Рішення від 21.06.2024 по справі 478/532/24

Справа №478/532/24 пров. №2/478/197/2024

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання прав члена фермерського господарства в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Казанківської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання прав члена фермерського господарства в порядку спадкування за законом.

В обґрунтуванняпозовних вимог позивач зазначила,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина, у вигляді прав члена ФГ «Надія» (код ЄДРПОУ: 20897860, місцезнаходження юридичної особи: 56000, Миколаївська область, Баштанський (Казанківський) район, селище міського типу Казанка, вул. Центральна, буд. №17). Звернувшись до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О., для оформлення своїх спадкових прав, нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадкове майно, яке складається з частки прав у ФГ «Надія», у зв`язку з відсутністю сформованого статутного капіталу та визначеної частки кожного із засновників господарства.

Посилаючись на викладене просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка мала місце 12 вересня 2012 року, права члена ФГ «Надія» (код ЄДРПОУ: 20897860, місцезнаходження юридичної особи: 56000, Миколаївська область, Баштанський (Казанківський) район, селище міського типу Казанка, вул. Центральна, буд. №17), у визначеному Статутом фермерського господарства обсязі, зареєстрованим 18 листопада 2004 року, реєстраційний №15131050001000031.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява, в якій вона просить справу розглядати без її участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач Казанківська селищна рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату і місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, але від них надійшли письмові заяви про можливість слухання справи у їх відсутність, не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Третя особа - Баштанськарайонна державнаадміністрація Миколаївськоїобласті явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надала суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутності.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилами ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Матеріалами справи встановлено, що 31 січня 2002 року Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області проведено державну реєстрацію Фермерського господарства «НАДІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи 20897860, про що 18.11.2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15131050001000031, місцезнаходження юридичної особи: 56000, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Центральна, буд. №17, засновник та голова господарства (кінцевий бенефіціарний власник (контролер)) ОСОБА_1 , члени господарства: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується Статутом Фермерського господарства «НАДІЯ» (копія) (а.с.14-18), та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія) (а.с.19-22).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18 вересня 2012 року (копія) (а.с.12).

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч.2 ст.1220 ЦК України.

В силу приписів ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, в тому числі у вигляді права члена Фермерське господарство «НАДІЯ».

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг).

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами 1-3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Приписами ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

З спадкової справи №27/2013, заведеної приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 15 лютого 2013 року (копія) вбачається, що єдиним спадкоємцем всього спадкового майна після смерті ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подано заяви про відмову від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_5 (а.с.36-76).

25 листопада 2013 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 8.6400 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, що належала спадкодавиці ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЗ №245442, виданого 13.11.2009 року Казанківською районною державною адміністрацією Казанківського району Миколаївської області на підставі розпорядження за №458-р від 20.08.2009 року, зареєстрованим відділом Держкомзему у Казанківському районі Миколаївської області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010949100696 (кадастровий номер земельної ділянки: 4823655000:31:000:0043) (а.с.65, арк. спад. спр. 27/2013).

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке складається з частки майнових прав у Фермерському господарстві «НАДІЯ», після смерті члена господарства ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 (позивачу) було відмовлено, у зв`язку із відсутністю сформованого статутного капіталу та визначеної частки кожного із засновників господарства, про що приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. винесено відповідну постанову від 13 березня 2024 року (копія) (а.с.13).

Відповідно до п.п.4.1., п.4.2., п.4.3. розділу 4 статуту Фермерського господарства «НАДІЯ» до складу майна фермерського господарства можуть входити: будинки, квартири, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження, засоби виробництва, вироблена продукція та доходи від її реалізації, об`єкти інтелектуальної власності, транспортні засоби, переробні цехи та лінії, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства і підсобних промислів. Члени Господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Члени Господарства, відповідно до законодавства України, володіють, користуються і розпоряджаються майном, що є у їх спільній сумісній власності, виходячи з мети статутної діяльності Господарства. Джерела формування коштів і майна Господарства є: гроші, матеріальні внески і майнові паї членів Господарства; прибуток, отриманий від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності Господарства; прибуток від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; доброчинні внески і пожертвування українських та іноземних юридичних і фізичних осіб; придбане майно в інших юридичних та фізичних осіб; інші джерела, не заборонені чинним законодавством (а.с.14-18).

Згідно зазначеного статуту Фермерського господарства «НАДІЯ», зареєстрованого 18 листопада 2004 року, реєстраційний №15131050001000031 (а.с.14-18) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.19-22) у Фермерську господарстві «НАДІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 20897860, місцезнаходження господарства: 56000, Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Аненка, буд.№17 статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 0,00 гривень.

На час заснування Фермерського господарства «НАДІЯ» відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України «Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-XII (далі Закон №2009-XII).

Селянське (фермерське)господарствобулоформоюпідприємства громадянУкраїни,які виявилибажання вироблятитоварнусільськогосподарськупродукцію,займатисяїїпереробкоютареалізацією.Членами селянського(фермерського)господарства моглибути подружжя,їх батьки,діти,які досягли16-річноговіку,та іншіродичі,які об`єдналисядля роботив цьомугосподарстві.Селянське (фермерське)господарство моглобути створенооднією особою.Право настворення селянського(фермерського)господарствамав кожнийдієздатний громадянинУкраїни, якийдосяг 18-річноговіку івиявив доцього бажання.Переважним правомна створенняселянського (фермерського)господарства користувалисягромадяни,які проживалив сільськіймісцевості імали необхіднукваліфікацію абодосвід роботив сільськомугосподарстві (ч.ч.1,2ст.2,ч.1ст.4 Закону №2009-XII).

На час смерті члена Фермерського господарства «НАДІЯ» діяв Закон України «Про фермерське господарство» №973-ІV (далі Закон №973-IV), згідно якого фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (ст.1 Закону №973-IV).

Згідно ст.19 Закону №973-IVдо складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Аналогічні норми містяться в ст.191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (ч.1 ст.22 Закону №973-IV).

В той же час, у відповідності дост.23 Закону №973-IVуспадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 4ст.35 Закону №973-IVпередбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Судом встановлено, що після смерті члена Фермерського господарства «НАДІЯ» ОСОБА_5 діяльність фермерського господарства не припинилась, оскільки залишились засновник та члени даного господарства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець, виявила бажання продовжити діяльність господарства.

У постанові від 21 січня 2020 року у справі №908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду вказала про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України «Про фермерське господарство».

На час виникнення спірних правовідносин діявЗакон України «Про господарські товариства», який у ст.55 передбачав, що у зв`язку зі смертю громадянина-учасника товариства, спадкоємці мали переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видавалася у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, і вартість якої визначалася на день смерті учасника.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів Фермерське господарство «НАДІЯ» не має сформованого складеного капіталу та не має зареєстрованих майнових прав.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_5 була членом Фермерського господарства «НАДІЯ», в якого немає сформованого статутного капіталу, а позивач ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець майна ОСОБА_5 має намір продовжувати діяльність фермерського господарства, то визнання за нею в порядку спадкування після смерті матері права члена Фермерського господарства «НАДІЯ» є ефективним способом захисту її прав як спадкоємця. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена), що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в п.п.43, 63 постанови від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц.

За таких обставин, суд приходить висновку, що визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права члена Фермерського господарства «НАДІЯ» в порядку спадкування за законом в судовому порядку є винятковим способом захисту її прав, тому вбачаються підстави для задоволення даного позову.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання прав члена фермерського господарства в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка мала місце 12 вересня 2012 року, права члена Фермерського господарства «НАДІЯ» (код ЄДРПОУ юридичної особи 20897860, юридична адреса фермерського господарства: 56002, Миколаївська область, Баштанський (Казанківський) район, смт. Казанка, вулиця Центральна, буд.№17), у визначеному Статутом фермерського господарства обсязі, зареєстрованого 18 листопада 2004 року, реєстраційний №15131050001000031.

Стягнути з Казанківської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 21.06.2024 року.

Суддя Сябренко І.П.