти цих свідків, з метою переконання тих, змінити свої показання для спаплюження обвинувачення стосовно ОСОБА_7 .

Таким чином, вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж як винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На вищевказані обставини, як слідчий, так і прокурор, вказували, як в самому клопотанні про обрання тримання під вартою, так і в судовому засіданні в ході його розгляду. Доводи сторони обвинувачення щодо необхідності застосування тримання під вартою і неможливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не тільки зазначені слідчим у клопотанні, вони обґрунтовуються відповідними матеріалами, доведені слідчим та прокурором в судовому засіданні, і вивчені слідчим суддею при розгляді клопотання.

Проте, дані обставини і доводи сторони обвинувачення слідчим суддею не взято до уваги.

Вищевикладене прямо спростовує, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе запобігти спробам ОСОБА_7 вчинити будь-яку із дій, якими у даному кримінальному провадженні обґрунтовуються ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КГІК України.

Враховуючи викладене, ставить під сумнів обґрунтованість, вмотивованість, а також законність, прийнятої слідчим суддею ухвали від 24.05.2024 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання стосовно нього цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, за таких підстав.

Вимогами ч. 1ст. 194 КПК України, визначено що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що у провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12024121060000288 від 20.02.2024 за ч. 4 ст.189, ч. 2 ст.289 КК України.

12.05.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів,передбаченихч. 4 ст.189, ч. 2 ст.289 КК України.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_7 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказали, що ОСОБА_7 дійсно приїзджав у той день в м. Олександрію разом з ОСОБА_11 на автомобілі останнього, однак приїздив у своїх справах, щоб оглянути автомобіль, який продавався за обявою на Авторіа. Також, вони зазначили, що в той час, який ставиться ОСОБА_7 у підозрі, де він нібито вимагав та заволодів автомобілем потерпілого, він був в іншому місці, а саме на заправці. Потерпілого не знає, жодних дій стовно нього не вчиняв.

На переконання колегії суддів, висновки слідчого судді суду першої інстанції, що обставин злочинів, передбачених ч. 4 ст.189, ч. 2 ст.289 КК України, що інкримінуються ОСОБА_7 потребують детального дослідження, є правильними.

Зокрема слідчим суддею суду першої інстанції враховано, що матеріали клопотання містять протокол допиту потерпілої ОСОБА_12 , хоча погрози та вимагання мали місце при розмові з чоловіком потерпілої ОСОБА_13 , який допитаний в якості свідка, а не потерпілого. Заява про вчинення злочину, з якою звернувся ОСОБА_13 до поліції, не містить інформації про отримання ним тілесних ушкоджень, та зі змісту заяви вбачається, що розмови та погрози йшли від чоловіка на імя ОСОБА_14 .

За таких обставин, аналізуючи подане клопотання слідчого та заявлені у ньому ризики, колегія суддів вважає, що слідчий суддя першої інстанції прийшов до правильного висновку, що останнє є необґрунтованим, не містить викладу обставин, які би свідчили про те, що заявлені ризики виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою.

Посилання у поданому клопотанні на тяжкість вчинених злочинів, не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під варто.

При цьому, із матеріалів клопотання не вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 має на меті ухилятись від слідства та суду. Будь-яких доказів переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування чи ймовірності такого переховування, слідчому судді не надано. При цьому, ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого покарання.

Слідчим суддею правильно встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, а саме дружину та сина, обставини вчинення злочинів, а тому обґрунтовано прийшов до висновку, що не було доведено суду, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Слідчим та прокурором, як суді першої інстанції так і в апеляційному суді, не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний ОСОБА_7 буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.

Про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.

Враховуючи вище викладене, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідності до ч. 4ст. 194 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків та повною мірою зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

За таких обставин, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу слідчого судді - залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.05.2024, якою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 2 ст. 289 КК України,частково задоволеноклопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у видіцілодобового домашньогоарешту строкомна два місяці, тобто до 24.07.2024 включно, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2