Постанова
від 04.06.2024 по справі 502/752/23
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3964/24

Справа № 502/752/23

Головуючий у першій інстанції Березніков О.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Кілійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про визнання права власності на автомобіль, на рішення Кілійського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Березнікова О.В. 06 грудня 2023 року у м. Кілія Одеської області, -

встановила:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду із вказаним позовом про визнання права власності на автомобіль.

Позов обґрунтований тим, що позивач у 2014 році придбав автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , власником якого був відповідач ОСОБА_2 . Продавцем виступав відповідач ПАТ «Дельта Банк», оскільки вказаний автомобіль придбаний відповідачем ОСОБА_2 у кредит, на автомобіль накладено обтяження згідно договору застави. Продавцем було роз`яснено позивачу порядок дій по придбанню спірного автомобіля, а саме - останній вносить кошти в розмірі 5300 доларів США на рахунок банку, знімається обтяження з автомобіля, і у наступному ОСОБА_1 здійснює реєстрацію автомобіля на своє ім`я. Позивачем були внесені вказані кошти в касу відповідача ПАТ «Дельта Банк», проте обтяження з автомобіля не було знято, зокрема у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 отримував кредит на два автомобілі, яким є спірний автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , та Mitsubishi Lancer. Відповідач ПАТ «Дельта Банк» не зняв обтяження зі спірного автомобіля, і неодноразові звернення ОСОБА_1 з цього приводу до банку виявилися безрезультатними, обтяження існує й до нині. Відповідач ПАТ «Дельта Банк» продав свої права вимоги, зокрема й за кредитом відповідача ОСОБА_2 по вказаних автомобілях, відповідачу ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія». У березні 2023 року відповідач ОСОБА_2 попередив позивача про наявність виконавчого провадження, яким на спірний автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , було накладено арешт та автомобіль перебуває у розшуку.

Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовною вимогою про визнання за позивачем права власності на автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, д\н НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , у зв`язку з його придбанням у відповідача ОСОБА_2 , шляхом сплати позивачем за останнього суми боргу за кредитним договором у розмірі 5300 доларів США.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що на підтвердження придбання автомобіля ОСОБА_1 за відповідача було сплачено на рахунок банку 70836,80 грн., банком надано квитанцію, а відповідачем - відповідну розписку.

Сторони про розгляд справи на 04 червня 2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 .

Сторони у справі сповіщалися про розгляд справи на 04 червня 2024 року шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну адресу.

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що згідно кредитного договору №223-08ПОУ А від 15 червня 2005 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», відповідач отримав кредит в іноземній валюті у розмірі 35000 доларів США. Цільове призначення кредиту: придбання транспортних засобів автомобіля Mitsubishi Lancer 2005 року випуску та автомобіля марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску (т. 1 а.с. 19-27).

З метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір застави транспортного засобу від 15 червня 2005 року, яким заставлено вказані автомобілі (т. 1 а.с. 22).

Спірний автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить відповідачу ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 14).

Право вимоги за кредитним договором №223-08ПОУ А від 15 червня 2005 року, укладеним між відповідачем ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», перейшли 19 листопада 2011 року до ПАТ «Дельта Банк» (т.1 а.с. 33).

ОСОБА_1 у 2014 році вирішив придбати спірний автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , та, знайшовши оголошення на сайті «Авторіа», зв`язався із продавцем - працівником ПТ «Дельта Банк», який пояснив, що автомобіль продає банк, оскільки власник ( ОСОБА_2 ) не зміг сплачувати кредит і вартість автомобіля складає 5300 доларів США.

Працівник ПАТ «Дельта Банк» роз`яснив позивачу порядок дій по придбанню автомобіля, спочатку вносяться кошти на рахунок банку, потім через декілька діб знімається арешт.

Згідно протоколу №40/38-2, на засіданні комітету ПАТ «Дельта Банк» від 21 серпня 2014 року розглядалося питання з приводу того, що за умови внесення на власний транзитний рахунок Позичальника по кредитному договору №223-08ПОУ А від 15 червня 2005 року суми не менше, ніж 5300 доларів США, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна буде вилучено запис про обтяження транспортного засобу, яким є автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 23).

При цьому колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що Банком не було визначено та доведено до відома позивача загальної суми заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №223-08ПОУ А від 15 червня 2005 року, у тому числі, не вказано точну суму заборгованості в частині спірного автомобіля, а зазначено лише, що сума, яка має бути внесена за спірний автомобіль, має становити не менше, ніж 5300 доларів США, що можна трактувати як те, що така сума може бути і більше вказаного розміру.

ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, повинен був отримати від Банку точну суму заборгованості ОСОБА_2 стосовно автомобіля марки «SEAT» за кредитним договором №223-08ПОУ А від 15 червня 2005 року, включаючи всі її складові: заборгованість за тілом кредиту, процентами, пенею, штрафами, тощо, чого останнім зроблено не було

Згідно з квитанцією від 22 серпня 2014 року на погашення кредиту ОСОБА_2 , від останнього надійшли кошти в розмірі 5300 доларів США (т. 1 а.с. 15).

З розписки від 22 серпня 2014 року, укладеної між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 , вбачається що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 5300 доларів США в рахунок сплати боргу за автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , для внесення в касу ПАТ «Дельта Банк». Вказується, що ОСОБА_2 гроші в руках не тримав (т. 1 а.с. 13).

Однак, після сплати вказаної суми грошових коштів, ОСОБА_1 не звертався до Банку із заявами щодо отримання довідки про повне погашення кредиту, не цікавився, чи була достатньою така сума для повного погашення боргу ОСОБА_2 .

Із заяв позивача від 08 лютого 2015 року, 18 червня 2015 року вбачається, що останній неодноразово звертався до ПАТ «Дельта Банк» з приводу зняття обтяження зі спірного автомобіля марки «SEAT», модель «IBIZA» (т. 1 а.с. 27-31).

З витягу з Державного реєстру обтяження рухомого майна (ДРОМ) від 10 березня 2015 року №46528254 вбачається, що спірний автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, держаний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , станом на дату видачі вказаного витягу, перебуває в приватному обтяженні застава рухомого майна (т. 1 а.с. 34-37).

Колегія суддів також враховує, що з відкритих даних ЄДРСР вбачається, що 01 вересня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10608499000 (первісний номер 223-08 ПОУ А), за умовами якого відповідачеві надано кредит в розмірі 35000,00 доларів США на строк з 15 червня 2005 року до повного погашення.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року у справі № 502/1991/15-ц, яке набрало законної сили, позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 10608499000 (первісний номер 223-08 ПОУ А) від 15 червня 2005 року у розмірі 672965,23 грн.

Доказів виконання вказаного судового рішення ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Крім того, колегія суддів враховує, що сума заборгованості відповідача, встановлена вищевказаним судовим рішенням - 672965,23 грн., значно перевищує суму, яку сплатив ОСОБА_1 - 70836,80 грн., що свідчить про те, що вказана сума не могла погасити заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 223-08 ПОУ А.

Предметом заявлених позовних вимог у даній справі є визнання за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , на який накладено обтяження.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, п. 8 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачав, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Абз. другий зазначеного пункту Порядку містить перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, серед переліку яких не міститься а ні будь-яка розписка, а ні довіреність на користування та розпорядження транспортним засобом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, ані розписка від 22 серпня 2014 року, укладена між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 щодо передачі коштів у розмірі 5300 доларів США в рахунок сплати боргу в частині заборгованості за спірний автомобіль, ані довіреність на користування та розпорядження транспортним засобом, в редакції від 21 березня 2017 року, не є, у розумінні діючого законодавства, тими документами, які посвідчують правомірність придбання спірного транспортного засобу марки «SEAT», модель «IBIZA».

Крім того, вказана розписка від 22 серпня 2014 року взагалі не містить будь-яких умов, притаманних договору купівлі-продажу, а підтверджує лише передачу позивачем вказаних у розписці коштів відповідачу ОСОБА_2 для погашення заборгованості (часткової, в частині спірного автомобіля) за кредитним договором №223-08ПОУ А від 15 червня 2005 року.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що зміст розписки від 22.08.2014р. не відповідає ст. 655 ЦК України.

Колегія суддів також зауважує, що, як вже вказувалось вище, на сьогоднішній день чинним є рішення Кілійського районного суду Одеської області від 21 березня 2016 року у справі № 502/1991/15, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 10608499000 (первісний номер 223-08 ПОУ А) від 15 червня 2005 року у розмірі 672965,23 грн., і у вказаному судовому рішенні, яке було ухвалено вже після внесення ОСОБА_1 грошових коштів за автомобіль, не зазначено про часткове погашення боргових зобов`язань ОСОБА_2 , та не враховано суму у 5300 доларів США, сплачену позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У даному випадку, відносини між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» носять договірний характер, доказів того, що укладений між ними договір 223-08 ПОУ А від 15 червня 2005 року визнавався судом недійсним, договірними сторонами був розірваний, - матеріали справи не містять, що свідчить про існування у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

Аналогічно не містять матеріали справи і доказів сплати ОСОБА_2 кредитної заборгованості за договором.

З викладеного слід дійти висновку, що позивач помилково вважає себе власником автомобіля марки «SEAT», модель «IBIZA», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , а посилання останнього на розписку від 22 серпня 2014 року не спростовує наведених висновків, оскільки заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Дельта Банк» не погашена, а відтак, обтяження спірного автомобіля є правомірним.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 21 червня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе

СудОдеський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення04.06.2024
Оприлюднено25.06.2024
Номер документу119912275
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —502/752/23

Постанова від 04.06.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Погорєлова С. О.

Ухвала від 31.01.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Погорєлова С. О.

Ухвала від 31.01.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Погорєлова С. О.

Рішення від 06.12.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

Рішення від 06.12.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

Ухвала від 08.11.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

Ухвала від 14.08.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

Ухвала від 14.08.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

Ухвала від 08.08.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

Ухвала від 01.06.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Березніков О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні