Ухвала

від 20.06.2024 по справі 127/19807/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/19807/24

Провадження № 2/127/2758/24

УХВАЛА

20 червня 2024 року м. Вінниця

Cуддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку сплати комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку сплати комунальних послуг.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст.185ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як слідує із матеріалів позовної заяви позивач просить: 1. Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 11,6 м2, позначену в технічному паспорті під № НОМЕР_1 та житлову кімнату площею 9,7 м2, позначену в технічному паспорті під № НОМЕР_2 ; виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 17,0 м2, позначену в технічному паспорті під № НОМЕР_3 ; у спільному користуванні залишити кухню площею 8,4 м2, коридор площею 7,2 м2, коридор площею 3,0 м2, комору площею 1, м2, ванну кімнату площею 2,6 м2, вбиральню площею 1,2 м2. 2. Розділити особовий рахунок зі сплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 , на два окремих особових рахунки на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до встановленого порядку користування житловим приміщенням.

Відповідачами за даним позовом позивачем визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Водночас у порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить вимог щодо кожного із заявлених відповідачів, відтак враховуючи сам предмет позову в розумінні виниклих спірних правовідносин позивачу слід конкретизувати вимогами щодо кожного з відповідачів.

Слід зауважити, що згідно положень ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08.2019 року у справі №519/77/18, від 15.04.2020 року у справі №474/106/18.

Також слід звернути увагу, що положеннями Цивільного процесуального кодексу України визначено, що до участі у справі можуть бути залучені треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а також треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Натомість позивач визначивши Вінницьку міську раду як третю особу по справі не зазначає її повного процесуального статусу.

Так, враховуючи положення ст.ст. 52, 53 ЦПК України у зіставленні з позовними вимогами позивачу слід зазначити в якості якої третьої особи, із самостійними вимогами щодо предмета спору або ж без самостійних вимог щодо предмета спору, слід залучити до розгляду справи Вінницьку міську раду із зазначенням відповідних підстав на те. Водночас у випадку залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вказати на якій стороні, позивача чи відповідача, слід здійснити вступ останньої.

Окрім того, всупереч вимог п.п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено номер і серію паспорта відповідачів (якщо такі відомості позивачу відомі), не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи, підтвердженням чого можуть бути витяги про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС в підсистемі "Електронний суд", а також не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку сплати комунальних послуг- залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна