Ухвала

від 24.06.2024 по справі 463/1074/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1074/23

Провадження № 1-кс/463/4831/24

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

24 червня 2024 року слідчийсуддя Личаківськогорайонного судум.Львова ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,представника заявника-адвоката ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Львовіклопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арештумайна у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України,

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.05.2023 року у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.05.2023 року, накладено арешт на майно, в тому числі серед іншого на карту пам`яті Sony Memory Stick PRO Duo, об`ємом 4 GB; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , с.н. RF8K42CJBHP в прозорому силіконовому чохлі; ноутбук марки «НР», чорного кольору, модель «ProBook 47209», с.н. НОМЕР_3 та зарядний пристрій до нього, яке належить ОСОБА_5 . Вказане майно вилучалось з метою виявлення можливих даних, які є необхідні для повного та всебічного розслідування кримінального провадження. ОСОБА_5 була допитана в якості свідка по даному кримінальному провадженню та дала вичерпні і повні покази. Зазначає, що з моменту проведення обшуку та вилучення майна пройшов значний термін. Очевидним є те, що всі необхідні слідчі дії з вилученою технікою проведені (експертизи, огляди та ін.), а відтак беззаперечним є той факт, що у накладенні арешту та вилученню майна немає необхідності. Вищевказане майно використовувалось ОСОБА_5 для здійснення своєї професійної діяльності, а тому його повернення власнику є вкрай необхідним. На підставі викладеного, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова у справі № 463/1074/23, в частині наступного майна, а саме: карту пам`яті Sony Memory Stick PRO Duo, об`ємом 4 GB; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , с.н. RF8K42CJBHP в прозорому силіконовому чохлі; ноутбук марки «НР», чорного кольору, модель «ProBook 47209», с.н. НОМЕР_3 та зарядний пристрій до нього.

Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у такому, надав аналогічні обґрунтування, просить клопотання задовольнити.

Прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив. Зазначив, що на даний час у нього відсутня інформація щодо проведення із вказаним майном відповідних процесуальних дій, оглядів, експертиз, їх закінчення чи тривалість. Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.05.2023 року, накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку 11.05.2023 року у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , а саме: оригінал довідки № 36 від 01.04.2021, виданої АТ «Українська залізниця» філією «Центр охорони здоров`я» на 1 арк.; оригінал наказу № 14 від 20.09.2021, виданого АТ «Українська залізниця» філією «Центр охорони здоров`я» на 1 арк.; оригінал додаткової угоди № 1 до трудового договору від 01.04.2021 № 180-2021 від 22.03.2022 на 1 арк.; завірену копію наказу № 101/ОС від 22.03.2022, виданого АТ «Українська залізниця» на 1 арк.; копію наказу № 229/ОС від 01.07.2022, виданого АТ «Українська залізниця» на 1 арк.; завірену копію наказу (розпорядження) № 36/ОС від 01.07.2022, виданого АТ «Українська залізниця» на 1 арк.; завірену копію наказу (розпорядження) № 84/ОС від 09.11.2022, виданого АТ «Українська залізниця» на 1 арк.; копію наказу № 249/ОС від 12.07.2022, виданого АТ «Українська залізниця» на 1 арк.; оригінал трудового договору № 180-2021 від 01.04.2021 між АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_5 на 8 арк.; оригінал трудового договору № 66-2020 від 23.03.2020 між АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_5 на 4 арк.; оригінал трудового договору № 59-2022 від 12.07.2022 між АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_5 на 8 арк.; карту пам`яті Sony Memory Stick PRO Duo, об`ємом 4 GB; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , с.н. RF8K42CJBHP в прозорому силіконовому чохлі; ноутбук марки «НР», чорного кольору, модель «ProBook 47209», с.н. 2CE1190MYM та зарядний пристрій до нього.

Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до ст.16КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства, щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174КПК України - арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.131КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.100КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Згідно з ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні не обґрунтував позицію органу досудового розслідування щодо необхідності подальшого застосування арешту майна, оскільки жодних доказів про призначення та проведення відносно вказаної техніки, яка була вилучена, будь яких експертиз не надав.

Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчим суддею також встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад рік, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, арешт на майно накладено ще 17.05.2023 року, а отже, в органу досудового розслідування було достатньо часу для виконання завдань з метою яких і були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.

Подальше утримання вищевказаного майна під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи і потребами досудового розслідування. Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги мету накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням відсутності повідомлення про підозру особам у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, недоведеності органом досудового розслідування обставин, що перешкоджали здійснити процесуальні дії, спрямовані на швидке та повне досудове розслідування у розумні строки, обґрунтованість доводів клопотання про скасування арешту, оцінюючи розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданнями цього кримінального провадження, тривалість досудового розслідування, під час якого ОСОБА_5 позбавляється можливості користуватися своїм майном, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність здійснення такого арешту, в кримінальномупровадженні відсутнідані,які бвиправдовували подальшевтручання державиу правона мирневолодіння власникомналежним йомумайном у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 305-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арештумайна у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.05.2023 року (справа № 463/1074/23) в частині наступного майна, а саме: карту пам`яті Sony Memory Stick PRO Duo, об`ємом 4 GB; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , с.н. RF8K42CJBHP в прозорому силіконовому чохлі; ноутбук марки «НР», чорного кольору, модель «ProBook 47209», с.н. НОМЕР_3 та зарядний пристрій до нього.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.05.2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1