Постанова

від 26.08.2010 по справі 2а-2537/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26 серпня 2010 року           08:30           № 2а-2537/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання  Шейко К.В.  розглянувши адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОМ"

 третя особа Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація

про

 припинення юридичної особи

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи відповідача відповідно до ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у зв’язку з неподанням протягом року до органів ДПС документів податкової та фінансової звітності.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.             

Відповідач представника у судове  засідання не направив, своїми процесуальними правами не скористався, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та  місце судового розгляду.  

Розглядом   матеріалів   справи   встановлено наступне.

Відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 17.06.2003 р. та зареєстрований в ЄДРПОУ під кодом 32378974, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проведеною позивачем перевіркою встановлено, що відповідач взятий на облік податкового органу, проте з 22.12.2008 року не  подає передбачену податковим  законодавством фінансову  звітність  в податковий  орган, що підтверджується довідкою №291/1510.

У зв’язку з цим позивачем подано позов.

Досліджуючи  надані  докази, наведені міркування, оцінюючи  їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. та ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної особи проводиться, крім іншого, у разі постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. При цьому підставою для винесення рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Судом враховується, що згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-III (зі змінами та доповненнями) (надалі –Закон 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону 2181).

Відповідно до п.п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону 2181 платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Крім того, податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.п. "з" п.п. 4.4.2п. 4.2 ст.4 Закону 2181).

Згідно ст. 124 Конституції України 1996 року, згідно якої юрисдикція судів поширюється на всі  правовідносини, що виникають у державі, а згідно статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” підставою для винесення рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з вимогою припинити юридичну особу саме з наведеної підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв’язку з наявністю документально підтвердженої підстави для припинення юридичної особи, позовні вимоги позивача обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 105 Цивільного Кодексу України  від 16.01.03р. необхідно встановити  порядок та строки припинення юридичної особи, а виконання функції комісії з припинення  юридичної особи покласти на орган  управління юридичної особи.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКОМ»м. Київ, проспект Воз’єднання, 7-А,  код  ЄДРПОУ 32378974.  

3.          Виконання функції комісії з припинення юридичної особи покласти на орган управління товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОМ»м. Київ. Зобов’язати комісію провести роботу у порядку, визначеному ст. ст.  105, 110-112 Цивільного кодексу України у строк не більше дванадцяти місяців з моменту набрання Постановою суду законної сили.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково,  крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено  цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Суддя                                                                                                А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 27.08.10 р.