Постанова

від 20.06.2024 по справі 611/473/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 611/473/23

Номер провадження 22-ц/818/2241/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Березюк А.І.,

представника Міністерства оборони України Лисенко В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 року в складі судді Коптєва Ю.А. у справі № 611/473/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Барвінківська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем та про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ПоповАндрій Олександрович,звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, та про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Барвінківська державна нотаріальна контора Харківської області.

Заява мотивована тим, що заявниця разом з ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виховували трьох дітей заявниці, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув у м. Рубіжне Луганської області, виконуючи бойове завдання пов`язане з захистом Вітчизни, отримавши осколкове поранення несумісне з життям. 28 лютого 2023 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки останній треба встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини.

Заявниця посилається на те, що встановлення зазначеного факту необхідно їй для оформлення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби. 27 березня 2023 року, звернувшись до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 із завою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка, заявнику було повідомлено, що провести виплату одноразової грошової допомоги неможливо, оскільки останньою не підтверджено факт спільного проживання їх як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та ведення спільного господарства. Отже , заявниця, посилаючись на те, що встановлення зазначеного факту має важливе юридичне значення для оформлення спадщини та одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , просила заяву задовольнити.

Посилаючись на вказане, заявниця просила:

встановити факт спільного проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, які проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

встановити факт спільного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01 січня 2004 року по 24 квітня 2022 року, які вели спільне господарство, були пов?язані спільним побутом, та мали взаємні права та обов`язки.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 року заяву задоволено.

Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 , які вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 доведений факт її проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи зібрані по справі докази, які є належними та допустимими, а також, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявник, породжує юридичні наслідки, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, зважаючи на те, що встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд першої інстанції вважав за необхідне дану заяву задовольнити.

26 квітня 2024 року Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення, ухвалено без додержання вимог, викладених у статтях 315 ЦПК України, а саме розгляд заяви та ухвалення рішення здійснено з порушення вимог ЦПК України, а саме, у справі наявний спір про право. У рішенні суду не зазначено якими саме доказами підтверджується факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_2 .

Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Всудовезасіданняапеляційногосуду заявник ОСОБА_1 не з`явилась.

Судову повістку-повідомлення про розгляд справи 20 червня 2024 року, надіслану апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 , вона отримала 31 травня 2024 року (а.с. 107).

Апеляційнийсудвважаєможливим розглянутисправу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника МО України Лисенко В. Ю., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 рокута протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 03 грудня 2022 року Близнюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.14).

З постанови №122/02-31 від 28 лютого 2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, наданої державним нотаріусом Близнюківсьокої державної нотаріальної контори Харківської області, вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю не надано (а.с.10).

27 березня 2023 року ОСОБА_1 зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с.11).

З довідки №190 від 19 вересня 2023 року, наданої старостою Гаврилівського старостинського округу Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1997 року по 24 квітня 2022 року проживали разом однією сімєю, вели спільне господарство та виховували трьох дітей ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

На підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного сумісного господарства ОСОБА_3 надані фотокартки (а.с. 20-23).

Обґрунтовуючи заявлені в цій справі вимоги, заявниця зазначала, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю з померлим необхідно для вирішення питання щодо звернення із заявою для отримання одноразової грошової допомоги як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

ЦПК Українипередбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства (частина 1статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

У частині 7 вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2статті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений устатті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно із частиною 2 статті 315 ЦПК Українив судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

У цій справі заявниця звернулася до суду у порядку цивільного судочинства з метою встановлення в окремому провадженні факту, що має юридичне значення, а саме: факту її проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 січня 2004 року до дня його смерті. Метою встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю з померлим заявлена необхідність у вирішенні питання щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, як членом сім`ї загиблого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правиламиЦПК України.

Частиною 2статті 3 СК Українипередбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Урішенні Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом, ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Отже, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідна сукупність таких ознак, як спільне проживання, пов`язаність побутом і наявність взаємних прав і обов`язків.

Отже, законом передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Суд оцінив належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу у справі, а також взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності.

Незгода Міністерства оборони України з доводами заявниці та звернення до суду з даною апеляційної скаргою не свідчить про наявність між ними спору про право цивільне, оскільки ОСОБА_1 має намір реалізувати передбачене законом право на отримання одноразової грошової допомоги.

Доказів того, що на таку допомогу та кошти претендують інші особи, матеріали справи не містять.

Крім того, в постанові №122/02-31 від 28 лютого 2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, наданої державним нотаріусом Близнюківсьокої державної нотаріальної контори Харківської області зазначено, що інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини до Близнюківсьокої державної нотаріальної контори Харківської області не має.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не надано суду жодного доказу факту спільного проживання, ведення спільного господарства, спільних витрат та придбання іншого майна в інтересах сім`ї, є безпідставними, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на підставі належним чином оцінених доводів у їх сукупності.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський судз правлюдини вказав,що пунктперший статті6Конвенції зобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 червня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина