Ухвала

від 24.06.2024 по справі 127/20298/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20298/24

У Х В А Л А

24 червня 2024 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

КС «Злагода» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України,позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України у позовній заяві не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено та не додано до позовної заяви докази, які їх підтверджують, а саме:

- первинні бухгалтерські документи, що борг за договором кредиту 8367к від 23.06.2014 року складає 9226,28 грн.;

- докази отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредиту 8367к від 23.06.2014 року.

Крім цього, відповідно до п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту 8367к від 23.06.2014 року у сумі 9226,28 грн.

Разом з тим, в порушення вимог п. 3 ч. 2ст. 175 ЦПК Українипозовна заява не міститьрозрахунку вказаної в позові суми боргу(його складових частин), який позивач просить суд стягнути з відповідачів.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтований розрахунок є такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням: по відсоткам - сума, яка підлягає сплаті за відсотками; сума, яка була/не була сплачена за відсотками; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на увесь період нарахування та сума боргу по них, тощо.

Отже, обґрунтований розрахунок заборгованості повинен містити розрахунок з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону.

Крім цього, згідно ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст. 95ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених вище вимогЦПК України, позивачем не завірені належним чином копії письмових доказів доданих до позову.

Такожв порушення вимог п.2 ч.3 ст.175ЦПК України,позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що визначено положеннями ч. 6ст. 14 ЦПК України, які введено в дію 20.02.2024 в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в ЄСІТС

Також суд звертає увагу на те, що 18 жовтня 2023 р набрали чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України, внесеніЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 р.

Відповідно до ч.6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Заява подана адвокатом Бабошиним А.С. в інтересах КС «Злагода», не відповідає вимогам п.2 ч.3 175ЦПК України, так як не містить РНОКПП адвоката Бабошина А.С., що унеможливлює здійснити перевірку його реєстрації в електронному суді, а також не містить відомостей про наявність або відсутністьу нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі сторін.

Адвокат Бабошин А.С.не надав письмову заяву із зазначенням обставин та обгрунтуванням, які суперечать його релігійним переконанням, не реєструвати електронний кабінет.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абз. 2 ч. 6ст. 14 ЦПК України).

Згідно абз. 2 ч. 1ст. 185 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6ст. 14 цього Кодексу, зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позивачу та його представнику необхідно зареєструвати в обов`язковому порядку електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та надати відповідне підтвердження до суду.

Крім цього, позовна заява підписана представником позивача КС «Злагода» - Бабошиним А.С., який діє на підставі довіреності від 29.10.2021. Вказаною довіреністю КС «Злагода» в особі голови правління Пекарчука М.М. уповноважило адвоката(згідно посвідчення №КВ5990 від 23.11.2017) Бабошина А.С. бути представником.

При цьому до позовної заяви не додано підтвердження на здійснення ОСОБА_3 адвокатської діяльності в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, згідно ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір не сплатив, заявивши клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, що міститься в мотивувальній частині позовної заяви (без його зазначення у прохальній частині). Дане клопотання мотивовано відсутністю доходів кредитної спілки за минулі роки, та наявністю в ЄРДР кримінальних проваджень за ч. 1, 2, 5ст. 191 КК Українивідносно посадових осіб КС «Злагода», які своїми діями призвели до утворення у КС «Злагода» заборгованості перед вкладниками у сумі майже 40000000 грн.

Дослідивши вказане клопотання та матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннямист. 136 ЦПК Українипередбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідност. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбаченихстаттею 136 ЦПК Українитастаттею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019, справа №821/1896/15-а.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст. 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

При цьому, до позовної заяви не долучено жодних доказів в обґрунтування поданого клопотання, та які бвказували на наявність у позивача скрутного матеріального становища та на наявність підстав для звільнення або відстрочення його від сплати судового збору.

За практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Відмова у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників судового процесу.

Безпідставне відстрочення від сплати судового збору є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Таким чином, оскільки в задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору було відмовлено, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі та в порядку, встановленому законом.

Так, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що позивачем пред`явлений позов про стягнення заборгованості, тобто позов майнового характеру, ціна позову становить 9226,28 грн, відтак за подання до суду даної позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та надати суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача UA318999980313181206000002856.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, позовна заява Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання позивача Кредитної спілки «Злагода» про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя