Справа №487/3865/24
Провадження №2/487/1941/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Барської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя Товарна біржа "Нерухомість-авторитет КСК", ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
30.04.2024 року до суду надійшов позов адвоката Рудь О.А. в інтересах ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя Товарна біржа "Нерухомість-авторитет КСК", ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли 34/100 часток домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , які належали померлому на підставі договору купівлі-продажу від 06 листопада 1997року, який було укладено між ним та ОСОБА_4 , як продавцем, а також посвідчено на Товарній біржі «НЕРУХОМІСТЬ-АВТОРИТЕТ КСК» у відповідності до вимог діючого на той час Закону України «Про товарну біржу». На виконання вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» договір зареєстрований на товарній біржі в «Журналі реєстрації біржових операції з нерухомістю» за №2-20.
На виконання вимог діючої на той час статті 227 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) 22 січня 1998року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації було здійснено державну реєстрацію вказаного договору купівлі-продажу за реєстровим №1732, про що свідчить реєстраційний напис на Договорі купівлі-продажу. 20.11.2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Дворецького К.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Спільна донька ОСОБА_2 не претендує на отримання спадщини після смерті батька. Листом від 29.04.2024р за Вих. 27/01-16 приватним нотаріусом позивачу роз`яснено, що для належного оформлення своїх спадкових прав після смерті чоловіка їй необхідно звернутись до суду для підтвердження дійсності договору купівлі-продажу, оскільки при його укладанні не були виконані вимоги ст.47 Цивільного кодексу УРСР (діючого на момент укладення договору) та статті 220 ЦК України в частині нотаріального оформлення вказаної угоди. Отже, позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права після смерті чоловіка через невідповідність правовстановлюючих документів на спадкове майно вимогам законодавства.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.05.2024 року по даній справі відкрито провадження та призначено справу у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомленою належним чином.
Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності,
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до договору купівлі - продажу від 06.11.1997 року, посвідченого на Товарній біржі "Нерухомість-Авторитет КСК" ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 34/100частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2 .
20.03.1982 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 20.03.1982 року палацом урочистих подій м. Миколаєва.
20.11.2023року ОСОБА_1 ,звернулась доприватного нотаріусаМиколаївського міськогонотаріального округуМиколаївської областіДворецького К.М.із заявоюпро прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_3 .
Спільна донька спадкодавця і позивача - ОСОБА_2 не претендує на отримання спадщини після смерті батька.
Правовідносини у відповідній частині виникли в момент укладення відповідного договору 06.11.1997 року, в той час як діючий Цивільний кодекс України набув чинності з 01 січня 2004 року. Суд виходить з того, що за загальним правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі, а це свідчить про те, що до кожних події, факту чи відносин має застосовуватись той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказані подія, факт чи відносини мали місце. Принцип незворотності дії нормативно-правового акту в часі закріплений ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають оцінці у сукупності за нормами ЦК УРСР від 18 липня 1963 року та Закону України «Про товарну біржу» у відповідних редакціях, що діяли на момент укладення договору, а також за нормами Цивільного кодексу України на час виникнення у позивача права на спадкування.
Згідно зіст.153 ЦК УРСР договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР встановлено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Крім того, ст.41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст.ст.316,317,319 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 25, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно дост.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування`встановлено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог законодавству України, суд дійшов висновку про можливість визнання за позивачем права власності на 34/100 часток домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , які належали її чоловіку - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 06 листопада 1997року, який було укладено між ним та ОСОБА_4 , а також посвідчено на Товарній біржі «НЕРУХОМІСТЬ-АВТОРИТЕТ КСК» та зареєстровано в «Журналі реєстрації біржових операції з нерухомістю» за №2-20.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 1216-1218, 1268 ЦК України,ст.4, 12, 13, 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268 ЦПКУкраїни, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя Товарна біржа "Нерухомість-авторитет КСК", ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 правовласності на 34/100 часток домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , які належали її чоловіку - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 06 листопада 1997року, який було укладено між ним та ОСОБА_4 , а також посвідчено на Товарній біржі «НЕРУХОМІСТЬ-АВТОРИТЕТ КСК» та зареєстровано в «Журналі реєстрації біржових операції з нерухомістю» за №2-20.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або до того ж суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Кузьменко
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119910772 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Кузьменко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні