Постанова

від 24.06.2024 по справі 185/1386/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5012/24 Справа № 185/1386/24 Головуючий упершій інстанції: Бондаренко В. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляцій ного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційним скаргам представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що позивач більше 14 років працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК йому первинно, а потім і безстроково, встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, з визначенням з 01.10.2023 року третьої групи інвалідності. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь 200000,00 грн у якості відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп, без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , понесені судові витрати по справі, а саме, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуально права ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині визначеного розміру відшкодування моральної шкоди, шляхом зменшення зі 120000,00 грн до 60000,00 грн з утриманням податків та інших обов`язкових платежів, розстрочивши виконання судового рішення на шість місяців рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому вона просить апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування чи зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 має трудовий стаж в умовах впливу шкідливих факторів, працюючи у структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 14 років 6 місяців 14 днів. 20 квітня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений з посади гірника очисного забою ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ст.40 КЗпП України) (а.с. 8-12).

18 серпня 2016 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , з якого вбачається, що комісія 18 серпня 2016 року провела розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання у позивача та встановила діагноз: 1) радикулопатія білатеральна поперекова-крижова L4, S1, шийна С5-С7, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ст.), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого ступеня, код J44, J43.8; 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н 90.3.

Цим же актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту, не постійне використання ЗІЗ.

Причини виникнення професійного захворювання: 1) хімічні фактори: вміст пилу з вмістом вільного SiО2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 39,1 раз перевищує ГДК (фактичне значення 78,2 мг/м3, при допустимій концентрації - 2 мг/м3) по ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». 2) фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 12 дБА (фактичне значення 92 дБА, при допустимому 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99; освітленість (коефіцієнт природного освітлення) природнє освітлення відсутнє, при допустимому 0,6; температура повітря вище нормативного на 6 гр.С (фактичне значення 24,9 гр С, при нормативному- 17,0-18,9 гр. С мг/м3); відносна вологість повітря 93,2%, при допустимому 75% по ДСН 3.3.6.042-99, ДСП 3.3.1.095-2002. 3) важкість праці: зовнішнє фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) становить 45043 кг/м, при допустимому до 22000 кг/м; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 43,85 кг, при нормі до 15 кг; величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками 74300 кг/с, при нормі до 36000 кг/с; перебування у незручній позі 8,3 % часу зміни, при нормі вільна зручна поза, можливість зміни пози «сидячи-стоячи», перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки тощо) 52,8%, при нормі перебування в позі «стоячи» до 40% часу зміни, нахили тулуба (вимушені, більше 30 градусів) становить 98 разів за зміну, при нормі до 50 разів на зміну. 4) напруженість праці: навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови диференційованих сигналів) розбірливість слів та сигналів від 70% до 50%, при нормі від 100% до 90%), ступінь відповідальності за результат своєї діяльності, значущість помилки є відповідальним за функціональну якість кінцевої продукції, робіт, завдання. Неправильні рішення можуть викликати пошкодження обладнання, зупинку технологічного процесу, можливу небезпеку для життя, при нормі - є відповідальним за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника; ступінь ризику для власного життя вірогідний; ступінь відповідальності за безпеку інших осіб є відповідальним за безпеку, нерегулярна змінність з роботою в нічний час (а.с. 14-16).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №042606 від 21 вересня 2016 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності, дата переогляду - 15.09.2017 (а.с. 16-17).

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №073057 від 21.09.2016, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності з датою переогляду 15.09.2017 (а.с. 17-18).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №651924 від 14.09.2017 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, дата переогляду - 15.09.2020 (а.с. 18-19).

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №141904 від 11.10.2023, позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 19-20).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААГ №552348 від 11.10.2023, ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 20-21).

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання №1056 від 04.08.2016, ОСОБА_1 встановлено діагноз: радикулопатія білатеральна попереково-крижова L4-S1, шийна С5-С7 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ст.), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових (ПФ другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів (а.с. 12-13).

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві, у зв`язку з чим довідками МСЕК серії12ААА №141904від 11.10.2023та серії12ААГ №552348від 11.10.2023,позивачу повторновстановлено 60%втрати професійноїпрацездатності татретю групуінвалідності безстроково;приймаючи доуваги станздоров`япозивача,неможливість відновленняпопереднього фізичногостану,тяжкість інезворотність зміну повсякденномужитті,необхідність реабілітації,глибину,інтенсивність,тривалість фізичнихта душевнихстраждань,істотність вимушенихзмін ужиттєвих стосунках;враховуючи дотриманнязасад розумностіі справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.

Доводи апеляційної скарги позивача про занижений розмір моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При визначені розміру компенсації позивачу моральної шкоди, спричиненої отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем, судом врахована ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Щодо вимог ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про розстрочення виконання судового рішення на п`ять місяців рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи що колегія суддів розглядає справу не як суд першої інстанції, то вона позбавлена можливості розглядати питання про розстрочення виконання судового рішення.

Отже, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Приватногоакціонерного товариства«ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 24 червня 2024 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова